Кладка перегородок

Перегородки із цегли, гіпсових плит і каменів правильної форми, як правило, викладає ланка "двійка" ярусами. Робоче місце організують по звичайних схемах з урахуванням конкретних умов

Цегельні перегородки. Товщина цегельних перегородок звичайно рівна ¹/₄цегли при довжині перегородки до 3м і висоті до 2,7м, а при більшій довжині й висоті перегородки - ¹/₂ цегли

Перегородки викладають на розчині марки не нижче 10. Для стійкості їх армують прутками сталевої арматур діаметром не більш 6 мм, а в місцях сполучення з капітальними стінами забивають сталеві йоржі або штирі

При кладці особливу увагу приділяють тому, щоб шви були добре заповнені розчином, кожна цегла займала правильне положення, і кладка була вертикальна

Щоб добитися гарної якості кладки кутів, рекомендується застосовувати шаблони з дощок (мал. 7, а), оструганних із зовнішньої й отфугованних із внутрішньої робочої сторони. При зведенні перегородок у приміщеннях, де вже змонтовані перекриття, шаблон установлюють по схилу враспор між підлогою й стелею приміщення. Кутові цегли укладають впритул до шаблону з перев'язкою. Застосування такого шаблону забезпечує не тільки більшу точність установки перегородок, але й значно прискорює роботу муляра

Перегородки санвузлів викладають із застосуванням металевого шаблону 4 (мал. 7, б) для безрозмічальної кладки, шаблон установлюють по ризиках, нанесеною кельнею. Виклавши перші два ряди кладки по шаблонові, перевіряють якість виконаної кладки й знімають шаблон. Установлюють кутові шаблони або звичайні порядовки й продовжують кладку стінок. По ходу кладки муляри забивають у шви капітальних стін 2...3 металевих йоржа по висоті стіни, прив'язуючи до них м'яким дротом прутки арматури. З кожної сторони дверного прорізу на рівні ¹/₄ - ¹/₆ прорізу від низу й верху його закладають у кладці дерев'яні антисептированные пробки (розмір їх звичайно рівний ¹/₂ цегли) для наступного кріплення до них дверних коробка.

Виклавши перегородки на висоту ярусу, муляри забирають із санвузла піддон з-під цегли, установлюють краном у санвузлі подмости, ставлять на них піддон із цеглою, ящик з розчином і залізобетонну перемичку 6 для прорізів і продовжують кладку перегородок (мал. 7, в). По ходу кладки встановлюють арматури, пробки для кріплення дверних коробок, перемичку 6 над прорізами. Вертикальність і горизонтальність рядів кладки періодично перевіряють схилом, правилом і рівнем. Кладку вирівнюють легким постукуванням молотком-кирочкои за правилом, прикладеному із зовнішньої сторони перегородок

Мал. 7. Кладка перегородок санвузлів:
а - шаблон з дощок для кладки кута, б - початок кладки санвузла по металевому шаблонові, в - кладка з риштовання;
1 - стінки перегородок, 2, 4 - шаблони, 3 - ящик з розчином, 5 - пакет із цеглою, 6 - перемичка

Перегородки з гіпсових плит. Перегородки влаштовують усередині житлових будинків і інших будинків. Міжквартирні перегородки роблять подвійними, з повітряним прошарком, міжкімнатні перегородки, роблять одинарними. Плити встановлюють на гіпсовому розчині зі зсувом вертикальних швів у суміжні рядах.

Підстава під перегородку готовлять і вирівнюють завчасно. Потім у стін, між якими будуть викладати перегородку, установлюють і закріплюють порядовки. Шнур чи причалку натягають на висоті першого ряду плит від вирівняного розчином підстави так, щоб її крайка перебувала в площині перегородки. Плити одного ряду розкладають уздовж місця установки перегородки й безпосередньо на робочім місці готують гіпсовий розчин у такий спосіб. У ящик засинають гіпс у кількості, необхідному для готування розчину на один ряд плит. Наливають воду разом зі сповільнювачем схоплювання й масу перемішують. Готовий розчин повинен мати консистенцію густої сметани. Його необхідно використовувати протягом 15...20хв, тому що гіпс швидко схоплюється. Якщо розчин схопився, то розлучати його водою й застосовувати знову не можна, тому що він уже не буде мати необхідні в'язкі властивості й міцністю

Перед установкою плит муляр розстеляє розчин по постелі, бере плиту, ставить її торцем нагору, зачерпує з ящика розчин штукатурною лопаткою й розстеляє його рівним шаром по бічній грані плити (мал. 7 а). Потім муляр повертає плиту на 90° і ставить на розчинну постіль, щільно притискаючи до стіни або до раніше встановленої плити (мал. 7, б). Вичавлений розчин підріжуть кельмою, вирівнюють плиту по шнуру й установлюють наступну плиту. Установивши перший ряд, перевіряють правильність установки перегородки, заповнюють порожні шви розчином і зачищають їхньою кельмою. Другий і наступні ряди плит установлюють у такій же послідовності, дотримуючи перев'язки швів.

Положення встановлюваних плит у вертикальній площині перевіряють схилом і правилом.

