Тема 2. Фонетика і фонологія. Графіка

Тема: Предмет і завдання фонетики. Звуки мови. Творення звуків.

Мета:

- поглибити знання та вміння студентів з розділу „Фонетика”; про звуки мови, їх творення;

- розвивати навички визначати творення звуків;

- розвивати вміння визначати звуки, їх творення;

- аналізувати фонеми,;

- прищеплювати любов до слова, мови.

Завдання за темою:

Завдання 1. Дайте характеристику всіх голосних під наголосом.

Зразок: [у] — за місцем творення — заднього ряду, при вимові його спинка язика спрямована до задньої частини ротової порожнини; за способом творення — високого піднесення, бо спинка язика макси­мально піднята до піднебіння; лабіалізований, бо при вимові губи за­округлюються і витягуються вперед.

Нéбо, зимá, сúла, сíсти, сýмно, сóнце.

Завдання 2. Вкажіть, які ненаголошені голосні в українській і ро­сійській мовах мають майже однакову вимову, а які різну.

Завдання 3. Розглядаючи звуковий потік, виділіть у ньому найменші, далі вже неподільні одиниці. Виразно вимовте кожну з них. Як ці одиниці називаються?

Збратався народ з народом, щоб жити міцною родиною (Я.Осадчук).

Завдання 4. Вимовляючи один по одному звуки а, т, р, у, м,ж, дз, х, б, є, встановіть, яку роль виконують легені, голосові зв'я­зки в гортані, порожнини рота і носа, язик і губи при творенні цих звуків.

Завдання 5. За характеристикою звуків установіть, про яке слово йдеться:

І. 1. Приголосний, сонорний, середньоязиковий, м'який. 2. Голосний, заднього ряду, високого піднесення. 3. Приголосний, сонорний, передньоязиковий, носовий, твердий. 4. Голосний, переднього ряду, високого (обниженого) піднесення. 5. Голосний, переlнього ряду, високого піднесення, нескладотворчий.

II. 1. Приголосний, шумний, глухий, передньоязиковий, зубний, фрикативний, твердий, свистячий. 2. Приголосний, шумний, глухий, задньоязиковий, фрикативний (пом'якшений). 3. Голосний, переднього ряду, високого піднесення. 4. Приголосний, шумний, дзвінкий, передньоязиковий, зубний, проривний, твердий.

Тема: Склад. Типи складів. Наголос у словах

Мета:

- поглибити й узагальнити знання студентів про склад, їх типи, наголос у складах;

- вчити ділити слова на склади;

- формувати правила складоподілу;

- розвивати логічне мислення, мовлення;

- прищеплювати любов до мови.

Завдання для виконання:

Завдання 1. Поділіть текст вертикальними лініями на склади, установіть, яких складів — відкритих чи закритих — більше. По­значте наголошені склади.

На Карпатах кінь підбився в мене. «Мила нене! Як же воно буде? — говорили співчутливо люди на розбитім бомбами гостинці. — Наших шкап давно взяли чужинці». А у мене куля у коліні, без коня ні кроку, ні півкроку. Ковпаківці десь уже з пригорку у бори спускаються, мов тіні. І сказав тоді гуцул-коваль: «Підкую я сивого конягу. Ну, а партизана у шпиталь, чи під кущ густий, чи під корягу». Днів за три догнав я свій загін, їдучи по невловимім сліду.

І тепер, як чую дзвін від підків, кажу: «Спасибі, діду!"

(П.Воронько)

Завдання 2. У наведених словах поставте основний і побічний наголоси, поясніть правопис цих слів.

Авіамодельний, автопокришка, антикріпосницький, багатоверстатниця, товарознавчий, тонкоголосий, хви­леподібний, хлібосольний, цілиноградський, цукровар­ня, чистосердечний.

Завдання 3. З'ясуйте за допомогою словника, в яких словам можуть бути наголошеними різні склади, а в яких лише один певний склад.

Загадка, зупинка, перевірка, читання, завдання, навчання, предмет, одинадцять, чотирнадцять, ясний, шофер, цілком, вимова, помилка.

