В чому полягає суть та якою є структура платіжного балансу?

Платіжний баланс країни являє собою систематичний запис та оцінку операцій, пов'язаних з отриманням і виплатою грошових коштів між рези­дентами цієї країни і резидентами решти світу. В США резидентами вва­жаються всі урядові установи, корпорації, фінансові інститути і громадя­ни, які постійно проживають в країні.

Якщо корпорація має зарубіжне відділення або філію, то вони вважа­ються нерезидентами. В Німеччині до резидентів відносять не лише гро­мадян країни, а й іноземних підприємців, які влаштувалися у ФРН.

До операцій отримання грошових коштів входить:

1) експорт товарів і послуг (включаючи перевезення й туризм);

2) отримання доходу від іноземних інвестицій;

3) приплив капіталу, тобто придбання зарубіжними компаніями
внутрішніх активів країни.

До операцій виплат грошових коштів відносяться:

1) імпорт товарів і послуг;

2) відплив капіталу, тобто придбання резидентами зарубіжних активів.
В якості ілюстрації візьмемо стандартне подання платіжного балансу, що

звичайно використовується МВФ, і платіжний баланс України за 2002 р. (таблиці 2.2, 2.3) [77, с. 393; 63, с. 55-59].

Платіжний баланс, як і будь-який інший, має дві сторони: статті дебе­ту і статті кредиту. Статті кредиту є плюсовими статтями (+), вони відоб­ражають операції «експортного типу» (1,4, 7,10), за котрими країна отри­мує, «заробляє» іноземну валюту. Статті дебету є мінусовими статтями (-), вони відображають операції «імпортного типу» (2, 5,8, 11), за котри­ми іноземна валюта витрачається. Кредит показує приплив іноземної ва­люти, тобто її пропозицію, дебет — витрачання іноземної валюти, тобто попит на неї (таблиця 2.4) [39, с. 311].

Платіжний баланс складається з трьох частин:

♦ «Рахунок поточних операцій»;

♦ «Рахунок операцій із капіталом та фінансових операцій»;

♦ «Рахунок офіційних резервів».

1.2.4. В чому полягає зміст рахунку поточних операцій?

Перша частина платіжного балансу — «Рахунок поточних опера­цій» — включає такі статті: на стороні кредиту — товарний експорт, екс­порт послуг, чисті доходи від інвестицій; на стороні дебету — товарний імпорт, імпорт послуг, чисті грошові перекази. Поточний платіжний ба­ланс включає операції, котрі завершуються протягом даного періоду. Во­ни, відображаючись у платіжному балансі, в наступні періоди не мають на нього ніякого впливу.

Розглянемо більш детально основні види поточних операцій [63, с. 60-61].

1. Під товарами маються на увазі група статей платіжного балансу, яка підсумовує за ринковими цінами експорт і імпорт звичайних товарів, товарів для подальшої обробки (товари, що перетинають кордон з метою подальшої обробки, після чого вони повертаються до країни — власника товару), ремонт товарів (вартість ремонту пересувного устаткування), придбання товарів в портах транспортними організаціями (паливо, про­довольство, матеріальні запаси, допоміжні матеріали).

2. Послуги, які надаються резидентами нерезидентам, включають:

♦ транспортні послуги (вантажні та пасажирські перевезення всіма ви­дами транспорту, супутні послуги, допоміжні послуги, до яких відно­сяться оренда транспортних засобів разом з екіпажем, складування, навантажування, розвантажування, технічне обслуговування транспортних засобів, лоцманські послуги, комісійні виплати, агентські по­слуги, пов'язані з пасажирськими і вантажними перевезеннями);

♦ поїздки (вартість усіх видів товарів та послуг, придбаних приїжджими:
платежі за туристичні путівки, за проживання в готелі, придбання то­варів особистого користування, приватні перекази з-за кордону на ко­ристь нерезидентів, готівкова валюта, продана на відрядження та ін.);

послуги зв'язку (телекомунікаційні, телефонні, радіомовлення, електронна пошта, супутниковий, телексний, телевізійний зв’язок, по­штові послуги);

♦ будівельні послуги (будівництво об'єктів, монтаж устаткування, ре­монт будівель і споруд);

♦ страхові послуги (види страхування, котрі здійснюються резидентами для нерезидентів);

♦ фінансові послуги (послуги фінансових посередників, отримання або виплати комісійних за операції з акредитивами, банківськими акцеп­тами, цінними паперами, за управління активами, фінансовий лізинг,
обслуговування кореспондентських рахунків тощо);

♦ інші послуги (комп'ютерні, інформаційні, роялті та ліцензійні послу­ги, послуги приватним особам, послуги в сфері культури і відпочинку, урядові послуги, тобто зовнішньоторговельні операції посольств, кон­сульств, військових представництв, а також різноманітні види діло­вих, професійних, технічних і пов'язаних з науково-дослідницькою
діяльністю послуг).

