Входження української культури в загальноєвропейський контекст в кінці ХІХ – поч. ХХ ст.

Упродовж XIX і початку XX ст. українська культура зробила колосальний крок уперед у своєму розвиткові, виявила свою здатність: по-перше, синтезувати багатовіковий світовий художній процес; по-друге, всім своїм мистецьким арсеналом запропонувати самобутнє вирішення багатьох суспільних, етико-філософських і художніх проблем, які хвилювали людство; по-третє, створити такі художньо-естетичні цінності, які поставили українську культуру на рівень світової. Отже, перейнята гуманістичними ідеями, українська культура XIX — поч. XX ст. вивела українську націю на широкий шлях світового історичного поступу, поставила із невідомості й забуття в один ряд з найрозвинутішими націями світу.

Високий ступінь розвитку та історичної зрілості української культури, з яким вона вступила у XX ст., зумовили її активну і плідну участь в загальноєвропейському культурному процесі. Це й сформованість розгалуженої жанрової системи в літературі, демократизація і модернізація мови більшості мистецтв (образотворчого, успадкування традицій культури Київської Русі, процес зародження в духовному житті українського народу нових явищ, органічно пов'язаних із впливами ідей гуманізму, Ренесансу, Реформації, а дещо пізніше й бароко та Просвітництва. Йдеться про процеси творення культури Нового часу, де ці ідеї та впливи на місцевому, українському ґрунті дали оригінальні зразки інтелектуальних надбань у сфері освіти й педагогіки, наукових знань і книгодрукування, літератури та мистецтва.

Домінантою розвитку української культури цього періоду, починаючи з другої половини XVII ст., є вплив козацтва на неї, що не лише не зменшився, а й перетворився на один із доленосних та визначальних факторів її розвитку. На той час козацтво перетворилося на провідну верству новоствореної держави, завоювало панівні позиції в усіх сферах життя українського суспільства.

3. Артефакт - явище, процес, предмет, властивість предмету або процесу, поява якого в спостережуваних умовах за природних причин неможлива або є маловірогідною. Поява артефакту є ознакою цілеспрямованого втручання в спостережуваний процес або наявність якихось неврахованих чинників.

Замовляння -словесна формула, яка, за марновірними уявленнями, нібито має чудодійні властивості (див. Магія). В давнину 3. були словесними поясненнями до магічних обрядів, пізніше магічного значення набула сама словесна формула. В реліг. культах 3. існують у формі молитов і проклять.

Натюрморт -(франц. nature morte — мертва природа) — 1) жанр образотворчого мистецтва (переважно живопису), який зображає квіти, плоди, забиту дичину, предмети побуту тощо. Натюрмортні мотиви були відомі вже в Стародавніх Єгипті та Римі, в Китаї (з 7 ст.). Самостійного значення набув у 2-й пол. 16 — на поч. 17 ст., хоч елементи Н. траплялися й раніше в іконах, світських портретах, нар. картинках. Розквіту жанр Н. досяг у Голландії (В. К. Геда, В. Калф, П. Клас), Фландрії (Ф. Снейдерс, Я. Фейт), Іспанії (Ф. Сурбаран), Франції (Ж. Б. С. Шарден).

2) Н. називають і твір цього жанру.

Дата добавления: 2015-08-13