Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Для студентів ІІ курсу

Читайте также:
  1. Б. Доверие к политическому курсу
  2. ВИДИ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ
  3. ДЛЯ ПОДГОТОВКИ К ЭКЗАМЕНУ ПО КУРСУ
  4. ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
  5. Для студентів ІІ-ІV курсів денної та заочної форм навчання
  6. к выполнению лабораторных работ по курсу основы технологии машиностроения специальности

Інструктивно-методичні матеріали до

семінарських занять

з дисципліни „Філософія”

для студентів ІІ курсу

 

Напрям підготовки:

6.010101 – Дошкільна освіта

6.010102 – Початкова освіта

6.010106 – Соціальна педагогіка

6.030103 – Практична психологія

6.020303 «Філологія. Українська мова і література»

6.020303 «Філологія. Мова і література (англійська)»

6.020303 «Філологія. Мова і література (німецька)»

 

Навчально-науковий інститут соціально-педагогічної та мистецької освіти

 

Розробники:Волков О.Г., проф., д-р. філос. н.

Землянський А.М., доцент, к. філос. н.

 

Мелітополь, 2013

 


Семінарське заняття №1

Тема: Філософія як специфічна форма світогляду та філософія Давнього Сходу

 

Мета вивчення: уміти виділяти призначення філософії та відношення до науки; показати основні особливості філософії Стародавнього Сходу.

Література:

1. Аблеев С.Р. История мировой философии. – М.: Астрель, 2005 - 424 с.

2. Кремень В.Г., Ільїн В.В. Філософія: логос, софія, розум. – К.: Книга, 2007 – 432 с.

3. Подольска Є.А. Філософія. – К.: ЦУЛ, 2006 - 704 с.

4. Спиркин А.Г. Философия. - М.: Гардарики, 2004 - 736 с.

5. Філософія (ред. Кремень В.Г.). - Хар.: Мрія, 2004 - 612 с.

6. Філософія (ред. Надольний І.Ф.). – К.: Вікар, 2008 - 534 с.

 

Обладнення: дошка, мультімедійна техника.

 

Питання до контролю попередних знань, обговорення, самостійого вивчення та осмислення навчалього матеріалу.

 

1. Що такий світогляд і яка його структура?

2. Виявите взаємозв'язок міфології, релігії і філософії.

3. Проведіть порівняльний аналіз систем: «філософія – наука», «філософія – мораль», «філософія – мистецтво», «філософія – політика».

4. На які проблеми орієнтована філософія Давнього Сходу, за допомогою якого методу вона намагається розглядати ці проблеми?

5. Проведіть порівняльний аналіз філософії Древнього Сходу і філософії Древньої Греції.

6. У чому суть принципа Дао філософії Давнього Сходу?

7. Чи можна розглядати філософію як душу культури?

 

Хід семінару

 

При рогляді першого питання необхідно розкрити зміст світогляду як загальне уявлення людини про світ і самого себе, коли він виступає духовно-практичним спосібом взаємовідношення людини і світу. Слід звернути увагу на відмінності гносеологічного (пізнавальний) і аксіологічного (ціннісний) його компонентів світогляду. Показати своєрідність індивідуального і групового світогляд та логіка їх еволюції в процесі розвитку людини і суспільства. Виявити такі передфілософські історичні форми світогляду як буденне, магічне, міфологічне, релігійне. Розкрити характер буденного світогляду як життєво-практичної форми взаємовідношення людини і світу.

Для цього вказати на магію як практичну демонічна дію, що здійснюється для встановлення сприятливого для людини контакту з речами навколишнього світу. Далі на міфологію як художньо-емоційне або несвідомо-ілюзорне переживання людиною взаємостосунків з навколишньою дійсністю. Потім на релігію як спосіб освоєння світу через його подвоєння на реальний і потойбічний.



При розгдялі другого питання уміти виділяти основні особливості філософії Стародавнього Сходу; проводити відмінність між західною і східною філософією; знати основні школи і напрями староіндійській (веданта, йога; буддизм) і старокитайській філософії (конфуціанство, моизм, даосизм, легизм) і суть їх учень; визначати специфіку Східної цивілізації і її обливості античної філософії; виявляти основні етапи в розвитку, основні школи і представників, основні положення їх філософських учень.