Завдання 4. Користуючись словником наголосів, виправте неправильно вжитий наголос у поданих словах, указавши в дужках сторінку словника.

Випáдок, éксперт, квáртал, кілóметр, комбайнéр, лý­па, мисливéць, множúна, óзнаки, оповíдання, порядкó­вий, прéдмет, розповíсти, тéчія, центнéр.

Завдання 5. Поясніть значення слів, складіть з ними речення.

Зáмок — замóк, зáхід — захíд, кóлос — колóс, óбід — обíд, óрган — оргáн, трéнер — тренéр, трíска — тріскá.

Тема: Звуки мови й букви. Складні випадки правопису ненаголошених голосних.

Чергування голосних.

Мета:

- повторити і поглибити знання та вміння про складні випадки правопису ненаголошених голосних, чергування голосних зву­ків;

- розвивати навички швидко і правильно добирати потрібну форму при написанні й вимовлянні;

- виховувати почуття поваги до рідної мови, її розвитку, історії.

Завдання за темою:

Завдання 1. Пояснювальний диктант. Підкреслити слова з ненаголошеними сумнівними голосними є та и. Поясни­ти правопис виділених слів.

Слово вилетить горобцем, а повернеться волом. Людська думка найбистріша. Перемелеться лихо — добро буде. Не брудни криниці, бо схочеш водиці. На пам'ять скаржиться кожен, а на розум ніхто. Стіль­ки гадок, як у решеті дірок. За словом у кишеню не полізе. Холодним словом сердець не запалиш. (Нар. творч.)

Затранскрибуйте деякі з виділених слів. Зверніть увагу на затранскрибовані ненаголошені голосні.

Завдання 2. Кожен ряд слів продовжити самостійно дібраними прикладами. Сформулювати правила написання о, е, и в кожному випадку.

Голубка — голуб, гостюю —..., ношу —...,.....

Спекотний — спека, замерзати —...,.....

Примиритися — мир, зупинитися —...,.....

Квітень — квітня, палець —...,.....

Ожеледь, мережа, веретено,....

Бриніти, стрибати, блимати,....

Левада, сметана,....

Минулий, либонь,....

Сонечко, тонесенький,....

Плетиво, прядиво,....

Директор, титан, шина,....

Завдання 3. Запишіть слова, вставивши в них пропущені бук­ви.

а) слова, в яких правопис є, и перевіряється наголосом;

б) слова, в яких правопис є, и перевіряється іншими способами.

В...селий, кам...ня, кр...ниця, вел...ч, ш...рокий, лел...ка, пром...нистий, т...мніти, с.лянин, зас.пати, д...ревце, вел...чезний, бер...гти, бр...ньчати, кол...вати, м...жа.

Завдання 4. Прочитайте і затранскрибуйте вірш. Використайте інформацію про фонетичну транскрипцію, що подана нижче.

Як ніжна праосінь, ти йдеш моїми снами,

мов китиці калин, рожевієш устами.

Очима темними, мов вереснева ніч,

округлістю тьмяних алебастрових пліч

ти невідступно скрізь з моїми почуттями.

Проміння слів твоїх стоцвітними огнями,

стожарами мені горить у далині...

Ти давню праосінь нагадуєш мені,

широколанний степ, бліді свічада ставу,

берегових грабів грезет і златоглави,

повітря з синього і золотого скла

і благодатний дар останнього тепла.

(М.Зеров.)

Завдання 5. Перекладіть українською мовою. Порівняйте пра­вопис виділених слів в українській та російській мові.

