Читайте также:
|
|
1. Примусове виконання рішень покладається на державних виконавців та приватних виконавців (далі – виконавці), правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про державну виконавчу службу та приватних виконавців».
2. Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, за винятком рішень:
1) за якими боржником є держава, державні органи, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, які фінансуються виключно за кошти державного або/та місцевого бюджетів або частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25%;
2) юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства;
3) за якими стягувачами є держава, державні органи;
4) які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності;
5) про вселення та виселення фізичних осіб.
3. Приватні виконавці, які здійснюють діяльність: менше одного року – виконують рішення, сума стягнення за якими становить до трьох мільйонів гривень або еквівалентна сума в іноземній валюті; від одного до двох років – виконують рішення, сума стягнення за якими становить до десяти мільйонів гривень або еквівалентна сума в іноземній валюті; якщо стаж роботи приватним виконавцем становить два та більше років зазначені у цій статті обмеження щодо сум не застосовуються.
4. Виконавець не може виконувати рішення, за яким:
боржником або стягувачем є сам виконавець, близькі йому особи (особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки з виконавцем, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також незалежно від зазначених умов – чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням виконавця);
боржником або стягувачем є особа, яка перебуває у трудових відносинах з цим виконавцем;
виконавець, близька йому особа або особа, яка перебуває з цим виконавцем у трудових відносинах, має реальний або потенційний конфлікт інтересів.
5. Приватний виконавець має право відмовити у прийнятті виконавчого документа до виконання у разі, якщо:
1) кількість виконавчих документів, віднесених до категорії соціальних (стягнення періодичних платежів, заробітної плати, заборгованості з фізичних осіб за послуги газо-, водо-, електропостачання, житлово-комунальні послуги, поновлення на роботі), які перебувають у нього на виконанні, становить більше 20% від загальної кількості виконавчих документів;
2) стягувач відмовився здійснити авансування витрат виконавчого провадження;
3) не досягнуто згоди зі стягувачем щодо істотних умов договору.
Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 102 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Стаття 4. Вимоги до виконавчого документа | | | Стаття 8. Автоматизована система виконавчого провадження |