Чернігівський національний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченка

Огієнко М.М.

ФОРМУВАННЯ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОГО СВІТОГЛЯДУ ОСОБИСТОСТІ ЯК ОСНОВИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ В ГАЛУЗІ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ТА СПОРТУ.

Чернігівський національний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченка

У статті розглядаються роль та педагогічна технологія формування науково-педагогічного світогляду у професійній підготовці фахівців фізичної культури і спорту – вчителів, тренерів, інструкторів.

Ключові слова: науково-педагогічний світогляд, педагогічні компетенції, технологія, педагогічна готовність.

Постановка проблеми. Ефективність професійно-педагогічних компетенцій фахівців в галузі фізичної культури та спорту має велике значення для вирішення як поточних задач навчально-виховного процесу так і задач національної системи фізичного виховання.

Професія вчителя фізичної культури, тренера, інструктора дуже важлива для суспільства. Вона гуманна, цікава і разом з тим дуже відповідальна в оздоровчому аспекті. Це пов’язане з тим, що в процесі управління адаптивним функціонуванням організму людини як імовірнісної системи внаслідок зростання ентропії в системі управління і в функціональному стані об’єкта управління з’являються відхилення в траєкторії його поведінки. Запобігання помилок, прорахунків в практичній роботі з дітьми і різними верствами населення є актуальною проблемою. Відповідальність за якість сформованого рівня фізичної культури особистості, її стану здоров’я та подальших перспектив фізичного зростання і зміцнення здоров’я поряд з іншими чинниками несуть саме фахівці в галузі фізичної культури і спорту. Тому, на наш погляд, слід змінити акцент в навчально-виховному процесі з накопичення педагогічних компетенцій на вміння грамотно, раціонально, адекватно, доцільно і ефективно розпорядитись ними в практичній роботі. Звідси випливає питання про пріоритетну основу професійного зростання сучасного вчителя фізичної культури, тренера, інструктора, керівника спортивного гуртка та ін..

Аналіз даних наукової і науково-методичної літератури та досвіду роботи провідних фахівців дозволяє стверджувати, що такою пріоритетною основою повинен бути сформований науково-педагогічний світогляд особистості, який створить методологічні засади для креативного проектування конструювання і ефективної реалізації в практиці фізичного виховання і спортивного тренування різноманітних педагогічних технологій.

Отже проблемою дослідження є забезпечення або досягнення готовності та в подальшому педагогічної майстерності фахівців в галузі фізичної культури та спорту за допомогою сформованого науково-педагогічного світогляду особистості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема оптимізації професійної підготовки майбутніх фахівців в галузі фізичної культури і спорту, забезпечення та зростання їх готовності та педагогічної майстерності розглядаються постійно, з різних точок зору, вказуються різні підходи, погляди, недоліки та шляхи їх подолання за допомогою різноманітних засобів, методів, технологій (Петунін О.В., 1993; Цьось А.В., 1994; Шиян Б.М., 1997; Собянін Ф.И., 2001; Ємець О.Й., 2002; Шакалина О.Л., 2003; СущенкоЛ.П., 2003; Гриньов В.И., 2003; Августинова О.С., 2004; Ротерс Т.Т., 2005; ІвановаЛ.І., 2007; Тимошенко О.В., 2009; Куц А.С., Леонова В., 2011; та ін.).

При цьому особлива увага звертається на підвищення якості формування ключових педагогічних компетенцій, оволодіння методологічними засадами майбутньої професійної діяльності, розвитку креативного мислення, актуалізації компетентнісного підходу (Дубогай О.Д, Джуринський П.Б., 2011; Карпюк Р.П., 2011; та ін.).

На зниження загальнокультурного і творчого рівня випускників в системі підготовки фізкультурних кадрів вказує Собянін Ф.І., 2001, на недостатній рівень загальнофілософських, загальнокультурних загально педагогічних знань майбутніх вчителів фізичної культури – Редчиць В.О., Федорищак Р.П., 2010. На думку Арефєвої Л.П., 2011, це вимагає посилення гуманітарної спрямованості сучасної фізкультурно-педагогічної освіти, що зумовлює підвищення ролі загально-педагогічної складової у системі професійної підготовки вчителя фізичної культури.

Шабаліна О.Л., 2003 зазначає, що професійну підготовку майбутніх фахівців фізичної культури і спорту слід будувати на основі різноманітних підходів: аксіологічного, антропологічного, культурологічного, особистісно-діяльнісного, особистісно-орієнтованого, системно-цілісного.