За холмами глухо прогремел гром, подуло свеже­стью. (А.Чехов) На небе водворялась торопливая тревога. (В.Короленко) Все притаилось, все изнывало под зловещим блеском последних солнечных лучей. (I.Тургенев) Вода заблестела, как расплавленный металл. (В.Шишков) В семействе был обычай давать шутливые прозвища. (В.Короленко) Темно-зеленая крапива с тонкой цветущей макушкой стройно тянет­ся вверх. (Л.Толстой) Порывы ветра были так силь­ны, что ломали сучья, пригибали к земле молодняк. (В.Арсеньєв) Птаха, выпорхнув у вас из-под ног, тот­час же исчезает в беловатой мгле неподвижного тума­на. (I.Тургенев) На венчиках луговых цветов покачи­вались смуглые дикие пчелы. (М.Шолохов) Река еще не замерзла, и ее свинцовые волны грустно чернели в однообразных берегах. (О.Пушкін)

Тема: Класифікація голосних і приголосних фонем. Складні випадки правопису приголосних звуків

Мета:

- поглибити й узагальнити матеріал про вживання приголосних звуків;

- розвивати вміння безпомилково знаходити й використову­вати потрібну форму слова при чергуванні й зміні приголосних;

- підтримувати бажання учнів дізнатися про тонкощі фонетики.

Завдання для виконання:

Завдання 1. Вставити пропущені букви, пояснити правопис.

Ш...сти, бл...зенько, ос...литися, справ...дливий, д...ректор, греб...лька, зш...вати, дал...ч, неприм...рен-ний, звичайний, сп...нити, квіт...нь, дж...рело, кр...ни-ця, зн...сти, в'єтнам...ць, заст...лати, ущ...мити, зат...кти, оц...нкований, ос...ледець, ст...лити, відд...рати, дят...л.

Завдання 2. Запишіть речення. Підкресліть слова, в яких мож­ливе чергування приголосних у коренях слів при зміні форми слова чи творенні нових слів.

Ой, у полі вітер дише, билину колише: Козаченько до милої чотири листи пише. (Нар.тв.) За плугом хо­див і в плузі — не покладав рук. (О.Довженко)

Завдання 3. Перепишіть речення. Визначте слова, в яких голосні [о], [є] можуть чергуватися з [і], та допишіть поряд у дужках за зразком по­трібну форму чи слово.

Зразок. Я йшов між: гір {гора) вузенькою тропою (Ю. Клен).

Осінній день березами почавсь. Різбить печаль свої де­реворити (Л.Костенко). 2. Пролетіли роки, ніби білі лелеки Від того озеречка, від моєї ріки (Л.Забашта). 3. Будьте вдяч­ні народу, бережіть теє слово, Що гранилось віками у битвах, в трудах (Л.Забашта). 4. Колише ніч Поля й моря. Назад не клич — Не там зоря. 5. Сосновий віддалік шепоче бір. 6. По полю ніч, по полю тінь іде, По полю бродять тихі перегуки. 7. Гаями ходить передлітній шум. 8. Настала ніч по легкошумнім дні. Здалека лине крик перепелиний (З тв. М.Рильського). 9. Ми виїхали в ніч. Притихлі явори стояли безшелесно. І зблиснула гроза — як вихопила ніж! (Л.Костенко).

Завдання 4. Перепишіть речення, вставляючи замість крапок пропущені букви є або о. Поясніть закономірність їхнього вживання.

І. Чи ви бачили те ш..вкове дно, по якому склиться по­дільська водиця? (М.Матіїв-Мельник). 2. Прощай аж до наступної зими!.. — Поцілував ж..ну, в сідло заскочив. Стояв весь рід його під ворітьми, сльозами очі зболені мо­рочив (Л.Горлач). 3. А жнива стають. Збіжжя ж..овкне, бі­ліє і починає клякати (У.Самчук). 4. Лаврін ходить до школи і веч..рами читає вголос Кащ..нка (У.Самчук). 5. Синіють терикони, як ш..ломи за вибалками десь у дали­ні. От-от, здається, крізь віків розломи постане військо з князем на ч..лі (Г.Половинко). 6. А в небі хмара дощ..ва стоїть — насуплена, розгнівана і строга (Г.Половинко). 7. Комишна річка ж..бонить в очеретах, В долині між гор­бами крейдяними (І.Низовий). 8. Як суцільна чорнобиль­ська рана, Україна пливе у світах (А.Михайлевський). 9. На Тилігульським лимані Берег цілують ч..вни (А. Михайлев­ський). 10. Зайнявся день і хиж., палахкоч.. по ч..рних роз­доріжжях і вітрах (В.Стус).