 

Завдання:

1. Роль і місце міфології в житті суспільства.

2. Релігія в житті суспільства і людини.

3. Філософія як світогляд і як методологія.

4. Протофілософія Давнього Світу.

5. Проблема пошуку першооснови світу і побудова першої філософської картини світу.

 

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №2

Тема: Основні проблеми філософії Античності, Середньовіччя та Відродження

Загрузка...

 

Мета вивчення: показати своєрідності постановки та вирішення проблем онтології, гносеології та етиці у філософії Античності, Середньвіччя та Відродженні.

Література:

1. Лоренцо Валла. Об истинном и ложном благе. О свободе воли. – М.: Наука, 1989. – 475 с.

2. Лосев А. Ф. Эстетика Возрождения. – М.: Мысль, 1982. – 623 с.

3. Радугин А.А. Философия: Курс лекций. – М.: Центр, 2001. – 271 с.

4. Сенека М. А. Наедине с собой. – Симферополь: Реноме, 2002. – 384 с.

5. Сілаєва Т.О. Філософія: Курс лекцій. – Тернопіль: Астон, 2003. – 216 с.

6. Спиркин А.Г. Философия: Учебник. – 2-е изд. – М.: Гардарики, 2004. – 736 с.

7. Філософія: Навч. посіб. / За ред. І.Ф. Надольного. – 4 вид. – К.: Вікар, 2004. – 457 с.

8. Філософія. Хрестоматія / зЗа ред Г.І.Волинки. – К.: Каравела, 2010. – 464 с.

9. Щерба С. П. Тофтул М. Г. та ін. Філософія. – К.: Кондор, 2003. – 352 с.

10. Эразм Роттердамский. Философские произведения. – М.: Наука, 1987. – 687 с.

 

Обладнення: дошка, мультімедійна техника.

 

Питання до контролю попередних знань, обговорення, самостійного вивчення та осмислення навчалього матеріалу.

 

1. Проблеми онтології у «Метафізиці» Аристотель.

2. Ідеали життя у стоїцізму Сенеки та неоплатонізму Плотіна

3. Людина і світ у філософії Аврелія Августина

4. Порівняльний аналіз філософії Аврелія Августина і Фоми Аквінського.

5. Проблема людини у філософії Середніх століть.

6. Проблема держави і її рішення у філософії епохи Відродження.

7. Досвід самоаналізу у філософії М. Монтеня.

 

Хід семінару

 

При розгляді першого питання студентам слід звернути увагу на походження і своєрідність античної філософії, її космоцентризм у культі тіла й торжество принципу “тут і тільки зараз”, зв'язок філософії та натурфілософії.

Далі студенти повинні показати своєрідність мілетської школи і союзу Піфагора, Геракліта з Ефеса й елеатів, Анаксагора, Левкіппа та Демокрита у трактуванні буття світу і його пізнанні.

Потім студенти мають відзначити досягнення софістів як майстрів риторики й евристики, розкрити їх внесок у формування суб'єктивного аспекту освоєння світу, а також згадати про перехід від чистого космоцентризму до античного антропоцентризму: “людина – мірило всіх речей”.

При розгляді класичного періоду античності студенти повинні перш за все розповісти про Сократа і його метод “майєвтики”.

Після цього необхідно звернути увагу на систему об'єктивного ідеалізму Платона, його вчення про державу і право, на енциклопедичний характер філософії Аристотеля, його філософські й соціально-політичні погляди. Розглядаючи філософію елліністичного і римського періодів, слід звернутися до школи Епікура, його атомістичної концепції.

При аналізі специфіки середньовічної філософії студентам варто звернутися до соціокультурної зумовленості християнської догматики й філософської думки. Характеризуючи теологію і філософію, слід розкрити специфіку трактування Бога, людини і світу в християнській філософії. Важливо відзначити актуальність вчення Аврелія Августина.

Слід звернути увагу на роль схоластики як раціонального обґрунтування теології, оскільки у ній можливе обговорення теологічних проблем мовою розуму. Важливо розглянути основні філософські проблеми схоластики, співвідношення розуму й віри, сутності та існування, природи загальних понять (“універсалій”). Потрібно звернути увагу на протистояння реалізму й номіналізму.

