Читайте также:
|
|
У накопичувальних пенсійних системах позитивним є те‚ що сплачені внески – це власність застрахованої особи‚ вони можуть збільшуватися та з часом за певних умов успадковуватися.
Передбачено, що застраховані особи будуть сплачувати 2% від розміру заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески. І кожного року ця цифра поступово зростатиме до 7%. У накопичувальній системі передбачені різні види пенсій, людина буде обирати, який вид пенсії вона хоче отримувати. Відповідно до тих коштів, які накопичені, з врахуванням інвестиційного доходу і виду пенсії буде розраховуватися розмір пенсії. Перевага накопичувальної системи, що ці кошти зберігаються за людиною, навіть після її смерті ними можуть користуватися рідні. Якщо державна накопичувальна система буде обов’язковою, то паралельно людина зможе з власної волі ще вкладати кошти в різні недержавні фонди, які також гарантуватимуть в подальшому виплату пенсій. Від накопичувальної системи пенсії виграють ті люди, які молодші. Адже тим, кому до пенсії залишилося 2-5 років, вони навряд чи встигнуть щось накопичити за цей термін. Вводиться обов’язкова накопичувальна система саме для молодих, тим, кому на момент її введення буде не більше 35 років.
Введення Другого рівня пенсійного страхування дозволить:
· збільшити загальний розмір пенсійних виплат завдяки отриманню інвестиційного доходу (сукупний середній розмір пенсійних виплат із солідарної та обов'язкової накопичувальної системи очікується на рівні 55-60 відсотків середньої заробітної плати в Україні, а зараз такі виплати складають близько 35 відсотків- взято з www.pension.kiev.ua);
· посилити залежність розміру пенсії від трудового вкладу особи, а отже посилити зацікавленість громадян та їх роботодавців у сплаті пенсійних внесків;
· зменшити "податковий тиск" на фонд оплати праці роботодавців за рахунок перерахування частини обов'язкових пенсійних внесків до Накопичувального фонду, що здійснюватиметься із заробітку працівника;
· успадковувати кошти, обліковані на персональному пенсійному накопичувальному рахунку, родичам застрахованої особи;
· створити потужне джерело інвестиційних ресурсів для зростання національної економіки;
· розподілити ризики виплати низьких розмірів пенсій між першим та другим рівнем пенсійної системи, і таким чином застрахувати майбутніх пенсіонерів від негативних демографічних тенденцій та коливань у економічному розвитку держави;
· підвищити ефективність управління системою пенсійного забезпечення за рахунок передачі недержавним компаніям функції управління пенсійними активами.
Слабка сторона накопичувальних систем – ризик втрати коштів у разі банкрутства накопичувальних фондів страхових компаній.
Також запровадження перерахування страхових внесків до Накопичувального фонду буде здійснено лише при наявності певних умов. Зокрема, обумовлюється, що впроваджувати накопичувальну пенсійну систему необхідно за умови економічного зростання в країні протягом двох останніх років, а саме: коли у кожному з двох останніх років валовий внутрішній продукт зростав не менше ніж на 2 відсотки порівняно з попереднім роком. При цьому не повинно бути великого дефіциту державного бюджету (не вище одного відсотка внутрішнього валового продукту) і має існувати розвинений національний фондовий ринок. До числа зазначених умов віднесено також повне впровадження системи персоніфікованого обліку страхових внесків та створення системи автоматичного звітування щодо стану персоніфікованих рахунків застрахованих осіб, утворення спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг, проведення тендерів та укладання договорів з компаніями з управління активами, банком - зберігачем та аудитором (аудиторами) Накопичувального фонду. Ми не маємо повних гарантій того, що досягти таких умов ми зможемо у зазначенні строки.
Дата добавления: 2015-08-18; просмотров: 111 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Структура та організація накопичувального фонду | | | Особливості впровадження накопичувальної системи в нашій країні |