Завдання 5. Перепишіть речення. До кожного виділеного слова, де можливе чергування приголосних, запишіть його пару за поданим зразком.

Зразок. Спить Чумацький (чумак) запилений шлях (А. Михайлевський).

1.Облетіло листя в лісосмузі На осінніх дощових вітрах. А зоря дрижить на виднокрузі, На печальних чорних прапорах (Микита Чернявський). 2. Листки дерева обживають, Немов піддашшя ластівки (І.Низовий). 3. Знов зозулі чути голос в лісі, Ластівки гніздечко звили в стрісі (М.Юрійчук). 4. Весна до нас рік-річно повертає, Рік-річно кожне дерево цвіте (Б. Лепкий). 5. Юга, юга — не видно світу. Все небо, сон­це в пилюзі (М.Негода). 6. Голос такий одинокий Вже повін­чав береги (А.Михаіаевський). 7. Лелека встав і вже дзьобає зорі та у гніздо лелечисі кладе (Г.Бічоус). 8. Де ж бо й ти, Донеч­чина, Ще не споловечена, Сонце голубе? (Яр Славутич). 9. Випинається річки в'юнкий силует Там, де сонце снує баг­ряниці (Г.Вишенський).

Тема: Чергування голосних і приголосних фонем

Мета:

- поглибити знання студентів про чергування голосних і приголосних фонем або його відсутність, про зміну задньоязикових на передньоязикові;

- розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення

- прищеплювати любов до слова.

Завдання для виконання:

Завдання 1. Прочитайте слова, перепишіть їх. Поясніть відсутність чергу­вання виділених звуків [о], [є] з [і].

Групов о д, бомбов о з, сор о м, гор о д, сол о д, вер е сень, ше­л е ст, ніг о ть, рів е нь, нос о к, с о в (від сова), о с (від оса), турб о т, л о ж (від ложе), Сидор е нко, ніж е нька, виховат е ль, коз е л — ко­зла, зам о к — замка, гребін е ць, ятір е ць, покровит е ль, г о рдий, гнобит е ль, круж е чка, ор е л, кот е л, гот е ль, мод е ль, віт е р, вер е с, оберем о к, ов е с, ос е л, Пс е л, сест е р, в е рба, дівчин о нька, р о з­критий, б е зтурботний.

Завдання 2. Перепишіть, поясніть написання є чи о після шиплячих та й. Укажіть, у яких словах і формах порушені чергування.

Грушоподібний, чорний, начебто, опущене, ображено, що­до, шестиствольний, знаєш, телебачення, честь, жест, чергове, дешево, чепець, чебрець, ощенитися, джерготати, пошесть, щелехвіст, шепотун, шедевр, щока, бджола, знайомого, чека­ти, черешня, пошесті, жорна, женчик, жених, прожену, зрадже­ний, щезати, кийочок, краєчок.

Завдання 3. Доберіть за зразком до поданих спільнокореневі слова або інші форми слів, щоб показати чергування приголосних. Назвіть сло­ва, в яких чергування не відбувається. При потребі користуйтеся ор­фографічним словником.

Зразок. Матрос — матроський; Цюріх — цюріхський (не відбувається).

I. Половці, Гаага, Гаваї, іммігрант, Лейпциг, Наварра, Ка­захстан, калмики, Калькутта, Кременчук, Липецьк, Кагарлик, Квебек, Волга, інститут, керівник, гагаузи, Україна, Кутаїсі, (протока) Лаперуза.

II. Единбург, Балхаш, джентльмен, Єсентуки, Токмак, Чер­нігів, Чикаго, Бандунг, Виборг, Кобеляки, колеж, коряки, Кранець, Кременець, Кронштадт, Лотарингія, Луцьк, Лу­ганськ, Великі Луки, Воронеж, вояка, Овруч, кореспондент, споживач, Черкаси, Полісся, багач, бурлака, купець, подвиж­ник, Галич.

