Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Порядок праці та процедури прийняття рішень

Читайте также:
  1. II. ПОРЯДОК ВЕДЕНИЯ ОБЩЕГО ЖУРНАЛА РАБОТ
  2. II. Порядок выполнения контрольной работы
  3. II. Порядок оформления специальных тетрадей, учета и хранения письменных работ в специальной библиотеке
  4. II. Порядок распределения жилых помещений (мест) в общежитиях среди образовательных структурных подразделений и филиалов Университета
  5. II. Порядок хранения учебных дел выпускников
  6. II. Умови та порядок присвоєння і підтвердження
  7. III. АРЕНДНЫЕ ПЛАТЕЖИ И ПОРЯДОК РАСЧЕТОВ

 

Засідання Європейської ради збираються щонайменше двох на рік. Можливий також скликання позачергових сесій. На цих засіданнях приймаються все найважливіші й стратегічно важливі рішення.Председательствует главу держави чи керівник уряду тієї країни, що відповідно до установчим договорами здійснює у цей шестимісячний період головування у Радянському Союзі. Відповідно, хоча одне засідання ради проходить біля тієї країни, до якої підключено головуючий. Він також забезпечуєсозиви як чергових, і позачергових засідань, так само як підготовку усіх при цьому документів і майже матеріалів. Роль голови особливо значна, оскільки він забезпечує здійснення як організаційної підготовки проведення сесій Європейської Ради. У період між сесіями й у рамках термінів свого головування вона здійснює представництво Союзу, і Співтовариства сфері міжнародних відносин. Звичайно особисто бере участь у найважливіших зустрічах і переговорах, у яких представлено інтеграційні об'єднання.

 

Голова відіграє в попереднє узгодження можливих рішень, проводить необхідні неформальні зустрічі, переговори двосторонній контрактній основі чи переговори з обмеженою числом учасників, домагаючись підготовки збалансованого підготовленого рішення, яке влаштувало б усіх його. Це особливо необхідно, оскільки до рішення у самому Європейській Раді приймаються найчастіше консенсусом, тобто. внаслідок згоди усіх її членів. Головуючий у Європейському раді в попередньо погоджує і знаходить формулу чи формулювання, яка влаштувала б усіх членів ЄС. З іншого боку, саму процедуру роботи Європейської Ради, який засідає зазвичай 2 дні, побудована в такий спосіб, що початку пленарних засідань передують зустрічі у вузькому складі, свого роду неформальні розмови, дає можливість підготувати рішення. У що така неформальних зустрічах не бере участь як допоміжний персонал, а й іноді навіть міністрів закордонних справ. На пленарне офіційне засідання виносяться зазвичай питання та проекти рішень, які пройшла попередню апробацію і за якими було досягнуто консенсусу. Не виключає, проте, можливість дискусії дуже гострих дебатів.

 

Головуючий формулює програму роботи з майбутній шестимісячний термін. Він визначає ті ключові теми, які перебувати у центрі уваги ЄС період головування цієї держави. Така програма діяльності викладається хто розпочав посаду головуючим політичним лідером наПленарном засіданні Європарламенту. Обов'язки головуючого вимагають максимальної педантичність і стриманості у відносинах інституціями Союзу і із колегами. Будь-які особисті конфлікти можуть завдати серйозний збитків і зашкодити ефективності роботи головуючого і виконання її програми діяльності. Такі прикладів дуже конфліктних відносин із іншими подібними інститутами практика останніх знає чимало.

 

У умовах як ніколи актуальними придбав питання про зміну порядку головування до ЄС, запропонований Конституцією ЄС. Він передбачає скасування системи ротації і установу посади постійного Президента ЄС, обраного кваліфікованим більшістю членів Європейської ради терміном на дві з половиною роки. Постійний президент же не може обіймати свою ніяких посад у державах-членах. Отже, в засіданнях Європейської Ради крім керівників держав-членів беруть участь Постійний Президент на посаді голови, так само як Голова ЄК. Вони він може брати участь міністр закордонних справ ЄС.

