Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Вимірювання опору ізоляції силових і освітлювальних мереж

Читайте также:
  1. Визначення "початків" і "кінців" обмоток статора електродвигуна, їх з'єднання та під'єднання до мережі.
  2. Елементи конструкції силових кабелів і їх призначення
  3. Конструкція і маркування силових кабелів
  4. Мережковский. Творчество.
  5. Метод опору
  6. Монтаж силових трансформаторів

Опір ізоляції обмоток вимірюється відносно корпусу електричної машини та між обмотками. Вимірювання здійснюється мегомметром, який є малопотужним генератором постійного струму. Випускаються мегомметри класу напруги 500, 1000 та 2500 В. Крім того, промисловість також випускає електронні мегомметри типу Ф4101 на напругу 100, 500 та 1000 В. Згідно з вимогами вимірювання опору ізоляції електричних машин, які обертаються, потрібно виконувати мегомметрами класу 500 В, якщо напруга обмотки до 500 В включно, і мегомметрами класу не нижче 1000 В, якщо номінальна напруга обмотки вища 500 В. Для вимірювання опору ізоляції обмоток трансформаторів використовуються мегомметри класу 1000 В для трансформаторів до 35 кВ і потужністю менше 16 МВА та класу 2500 В для інших трансформаторів. Під час вимірювання опору ізоляції обмоток великих електричних машин та трансформаторів, які мають значну ємність (між обмотками та на корпус), потрібно використовувати електронні мегомметри або мегомметри з моторним приводом, оскільки час перехідного процесу, що визначається величиною ємності, може сягати декількох хвилин. Запис опору ізоляції потрібно виконувати двічі: через 15 та 60 с після появи напруги на обмотках. Вимірювання опору ізоляції здійснюється як в практично холодному, так і в нагрітому стані за температури обмоток, яка наближена до робочої, а також до й після випробувань ізоляції обмоток на електричну міцність.Опір ізоляції відносно корпусу машини та між фазами потрібно вимірювати почергово для кожного кола, яке має окремі виводи, за електричного з’єднання усіх інших кіл з корпусом машини. Після закінчення вимірювань опорів ізоляції кожного кола потрібно їх розрядити шляхом з’єднання з заземленим корпусом машини. Тривалість такого з’єднання для машин з обмотками на номінальну напругу 3000 В та вище складає 15 с або 1 хв для машин потужністю до 1 МВт чи більше 1 МВт, відповідно. Під час використання мегомметра (megohmmeter; high-resistanceohmmeter) класу 2500 В тривалість з’єднання обмоток з корпусом складає не менше 3 хв.

 

Перевірка повного опору петлі «фаза-нуль»

Таку перевірку виконують в електричних мережах напругою 380/220 В з глухозаземленою нейтраллю. Метою її є визначення сили струму короткого замикання на корпус або нульовий захисний провід і перевірка автоматичного вимикання аварійної дільниці електричної мережі. Повний опір петлі "фаза-нуль" складається з опору фази трансформатора, фазного і нульового (заземлюючого) проводів.

Згідно з вимогами нормативних документів після монтажу електро­обладнання перед прийманням їх в експлуатацію, а також під час експлуатації після ремонту електричних мереж і не рідше одного разу на 5 років проводять перевірку повного опору нетлі "фаза-нуль" для найбільш віддалених і потужних електроприймачів, але не менше 10% їх загальної кількості в зоні даної трансформаторної підстанції. У найбільш віддалених приймачів петля "фаза-нуль" маг найбільший повний опір, а у найбільш потужних захисний апарат має найбільшу силу сіруму уставки, тобто для таких приймачів умови досягнення необхідної кратності сили струму однофазного замикання дуже тяжкі.

В електрообладнанні, шо приєднане до однієї групової електромережі і знаходиться в одному приміщенні, дозволяється вимірювати повний опір петлі "фаза-нуль" з подальшою перевіркою спрацювання захисту тільки від найвід-даленішого від джерела живлення електроприймача або штепсельної розетки, яка використовується для приєднання переносних електроприймачів з зануленням. Аналогічно вимірюють опір до найвіддалешшої'о світильника зовнішнього освітлення. Для решти електроприймачів, розеток, світильників дозволяється не перевіряти повний опір петлі (і відношення сили струму однофазного короткого замикання уставки захисного апарата), якщо опір між цими ззнуленими елементами і нульовим захисним проводом не перевищує 0,1 Ом. Вимірювати повіти опір петлі "фаза-нуль" можна кількома методами. При налаї-оджувальних роботах на сільськогосподарських об'єктах вимірювання вико­нують методом амперметра і вольтметра або спеціальними приладами М-417, ИТК-І та ін. На даний час найбільш широко використовують спеціальний прилад для контролю опору кола "фаза-нуль" в електромережах напругою 380/220 В без вимикання джерела живлення типу М-417.