Задання

1. Розкрити характер пошуку першооснови світу і побудови першої філософської картини світу.

2. Розглянути розуміння свідомості у філософії Античності.

3. Показати своєрідність вирішення проблема людини в філософії Середньовіччя.

4. Показати предмети філософії Відродження

 

 

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №3

Тема: Обгрунтування пізнання у філософії Нового часу та німецькій класичній філософії

 

Мета: показати основні напрями і погляди представників філософії Нового часу та німецької класичної філософії, розкривати суть емпіризму і раціоналізму, знати основні положення теорії пізнання.

Література:

1. Беркли Дж. Сочинения. – М.: Мысль, 2000. – 556 с.

2. Бэкон Ф. Сочинения. В 2-х т. – Т.1. – М.: Мысль, 1977. – 567 с.

3. Гегель Г. В. Ф. Энциклопедия философских наук. – Т. 1. Наука логики. – М.: Мысль, 1974. – 452 с.

4. Гегель Г. В. Ф. Энциклопедия философских наук. – Т.3. Философия духа. – М.: Мысль, 1977. – 471 с.

5. Гоббс Т. Сочинения. В 2.-х т. – Т.1. – М.: Мысль, 1989. – 622 с.

6. Декарт Р. Сочинения. В 2-х т. – Т.1. – М.: Мысль, 1976. – 654 с.

7. Кальной И.И. Философия: Учебное пособие. – Симферополь: Бизнес-Информ., 2002. – 448 с.

8. Кант И. Критика чистого разума. – М.: Эксмо, 2006. – 736 с.

9. Лейбниц Г. В. Сочинения. В 4-х т. – Т.1. – М.: Мысль, 1982 .– 636 с.

10. Локк Дж. Сочинения. В 3-х т. – Т.1. – М.: Мысль, 621 с.

11. Радугин А.А. Философия: Курс лекций. – М.: Центр, 2001. – 271 с.

12. Сілаєва Т.О. Філософія: Курс лекцій. – Тернопіль: Астон, 2003. – 216 с.

13. Спиркин А.Г. Философия: Учебник. – 2-е изд. – М.: Гардарики, 2004. – 736 с.

14. Фихте И. Факты сознания. Назначения человека. Наукоучение. – Мн.: Харвест, М.: АСТ, 2000. – 784 с.

15. Шеллинг Ф. В. Й. Сочинения. В 2-х т. – Т.1. – М.: Мысль, 1987. – 637 с.

 

Обладнення: дошка, мультімедійна техника.

 

Питання до контролю попередних знань, обговорення, самостійного вивчення та осмислення навчалього матеріалу.

 

1. Як вирішується проблема держави у філософії Т. Гоббса і Дж. Локка?

2. Показати актуальні проблеми природного Права у філософії Нового часу і філософії Просвітеництва.

3. Як розглядається у філософії Нового часу природа людини і як вирішується проблема взаємозв'язку особистості і суспільства?

4. Визначите соціальні і гносеологічні підстави панраціоналізма німецької класичної філософії.

5. У чому сутність кантовського категоричного імператива і які його три аксіоми?

6. Що нового вносить И. Кант у розуміння волі?

7. Як розглядає проблему права і моралі И. Фіхте?

8. Яку мету переслідує Ф. Шеллінг у своїй філософії тотожності?

9. Який зміст вкладає Г. Гегель у поняття «абсолютна ідея»?

 

Хід семінару

 

Студентам необхідно знати передумови виникнення філософії Нового часу й показати орієнтацію на союз філософії і науки як систему забезпечення царювання людини на землі.

Слід дати оцінку формуванню нової гносеології та нової методології, утвердженню автономії і незалежності людського розуму в його ставленні до світу, оформленню гносеологічного ставлення до світу, формуванню гносеологічних відносин у системі “суб'єкт – об'єкт”, розумінню істини як вірогідності.

Студенти мають охарактеризувати емпіризм філософії Ф. Бекона і його метод індукції, вчення про гносеологічний суб'єкт, вказати ознаки розвитку емпіризму у філософії Т. Гоббса, Дж. Локка й Дж. Берклі; проаналізувати скептицизм і агностицизм філософії Д. Юма.

