Тема 3. Орфоепія

Тема: Поняття орфоепії. Основні норми української літературної вимови

Мета:

- поглибити й узагальнити знання про орфоепію, як розділ науки про мову;

- вдосконалювати орфоепічні навички та вміння.

Завдання для виконання:

Завдання 1. Виразно прочитайте уривок і встановіть, як ви­мовляються наголошені голосні звуки у виділених словах.

О, коли б наші предки зуміли ожити і встати через дні і роки, через далеч май бутніх століть,— ті, що тут полягли, як хоробрі солдати, може, й заздрили б нам хто на варті сьогодні стоїть! (С. Г.)

Завдання 2. Виразно прочитайте вірш, записавши декламу­вання на магнітофонну стрічку. Прослухайте потім, чи правильно ви вимовляєте ненаголошені є, и та о.

Карпати потонули в тишині.

Стоять смереки у сонливій зморі,

І жевріють в небесній вишині,

Неначе вуглики у згаслій ватрі, зорі.

Мені здається, що стою на дні

У велетенськім, глибочезнім морі,

Вгорі світила бачу я нічні

Крізь води сині, тихі і прозорі.

Піщинкою малою на землі

Себе я почуваю в ці хвилини...

Та на світанку море ночі схлине,

І перед сонцем, в ранішній імлі,

На цім шпилі вершини знову стану

Володарем земного океану.

(Д. Павличко)

Завдання 3. Запишіть фонетичною транскрипцією точну вимо­ву наведених слів, згадайте правила, які регламентують таку ви­мову.

Союз, весло, весла, розумний, здобуток, весни, вес­ни, конюшня, якби, могутній, шелестить, шелест, ані шелесне, просьба, передо мною, комусь через нього, безкрилий; смієшся, Палажці, перемога, блищати, у пляшці, тривога, зціпити, дрижати, крило, зробили, світанок, усміхається, воркують.

Завдання 4. Установіть, у якому рядку показана вимова всіх слів не відповідає орфоепічним нормам, і з'ясуйте, в чому полягає порушення,

1. Че^ирвóна, кн'агúн'а, тúша, насúче^ина, дзв'íн.

2. Урúўчасто, облúч':а, маjóр, нáв'іт', д'іўчáта.

3. Зане^ипокojено, здаjет'с'а, пóдорош, навпакú, кос'бá.

4. Болóто, завóд, с'п'іва'jе^и, вагóн, плóшча, ў д'їз'ц'і.

Завдання 5. Поясніть особливості вимови слів, засвоєних з ін­ших мов.

Вячеслав, бязь, аудієнція, барельєф, поетичний, до­кумент, комуна, ефір, телеграма, режим, кипарис, мозаїка, егоїст, антиісторичний, пацієнт, агроном, агент, факт, форма, міф, джемпер, котедж, паранджа, атес­тат, бензин, лекція.

Тема: Орфоепія та культура усного мовлення

Мета:

- поглибити й узагальнити знання про орфоепію та культуру усного мовлення.

Завдання для виконання:

Завдання 1. Уважно прочитайте наведені тексти, схарактеризуйте їх лексико-семантичні та структурно-граматичні особливості і визначте, до якого функціонального стилю літературної мови можна віднести кожний із них.

І. Захопившись наочними й беззаперечними до­сягненнями науково-технічної революції, дехто схиль­ний домагатися безпосередньої емпіричної версифі­кації теорій і ймовірних змін людської природи, які, мовляв, негайно відбуваються в зв'язку з появою тих чи інших машин.

З'являються теорії вже й не раціонального, а яко­гось технотронного суспільства. Людина розгляда­ється вже не як творець, а лише як знаряддя реалі­зації внутрішньої логіки розвитку науки і техніки.

... Людина — це не абстрактна істота, яка тулить­ся десь поза світом.

Людина — це світ людини.

(П. Загребельний)

ІІ. Люди йдуть навально. Всередині у них все співає, на блідих щоках квітне рум'янець, багато хто несе на плечах маленьких нащадків, — зворушливих, як перші весняні паростки, ніжних, як весняний пух на вербі. Це — господарі нашого майбутнього, це ті, в ім'я життя яких умирали на фронті. Вони взагалі не всі знають мирне життя, але ми віримо, що, почи­наючи з цього дня, доживуть віку без війни.

Ідуть офіцерські школи. Молоді, зовсім юні об­личчя. На грудях — ордени, медалі, гвардійські знач­ки, нашивки поранень, багато поранень. Я силкуюся уявити собі кров, пролиту цими живими юнаками на полях битв. Як її багато! Щедра, свята, гаряча кров в ім'я Вітчизни. І я бачу — ця кров горить на Полот­нищах знамен, пронесених через усі бої до Перемоги.

(Ю. Яновський)

ІІІ. За Дніпром небо ясно, ясно палало всіма кольо­рами веселки, підперезане однизу темною смугою лі­сів. Ввесь Дніпро, скільки можна було засягти оком вгору і вниз, був ніби помальований ще ясніше й блискучіше, ніж небо. Здавалось, ніби текла блис­куча, як скло, широка річка, попід лісом червона, по­середині оранжова й жовта, а на другому березі зе­лено-синя.

(І.Нечуй-Левицький)

IV. Ще не чула одколи живу на світі, щоб свині цибулю їли! Глянула я на свій город, а моєї цибу­лі — коли б тобі стебло: чисто всю вирвала Солов'їха, вже й продала. Я кинулась до неї, а вона стоїть на городі та й сичить, як гадюка: «Ой, люта ж я, люта! Не підступай, бо голову провалю кочергою та й на Сибір піду: і я пропаду, але й ти пропадеш!»

(І. Нечуй-Левіщький)

Завдання 2. Зробіть стилістичнийрозбір тексту: 1) схаракте­ризуйте мовленнєву ситуацію і завдання мовлення; 2) визначте, зразком якого стилю може бути наведений текст; 3) укажіть на властиві для цього стилю і для даного тексту мовні засоби (лек­сичні, морфологічні, синтаксичні).

Дата добавления: 2015-07-20