Тема 6. прямий маркетинг

Зміст

6.1. Сутність прямого маркетингу.

6.2. Прямі поштові рекламні відправлення.

6.3. Змішані засоби прямого маркетингу.

6.4. Особливості прямого маркетингу товарів виробничого призначення.

6.5. Сучасні технології прямого маркетингу.

Прямим маркетингом називають будь-яку маркетингову (рекламну) діяльність, котра створює та використовує прямі особисті зв’язки між тими, хто продає товари (виробниками або посередниками), та тими, хто купує ці товари (фактичними й потенційними покупцями).

Асоціація поштової реклами, наприклад, називає такі особливості прямої реклами:

пряму рекламу можна спрямувати на конкретних осіб або конкретні ринки зі збереженням значно більшого контролю за нею, ніж це можливо за використання інших засобів реклами, користуючись якими рекламодавець не знає, хто саме побачив, прочитав чи почув рекламне звернення;

пряма реклама — це індивідуальне спілкування рекламодавця з клієнтами на безконкурентній основі;

прямій рекламі можна надати характеру особистого, довірчого спілкування, аж до повної конфіденційності;

на відміну від журнально-газетних публікацій пряму рекламу практично не обмежено розмірами друкованих площ або форматом видання;

пряма реклама дає значно більші можливості вибору матеріалів-носіїв та процесів виробництва;

пряма реклама може негайно використати будь-які свіжі ідеї;

ефективність прямої реклами легко контролюється за допомогою конкретних досліджень;

пряма реклама дає змогу (ідеться про поштову рекламу. — Т.Л.) точно дотримуватись строків відправлення рекламодавцями та отримання її покупцями (фактичними або потенційними).

Початкові стадії застосування прямого маркетингу характеризувались якнайширшим використанням прямих поштових відправлень. Рекламодавці розсилали поштові відправлення у вигляді листів, листівок, проспектів та каталогів на адресу потен­ційних клієнтів за спеціально складеними списками. Нині практику поштових відправлень доповнено об’явами в газетах, журналах, на радіо, телебаченні, використанням телефонного, факсного чи модемного зв’язку з описом (кодом) будь-якого товару, що його споживачі можуть замовити поштою або за відповідним телефоном.

Отже, для реалізації товарів за принципом прямого маркетингу необхідно мати: по-перше, набір товарів (продуктів, послуг або ідей); по-друге, перелік можливих покупців; по-третє, технічні засоби, які б відповідали товарам та цільовій аудиторії, та, по-четверте, певну суму коштів для проведення маркетингу. Усе це свідчить про високу вартість такої акції, особливо в Україні, де необхідні умови для розвитку прямого маркетингу тільки створюються. Проте там, де є достатня кількість платоспроможних покупців, використання прямої реклами є цілком виправданим, оскільки в розрахунку на одного потенційного покупця вона є значно дешевшою і не підлягає жодним обмеженням на відміну від інших видів реклами.

Пряма реклама дає виробнику товару чи посереднику-реалі­затору можливість точно визначити та регулювати контингент своїх адресатів.

Прямий маркетинг є дуже гнучким: збільшення або зменшення кількості реклами залежно від кількості покупців, яких рекламодавець має намір охопити, та від суми коштів, що можуть бути витрачені, виконується негайно, без зайвих ускладнень.

З інших переваг прямого маркетингу можна також назвати вибірковість та результативність.

Отже, прямий маркетинг є найефективнішим тоді, коли можна звернутися до відносно невеликої (як порівняти з колом читачів газет, наприклад) групи і сподіватися знайти там максимальну кількість потенційних, а згодом і реальних покупців. Принципи прямого маркетингу (роздавання рекламних листків, проспектів, прейскурантів) рекомендують використовувати на всіх акціях з розпродажу, показу (демонстрацій), на виставках тощо. Вони можуть вплинути на покупців навіть тоді, коли немає особистого контакту з ними. У цьому разі рекламні матеріали стають ніби «повноважними представниками» виробника чи посередника.

