Квітень

Якщо березень весну, неначе наречену, лишень приводить у гості, то квітень її зустрічає як повноправну господиню: луки, узліски, видолинки зодягаються у зелень, з'являються перші весняні квіточки. Обіч осель прокльовуються тендітними списами півники. Ці справжні рицарі найпершими оповіщають, що весна оселилася біля хати. Незважаючи на частенькі моро­зи, вони мужньо переносять випробовування своєї долі. Від того й казали: З'явилися біля оселі півники — весна присіла на призьбі.

Четвертий місяць року, як ви пам'ятаєте, у давнину на Україні йменувався березнем. Лише у XVI столітті в літературній мові з'явилося сучасне означення «квітень». Але найак­тивніше почала вживатися ця назва лише на початку ниніш­нього століття.

З приходом квітня побільшується турбот у хліборобів. Там, де земля підсохла, зосібна на пагорбах, вже почали ви­сівати ранні ярові. До таких в першу чергу належить ячмінь. Ця невибаглива до природних умов рослина вимагає ранніх строків сівби. Це підтверджує мудре народне прислів'я: Кидай мене у болото — буду як золото, топчи мене у грязь — будеш як князь.

У квітні починали виводити на пасовиська і свійських тва­рин. У кожному селі були свої звичаї першого вигону корів на пашу. З дитинства мені запам'ятався наш поліський обряд, який певною мірою характерний для всього лісового ареалу Житомирщини.

Переважно з квітнем пов'язане одне з найбільших християнських свят — Великдень, або Паска (остання назва похо­дить від обрядового печива — паски, яку спеціально випікають до цього дня).

...Цвітень, красенець, водолій. Ці та інші назви пов'язані з полудневим місяцем весни. Але внароді є ще одна і не менш цікава накличка — «лелечник». Ви, напевне, здогадалися: мова йде про найшанованішу в нашого народу птицю — леле­ку, яка, долаючи далекі відстані, приносить на своїх крилах теплу весну. Недарма кажуть: Прилетів лелека— весну приніс здалека чи Перелетів я Десну — приніс вам весну (А. Матвієнко).

Література. Додаткова: 13, с. 8-9, 33-37. 13, с. 37-39, 7-8, 13-15. 13, с. 66-69. 13, с. 82-85. 13, с. 190-191. 13, с. 118-127. 13, с. 146-155. 13, с. 155-172.

13, с. 195-205. 13,с.169-172, 217-222.: 13,с.224-229. 13,с.76-81,226-229.

13,с.231-235. 13,с.235-242.

ПЕРЕЛІК КОНТРОЛЬНИХ ПИТАНЬ,

ЯКІ ВИНОСЯТЬСЯ НА ІСПИТ

1. Поняття літературної мови. Норми сучасної української літературної мови.

2. Поняття функціонального стилю. Загальна характеристика офіційно-ділового стилю сучасної української літературної мови.

3. Орфографія як система загальноприйнятих правил передачі мовлення на письмі. Соціальне значення орфографії. Принципи українського правопису.

4. Велика буква у власних назвах. Передача російських власних назв українською мовою (практично).

5. Правопис слів іншомовного походження (практично).

6. Співвідношення між звуками і буквами в українській мові. Вживання м’якого знака. Вживання апострофа (практично).

7. Лексика української мови за походженням і вживанням. Активна і пасивна лексика.

8. Синоніми, антоніми, пароніми, їх стилістична роль.

9. Іменник як частина мови. Лексико-граматичні й граматичні категорії іменника.

10. Прикметник як частина мови. Розряди прикметників за значенням. Особливості відмінювання прикметників (практично).

11. Розряди числівників за значенням. Особливості відмінювання числівників (практично).

12. Розряди займенників за значенням. Особливості відмінювання займенників (практично).

13. Прислівник як частина мови. Розряди прислівників за значенням, правопис (практично).

14. Дієслово. Дієслівні форми, їх морфологічні ознаки, синтаксичні функції (практично).

15. Загальна характеристика службових частин мови. Правопис прийменників сполучників, часток (практично).

16. Словосполучення як одиниця синтаксису. Класифікації словосполучень. Особливості дієслівного керування в українській мові в порівнянні з російською (практично).

17. Поняття про речення. Класифікації речень. Узгодження підмета з присудком. Тире між підметом і присудком (практично).

18. Просте ускладнене речення (типи ускладнення), пунктуація (практично).

19. Структурно-семантична організація складного речення. Різновиди складних речень (практично).