Завдання 4. Прочитайте подані речення. Поясніть чергування [у] з [в], [і] з [й]; з'ясуйте причини, що інколи порушують ці чергування.

I. 1. Пливе висока біла хата в зеленім морі смеречин. Зви­сають роси, як суниці. У небі — журавлів вінок. 2. Барвінкуйся, земле, й барвінкуй Нашу думу й пісню до зорі. 3. Щебетали діти і світився хліб. 4. А звідки! — певно, ще від предків Вкраїна пахне вишняком, і дзбаном сонця п'ють сме­реки туману біле молоко. 5. Яславлю братство проліска й за­ліза (З тв. Т.Мельничука).

II. 1. Гаїна вслухається в ніч, вдивляється у високе не­бо. 2. З давніх-давен в українських селах відзначають тради­ційне народне свято Івана Купала. 3. Було ще рано, сині роси зблискували на травах, і сонце заспане купалось на левадах (З тв. І.Цюпи).

Завдання 5. Користуючись зразком, впишіть, де можливо, замість крапок слова з початковими у, в. Поясніть, чи змінюються від цього значен­ня слів.

Зразок. Всіяний — усіяний, вславлений — уславлений (значення не змінюється); вправа — управа (значення змінює­ться: завдання — установа).

Упоминатися —...; упорати —...; уморити —...; упро­довж —...; удосконалений —...; уплив —...; уступ —...; уда­ча —...; ураження —...; удочеряти —...; угрітий —...; украй —...; уколений —...; ужитий —...; угору —...; увече­рі —...; увись —...; увісьмох —...; упріти —....

Тема: Подвоєння і подовження приголосних

Мета:

- поглибити й узагальнити знання студентів про подвоєння й подовження приголосних;

- розвивати вміння написання слів, їх пояснення;

- прищеплювати шану до мови, слова.

Завдання для виконання:

Завдання 1. Прочитайте, випишіть окремо слова з подовженими при­голосними і з подвоєними (збіг на межі морфем), поясніть кож­ний випадок.

1. Скільки ніжного кохання, І обурення, і зла, Скільки гос­трого страждання Сила звуків розлила! (Г.Чупринка). 2.І новіт­ня весна У двадцятім сторіччі, Таланами рясна, Ще загляне у вічі (Яр Славутич). 3. Ллє місяць світ з височини, І зорі тихо в небі грають. Донець замерз. Зимові сни Вночі над сонним ним літають. 4. Єсть перли безцінні На дні на морському. Ще кра­щі перлини — У серці людському. 5. Стоять хати, дощем об­биті, І палаци сумовиті, Затаївшись під горою, На село глядять марою (З тв. Миколи Чернявського). 6. Незрозумілі всіх доріг походи, І незбагненних поривань сліди (О.Черненко). 7.Дим вечірнього багаття, Із дупла солодкий мед І широкого латаття Розпанаханий намет. 8. Все віддзеркалить вічності екран. Не пропаде тут жоден звук і порух. 9. Лягає від кислиць гілляста тінь, а десь на клуні клацають лелеки. 10. Метнувсь Іван... Схопивсь мерщій... Та причаївся у галуззі і бачить: птаха чарі­вна летить (З тв. Ю.Клена). 11. Несе Полісся в кошиках гриби (Л. Костенко).

Завдання 2. Поставте подані іменники в орудному відмінку однини, запи­шіть їх та обґрунтуйте написання.

Гнучкість, любов, даль, поліфонічність, вічність, сталь, уче­ність, озлобленість, радість, таріль, рань, гастроль, мисль, га­вань, дуель, мідь, заморозь, сув'язь, кров, блакить.

Завдання 3. Прочитайте, перепишіть, вставляючи замість крапок, де тре­ба, пропущені букви.