Прямий маркетинг є ефективним засобом і тоді, коли товар занадто складний, щоб описати всі його переваги в стандартній 10—30 сек. рекламній радіо- чи телепередачі.

Крім уже названого, зарубіжні фахівці зазначають ще й такі переваги прямого маркетингу:

він уможливлює донесення інформації до будь-якої цільової аудиторії як у даному регіоні, так і за його межами;

висока вартість виготовлення та розсилання рекламних матеріалів за прямого маркетингу виправдовується кількістю замовлень, які надходять в ході та після проведення рекламної кампанії;

продаж товарів значно збільшується за відправлення термінових повідомлень;

купони прямого маркетингу ефективніші за купони, які розміщуються в пресі.

До недоліків прямого маркетингу належать:

висока вартість виготовлення та розсилання рекламних звернень, що може виявитися не під силу невеликим підприємствам;

складність перевірки ефективності прямої реклами. Для цього потрібно замовляти спеціальні тести та розсилати їх, що призводить до додаткового здорожчання прямого маркетингу;

велика кількість рекламних матеріалів може дратувати тих, хто їх отримує. А через Інтернет взагалі забороняється надсилати рекламні матеріали без конкретного запиту від конкретної людини;

якщо рекламодавець не знає добре цільового ринку, значний відсоток розісланих рекламодавцем рекламних звернень не матиме відповіді та не буде ефективним.

Щоб надіслати рекламні звернення потенційним споживачам, необхідно передовсім знати їхні адреси, номери телефонів та факсів тощо.

Є три способи здобути адресні списки. Перший — самостійно скласти перелік потенційних споживачів, які вже щось купили або звернулися по додаткову інформацію. Такий перелік є дуже цінним, бо дає змогу з достатньою ймовірністю спрогнозувати реакцію споживачів на надходження реклами. Другий — купити список або право користування ним у підприємств, близьких за профілем роботи (але не в конкурентів). Можна також використовувати інформацію, яку надають місцеві торгово-промислові палати. Третій — можна отримати список від спеціалізованих агентств. Ці агентства можуть узяти на себе і розсилання рекламних матеріалів, і навіть їх виготовлення.

Списки поділяються на два види: компілятивні та списки респондентів. До компілятивних належать списки, складені за якоюсь випадковою ознакою: вибірки з телефонних довідників, списки членів різних організацій, товариств тощо, а також списки, які складаються на підставі опитувань покупців працівниками спеціалізованих агентств. Тому вартість таких списків різна — від дріб’язку до досить солідної суми.

Прямий маркетинг є особливо ефективним, коли він використовується для:

охоплення покупців в таких районах обслуговування, де бракує друкованих видань;

охоплення покупців, які мають особливі смаки чи схильність до придбання тільки певних видів товарів;

рекламування спеціальних товарів, які потребують детальнішого ознайомлення;

рекламування нових товарів, нових фасонів одягу та інших новинок;

запрошення в інші відділи торгових підприємств постійних покупців якогось одного відділу;

інформування покупців про наступний широкий розпродаж або про те, що готується значне оновлення асортименту;

пожвавлення реалізації товарів;

вивчення реакції на пробний продаж невеликих партій товарів (для з’ясування доцільності замовлення великої партії такого товару);

реалізації невеликих партій товарів, що не знаходять реалізації на ринку;

інформування всіх фактичних та потенційних покупців про виставку-продаж товарів;

розповсюдження рекламних матеріалів виробника товару;

поліпшення репутації виробника або посередника;

висловлення вдячності покупцям за купівлю товару;

залучення нових покупців;

стимулювання поштових замовлень на товари (особливо тих покупців, які живуть далеко від місця продажу);

підготовки громадської думки до наступної широкої рекламної кампанії;

рекламування нових ідей та виховання нових смаків.

