Предметні уроки.Їх зміст і організація.Методика проведення

На предметному уроці вчитель привчає думати і відповідати самих дітей. Для цього потрібно побудувати бесіду так, щоб учні самостійно давали відповіді, виходячи з своїх спостережень за предметом або явищем, що вивчається. Працюючи з певним предметом, діти перевіряють і уточнюють знання, набуті з різних джерел.Більшість предметних уроків проводять після екскурсій, під час яких учні мають можливість ознайомитися з предметом або явищем у природному середовищі, спостерігати його зв'язок з іншими предметами або явищами. Отже, від фактів, які діти спостерігали безпосередньо в природі, переходять до вивчення основних властивостей (ознак) конкретних предметів, роблячи потрібні узагальнення та висновки. Важливою умовою для правильної організації предметного уроку є те, щоб предметами, що вивчаються на уроці, були забезпечені всі учні класу або, в крайньому разі, один предмет був на двох учнів. Це привчає дітей уважно розглядати, вивчати об'єкт, мобілізує їхню увагу.Предметні уроки потребують від учителя ретельної підготовки. Перш за все вчитель, виходячи з програмного матеріалу, наявності необхідного унаочнення, місцевих природних умов, особливостей класу, визначає тип предметного уроку (урок з роздавальним матеріалом, урок з застосуванням лабораторних дослідів, урок з використанням Живих об'єктів та ін.). Після цього вчитель складає план або конспект уроку, в якому визначає навчальну та виховну мету, виділяє етапи уроку, продумує зміст і хід предметного уроку.

Можна виділити такі етапи уроку:

1. Актуалізація опорних знань учнів за запитаннями. Наприклад: чи можуть бути у поля друзі й вороги? хто належить до ворогів поля? чому? хто друг культурних рослин?

2. Повідомлення теми і завдань уроку.

3. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу проводиться методом бесіди з використанням колекцій, гербаріїв, чучел, живих рослин, інших об'єктів (кам'яного вугілля, торфу, вапняків та ін.). Одночасно, для більшої конкретизації, проводиться робота з таблицями, картинами.

Після бесіди доцільно продемонструвати діафільм або кадри діапозитивів. Переглядаючи їх, учні спочатку пояснюють зміст кадрів, а потім читають текст. Це активізує мислення учнів, дає можливість виявити їхній життєвий досвід.

4. Осмислення знань учнями. Методом бесіди виявляється рівень набутих знань. Наприклад: які стадії розвитку проходять шкідливі комахи поля? про який взаємозв'язок у природі ви дізналися? чим шкідливі комахи відрізняються між собою? якої шкоди вони завдають сільському господарству?

Для активного відпочинку можна запропонувати загадки.

5. Узагальнення і закріплення матеріалу.

6. Підсумки уроку, завдання додому.

Структура предметного уроку може бути зміненою, доповненою.

Сприймання і спостереження предмета учнями може бути по-різному активним.

Дата добавления: 2015-08-05