Широке висвітлення в літературі знайшли питання розвитку: творчих здібностей (Філанковський В.В., 2000; Бегідова С.Н., 2011), професійно-творчого мислення педагога (Бегідова С.Н., Хазова С.А., 2007; Безкоровайна Л.В., 2011), професійно-педагогічного мислення (ЄмецьО.Й., ЧерняковВ.В., 2010), здатності вчителя до креативно-інноваційної діяльності в поєднанні з іншими шляхами оптимізації професійної підготовки вчителя фізичної культури та зокрема розвитку здібностей до творчого застосування існуючих та створення нових евристичних технологій (Лисенко Л.Л., 2011), посилення ролі самостійної роботи студентів, активації інтелектуального і мотиваційного компонентів (Бісмак О.В., 2011).

Багато робіт присвячені формуванню готовності вчителя фізичної культури (Данилко М.Т., 2000; Магомедов М.Н., 2009 та ін..). Наприклад Коваленко Ю.А., 2011 вважає структурними компонентами професійної готовності майбутнього спеціаліста з фізичного виховання дітей дошкільного віку мотиваційний, когнітивно-діяльнісний, особистісний, здоров’язберігаючий.

Аналіз літератури з точки зору виявлення наукових, теоретико-методичних та методологічних основ удосконалення професійної підготовки фахівців в галузі фізичної культури і спорту показує, що в багатьох роботах наголошується на: активізації розумової діяльності студентів на основі способів пізнання: аналізу, синтезу, узагальнення, абстрагування, порівняння, тощо (Шишкіна О.О., 2006); на великому значенні методологічних знань як виявлення фундаментальної професійної підготовки (Гончаренко С., Кушнір В., Кушнір Г., 2007); на актуальності формування наукового світогляду (Бабанський Ю.К.,1983; Сластенин А., 1986; Баранова М.Н, 2006), що в цілому свідчить про посилення ролі наукового світобачення, правильно сформованого науково-педагогічного світогляду майбутніх фахівців.

Ефективне впровадження педагогічних технологій в практику неможливе без поєднання високих компетенцій і сформованого науково-педагогічного світогляду особистості вчителя (Огієнко М.М., Огієнко П.М., Лисенко Л.Л., Багінська О.В., Почтар О.М., 2009).

Мета дослідження – обґрунтування провідної ролі науково-педагогічного світогляду в професійній підготовці фахівців в галузі фізичної культури та спорту.

Задачі дослідження:

1. Вивчити роль наукового світогляду в формуванні особистості.

2. Визначити зміст та структуру науково-педагогічного світогляду фахівців в галузі фізичної культури та спорту та розробити проект технологій його формування.

Результати педагогічних спостережень, аналізу досвіду провідних спеціалістів, які готують кадри для галузі фізичної культури і спорту показують, що контингент студентів фізкультурно-спортивного профілю характеризується високим рівнем адаптивності, сформованим науковим світоглядом, здатністю до інтелектуального і рухового удосконалення. Проте частина студентів має низький рівень відповідальності до навчання, а звідси і недостатній рівень педагогічних компетенцій. Частина студентів добре володіє знаннями, вміннями, навичками професійної діяльності, але недостатньо орієнтується в методологічних основах теорії і методики фізичної культури, теорії спорту, що ставить під сумнів можливість становлення та зростання професійної майстерності і ефективності професійної діяльності. Частина студентів не є вродженими педагогами їхні задатки спрямовані на інші види діяльності, що актуалізує професійну орієнтацію та прискіпливий відбір абітурієнтів.

Однією з причин недостатнього рівня готовності до майбутньої професійної діяльності є недоліки і прорахунки в організації навчально-виховного процесу – його провідній ідеї, змісті та науково-методичному забезпеченні. Такі загальновідомі недоліки як дублювання навчальної інформації в різних навчальних дисциплінах, гіпертрофія репродуктивного навчання, недостатність індивідуалізації навчання, слабке технічне забезпечення навчального процесу, недостатні уміння самостійно опрацьовувати необхідну наукову і навчальну інформацію та інше призводить до випуску сирого, непідготовленого “матеріалу”.

Таким чином, можна вважати, що для покращення професійної підготовки майбутніх фахівців слід: реформувати навчально-виховний процес у відповідності до сучасної ідеї розвиваючої освіти; формувати науково-педагогічний світогляд особистості та на його основі – ключові педагогічні компетенції майстерності і готовності до креативно-інноваційної, ефективної професійної діяльності.

Фахівець з фізичної культури та спорту повинен бути здатним до креативно-іноваційної діяльності, здатним проектувати, конструювати і перетворювати окремі складові цієї діяльності, доцільно розробляти, моделювати засоби педагогічного впливу та ефективно застосовувати їх в практиці – добиватись високої точності управління терміновими і кумулятивними ефектами адаптації як в руховому, так і інтелектуальному аспектах.

Креативно-іноваційна діяльність – це раціональна, доцільна, зростаюча, спонукаюча евристична і управлінська високо адаптивна поведінка фахівця в просторі педагогічної майстерності.