Найчастіше використовують прямий маркетинг невеликі торгові підприємства, які не можуть скористатися з дорожчих технічних засобів рекламування; торгові підприємства, які обслуговують невелику кількість місцевих споживачів; провінційні та сільські торгові підприємства, віддалені від великих торгових зон та центрів; спеціалізовані торгові підприємства з вузьким асортиментом товарів; торгові підприємства, які обслуговують покупців, котрі належать до однієї соціальної групи; торгові підприємства, асортимент товарів яких розрахований на попит постій­них покупців.

Щоб збільшити кількість замовлень, необхідно «прорекламувати рекламу», тобто оголосити на радіо та телебаченні про початок кампанії поштової розсилки рекламних звернень. Додати покупців може навіть такий нехитрий заклик: «Зазирніть зранку до поштової скриньки!»

Отже, використання прямого маркетингу залежить від таких факторів (чинників):

суми коштів, яку може витратити рекламодавець (виробник або посередник) на акцію;

рівня складності інформації, яку необхідно надати потенційному споживачеві;

позиції рекламодавця на ринках продажу товарів;

часу, який потенційний покупець повинен витратити на вивчення матеріалів, котрі виробник або посередник пропонують йому персонально.

Крім того, є велика різниця в заходах прямого маркетингу товарів повсякденного попиту та товарів промислового призначення.

Найпопулярнішою формою прямого маркетингу є здебільшого пряма поштова реклама.

Найефективнішими вважають звичайні рекламні листи, ос­кільки вони дають змогу ввічливо й переконливо переказати відомості про товар тільки тим людям, які можуть бути в цьому товарі заінтересовані. Водночас і потенційні споживачі схвалюють таку рекламу, бо вона надходить безпосередньо до помешкання і прочитати її можна в сприятливій обстановці та у сприятливий момент. Якщо перелік адресатів складено розумно, а рекламні звернення зроблено достатньо майстерно, адресати, як правило, отримують досить сильний імпульс до негайної купівлі товару.

Результативність такої реклами можна визначити максимально точно. Кількість покупців порівнюється з кількістю адресатів, що з достатньою вірогідністю свідчитиме про ефективність реклами та обґрунтованість витрат на неї.

Проте варто пам’ятати, що пряма поштова реклама потребує почуття міри й такту, як жодна інша. Індивідуальна рекламна пошта (особливо в Україні) може сприйматися негативно як щось силоміць нав’язуване ззовні. З цього випливає необхідність ретельного вивчення ставлення цільової аудиторії до реклами. Тим більше, що пряма поштова реклама ніколи не працює «на холостому ході»: тим, хто не може стати покупцем, її просто не надсилають.

Як уже було сказано, до найпоширеніших носіїв прямої поштової реклами належать рекламні листи. Спеціалісти вважають, що адресат, розкривши конверт, хоча б мигцем гляне на лист. Ще більше шансів бути прочитаним з початку до кінця має лист, безпосередньо звернений до конкретного адресата.

Проте, користуючись прямою поштовою рекламою, треба бути готовим і до багатьох суто технічних складнощів. Якщо рекламодавець надсилає невелику кількість листів, їх можна написати навіть від руки, а потім відправити факсом (якщо це можливо) або поштою. Велику кількість листів можна надрукувати на машинці або на комп’ютерному принтері. На початку листа спеціально залишають вільне місце, куди потім вписують прізвище адресата. Економічно вигідно замовити виготовлення великої кількості стандартних листів друкарським способом. Прізвища адресатів згодом можна надрукувати в пробілах на звичайній друкарській машинці, написати від руки або іншим способом, після чого лист набирає вигляду індивідуально оформленого, а саме до таких листів адресати ставляться найбільш доброзичливо. Не треба також розміщувати якісь кольорові емблеми та фірмові знаки на самому листі або конверті. Це зменшує його довірчу персональну спрямованість. Потрібний ілюстративний матеріал вкладають у звичайний конверт, який оформлюється суто по-діловому. Ілюстрований необхідними рисунками (схемами), рекламний листок позбавляє необхідності користуватися окремими ілюстрованими вкладишами.