 

Засідання Європейської ради годі було змішувати з засіданнями Ради, які у складі президентів чи урядів. У разі йдеться саме про засіданні ЄС і підлягає застосуванню порядок проведення засідань та прийняття рішень, що притаманні не Європейському раді, Ради ЄС. Так само поважно і те що цьому разі рішення, яке приймається Радою ЄС, що засідає у складі президентів чи урядів, вбирається до форми нормативно-правового акта, та її правової режим підпорядкований тих основ норм, які визначають взаємовідносини нормативних правових актівСообществ з національними системами права держав-членів. Такі акти можуть породжувати правничий та обов'язки як держав-членів, але й приватних фізичних юридичних осіб, й у разі, можуть оскаржені в Суде ЄС.

 

Європейська рада, як орган Сообществ та "Союзу, втілює у собі ідею міжнаціонального співробітництва. Цілком природно, і зрозуміло, політичні позиції кожного з його членів вирішальною мірою визначаються національними інтересами і водночас тієї політичної орієнтацією, якої дотримуються сили, підтримують главу уряду чи голову держави у країні, їх конкретної позицією за тими або іншим суб'єктам проблемам інтеграції. Зміни у складі національних парламентських установ і створюваних з їхньої основі урядів надають найбезпосередніший впливом геть позиції, займані тим чи іншим національним лідером у складі Європейської ради. Так, зміна консервативної більшості у британській Палаті громад лейбористським помітно змінила підходи Великобританії до вирішення багатьох проблем, що з еволюцією і життєдіяльністюСообществ та "Союзу. Це, наприклад, значною мірою відмови від ізоляціоністських позицій британського уряду у тому, стосовно сфери соціального співробітництва вчених та вирішення соціальних проблем, переданих ведення Європейських співтовариств. Проте рішення багатьох проблем, що з поглибленням інтеграції, досі не одержало підтримки з боку уряду цієї країни. Через війну Великобританія стала ні учасником Шенгенських угод, ні членом зони євро. Перемога соціалістів на парламентських виборах Іспанії 2004 року призвела до помітному зміни позиції цієї країни з проекту Конституції ЄС. Це й дозволило подолати багато розбіжності й забезпечити схвалення проекту.

 

Питання, винесені на засідання Ради, ухвалені ним рішення визначають стратегію і майбутність ЄС. Цілком природно, всі ці питання потребують серйозної початкової проробки й узгодження, особливо у випадках, коли позиції окремих держав-членів, як, наприклад, у зв'язку з іракським кризою, далеко ще не збігаються. Необхідну попередню роботу у напередодні сесій проводить як головуючий, а й Рада ЄС й Європейська комісія, так само як спеціалізований допоміжний апарат. Важливу роль цьому механізмі грає заснований Амстердамським договором 1997 року. Верховний представник з питань загальної зовнішньої та політики безпеки. Він одночасно залишається генеральний секретар Ради.

 

Конституція ЄС передбачає установа посади міністра закордонних справ. Він стає одночасно членом комісії і йогоВице-председателем. Проте призначатися він Радою в особливому порядку. Крім іншого він має надавати необхідне сприяння Постійному президенту ЄС. Конституція наділяє міністра закордонних справ дуже істотними повноваженнями у сферіОВПБ, СЄПБО, в представництвах ЄС стосунки з третіми державами і міжнародними організаціями, йому будуть перепідлеглі представництва ЄС там.

 

Засідання Європейської ради носять закритий характер. Їх підсумки повідомляються в стислому комюніке,излагающем перелік обговорюваних запитань і резюме прийнятих рішень. Їх роз'яснення дається у відповідній заяві головуючого. Докладніше результати сесії Європейської ради викладаються у спеціальній доповіді,представляемом Європейському парламенту. Засідання Європейської ради проводяться біля головуючого держави.Ниццский договір 2001 року вносить зміни у цей порядок. Відповідно до декларації про місце засідання Ради, починаючи з 2002 року, одне засідання кожний період головування проводиться у Брюсселі у Бельгії, а, по досягненні порога у 18-ти членів ЄС усе засідання Ради потрібно проводити вБрюсселе[3].

