Щастя жити в братерстві

Ми представляємо тут народ український, сповне­ний братерської симпатії і щирості до вас, ми тут для того, щоб мовою мистецтва висловити найглибшу повагу вашому народові. Прибули ми сюди, щоб ближче пізнати вас, щоб відкривати, дивуватись, за­хоплюватись, ми тут для того, щоб глибше осягнути ваше життя, ну і для того, зрозуміло, щоб все краще з вашого досвіду і собі на вус намотати!

Азербайджан — країна, котра для наших предків була загадковою або напівзагадковою, — нині ж вона дедалі більше відкриває для інших скарби своєї чу­дової культури.

Для розвитку братерських зв'язків наших культур чимало роблять сучасні азербайджанські і вкраїнські майстри-перекладачі, дослідники, натхненні ентузіас­ти дружби,— почуття щирої вдячності викликають у нас всі, хто трудиться на цій благородній ниві. Чи вар­то говорити, наскільки важливі ці зусилля, як глибоко вони відповідають духові інтернаціоналізму, яким пе­рейняте все життя радянських людей.

У ці дні ми ще раз переконуємося, як високо ці­нує наш народ велику російську культуру, що має для кожного з нас величезне значення, і яскраві, са­мобутні культури всіх націй і народностей Радянсь­кого Союзу, їх національні духовні цінності, створені творчим генієм народним протягом віків.

(О. Гончар)

Завдання 3. Зробіть стилістичний аналіз тексту: 1) схарак­теризуйте мовленнєву ситуацію і завдання мовлення; 2) назвіть стиль і перелічіть його головні риси, вказавши на властиві для цього стилю і наявні в даному тексті лексичні, морфологічні та синтаксичні мовні засоби.

Кожна з розглянутих дієслівних форм має різні виражальні можливості. Так, інфінітив може переда­вати позачасову, непов'язану з конкретною особою дію (жити — значить працювати), може прилягати до особового дієслова, що відіграє в складі присудка допоміжну роль, і таким чином посередньо набувати ознак особовості (зима починає вступати в свої пра­ва), може входити до складу особової форми май­бутнього аналітичного часу (я буду працювати) і, нарешті, набуває модального значення, вживаючись у функції наказового способу (всім працювати!). По кілька значень мають форми теперішнього часу, на­казового способу, дієприкметника та інших дієслівних утворень і форм. Саме це й надає мові невичерпних виражальних можливостей. Кожен мовець залежно від мети висловлення має змогу вибрати саме ту мовну форму, яка, з його погляду, найкраще втілює думку й супровідні їй емоції.

(В. М. Русанівський)

Завдання 4. Доберіть із творів наукової літератури один-два уривки і виділіть у них характерні стильові риси наукового мов­лення.

Завдання 10. Напишіть рецензію на одну із статей, опублі­кованих у журналі «Початкова школа», використавши стереоти­пи («У роботі дається огляд...», «Якщо оцінювати роботу в ціло­му, то слід підкреслити...», «Багатий фактичний матеріал, наведе­ний автором, стверджує...» і ін.) цього жанру наукового стилю.

Завдання 5. Проаналізуйте усне наукове мовлення студентів вашої групи на семінарських і практичних заняттях. Зробіть вис­новок про відповідність його нормам наукового стилю.

Дата добавления: 2015-07-20