Коли необхідно вибрати — чи надіслати тільки рекламну брошуру, чи тільки лист з пропозицією, то ліпше надіслати лист. Лист завжди встановлює особистий контакт з адресатом, а це, як довели дослідження, є значно ефективнішим, ніж безособова брошура. Ясна річ, повний комплект впливатиме на адресатів ще більше.

Варто навести ще кілька рекомендацій фахівців стосовно зміс­ту і стилю рекламного листа:

звертайтесь безпосередньо до адресата як до особисто знайомої людини, але не допускайте навіть натяку на фамільярність; про себе завжди кажіть «я», а не «ми»;

після звернення у перших же рядках викладіть суть справи, наприклад, так: «Чи замислювалися Ви над тим, як можна купити машину, заплативши за неї тільки 25 \% грошима?» або «Чи приваблює Вас знижка в 15 \% на всі види відеоапаратури?»;

ніколи не виготовляйте листи індивідуального змісту друкарським способом, навіть якщо маєте таку можливість: ліпше користуйтесь звичайною друкарською машинкою або комп’ютер­ним принтером;

широко використовуйте шрифтові та кольорові виділення ключових слів, а також знаки оклику;

завжди робіть в кінці листа приписку P.S. Це один з найбільш ефективних знаків прямої реклами. Це найідеальніший спосіб знову стисло викласти свою пропозицію і пояснити вигоди для споживача.

До змішаних засобів прямого маркетингу належить решта, крім пошти, зокрема реклама по телебаченню, радіо, у пресі та інших засобах інформації. Способи їх використання не відрізняються від традиційного комерційного рекламування.

Одним зі змішаних засобів прямого маркетингу є звичайний телефон. Особливістю використання та ознакою належності до прямого маркетингу є наявність списку осіб, яким телефонують персонально і пропонують товари та послуги.

До переваг телефонного зв’язку належать не тільки технічна доступність та найширше охоплення фактичних і потенційних покупців. Телефонний зв’язок уможливлює значне збільшення товарообороту за рахунок тих покупців, які хотіли б придбати товар, але не можуть особисто прийти до магазину з певних причин (віддаленість крамниці і незручність транспортних зв’язків, хвороба, похилий вік і т. п.). Вони з великим задоволенням зроблять телефонічне замовлення за умов якісного обслуговування. Саме тому найактивніші торгові підприємства розглядають цей метод торгівлі як невід’ємну частину торгового процесу, що дає відчутний додатковий зиск.

Замовленнями по телефону найчастіше користуються покупці, котрі замовляють стандартні товари, які не потребують попереднього ознайомлення. Проте, поєднуючи телефонну, поштову та інші види реклами, можна домогтися значного збільшення асортименту продажу. Щоправда, для досягнення відчутного ефекту треба належним чином організувати телефонну службу торгового закладу. Як правило, приймання замовлень по телефону розпочинається за півгодини до відкриття магазину, а телефони для замовлень є у вестибюлях на всіх поверхах, що дає змогу й відвідувачу магазину замовити товар, який він забув придбати, не піднімаючись знову на верхні поверхи. У невеликих містах магазин укладає угоду з місцевою телефонною компанією та закуповує в неї певний час, протягом якого телефоністки повідомляють про продаж нових товарів та передають іншу торгову інформацію місцевих магазинів. Усе це чергується з рекламою видовищних заходів та іншими місцевими повідомленнями.

Особливо корисними є рекомендації фахівців щодо ефективного використання телефону. Вони дійшли висновку, що людина приймає рішення продовжити розмову чи ні протягом перших чотирьох секунд. Отже, у вас є лише кілька секунд для того, щоб справити добре враження на співрозмовника, тобто, перші слова треба добре продумати, інакше ваш співрозмовник покладе телефонну трубку.

