Навчальне навантаження студента

Обсяг навчального навантаження студента (трудомісткість навчання) визначають в академічних годинах. Тижневе навчальне навантаження студента з усіх видів робіт становить 54 академічні години (41,5 астрономічних годин).

Навчальне навантаження студента враховує аудиторні заняття (лекційні, семінарські, практичні та лабораторні), практики, консультації з викладачами, самостійну роботу із засвоєння навчального матеріалу, а також час на підготовку і складання контрольних заходів.

Планують навчальну роботу студентів відповідно до затверджених нормативів щодо витрат часу на виконання певних видів самостійної роботи (табл. 4.1)

Таблиця 4.1

Вид самостійної роботи	Обсяг навантаження
Підготовка до аудиторних занять	30 – 50% аудиторного навантаження
Підготовка до контрольних заходів	до 8 год./1 контр. захід
Виконання курсового проекту	до 40 год.
Виконання курсової роботи	до 36 год.
Виконання індивідуальних завдань	до12 год.
Опрацювання розділів програми, які не викладаються на лекціях	10 – 20% самостійної роботи

Нормативи часу на виконання видів самостійної роботи

Застосовувати зазначені нормативи слід з урахуванням таких положень:

· кількість індивідуальних завдань з дисципліни протягом одного семестру не може перевищувати 2 завдань;

· якщо для дисципліни заплановане виконання курсового проекту (роботи), то інших індивідуальних завдань з неї не планують.

Організація навчального процесу за кредитно-модульною системою передбачає раціональний розподіл навантаження між окремими складовими навчальної роботи із суттєвим підвищенням ролі самостійної роботи студентів та зменшенням обсягу аудиторного навантаження. При цьому, частка навантаження на самостійну роботу може становити 1/3 – 2/3 загальної трудомісткості навчання (рекомендовано не менше 50%) і враховувати всі види поза аудиторних занять студентів.

Навчальний рік триває 12 місяців (52 тижні), розпочинається, як правило, 1 вересня і для студентів складається з навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю, практик, вихідних, святкових і канікулярних днів. Сумарна тривалість канікул за навчальний рік, крім останнього, повинна становити не менше 8 тижнів.

Навчальний курс – завершений період навчання студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю, практик та канікул. Визначення тривалості навчального курсу базується на:

- вимогах ECTS щодо отримання студентом не менше 60-ти кредитів щороку;

- максимальному обсязі навчальної роботи протягом навчального тижня у 54 академічні години згідно Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом МОН України від 02.06.1993р. №161;

- відповідності одного кредиту ECTS 36-ти академічним годинам згідно наказу МОН України від 20.10.2004р. №812 (52 тижні на рік – 8 тижнів канікул = 44 тижні; 54 год. (максимальне тижневе навантаження ×44 тижні = 2376 год.; 2376 – 216 (фіз. вих.) = 2160 год.; 2160 год.: 60 кредитів = 36 акад. годин).

Отже, тривалість одного навчального курсу (крім останнього) становить не більше 44 тижнів, включаючи контрольні заходи та практики.

Схема побудови навчального курсу передбачає його розподіл на чверті тривалістю у 10 тижнів кожна (див. додаток А).

Після другої та четвертої чвертей передбачають канікули загальною тривалістю не менше 8 тижнів на рік.

Для кожної чверті аудиторне навантаження планують на 8 тижнів, а розклад занять складають на усі 10 тижнів. У такий спосіб забезпечують можливість проведення заходів модульного контролю без втрат аудиторних годин навчального часу; протягом 9-го тижня проводять останні контрольні заходи, а також аудиторні заняття, що компенсують витрати аудиторного часу на заходи модульного контролю, що відбувались у попередні 8 тижнів.

Останній 10-й тиждень чверті призначений для складання студентами боргів з окремих залікових модулів та іспитів. Студенти, які своєчасно і якісно склали модульний контроль, отримують протягом 10-го тижня короткотермінові канікули.

Графік проведення модульних контрольних заходів визначають робочим планом навчальної дисципліни з урахуванням можливості використання студентами часу, що приділяється на підготовку до їх складання.

Навчальні практики і стажування, як правило, призначають після четвертої чверті за рахунок зменшення тривалості канікул (з 12-ти до 8 тижнів). Якщо тривалість практик більше 4 тижнів, їх планують за рахунок останньої чверті.

Державну атестацію бакалаврів (державні іспити, захист дипломного проекту чи роботи) проводять після виконання програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр».