Креативно-іноваційна діяльність – це творче виконання вимог професійної роботи з елементами аксіології, кіберакмеології, евристики, постійно зростаючих педагогічних компетенцій творчого мислення на основі якісно сформованого науково-педагогічного світогляду особистості.

Дмитрієв С.В., 2003 наголошує на важливості формування позиції відношення до світу. Світогляд є ядром структури особистості спрямовує процес усвідомлення навколишньої дійсності і виконує роль орієнтира у практичній та перетворювальній діяльності (Бургун І.В., 2001).

Світогляд – це система узагальнених знань про природу, суспільство і місце людини у світі, а також спрямованих на її основі поглядів і переконань. Залежно від того, які знання людина застосовує для пояснення явищ, предметів навколишньої дійсності розрізняють науковий і ненауковий світогляд.

Зміст наукового світогляду тісно пов’язаний з розумовим вихованням особистості, її обізнаністю, розвитком пізнавальних здібностей, вмінням мислити.

Бургун І.В.,2001 зазначає, що учня необхідно навчити всіх видів мислення (діалектичному, логічному, абстрактному, узагальнюючому, категоріальному, теоретичному, індуктивному, дедуктивному, алгоритмічному, технічному, репродуктивному, продуктивному, системному), оволодіння якими можливе за умови таких мислитель них операцій як аналіз, синтез, порівняння, класифікація.

Особлива роль у розумовому вихованні належить формуванню інтелектуальних умінь, чому сприяє робота з різними типами завдань: дослідницькими, порівняльними, використання алгоритмів.

Основу наукового світогляду становлять погляди і переконання, які стають внутрішньою позицією особистості, коли поряд з емоційним та інтелектуальними елементами світогляду актуалізується воля особистості, яка сприяє реалізації світоглядних ідей в практичній діяльності – досягається цілеспрямованість, рішучість, принциповість, самовладання.

Формування наукового світогляду тривалий багатогранний процес, який потребує розвитку здібностей людини до навчально-пізнавальної діяльності.

Одним з підходів до побудови технології формування науково-педагогічного світогляду фахівців з фізичної культури та спорту може бути евристично кіберакмеологічний, який дозволяє розробити проект педагогічної евристично-кіберакмеологічної технології формування науково-педагогічного світогляду у майбутніх фахівців фізичної культури і спорту.

Педагогічна акмеологія – наука про шляхи досягнення професіоналізму в праці педагога (Бодалев А.А., Деркач А.А., Тарасова В.Н.), механізми вдосконалення людської діяльності на базі новітніх гуманітарних технологій.

Акмеологія – інтеграційно-комплексна наука про закономірності технологій розвитку професіоналізму і творчості як акмеологічних форм оптимального здійснення різних видів професійної діяльності.

Кіберакмеологія (Антонов В.М., 2005) – керований процес адаптивного опанування технологіями професійного зростання особистості.

Евристика – здатність, розвинуті інтелектуальні здібності людини до відкриття нового, ефективного научіння, зростання адаптивності, дослідницького пошуку, набуття наукового досвіду, проектування, конструювання, винахідництва та ін.. Постійні евристичні акти в пізнавальній діяльності людини створюють необхідні адаптації, компетенції та забезпечують доцільність адаптивної поведінки людини.

Креативна здатність – це можливості людини як системи до саморозвитку самоудосконалення упродовж певного часу за рахунок утворення функціональних систем її поведінки – це результат розвитку здібностей людини до змінювання навколишнього середовища чи своєї поведінки за рахунок розвиненої уяви, фантазії, компетенції, набутого досвіду.

Андрєєв В.І., 1981 р. вказує що можливість і педагогічна цінність учіння методом “пошуку”, методом “відкриття”, дослідницьким методом усвідомлена давно (Коменський Я.А., Руссо Ж.Ж., Дістервег А., Герд А.Я., Армстронг Г., Крупська Н.К. та ін.).

Концепція формування науково-педагогічного світогляду технології полягає у створенні ключових педагогічних компетенцій особистості на основі методології професійної діяльності.

Мета – формування здатності ефективно і творчо виконувати професійну діяльність.

Прогностична модель майбутнього фахівця в галузі фізичної культури та спорту є – вчитель –творець, здатний до фантазії створення різноманітних версій вирішення освітньо-виховних, оздоровчих задач в межах наукового управління адаптивним функціонуванням. Підготовлений фахівець за допомогою організації необхідних функціональних систем власної поведінки здатний креативно впроваджувати в практику новітні педагогічні технології та розробляти нові лише на основі сформованого науково-педагогічного світогляду.