Практики прямого маркетингу з використанням телефону радять уявляти себе режисером-постановником спектаклю на три дії: починайте зі створення приємного враження на співрозмовника поясненням прямої вигоди для нього; далі стежте за тим, щоб у вас у запасі завжди були найлогічніші, найпереконливіші аргументи; і останнє — закінчуйте бесіду ефектним фіналом (замовленням).

Ключовими моментами бесіди по телефону фахівці з маркетингу вважають:

створення доброго настрою, тобто бездоганну ввічливість, відмову від будь-якого тиску. Якщо ви відчуєте, що ваш співрозмовник чимось роздратований або засмучений, ліпше його перепросити й відкласти розмову. Намагайтеся переконати співрозмовника залізною логікою ваших аргументів, а не емоційними вигуками та драматичним тремтінням голосу. Коли перші дві-три розмови не дали позитивних наслідків, не наполягайте далі — зробіть перерву на певний час;

ретельне обдумування того, що будете говорити. Перед початком телефонної розмови необхідно підготувати попередній план її. Це дасть можливість не упускати ініціативи в ході бесіди, не шукати гарячково контраргументів;

уміння одразу зацікавити співрозмовника. Знайдіть якісь оригінальні повороти розмови, якісь нестандартні питання, щоб одразу привернути увагу, але не забувайте про мету свого телефонного дзвінка, тобто ведіть свою лінію розмови. Після того, як ви привернули увагу співрозмовника, необхідно відразу ж переходити до суті проблеми (бо час — це гроші), хоча іноді бажано продовжити обговорення (залежно від настрою покупця). Бажано сконцентрувати увагу на одному чи двох товарах, які користуються максимальним попитом. Можлива ситуація, коли будуть зустрічні пропозиції щодо зниження цін або дешевого розпродажу;

уміння швидко оцінити перспективу: чи зробить чи не зробить покупку ваш співрозмовник. Що більш досвідченим є торговий працівник, то швидше він зрозуміє це і не гаятиме часу;

точне визначення основних вигод, які матиме співрозмовник, якщо він купить цей товар (на жаль, інтереси продавця й покупця частенько не збігаються). Важливе тут уміння працівника торгівлі говорити настільки яскраво й образно, щоб співрозмовник міг уявити собі незнайомий товар в усіх його деталях. Але не варто захоплюватись дрібницями. Якщо співрозмовник вимагатиме докладних пояснень, необхідно пообіцяти йому вислати поштою необхідний матеріал;

уміння закінчити бесіду так, щоб за вами залишилося останнє слово: щось на зразок такого: «Я надішлю вам поштою необхідний матеріал, а ви телефонуйте та замовляйте (дайте назву товару)». Зрозуміло, що торговий працівник має собі занотувати, коли йому треба зателефонувати ще раз (спитати, чи одержано допоміжні матеріали, чи потрібні додаткові пояснення, чи залишились у співрозмовника ще якісь сумніви тощо). Незалежно від того, чи інтересує співрозмовника ваш товар, не забудьте спитати в нього, чи знає він інших людей, яким були б потрібні пропоновані товари та послуги.

Під час телефонної розмови необхідно постійно пам’ятати, що співрозмовник оцінює не вашу товарну пропозицію, а передовсім вас. Від того, наскільки йому сподобається ваша манера розмовляти, залежатиме і його рішення щодо купівлі товару.

Прямий маркетинг товарів виробничого призначення щойно починає з’являтися в Україні. Адміністративно-командна система не давала можливості вибору постачальників товарно-матеріаль­них цінностей та послуг виробничого призначення, проте і позбавляла цих постачальників клопоту із просуванням своєї продукції. Пара «виробник—постачальник» визначалася директивним способом. Нині керівникам підприємств доводиться самим шукати і постачальників, і споживачів, та ще за умов постійного дефіциту оборотних коштів. Ясна річ, що це незмірно ускладнює процес маркетингу. Але, сподіваючись на ліпші часи, ми спробуємо викласти тут його провідні принципи, використовувані в промислово розвинутих країнах.

