Читайте также: |
|
Храм — архитектурное сооружение, предназначенное для совершения богослужений и религиозных обрядов.
Це́рковь (от греч. Κυριακη (οικια) — (дом) Господа) — архитектурное сооружение, предназначенное для совершения богослужений и религиозных обрядов (храм) в православии, католицизме. У большинства протестантских и евангельских церквей такое сооружение называется домом молитвы.
Духовенство - люди, занимающиеся религиозными обрядами и службами. Делится на черное (монашество) и белое (священники и дьяконы).
Князь - руководитель политического образования, удела. Представитель феодальной аристократии IX-XVI вв. До XVIII в. звание "князь" было только родовым, позже титул стал жаловаться царем высшим сановникам.
Екзарх (грец. έξαρχος) — почесна назва найвищих державних достойників у Візантійській Імперії.
Домініканці (домінікани, «брати проповідники»; лат. Ordo Praedicatorum) — католицький чернечий орден, заснований у 1215 в Тулузі (Франція) іспанським монахом (ченцем) св. Домініком (1170–1221).
Свята Інквізи́ція (лат. Inquisitio Haereticae Pravitatis Sanctum Officium) — судово-слідча організація, створена католицькою церквою в XIII столітті для розслідування єресей. Дослівний переклад назви з латинської — «розслідування». Аналоги інквізиції, розслідування злочинів з точки зору релігійних законів, в тому чи іншому вигляді існували у складі суспільних і церковних структур віровчень світу глобального суспільства, зокрема у складі ісламу, іудаїзму, протестантизму, буддизму тощо. Їх існування засвідчене величезною кількістю письмових джерел. Католицька інквізиція XV-XVII століть стала найвідомішою через значні масштаби її діяльності.
Товариство Ісуса або Єзуїтський орден (лат. Societas Iesu, скорочено S.J. або S.I.) — християнський чернечий орден Римо-Католицької Церкви. Члени ордену відомі як єзуїти. Їх інколи називають «Солдатами Ісуса Христа» або «піхотинцями Папи» через те, що засновник Товариства Ігнатій Лойола був лицарем, до того як став священиком. Девізом єзуїтів є вислів «Ad maiorem Dei Gloriam» (лат. Усе на славу Божу).
Непоти́зм (від лат. nepos— «родинне» або nepotis — «внук», «племінник») — надання родичам або знайомим посад незалежно від їхніх професійних здібностей. Різновид фаворитизму. Інша назва — кумівство. Походить від практики роздачі римськими папами прибуткових посад, вищих церковних звань чи земель близьким родичам. Був поширений у XV — XVI століттях.
Папський легат (від латинського legatus, римський титул), особистий представник папи Римського в іноземному народі або ж частині католицької церкви. Він наділяється певними повноваженнями у сфері католицької віри або ж у церковних справах.
Дата добавления: 2015-08-03; просмотров: 142 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Боротьба проти унії. | | | Календарь дат |