20. Поняття про діловодство, документ. Класифікація документів.

21. Основні технічні і мовні правила оформлення документів. Реквізит документа. Формуляр. Бланк.

22. Документи щодо особового складу. Реквізити заяв, автобіографій, характеристик.

23. Довідково-інформаційні документи. Реквізити оголошень, запрошень, телеграм. Поняття про телефонограму і радіограму.

24. Офіційна кореспонденція: види службових листів, стиль та оформлення листів.

25. Поняття про службові та особисті довідки, зовнішні та внутрішні довідки, їх реквізити.

26. Реквізити простих і докладних протоколів. Поняття про резолюцію і витяг з протоколу.

27. Реквізити статистичних, текстових звітів.

28. Службові записки: доповідні, пояснювальні. Реквізити службових записок.

29. Документи з господарсько-договірної діяльності. Реквізити договорів, угод, контрактів.

30. Обліково-фінансові документи. Реквізити таблиць, списків, переліків, доручень і розписок.

31. Реквізити розпорядчих документів.

32. Усне ділове мовлення, види його реалізації. Основні вимоги до усного мовлення.

33. Поняття про орфоепію. Нормативна вимова голосних і приголосних звуків. Фонетичні та художні засоби милозвучності української мови.

34. Акцентуаційні норми сучасної української мови. Наголос: словесний, емфатичний, логічний.

35. Поняття про етикет. Службовий і мовленнєвий етикет. Культура управління.

36. Телефонна розмова як один із видів усного мовлення. Компоненти телефонної розмови.

37. Поняття про публічний виступ. Конспект (текстуальний, вільний). Тези.

38. Композиція виступу. Вимоги до виступів. Вимоги до мовлення доповідача.

39. Жанри публічного мовлення: доповідь, промова (їх види). Вимоги до промов і промовця.

40. Поняття про лекцію, огляд, бесіду, диспут. Основні вимоги до їх проведення.

41. Правопис складних іменників і прикметників разом, окремо, через дефіс (практично).

42. Правопис складних і складених числівників (практично).

43. Правопис прислівників разом, окремо, через дефіс (практично).

44. Поняття про однорідні члени речення. Розділові знаки при однорідних членах речення (практично).

45. Поняття про вставні й вставлені конструкції. Розділові знаки при вставних і вставлених конструкціях (практично).

46. Непоширені й поширені звертання. Розділові знаки при звертаннях (практично).

47. Поняття про відокремлення. Розділові знаки при відокремлених другорядних членах речення (практично).

48. Розділові знаки у складносурядних, складнопідрядних, безсполучникових реченнях (практично).

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна

1. Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити/ За ред.О.Сербенської: Посібник. – Львів: Світ,1994. – 152с.

2. Андреева В.И. Делопроизводство. Требования к документообороту фирмы. – М.: АО «Бизнес–иск, Интел–Синтез», 1995. – 224с.

3. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. – К.: Либідь, 1991. – 254с.

4. Веселов П.В. Аксиомы делового письма: Культура делового общения и официальной переписки. –М.: Информ-внедрения. Центр «Маркетинг», 1993. – 64с.

5. Веселов П.В. Современное деловое письмо в промышленности. – 4-е изд. –М.: Стандарты, 1995. – 160с.

6. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери. – К.: А.С.К., 2001. – 400с.

7. Головач А.С. Образцы оформления документов: Для предприятий и граждан. – Донецк: Сталкер, 1996. – 320с.

8. Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2006. – 480с.

9. Зубков М. Сучасна українська ділова мова. – Харків: СПД ФО Співак Т.К., 2006. – 448с.

10. Іванова І.Б. Українське ділове мовлення. –Харків: Парус, 2007. – 448с.

11. Карнегі Д. Як здобувати друзів і впливати на людей. – К.: Молодь, 1990. – 168с.

12. Коваль А.П. Культура ділового мовлення. –К.: Вища школа, 1982. –288с.

13. Коваль А.П. Культура ділового мовлення. Писемне та усне ділове спілкування /Вид. друге, перероблене і доповнене. – К.: Вища школа, 1977. – 296с.

14. Косенко Н.Я., Вакуленко Т.М. Як правильно говорити українською. Практичний посібник. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2007. – 240с.

15. Кочан І.М., Токарська А.С. Культура рідної мови. –Л.: Світ, 1996. –232с.

16. Культура української мови: Довідник /За ред.. В.М. Русанівського. – К.: Либідь, 1990. – 304с.