На специфіку прямого маркетингу товарів виробничого призначення впливають особливості виробничого споживання товарно-матеріальних цінностей у промисловості та сільському господарстві.

За товарною номенклатурою та обсягом грошового обороту ринок товарів виробничого призначення значно більший за ринок товарів широкого вжитку. Крім того, ринки товарів виробничого призначення дуже відрізняються від ринків товарів широкого споживання за такими ознаками:

1) на них значно менше покупців, ніж на ринках товарів широкого вжитку, але обсяг закупівель цих покупців більший;

2) покупцями товарів виробничого призначення є професіонали, які мають відповідну економічну, технічну або іншу галузеву підготовку;

3) покупці найчастіше сконцентровані за географічною ознакою відповідно до вимог певних виробництв (кліматичних, кадрових, економічних, етнографічних тощо);

4) попит на товари виробничого призначення зумовлюється попитом на товари широкого вжитку, він не є еластичним та може різко змінюватися.

За даними американських фахівців у галузі маркетингу, зростання споживчого попиту на 10 \% може спричинити зростання попиту на товари промислового призначення на 200 \%. Проте зміна цін на цю продукцію не спричиняє таких різких коливань.

Крім того, на прямий маркетинг впливає сам процес прийняття рішень щодо купівлі товарів та послуг для виробничого споживання.

Нагадаємо, як відбувається процес прийняття покупцем рішень щодо купівлі товарів широкого вжитку:

Споживач проходить всі ці п’ять етапів за будь-якої купівлі, хоча, роблячи дрібні щоденні покупки, він обминає певні етапи або міняє їхню послідовність.

Процес прийняття рішення про купівлю товарів виробничого призначення складається з таких етапів:

На прийняття рішення щодо застосування прямого маркетингу (прямої поштової реклами) впливає більшість етапів цієї процедури. Однак найбільш важливими є пошуки, розгляд пропозицій та вибір постачальників.

Варто звернути увагу на таке:

по-перше, що менш традиційним є завдання, котре постає перед виробником, та що складніше й дорожче товар, то більше часу й коштів витрачається на пошук кваліфікованих постачальників. Для цього використовують різноманітну рекламну й довідкову літературу, організують пошук комп’ютерної інформації, купівлю інформації в інформативно-посередницьких фірм (в Україні, зокрема, величезну інформацію такого роду мали постачальницько-збутові організації колишнього «Головпостачу». Дуже прикро, що вони не перетворилися на довідково-інформативні центри, а просто припинили своє існування). Щодо цього прямий маркетинг з його поштовими та телефонними зверненнями за конкретною адресою з конкретними пропозиціями не має собі рівних;

по-друге, на етапі вивчення пропозицій постачальницький апарат підприємства починає налагоджувати зв’язки з вибраними постачальниками, які, надаючи проспекти, каталоги, інструкції або іншу рекламну продукцію, безпосередньо вдаються до засобів прямого маркетингу;

по-третє, на етапі вибору постачальника торгові працівники підприємства-виробника (споживача) постійно ведуть ділові переговори з імовірними постачальниками щодо конкретних умов поставок, сприятливих цін, різних знижок і пільг тощо. Ці переговори відбуваються за допомогою телефону, через Інтернет, факсом або поштою. Усе це також належить до заходів прямого маркетингу.

Закупівля товарів виробничого призначення є ризикованішою, ніж закупівля товарів широкого вжитку. Вона передбачає встановлення тривалих зв’язків між підприємствами — виробниками товарів виробничого призначення та їхніми споживачами. Покупці товарно-матеріальних цінностей є особливими покупцями. Вони роблять закупки від імені підприємств, що посилює роль прямих стосунків між виробниками та споживачами таких товарів. Оскільки індивідуальні особливості людей, які приймають рішення щодо купівлі товарів для виробничого споживання (вік, рівень доходів, освіта, службове становище, тип особистості, готовність іти на ризик), дуже впливають на прийняття рішень, фахівці з маркетингу радять не залишати ці особливості без уваги.