Студенти повинні показати особливості раціоналізму філософії Р. Декарта і його методу дедукції; засвоїти основні правила декартівського методу, вчення про інтуїцію і сутність принципу гносеологічного сумніву, ясність та виразність як критерії істини.

У студентів має скластися уявлення про розуміння субстанції в філософії Б. Спінози і Г. Лейбніца. Необхідно також розібратися в особливостях руху від філософії декартівського дуалізму до філософії спінозівського монізму.

Потрібно показати розвиток традицій емпіризму і раціоналізму в філософії Просвітництва, основні характеристики просвітницької думки (ставка на розум і програма перетворення свідомості людини, матеріалізм та історичний ідеалізм французького Просвітництва).

Студентам треба висвітлити теорію суспільного договору Ж.-Ж. Руссо, проблеми громадського суспільства й концепцію природного права.

Слід простежити втілення принципу історизму в поясненні природи людини і суспільства у філософії Ж.-Б. Віко та Й. Гердера, звернути увагу на думки Б. Паскаля про суперечливу сутність людини.

Студенти мають усвідомити соціальні й гносеологічні корені німецької класичної філософії. Наступний етап – ознайомлення з критичною філософією І. Канта, її етичною спрямованістю, ідеєю активності суб'єкта, що пізнає. Безперечно, основну увагу потрібно звернути на гносеологічні можливості почуттів, розуму і розсудку, категоричний імператив І. Канта як закон практичного розуму, три його аксіоми, взаємозв'язок волі та свободи, волі й обов'язку. Далі необхідно показати вирішення проблеми держави і права в кантівській філософії, спробу відповісти на запитання: що людина може знати, що вона повинна робити, на що вона сміє сподіватися і що є людина?

Вивчаючи філософію Й. Фіхте, слід розглянути акт самопізнання в діалектичному запереченні “Я” і “не-Я”; становлення парадигми протистояння “Я” і “не-Я” як одного з принципів новоєвропейської цивілізації; проблему волі та її соціокультурну зумовленість; взаємозв'язок політики і права, права й моралі.

Розглядаючи філософію Ф. Шеллінга, варто звернутися до діалектики природи, взаємозв'язку об'єктивного і суб'єктивного, проблеми життя, його походження, тотожності об'єкта і суб'єкта, буття і мислення. Тому студентам доцільно буде показати феномен відчуження як показник розвитку історії. Студенти мають звернути увагу на вчення про гармонію світу.

При розгляді філософії та діалектичного методу Г. Гегеля слід розуміти його абсолютний ідеалізм як наслідок панраціоналізму і панлогізму. Необхідно звернути увагу на розуміння філософії як логіки; показати особливості вчення про буття, вчення про сутність, вчення про поняття; більш детально розглянути філософію природи, філософію духу; показати зумовленість об'єктивної і суб'єктивної діалектики, звернути увагу на теологічний принцип пояснення закономірностей історичного процесу й концепцію відчуження; зазначити співвідношення права та моралі, розуміння держави й цивільного суспільства.

Аналізуючи філософію Л. Фейєрбаха, студенти повинні показати сутність антропологічного матеріалізму й неприйняття гегелівської діалектики. Слід також вказати на спробу замінити релігію філософією любові. Особливу увагу варто звернути на розуміння сенсу життя як прагнення до щастя. Характеризуючи етику Фейєрбаха та її неспроможність, слід зазначити, що Л.Фейєрбах – останній представник німецької класичної філософії і перший її реформатор.

 

Завдання:

1. Методологічні проблеми філософії Нового часу і їх соціокультурна обумовленість.

2. Вплив Р. Декарта на філософію Б. Спінозі, Б. Паскаля, Г. Лейбніца.

3. Критика можливостей пізнання І. Кантом.

4. Вирішення проблеми волі в етиці І. Канта.

5. Еволюція філософської думки Ф. Шеллінга, її орієнтир на тотожність об'єкта і суб'єкта, буття і мислення.

6. Панраціоналізм і панлогізм філософії Гегеля.

 

 

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №4


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 279 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ ДО СЕМИНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ „ПЕРСОНАЖ, ЗАСОБИ РОЗКРИТТЯ ЙОГО ХАРАКТЕРУ”.| Тема: Некласична філософія та традиції вітчизняної філософії

mybiblioteka.su - 2015-2020 год. (0.013 сек.)