3. Доходи — це група статей, яка включає платежі між резидентами і нерезидентами, пов'язані з оплатою праці нерезидентів і операції, пов'язані із замовленнями на інвестиції.

Оплата праці включає заробітну плату та інші виплати, отримані працівниками і службовцями за межами країни, резидентами котрих вони є, що виконані ними для резидентів інших країн.

Доходи від інвестицій поділяються на:

♦ доходи від прямих інвестицій: від паєвої участі в капіталі компанії
(дивіденди, розподілений і нерозподілений прибуток зарубіжних відділень, реінвестований прибуток); відсотки по боргових зобов'язан­нях (відсотки, сплачувані прямому інвестору підприємством прямого інвестування і навпаки);

♦ доходи від портфельних інвестицій: рух коштів між резидентами і не­резидентами в результаті купівлі і продажу акцій, облігацій, довгост­рокових цінних паперів, державних векселів та інших інструментів фінансового ринку;

♦ доходи від інших інвестицій: відсотки (надходження і виплата) по іншим фінансовим вимогам і зобов'язанням (відсотки по депозитам, позикам від МВФ).

4. Поточні трансферти. Ця стаття відображає операції міждержавно­го передання матеріальних ресурсів, коли в обмін країна не отримує ніякого вартісного еквівалента. В залежності від напрямку трансферти відображаються лише по кредиту або дебету.

До поточних трансфертів відносяться: грошові трансферти урядам на фінансування витрат, гуманітарна допомога, регулярні внески міжнарод­ним організаціям, оплата урядом або міжнародними організаціями витрат на надання технічної допомоги.

1.2.5. В чому полягає зміст рахунку операцій з капіталом та фінансових операцій?

*

Цей рахунок фіксує рух капіталу, за допомогою якого фінансується експорт та імпорт товарів і послуг, і поділяється на рахунок операцій з капіталу і фінансовий рахунок.

Рахунок операцій з капіталом відображає капітальні трансферти і придбання / продаж нематеріальних нефінансових активів.

Капітальні трансферти — це трансферти, які передбачають передаван­ня права власності на основний капітал. До них відносяться інвестиційні трансферти (кошти, що передаються однією країною іншій з метою оплати купівлі основного капіталу: будинків, споруд, аеродромів, аеропортів, ме­режі зв'язку, лікарень тощо); трансферти, що пов'язані з міграцією (вартісна оцінка майна мігрантів, яке перевозиться з країни в країну), аку­мулювання боргу кредитором (списання всієї або частини суми боргу кор­порацій банком); приватні пожертвування на інвестиційні цілі (напри­клад, переказ спадку, заповіданого на фінансування будівництва лікарень).

Стаття «Придбання / продаж нематеріальних нефінансових активів» охоплює операції з активами, котрі не є результатом виробництва (земля, її надра), а також нематеріальні, невідчутні активи (придбання патентів, торгівельних знаків, авторських прав).

Фінансовий рахунок включає операції по прямому і портфельному інвестуванню.

Облік прямих інвестицій здійснюється в залежності від їх спрямова­ності: окремо показують інвестиції резидентів за кордон (відплив капіта­лу) і інвестиції нерезидентів у внутрішню економіку (приплив капіталу).

Портфельні інвестиції поділяються на дві групи: операції з іноземни­ми цінними паперами і вітчизняними цінними паперами.

Операції з портфельними інвестиціями поділяються на операції з цінними паперами, що забезпечують участь в капіталі (акції, сертифікати участі, АДР), операції з борговими зобов'язаннями (облігації, інструмен­ти грошового ринку, тобто казначейські зобов'язання, векселі, банківські акцепти, фінансові деривативи, тобто опціони, варранти, ф'ючерси).

Баланс руху капіталів включає операції, котрі в наступні періоди впливають на платіжний баланс внаслідок надходження прибутку або по­вернення інвестицій, здійснених у попередні періоди.

♦ При розгляді рахунків руху капіталу потрібно звернути увагу на те, що звичайно надання кредитів за кордон називають «експортом капіталу», а іноземні позики — «імпортом капіталу». Однак кредитування іноземців є імпортною операцією, оскільки інвестиції в інші країни (відплив капіталу) означають витрачання валюти, зменшення резервів, а відтак відображають­ся на стороні дебету. Отримання кредиту (приплив капіталу) є експортною операцією, оскільки іноземні інвестиції збільшують запаси (резерви

іноземної валюти, і тому відображаються на стороні кредиту. Відтак, якщо експорт товарів збільшує, а імпорт зменшує запаси (резерви) іноземної ва­люти, то відплив (вивіз) капіталів, тобто інвестиції в інші країни, означають витрачання, зменшення резервів іноземної валюти, а приплив (ввезення) капіталів, тобто інвестиції з інших країн, збільшує запаси іноземної валюти.

---

Дата добавления: 2015-08-05