Терміни і тривалість стажування на виробництві (переддипломна практика і стажування) визначається Навчальним планом на підставі Державного стандарту підготовки фахівців за напрямом підготовки і спеціальністю (ОКХ і ОПП).

РОЗДІЛ 2 ПРОЕКТНА ЧАСТИНА

Після закінчення Новомосковського коледжу Дніпропетровського аграрно-економічного університету отримавши диплом молодшого спеціаліста особа має право продовжити навчання на 3 –му курсі Дніпропетровского аграрно-економічного університету та отримати диплом бакалавра та магістра,але має здати академічну різницю в таких предметів:

1. Харчова хімія

2. Основи фізіології та гігієни харчування

3. Технологія комбікормів

4. Зернознавство

5. Вступ до ваху

6. Аналітична хімія

7. Органічна хімія

8. Фізична та колохдна хімія.

При вступі до університету заповнюється навчальна картка студента показано у Додатоку К.

Навчальний план затверджується ректорм,що наведено у Додатку Б.

Успішність студента можна побачити на Додатку Ж.

Перший проректор – проректор з навчальної роботи затверджує робочу програмунавчальної дисципліни являє собою Додаток В.

Графік навчального процесу для 4-річноїтривалості бакалаврату можна побачити на Додатку А.

Потім затверджується навчальна програма з кожної дисципліни(Додаток В).

Розрахування кількості кредитів та годин на кожен предмет:

1. Харчова хімія - 60 год=2 кр.

2. Основи фізіології та гігієни харчування - 60 год=2 кр.

3. Зернознавство – 120 год=4 кр.

4. Вступ до ваху – 60 год=2 кр.

5. Фізична та колоїдна хімія – 150 год=5 кр.

6. Харчова хімія – 60 год=2 кр.

7. Аналітична хімія- 150 год=5 кр.

8. Органічна хімія- 150 год=5 кр.

Загальна кількість годин з усіх предметів становить 810 год=27кр

Всередньому на кожен предмет припадає 101 год=3.3 кр.

За 4 роки навчання з поміж усіх дисциплін вони становитимуть 14 частину.

Висновки

Соціально-економічні й політичні зміни в суспільстві, зміцнення державності України, входження її в цивілізоване світове співтовариство неможливі без структурної реформи національної системи вищої освіти, що має бути спрямована на зміцнення інтелектуального, культурного, соціального та науково-технічного потенціалу.

Ключовими позиціями Болонського процесу є:

- запровадження двоциклового навчання (перший академічний ступінь – «бакалавр», а другий, після ступеневий – «магістр»).

Дніпропетровський державний аграрний університет з 1 вересня 2006 року (наказ № 544 від 30.03.2006р.) впроваджує КМС ОНП на кожному факультеті.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу – сукупність організаційно методичних заходів, що ґрунтуються на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).

Модуль – задокументована навчальним планом завершена частина освітньо-професійної програми.

Навчальна дисципліна – педагогічно адаптована система понять про явища, закономірності, закони, теорії, методи тощо певної галузі діяльності із визначенням потрібного рівня сформованості у тих, хто навчається.

ECTS – (Європейська кредитна трансферна накопичувальна система) – система забезпечення єдиної міждержавної процедури виміру, порівняння і визнання результатів навчання вищими навчальними закладами.

Іспит – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни, що проводиться як контрольний захід.

Залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни виключно на підставі результатів виконаних ним індивідуальних завдань.

Молодший спеціаліст - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула неповну вищу освіту

Бакалавр- освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту

Спеціаліст - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" здобула повну вищу освіту.

Навчальний план – це нормативний документ, який є складовою стандарту ВНЗ з відповідного напряму підготовки (спеціальності) і розробляється науково-методичною радою разом з деканатом напряму підготовки на базі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки.

Загальний обсяг підготовки (кількість годин) за навчальним планом протягом кожного навчального року має становити не менше 2160 академічних годин (60 кредитівECTS).

Індивідуальний навчальний план студента (далі ІНПС) є робочим документом, що формується на основі навчального плану підготовки фахівця, затвердженого ректором ДДАУ.

Тижневе навчальне навантаження студента з усіх видів робіт становить 54 академічні години.

Навчальний рік триває 12 місяців (52 тижні), розпочинається, як правило, 1 вересня.

Навчальний курс – завершений період навчання студента протягом навчального року.

Дата добавления: 2015-08-18