Крім того, значно різняться між собою і джерела інформації стосовно обох груп товарів. Для товарів широкого вжитку — це здебільшого особисті джерела (сім’я, друзі, сусіди, співробітники, просто знайомі чи навіть незнайомі люди з вулиці, а також засоби масової інформації), а для товарів виробничого призначення — комерційні джерела.

Економічно розвинуті країни постійно вдосконалюють методи прямого маркетингу як одного з найефективніших засобів продажу товарів. Найсучаснішими формами прямого маркетингу фахівці вважають телевізійний маркетинг прямої дії та інтерактивний маркетинг.

Телевізійний маркетинг прямої дії — це варіант масового маркетингу товарів та послуг, але з елементом зворотного зв’яз­ку. Обов’язковою умовою такої форми продажу є наявність в рекламних зверненнях номера телефону, що забезпечує потенційному споживачеві певну незалежність, право самостійно приймати рішення — телефонувати чи ні, замовити чи ні товари та послуги, що рекламуються на телебаченні (ясна річ, що всі розмови за цим телефоном оплачує фірма).

Телевізійний маркетинг прямої дії має два різновиди: перший — це реклама прямої дії, другий — канали купівлі товарів удома. Другий різновид дає змогу не тільки ефективно продавати товари та послуги, а й використовувати його для створення позитивного ставлення до товарів та послуг фірми, надання інформації про новинки та особливості застосування вже відомих товарних марок, створення передумов для проведення інших заходів прямого маркетингу тощо. Але найціннішим здобутком цього різновиду є можливість створювати базу даних щодо покупців.

Телевізійна реклама прямої дії відрізняється від загальної телевізійної реклами тим, що її рекламні звернення значно більші за обсягами (вони можуть мати вигляд 15—30-хвилинної тематичної програми, присвяченої одному товару або послузі). Крім того, протягом усього показу експерти та споживачі (користувачі) демонструють всі переваги даного товару або послуги. Іншим є також спосіб подання інформації: глядач отримує детальну інструкцію щодо користування товаром або послугою, причому в стилі яскравого шоу з прекрасно підібраним складом гарненьких виконавиць (згадайте популярну в Україні рекламу італійської фірми, що продає різні пристосування для масажу). Найчастіше телевізійну рекламу прямої дії застосовують для телемаркету спортивних тренажерів, масажних пристроїв та багатоцільової кухонної техніки. Але за рубежем цю форму прямого маркетингу використовують також у фінансовій сфері, для спеціальних кампаній збирання коштів на благодійні заходи, навіть для вербування добровольців до війська!

До телевізійного маркетингу прямої дії також зараховують і ті телевізійні канали (телевізійні програми), які спеціалізуються з продажу товарів та послуг. Такі канали працюють цілодобово без вихідних і пропонують за зниженими цінами різні товари (ювелірні вироби, одяг, світильники, іграшки, інструмент, побутову електроніку тощо), отримуючи їх від виробників або посередників за ліквідаційними цінами. Реклама має вигляд яскравого театралізованого шоу за участю поп-зірок, фотомоделей та інших знаменитостей. Усе це створює святкову атмосферу і максимум зручностей для покупця: тільки зателефонуй і тобі все це привезуть додому та ще й дешевше, ніж у магазині. За таких обставин покупець ладен заплющити очі на те, що рекламовані в такий спосіб товари, як правило, уже не є останніми новинками! У США, наприклад, на телефоні за номером 800 працюють сотні операторів на понад 1200 лініях. Виконується замовлення протягом 48 годин.

В Україні також створено додаткові послуги зв’язку служби «Аудіотекс», телефонна мережа цієї служби починається з цифр 8 — 900. Це так звані послуги «800» або «900», які надаються як безкоштовно, так і за певну плату. За підвищеним тарифом забезпечуються послуги переважно розважального характеру (конкурси, гороскопи, ворожіння, розігрування призів, анекдоти, оповідання для дорослих, конференції тощо). З’явились безкоштовні послуги, пов’язані, головне, з відповідями громадян на різні соціологічні опитування. Ці опитування провадять радіо- і телестудії коштом замовників.

