Чи перетвориться держава з аграрного глядача в аграрного політика?

У чому ж мораль цієї гречаної байки? У тому, що на місці гречки міг бути будь-який інший продукт, і немає ніяких гарантій, що в наступні роки це не повториться, тільки вже з дефіцитом рису, перловки, цукру, молока і т.д.

Хочеться запитати у головних аграріїв країни – куди ж ви дивилися і що робили, знаючи, що очікується дефіцит певної культури? Що ви зробили для того, аби після бою не махати кулаками з криками, що у всьому винні спекулянти? Навіть якщо є певна змова на ринку і присутнє бажання посередницьких структур заробити - в державі повинен бути адекватний за ефективністю механізм протидії. Причому, механізм, що працює на випередження, працює так, аби рядовий споживач не ставав фактично єдиною жертвою державно-корпоративної цінової війни. В ідеалі - до покупця біля полиць не повинен навіть докотитися відгомін цих "битв". Налагоджений механізм захисту громадянина від спекуляцій, неврожаїв, від "політики" та інших об`єктивних і суб`єктивних негараздів повинен спрацьовувати на випередження.

Поки ж саме бездіяльність і нездатність оперативно реагувати на виклики ринку призводить до «хвороби» запасатися про запас, знаючи, що поки уряд щось зробить, можна вже і з голоду померти (перебільшую, звичайно). Або, як мінімум, необґрунтовано переплатити на рівному місці енну суму.

«Я думаю, що цей сигнал, який відбувся цього року з гречкою, – це сигнал для того, щоб ми обов`язково мали прогнозні баланси, держава зобов`язана робити форвардні закупівлі тих видів сільськогосподарської продукції, яка є чутливою», - заявив головний аграрій країни, міністр аграрної політики і продовольства України Микола Присяжнюк.

Нарешті! Незважаючи на те, що "гречаний сигнал" - далеко не новина в цьому плані - пригадаємо хоч би недавні "цукрові", "бензинові" та інші сигнали. Але може хоч тепер держава з простого спостерігача за ситуацією в країні перетвориться на розумного, ефективного регулятора, а політика споглядання все-таки перетвориться на аграрну політику зі всіма витікаючими з цього поняття наслідками – розрахунками, балансами, стимулюванням, закупівлями, і т.д.

Або, щоб "аграрна політика" з`явилася не тільки в назві міністерства, необхідні "хлібні", "гречані", "цукрові" бунти?.. Або, може, "Гречка-2011" таки стане для уряду ефективними ліками проти всіх продуктових лихоманок...

Лілія Коваль (УНІАН)

постiйна адреса статтi: http://economics.unian.net/ukr/detail/77924

Дата добавления: 2015-08-05