Задачі:

1. Організаційні – виховувати відповідальне ставлення до научіння; домогтися безумовного виконання і засвоєння кроків наукової навчальної програми; організувати активну результативну самостійну роботу по самоосвіті, саморозвитку, самоудосконаленню.

2. Дидактичні – сприяти опануванню необхідними ключовими науковими компетенціями; забезпечити вивчення максимально можливого доцільного дидактичного арсеналу педагогічних впливів; сформувати опорні положення теоретико-методологічних засад педагогічних компетенцій та творчості вчителя.

3. Прикладні – сприяти досягненню доцільних необхідних педагогічних компетенцій; забезпечити зростання педагогічної майстерності, примноження набутого досвіду. Розвивати здібності та підвищувати здатність до креативно-інноваційної діяльності відповідно до конкретних професійних та фахових вимог.

Сторони формування науково-педагогічного підходу – організаційна, антропологічна, соціальна, аксіологічна, біологічна, технічна, моторна, оздоровча, евристична, креативна, кіберакмеологічна, психологічна, педагогічна та ін..

Принципи функціонування технології: істинності знання та евристичного пошуку необхідної професійної інформації.

Принципи реалізації технології:

1. Кіберакмеологічні (за Антоновим В.І., 2005) – інтелектуальної синергетичної особистості, програмування швидкого інтелектуального навчання, проектування складових та станів особистості, моделювання успішної синергетично-креативної особистості, креативності саморозвитку та інші.

2.Дидактичні принципи (за Бондарем В.І., 2005) – регулювання мети і завдання процесу навчання; забезпечення орієнтації вчителя на особистість; забезпечення орієнтації вчителя на добір змісту підручника і уроку; регуляції операційно-діяльнісного компоненту процесу навчання; можливості оцінювання результативності навчання.

3. Різновекторні принципи дидактичного зростання майбутніх фахівців з фізичної культури та спорту (Матвєєв Л.П., 1991; Платонов В.Н., 2004; Арзютов Г.М., 2011 та інші).

4. Технологічні принципи – вибірково-варіативної дії, прогресування адаптивних ефектів, евристичного пошуку застосування педагогічних впливів, функціональної системності моделей педагогічного впливу та інші (Лисенко Л.Л., 2008).

Зміст технології:

– дидактичний арсенал педагогічних впливів, науково-методичне забезпечення навчального процесу, формування науково-педагогічного світогляду;

– створення дидактичних функціональних систем основних адаптацій в формуванні науково-педагогічного світогляду особистості та її професійного зростання на основі методології професійної діяльності;

– алгоритмізація та креативне опанування ключовими педагогічними компетенція ми, різноманітними формами практичного застосування методологічних положень науково-педагогічного світогляду в навчально-виховному процесі, самостійній роботі, науково-пошуковій діяльності, педагогічній практиці студентів.

Психолого-педагогічні умови формування науково-педагогічного світогляду (за Сластьоніним В.А., 1986).

1. Планування змісту наукової інформації (посилення між предметних зв’язків; осмислення провідних ідей; систематизація світоглядних висновків; наукове узагальнення; визначення векторів застосування світоглядних висновків в дидактичному забезпеченні навчального процесу; розробка методичних прийомів пізнавальної діяльності, методів і форм навчання.

2. Формування у тих, хто навчається особистого відношення до змісту інформації, яка пізнається.

3. Єдність засвоєння, застосування і підкріплення отриманих зусиль.

4. Систематичне накопичення досвіду суспільних відносин.

5. Актуалізація провідної ролі вчителя як наставника, компетентного, з науковими поглядами, переконаннями і суспільно-корисною чіткою позицією особистості.

Таким чином, аналіз відомих робіт з проблеми поліпшення професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичної культури та спорту дозволяє розглядати запропонований проект технології як спробу визначення провідної ідеї формування професійної готовності на основі науково-педагогічного світогляду, а також побудови технології використання доцільної сукупності педагогічних впливів у формуванні професійної майстерності фахівців.

В процесі реалізації концепції передбачається моделювання ключових проблемних педагогічних ситуацій, розв’язання яких сприяє розвитку креативного мислення, формування педагогічних компетенцій, вмінь та навичок до створення керованих програм педагогічних впливів з метою досягнення в процесі научіння необхідних адаптацій, набуття певного досвіду та становлення педагогічної майстерності фахівця.

Велику роль в підготовці вчителя фізичної культури має рівень відповідального ставлення студента до навчання, що потребує постійної актуалізації його.

В процесі професійної підготовки фахівців заслуговує на увагу креативний процес научіння, підвищення продуктивності інтелектуального потенціалу, комплексне вирішення на основі системного підходу різноманітних шляхів оптимізації професійної підготовки майбутніх вчителів, розробка необхідних засобів формування високої готовності вчителів фізичної культури до креативно-інноваційної діяльності.

Дата добавления: 2015-08-05