Нині в економічно розвинутих країнах вже позбулися недоліків, пов’язаних з колишнім територіальним обмеженням прийому телепередач і необхідністю встановлення супутникових систем та прокладання кабелів. Концерн «Філліпс» сконструював та розпочав виготовлення двонаправленого блоку інтерактивного телебачення «Web TV Box». Маючи звичайний телевізор і такий блок, підключений до телефонної мережі, покупець може сам заглядати в телевізійні «крамниці» в Інтернеті навіть без комп’ютера. Але здебільшого інтерактивний маркетинг — це використання каналів зв’язку в режимі реального часу з допомогою засобів електронної торгівлі. Для цього застосовуються інтерактивні комп’ютерні системи, які об’єднують у режимі реального часу покупців та продавців. Комп’ютери (або Web-вузли) покупця та підприємства, яке практикує телевізійний маркетинг, за допомогою модема з’єднуються телефонними лініями з різними службами.

Існують два типи інтерактивних маркетингових каналів: комерційні інтерактивні служби та Інтернет.

Комерційні інтерактивні служби підприємств за відповідну щомісячну оплату пропонують покупцям інформативні та маркетингові послуги в режимі реального часу. До інформативних належать новини, бібліотечні послуги, відомості навчального, спор­тивного, довідкового характеру, а також розважально-ігрові матеріали, послуги з продажу товарів, засоби спілкування (електронні дошки об’яв, телеконференції, індивідуальні бесіди) та електронна пошта. За допомогою цих каналів комерційних служб клієнт може замовити необхідні товари, оплатити їх за допомогою операцій зі своїм банківським рахунком, купити чи продати цінні папери, замовити авіаквитки, номери в готелях, узяти напрокат автомобіль, пограти в комп’ютерні ігри, стати учасником якогось конкурсу, дізнатися про погоду в будь-якій точці земної кулі, про спортивні новини з різних країн, почитати замовлену книжку або навіть відвідати музей, не виходячи зі свого помешкання.

Але основним каналом інтерактивного маркетингу залишається Інтернет. Практично всі комерційні служби підприємств більшість послуг виконують в Інтернеті. Кожний, хто має комп’ютер, модем, необхідне програмне забезпечення, а також звичайний телефон та, зрозуміло, кошти для оплати послуг, може отримати будь-яку інформацію, зосереджену в каналах цієї дивовижної мережі.

На думку фахівців, у недалекому майбутньому електронні засоби повністю замінять журнали та газети як джерело інформації, а електронні комерційні канали — звичайні торгові центри. Буде створено цілком інтегровану маркетингову систему попиту та пропонування товарного асортименту, налагоджено тісні зв’язки між виробниками та споживачами, ефективнішу та дешевшу доставку товарів та послуг, а також систему задоволення потреб споживачів у режимі реального часу. Безперечно, забезпечення зростання продажу товарів на насичених ринках стане більш реальним та передбачуваним.

Проте інтерактивний маркетинг має і певні недоліки: обмеженість доступу покупців до Інтернета, деяку однобічність демографічної та психологічної інформації про покупців, хаотичність та інформаційну перевантаженість, імовірність проникнення злодіїв (хакерів) у комп’ютерну мережу з метою отримання секретної інформації про номери кредитних карток та банківських рахунків клієнтів, небезпеку порушення прав людини в процесі створення банків даних про покупців та їхню реальну платоспроможність.

Але все це не більше ніж недоліки зростання. У майбутньому багато з цих проблем буде розв’язано за допомогою певних законодавчих актів та надійніших засобів захисту мережі. Хоч можна сказати і так: на кожний замок своя відмикачка знайдеться. Залишаєть­ся тільки сподіватись, що людство колись таки порозумнішає.

Дата добавления: 2015-08-13