Принцип його роботи полягає в тому, що на короткий час роблять замикання фази на занулену частину обладнання. Зниження напруги на ньому являє собою різницю між фазною напругою і зниженням напруги в колі "фаза-нуль", включаючи і опір трансформатора, тобто при незмінних напрузі і опорі резистора. Зниження напруги на ньому залежить від опору петлі. Шкала приладу проградуйована в омах. Щоб врахувати можливі зміни напруги в електромережі, перед вимірюванням прилад калібрують. Порядок вимірювання опору петлі "фаза-нуль" приладом М-417 такий: встановити прилад на горизонтальній поверхні, відкрити кришку і вийняти з'єднувальні провідники; ручку "Калібрування" поставити в ліве крайнє положення; приєднати з'єднувальні провідники до затискачів приладу і за допомогою пружних затискачів приєднати один провідник до корпусу випробовуваного об'єкта, забезпечивши в місці приєднання надійний контакт, а другий-до однієї з фаз мережі на розподільному шиті або безпосередньо на пусковому щиті об'єкта. Перед вмиканням приладу необхідно зняти напругу з вимірюваного електроприймача. Якщо з приладом працюють дві особи з кваліфікаційною групою ие нижче III, можна допускати приєднання до фазного провода під напругою при умові застосування діелектричних рукавиць; подати напругу на вимірювану дільницю мережі. При відсутності обриву нульового (заземлюючого) провода на приладі загоряється сигнальна лампочка «£ф<х>». Якшо вона не загоряється, то це свідчить про наявність заземлюючого кола; треба натиснути на кнопку "Перевірка калібрування" і за ручкою "Калібрування" встановити стрілку приладу на нуль; потім відпустити кнопку "Перевірка калібрування" і натиснути на кнопку "Вимірювання" та визначити показання за шкалою. Тривалість вимірювання не більше 4 - 7 с з інтервалом між вимірюваннями не менше 0,5 хв. Загоряння сигнальної лампочки «7, > 2 Ом» при натиснутій кнопці "Вимірювання" свідчить про те, що вимірювальний опір петлі "фаза-нуль" становить понад 2 Ом. Повторне вимірювання можна виконувати тільки після перевірки калібрування. Метою такої перевірки є виявлення обривів, поганих контактів, зменшсігая площі поперечного перерізу та інших дефектів заземлюючої проводки, яка з'єднує заземлені елементи з контуром заземлення. Перевіряють цілість заземлюючих провідників, які з'єднують заземлені елементи з контуром заземлення чи нульовим проводом, надійність гвинтових і зварювальних з'єднань, а також наявність безпосереднього зв'язку заземлених елементів з магістраллю заземлення. Для цього вимірюють опір окремих дільниць кола заземлення від заземлювачів (або при зануленні від глухозаземленої нейтралі) до заземленого (зануленого) обладнання. Послідовне з'єднання окремих елементів з магістраллю заземлення не допускається. Опір заземлюючої проводки не нормується, але повинен становити не більше 0,05 І Ом. Цілість кола заземлення (занулення) відповідно до ПТЕ і ПТБ в умовах експлуатації перевіряють при кожному ремонті чи перестановці обладнання, а також при ремонті заземлюючих пристроїв чи заміні електропроводки, але не рідше одного разу на рік. Перед вимірюванням візуально перевіряють цілість заземлюючої проводки і, якщо вимірювання проводиться без вимикання обладнання з електромережі, упевнюються у відсутності напруги на корпусах обладнання. Наявність кола між заземлювачами і заземленими елементами перевіряють вимірюванням його опору мостами ММВ, вимірювачами заземлення МС-0,8 і М-416, омметрами М372 та М246. Ізольовані провідники від затискачів Ег, І2 або 3, 4 приладів МС-0,8 або М-416 з'єднують з напилком. Ручку і кінець напилка ізолюють ізоляційною сірічкою. Напилок застосовують як зручний електрод для швидкого контактування: зробивши надпил і притиснувши до нього напилок, вимірюють опір зв'язку із заземлювачем. Перед вимірюванням компенсують опір з'єднувальних провідників, приєднавши напилок безпосередньо до затискачів приладів Е|, І| або 1, 2 і встановлюють стрілку на нуль.

 


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 834 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Низьковольтні комплектні пристрої | Виконання внутрішніх електропроводок | Проводи для повітряних ліній електропередач та способи їх з*єднання | Виготовлення і встановлення опор повітряних ліній електропередач | Конструкція і маркування силових кабелів | Елементи конструкції силових кабелів і їх призначення | Типи трансформаторних підстанцій та основні вимоги до їх будівництва і монтажу. | Монтаж силових трансформаторів | Пристрої захисного відключення: типи, принцип дії, галузь застосування. | Монтаж заземлювачів і захисних провідників |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Монтаж пристроїв блискавкозахисту приміщень і споруд.| Монтаж зовнішніх електропроводок

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)