До повного схоплювання розчину поверхня плит очищають від розчину, що наплив, і згладжують сталевою циклею розміром 150×80×1,5мм (на одній з довгих сторін циклі зроблені зуби висотою 2,5мм із кроком 2мм). Циклю при роботі тримають поперек шва, обпираючись одночасно на дві плити. Не слід сильно натискати на циклю, щоб не змістити вже встановлені плити

У перегородку із прорізом після установки другого ряду плит вставляють дверну коробку. Її закріплюють у процесі кладки перегородки дерев'яними пробками, які закладають між плитами в трьох місцях по висоті коробки. Зазор між плитами й коробкою, а також місця установки дерев'яних пробок заповнюють гіпсовим розчином

Перемички над дверними прорізами роблять із гіпсових плит, які укладають симетрично щодо осі прорізу з дотриманням правил перев'язки швів

Верхні ряди плит перегородки встановлюють із інвентарного переносного риштовання. Між стелею й верхи останнього ряду плит залишають зазор 15...20мм для компенсації можливих осад конструкції. Надалі його проконопачують клоччям, змоченому гіпсовим розчином

Сполучення перегородок виконують із дотриманням правил перев'язки плит, закладаючи, у горизонтальні шви перегородок, що сполучаються, зв'язки й анкери зі сталевих стрижнів діаметром 4...6мм, попередньо покритих бітумним або асфальтовим лаком. До зовнішньої стіни перегородку кріплять йоржами в 2...3 місцях по висоті стіни. У цьому рівні в горизонтальні шви перегородки укладають сталеву 4уміліметровий дріт по всій довжині перегородки для забезпечення стійкості

При обладнанні перегородок усередині приміщень користуються шаблонами (мал. 7, в). Шаблон складається із двох трубчастих стійок і горизонтальної рейки 2, довжину якої можна змінювати залежно від розмірів перегородки. Рейка опирається на два металеві кронштейни 3, які можна переміщати по трубчастих стійках, закріплюючи на необхідній висоті стопорними гвинтами. Стійки постачені гвинтовими домкратами 4, якими при установці закріплюють шаблон. Стійки шаблону поміщають на відстані 250...300мм від стін і розмічають місця розташування дверних прорізів. Після того як плити одного ряду будуть установлені й вивірені, горизонтальну рейку піднімають на висоту плити (300...400мм) і по ній установлюють плити наступного ряду. Перегородки з пазогребневых каліброваних плит зводять тими ж прийманнями, але пазогребневые плити встановлюють "насухо" з дотриманням перев'язки

Мал. 7. Кладка перегородок з гіпсових плит:
а - нанесення розчину на бічну грань плити, б - установка плити, в - кладка перегородки по шаблонові;
1 - стійка, 2 - рейка, 3 - кронштейн, 4 - гвинтовий домкрат

Перегородки й заповнення прорізів зі склоблоків. Світопрозорі огородження й перегородки влаштовують із пустотілих скляних блоків у житлових будинках, промислових і суспільних будинках (мал. 8, а). Блоки мають високі теплотехнічні якості й гарною звукоізоляцією, вони довговічні й гігієнічні, а перегородки або заповнення прорізів з них зручні в експлуатації, не змінюють зовнішнього вигляду під дією атмосферних умов, легко миються й забезпечують гарну освітленість приміщень

Мал. 8. Кладка зі склоблоків:
а - процес кладки, б - фрагмент стеклоблочной перегородки; 1 - цегельний цоколь, 2 - сталева обв'язка, 3 - армирующие стрижні, 4 - розчин

Блоки встановлюють у прорізи або перегородки на ребро на цементному або цементно-вапняному розчині без перев'язки швів, розташовуючи між цегельними стінами, залізобетонними або іншими несучими конструкціями будинків. При більших розмірах прорізів блоки перев'язують металевим або залізобетонним каркасом (плетіннями) або стрижнями. Способи кріплення зазначені впроектах.

Шви між блоками роблять рівними по товщині швам цегельної кладки, але не менш 8...10мм - при зменшенні їх товщини вони погано заповнюються розчином, що відбивається на міцності огородження. Найбільше складно заповнювати вертикальні шви. Тут, як і при укладанні керамічних блоків, використовують метод попереднього нанесення розчину на грань склоблока (мал. 8, б).Далі підріжуть розчин, що вижимається з горизонтального й вертикального швів. Застосовують і інший спосіб: установлюють ряд блоків на постіль із розчину, вертикальні шви між ними промащують зовні гіпсовим розчином, а потім заливають у них рідкий цементний розчин. Для ущільнення розчину між блоками рекомендується шви розшивати: чому щільніше шви між блоками, тем міцніше конструкція. Особливо необхідно ущільнювати шви при кладці зовнішніх конструкцій, що обгороджують; від цього залежать теплотехнічні якості огородження, крім того, у нещільних швах може накопичуватися волога, яка, замерзаючи, руйнує кладку.

4.5. Вимоги до якості укладання

До якості кладки з каменів правильної форми пред'являють ті ж вимоги, що й до кладки із цегли.

При кладці з пустотних бетонних або керамічних каменів ряди, що звисають, карнизів, пасків і інших архітектурних деталей на фасаді виконують із готових елементів, фасонних каменів або з повнотілої цегли. З повнотілої цегли також викладають рядові перемички й при відповідних вказівках у проекті опорні частини під балками, важкими перемичками й прогонами перекриттів.

Якість кладки з каменів перевіряють тими ж інструментами й прийманнями, що і якість цегельної кладки.

Дата добавления: 2015-07-20