17. Лобода В.В., Скуратівський Л.В. Українська мова в таблицях: Довідник. – К.: Вища школа, 1993. – 239с.

18. Любивець Л.П. Ділові папери. – К.: Рад. Школа, 1981. – 78с.

19. Максименко В.Ф. Мова професійного спілкування. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2008. – 512с.

20. Максимовский М. Этикет делового человека. –М.: Дидакт, 1994. – 124с.

21. Марахова А.Ф. Мова сучасних ділових документів. –К.: Наук. думка, 1981. –140с.

22. Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного спілкування: Навч. посібник. – К.: Каравела, 2006. – 352с.

23. Мовна культура українського ділового спілкування: Навч. посібник /Упор. Л.Р.Шпачук. – Кривий Ріг,2007. – 120с.

24. Молдованов М.І., Сидорова Г.М. Сучасний діловий документ: зразки найважливіших документів українською мовою. – К.: Техніка, 1992. – 400 с.

25. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів: Навчальний посібник. – К.: Либідь,1993. – 192с.

26. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів: Практичний посібник. – К.: Либідь,1996. – 208с.

27. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. –К.: Вепса, 1994. – 240с.

28. Пінчук Ю.В. Риторика, культура та техніка мовлення вчителя-логопеда: Навчально-методичний посібник. –К.: КНТ, 2007. – 92с.

29. Потелло Н.Я. Українська мова і ділове мовлення. Навчальний посібник. –К.: МАУП, 2002. –256с.

30.Практикум з правопису української мови. –Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2007. – 256с.

31.Феофилав Л.Г. Умеете ли вы себя вести. – К.: Знание, 1990. – 48с.

32.Чукіна В.Ф. Граматика української мови в таблицях і схемах. –К.: ТОВ «ВП ЛОГОС–М», 2008. – 140с.

33.Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. –К.: Вища школа, 1997. –270с.

34.Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: Навчальний посібник. – К.: Літера, 2000. – 480с.

35. Шпачук Л., Кравцова І. Українська мова за професійним спрямуванням Навчальний посібник.- Кривий Ріг: Видавничий дім,2010.-327 с.

Додаткова література

1. Івченко А.О. Тлумачний словник української мови /Художник-оформлювач С.А. Пяткова. –Харків: Фоліо, 2002. – 540с.

2. Орфографічний словник української мови /Уклад.: С.І. Головащук, М.М. Пещак, В.М. Русанівський, О.О. Тараненко. – К.: Довіра, 1994. – 864с.

3. Орфоепічний словник української мови. В 2-х томах. – К.: Довіра, 2001. – Т.1. – 955с.

4. Полякова Л.О. Український орфографічний словник з граматичними таблицями. Короткий правописний коментар. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. – 496с.

5. Правописний словник української мови: близько 40 000 слів /За загал. ред. проф. Д.Х. Баранника. – Харків: Око, 1997. – 416с.

6. Російсько-український словник ділової мови – Уклад.: О. Мокро вольський, О. Шоколо. – 3-тє вид., випр. й доповнене. –К.: Редакція журналу «Український світ», 1992. – 302с.

7. Російсько-український і українсько-російський словник: Відмінна лексика /Уклад.: Л.І. Мацько, О.М. Сидоренко, С.В. Шевчук. – 2-ге вид., допов. –К.: Вища школа, 1995. – 283с.

8. Російсько-український словник: Сфера ділового спілкування /Уклад. В.М. Брицин, О.О. Тараненко. – К.: УНВЦ «Рідна мова», 1996. – 287с.

9. Словник-довідник з культури української мови /Д. Гринчишин, А. Капелюшний, О. Сербенська, З. Терлак. – К.: Знание, 2004. – 367с.

10. Словник іншомовних слів: 23 000 слів та термінологічних словосполучень / Уклад. Л.О. Пустовіт та ін. – К.: Довіра, 2000. –

1018 с.

11. Тлумачний словник-мінімум української мови: Близько 9 тисяч слів.3-є вид., випр. і доповнене /Уклали Л.О. Ващенко, О.М. Єфімов. – К.: Довіра, 2004. – 607с.

12.Універсальний довідник-практикум з ділових паперів /Уклад.: С.П. Бибик, І.Л. Михно, Л.О. Пустовіт, Г.М. Сюта. – К.: Довіра: УНВЦ «Рідна мова», 1997. – 399с.

13.Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. – К.: Освіта, 2006. – 254с.

Дата добавления: 2015-08-05