Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Облога Збаража. Зборівська битва та укладення Зборівського договору.

Читайте также:
  1. IV. БИТВА ПРИ ВАТЕРЛОО
  2. Matsushita ответила на сделку, совершенную Sony, приобретением МСА , и битва за контроль над производителями видеоматериалов закончилась патом.
  3. АРМАГЕДДОНСКАЯ БИТВА
  4. Библия об великих событиях в Аравии - Страж Бога в Думе и переселение мусульман из Мекки в Медину и их битва при Бадре
  5. БИТВА 43
  6. БИТВА 45
  7. БИТВА 47

Після поразки від українських козаків на Брацлавщині та Волині польсько-шляхетські загони під орудою Я. Вишневецького й інших загонів кількістю до 15 тисяч осіб відступили до Збаража під захист його укріплень. Навколо табору, який тилом упирався в стіни міста і замку, польські жовніри, угорські та німецькі найманці насипали оборонні вали.

Облога Збаража тривала з 10 липня по 20 серпня 1649 року (всі дати подані за новим стилем). За цей час українсько-татарські війська довели обложених до найскрутнішого становища. Полякам та їх німецьким найманцям доводилося вживати в їжу м’ясо коней, собак і навіть мишей. В окремі дні обложені витримували по кілька атак козацької піхоти як удень, так і вночі. П’єр Шевальє стверджує, що одного дня оточені відбили до 17 атак козаків. Уперше під час облоги міста козаки побудували гуляй-городи, копали тунелі для закладання мін. З обох сторін супротивники намагалися захопити «язиків», що їм і вдавалося.

15-16 серпня відбулася головна Зборівська битва військової кампанії 1649 року – переможна битва української армії, яку очолював Богдан Хмельницький, з польським військом під командуванням короля Яна II Казимира під Зборовом (тепер Тернопільська область).

Зборівську битву ділять на два етапи. Перша фаза битви: козаки, виставивши ряд гармат, обстрілювали табір. Козацька артилерія, що складалася з гармат, здобутих в польських гарнізонах за рік до того, була досить сильною, щоб обстрілювати табір з одного кінця до іншого. В таборі розпочалася паніка, шляхтичі ховалися у вози і під вози, а король власноручно виганяв їх звідти палашем.

В ніч з 5 на 6 серпня, Коронні війська збудували ряд земляних укріплень у найнезахищеніших частинах табору. Однак до ранку так і не вдалося закінчити вал у північній його частині. Вранці козаки атакували табір у цьому місці та місто Зборів. Вони прорвалися у табір і в місто, однак закріпитися тут не змогли. Унаслідок цього на першому етапі битви загинуло понад 3 тисячі поляків. Польські війська почали відходити до Зборова. Поступово цей відступ перетворився на панічну втечу до польського табору. Величезний обоз із амуніцією, провіантом та фуражем потрапив до рук татар.

Друга фаза (завершальна): атаку розпочали татари. Земляні вали не змогли зупинити наступу, і козаки разом з татарами вдерлися до табору. Завдяки контратаці німецьких найманців королю вдалося запобігти розгрому. У цей час ситуація в польському таборі стала критичною. Нестача людей і провіанту не давала надії на утримання позицій, не кажучи вже про перемогу. Ян Казимир розпочав переговори з ханом. Не зацікавлений у перемозі й посиленні Хмельницького, кримський хан пішов на переговори і уклав угоду з польським королем, який пообіцяв татарам виплатити велику суму упоминків і дозволив брати ясир та грабувати українські землі на шляху до Криму.



Не маючи можливості одночасно воювати проти польських військ і татар, Хмельницький під тиском хана змушений був почати переговори і укласти з польським королем договір, що дістав назву Зборівського.

Зборівський договір (18 серпня 1649) – угода укладена між королем Речі Посполитої Яном ІІ Казимиром з одного боку і Військом Запорозьким на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким з другого. Зборівський договір підсумував першу фазу в історії Хмельниччини і легалізував самоврядність українських козаків в межах Речі Посполитої. Ця самоврядність втілилася у козацькому державному утворенні – Війську Запорозькому, також відомому як Гетьманщина.

Зборівський договір формально визнавав козацьке управління південно-східними територіями Речі Посполитої. Однак, підписаний мирний договір не задовольняв ані козаків, ані уряд Речі Посполитої.


Дата добавления: 2015-08-18; просмотров: 295 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Теория потребностей А. Маслоу | Теория мотивации Ф.Херцберга | Теория стилей руководства Д. Макгрегора | Україна напередодні Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.. Причини та характер війни. | Гетьман України Б.Хмельницький: його життя і діяльність. Оцінка його особи в історіографії. | Початок Національно-визвольної війни середини XVII ст.. Перші перемоги козацько-селянських військ під Жовтими Водами і Корсунем. | Розгортання повстанських рухів та створення народної армії (1648 – 1649 рр.). | Розгром польсько-шляхетських військ під Пилявцями восени 1648 р. та визвольний похід Б. Хмельницького в Галичину (1648 р.). | Народні повстання в Галичині в 1648 р. (С.Височан, І. Грабовський та інші). | Формування Української гетьманської держави в середині XVII ст..: територія, органи влади і управління, роль гетьмана. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Зовнішня політика гетьманської адміністрації Б. Хмельницького (1648 - 1657 рр.).| Хід воєнних дій в Україні у 1652 – 1653 рр.

mybiblioteka.su - 2015-2021 год. (0.014 сек.)