Загальна схема обліку касових операцій

Облік касових операцій може здійснюватись з використанням комп’ютерних засобів. При цьому реєстрація прибуткових і видатко-вих касових ордерів відбувається у “Вкладному аркуші журналу ре-єстрації прибуткових і видаткових касових ордерів”. За згодою касира і за умови забезпечення повного зберігання касових документів касо-ва книга також може вестись автоматизованим способом, при якому інформація формується у “Вкладному аркуші касової книги”. Одно-часно з ним формується “Звіт касира”. “Вкладний аркуш касової кни-ги” і “Звіт касира” мають складатися до початку наступного робочого дня, мати однаковий зміст і вміщувати усі реквізити, передбачені фо-рмою касової книги.

З метою забезпечення зберігання і зручності використання “Вкладний аркуш касової книги” протягом року зберігається касиром

окремо за кожний місяць. Після закінчення календарного року “Вкла-дний аркуш касової книги” формується у підшивки в хронологічному порядку. Загальна кількість аркушів за рік засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства – юридичної особи, а підшивки формуються в книгу, яка скріплюється печаткою підприєм-ства – юридичної особи. Після закінчення календарного року касова книга на електронних носіях має передаватися для зберігання протя-гом 36 місяців в архів підприємства – юридичної особи.

Бухгалтерські регістри з обліку касових операцій (журнал, відо-мість, головна книга) одержують у вигляді відповідних машинограм.

У строки, встановлені керівником підприємства, але не рідше одного разу на квартал проводиться раптова ревізія каси з по-куп’юрним перерахуванням усіх грошей і перевіркою інших ціннос-тей, що знаходяться в касі. Ревізію проводить ревізійна комісія, при-значена керівником підприємства. Результати ревізії оформляють ак-том. Лишки грошей оприбутковують на рахунок 30 “Каса”, а нестачі відносять на винних осіб (касира).

Відповідальність за дотримання касової дисципліни покладаєть-ся на керівників підприємств (підприємців), головних бухгалтерів, керівників фінансових служб і касирів.

Розрахунки із застосуванням платіжних доручень. Платіжнедоручення – документ, який є письмово оформленим дорученням клі-єнта банку, що його обслуговує, на перерахування визначеної суми коштів зі свого рахунку. Банк приймає до виконання платіжне доручення за умови, якщо сума цього платіжного доручення не перевищує суму, що є на його рахунку.

Платіжне доручення оформляється платником та подається в банк, що його обслуговує, не менше ніж у двох примірниках і при-ймається банком до виконання протягом десяти календарних днів з дати його виписки. Розрахунки за дорученнями можуть здійснюва-тись: за фактично відвантажену/продану продукцію (виконані роботи, надані послуги); у порядку попередньої оплати – якщо такий порядок розрахунків установлено законодавством та/або обумовлено в догово-рі; для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгова-ності підприємств, які складені не пізніше терміну, установленого чинним законодавством; для перерахування підприємствами сум, які належать фізичним особам (заробітна плата, пенсії тощо), на їх раху-нки, що відкриті в банках; для сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та/або державних цільових фондів; в інших випадках відповідно до укладених договорів та/або чинного законо-давства.

Платіжне доручення на перерахування заробітної плати на раху-нки працівників підприємств, відкриті в установах банків, грошові чеки на отримання заробітної плати платник подає в банк разом із платіжними дорученнями на одночасне перерахування платежів, утриманих із заробітної плати працівників та нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету і зборів до державних цільових фондів або документальним підтвердженням їх сплати раніше.

Перший примірник доручення виконує функцію меморіального ордера і поміщається в документ для банку платника, другий – видається платнику з відміткою банку про одержання і виконання документа.

Дата добавления: 2015-08-13