 

Укладання

 

До складу Європейської Ради входить керівництво держав і (чи) урядів держав – членів ЄС, які очолюють виконавчу гілка влади, і навіть голова Європейської комісії.

 

Рішення Європейської ради, не включеного установчими договорами до переліку інститутів ЄС, носять скоріш політичний, а чи не правової характер.

 

Реальні повноваження Європейської ради можуть визначити й не так з урахуванням нормативних текстів, як під впливом аналізу практики своєї діяльності.

 

Європейська рада приймає рішення, необхідних розробки та впровадження нових установчих актів, скликання міжурядових конференцій, вирішує питання, пов'язані переходити до того що чи іншому етапу розвитку та прийомом нових членів, розглядає і схвалює (або схвалює), намічені програми розвитку, визначає загальні орієнтири економічного, соціального і фінансового розвитку союзу, здійснює верховне керівництво загальної зовнішньої політикою, та політикою безпеки, оборонної політики, спрямовує і контролює здійснення співробітництво поліцій і пасажирських суден в кримінально-правової сфері.

 

Практично Європейська рада може взяти до розгляду будь-який важливе запитання життєдіяльності і еволюціїСообществ та "Союзу.

 

Засідання Європейської ради збираються щонайменше двох на рік.Председательствует главу держави чи керівник уряду тієї країни, яка проводить у цей шестимісячний період головування у Радянському Союзі. Він визначає ті ключові теми, які перебувати у центрі уваги ЄС період головування цієї держави. Голова відіграє в попереднє узгодження можливих рішень,

 

все найважливіші політичні рішення з надзвичайному широким спектром питань. Це стосується всім сферам веденняСообществ та "Союзу. Європейська рада вирішує питання, пов'язані переходити до того що чи іншому етапу розвитку, приймає рішення, необхідних розробки та впровадження нових установчих актів, скликання міжурядових конференцій, розглядає і схвалює (або схвалює), намічені програми розвитку, вирішує питання, пов'язані з прийомом нових членів, визначає загальні орієнтири економічного, соціального і фінансового розвитку союзу, здійснює верховне керівництво загальної зовнішньої політикою, та політикою безпеки, оборонної політики, спрямовує і контролює здійснення співробітництво поліцій і пасажирських суден в кримінально-правової сфері.

 

Практично Європейська рада може взяти до розгляду будь-який важливе запитання життєдіяльності і еволюціїСообществ та "Союзу. Цьому, зокрема, сприяє формула, за якою в руки Європейської Ради передаються все спірні проблеми, виникаючі на рівні, зокрема лише на рівні Ради. Не перешкоджають такому порядку суворі правила дотримання кожним із інститутів закріпленої його компетенції. Цей принцип не порушується, оскільки Європейська рада своїми рішеннями не підміняє компетенцію окремих інститутів. Йдеться не іде у цьому разі нормативних правових актах. Їх виконання і наступне правове оформлення, у цьому необ-хідно, ввозяться відповідність до процедурою функціонування інших інститутів власності та порядком ухвалення ними нормативно-правових актів.

 

Важливі зміни у статус Європейської Ради пропонує внести Конституція ЄС. Головне зміна полягає у наділення Європейської Ради статусом інституту Союзу. Отже, змінюється юридична природа прийнятих рішень, структура, лад і процедура роботи Європейської Ради. Особливості статусу здійснення повноважень вищим керівним органом відбито у тому, що з відання Європейської ради вилучається законодавча функція. Прийняті їм нормативно-правові акти можуть наділятися лише у форму рішень. Для ухвалення який завжди потрібно консенсус, і, можливо застосування процедура прийняття рішень кваліфікованим більшістю голосів.

 


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 52 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Статус Європейської ради| День 1: 13 січня

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.01 сек.)