Зіл..я, зіл...ям, Прикарпат..я, священ..ий, священ..ик, дол...я, орошен..ий, стін..ий, мілкодон..ий, гудрон..ий, пон­тон..ий, магнітофон..ий, Заліс.я, жов..чю, Запоріжжя, сіл..ю, салон..ий, солон..ий, ізоляційн..ий, велич..ю, лист..я, тряс...я, ім...іграція.

Завдання 4. З читанки для 2 класу випишіть 15 речень, у яких були б слова з подвоєними приголосними. Поясніть, у якому обсязі учні молод­ших класів вивчають цю тему і як пояснити їм написання слів з двома од­наковими буквами.

Тема: Асиміляція й дисиміляція приголосних. Спрощення в групах приголосних

Мета:

- поглибити й систематизувати знання студентів про асиміляцію і дисиміляцію приголосних, спрощення в групах приголосних;

- розвивати вміння виділяти звуки (глузи, дзвінки);

- прищеплювати любов до слова.

Завдання за темою:

Завдання 1. Поясніть наявність чи відсутність уподібнення (аси­міляції) приголосних у словах.

I. Сказати, вогкість, сфокусувати, ліжко, анекдот, лебідка, берегти, тягти, схилити, схибити, розкрилено, зсунути, зсипати, розправити, безпорадний, нігті, каска, дудка, підсунути, голубка, навстіж, безкраїй, дьогтю, якби, обпекти, зчистити, розплата, розхмарилося, ствер­діти, ходьба.

II. Зчесати, без жиру, без жалю, б'єшся, розшукати, розжувати, з жінкою, на доріжці, не поріжся, у книжці, злізши, безчинство, безшумний, у тумбочці, намажся, переможці, запорожці, матч, миєшся, з шумом, згризши.

III. Стіна, на сопілці, пісня, безодня, майбутнє, відді­лення, розділяти, розрізняти, вечірня, мідний, вісімдесят, небозвід, двір, пізній, свято, заквітчана, днювати, дзвін, радістю, сьогодні, почесні, співає.

Завдання 2. Перекладіть слова українською мовою, перепишіть їх; зіставте написання в обох мовах; обґрунтуйте його.

Склеить, смастерить, сгиб, свихнуть, скачивать, скид­ка, скованный, скрепить, сломать, смерзание, смонтиро­ванный, смолоченный, срыв, ссовывать, ссечь, стискивать, стоптать, сторговать, схватывать, сфальшивить, сцепить, счесать, сшивать, безвластие, безвольный, безглавый, без­верхий, безмерный, безземельный, безрадостный, беспро­центный, бесславие, бессердечие, бессонница, бессистем­ный, безчерепный, бесхребетный, бесхвостый, раздобыть, разжевать, раздевать, разложенный, размочить, раскусить, раскупить, расправить, раскроить, распознать, располнеть, распределить, рассадить, рассевать, рассыпать, растекать­ся, растопить, растрескивание.

Завдання 3. Перепишіть слова, вставляючи пропущені букви, по­ясніть правопис.

Відхилитись, рі..кий, бе..крилий. бе..соння, бе..посе­редній,..цементувати, ши..ка, ша.ка, бері..ка, во..зал, ні..ка,..клеювати, підклеювати, розклеювати, ро..клад, бе..журний, стріне..ся, сподіваємся, на сте..ці, у та..ці,..шити, пі..шити, об..шити,..шкребти,..кріпити,...чесати,..цідити, безцеремонно,..чепити,..щулювати,..штовхну­ти,..цілення,..чорнілий,..кісний.

Завдання 4. Знайдіть слова, у яких є збіг двох неоднакових при­голосних; обґрунтуйте можливість чи неможливість уподібнення між ними, вкажіть вид асиміляції, обґрунтуйте написання.

Була тепла, ясна осінь. Осіннє повітря було прозоре, тихе. На заході під безхмарним небом стояло здорове зо­лоте сонце. Під його скісним промінням золотом сяло жовте листя лип та беріз. Здавалось, що якийсь чарівник, як у казці, убрав дерева у щиро-золоті шати. Розпечене повітря пашіло жаром і, здавалось, затаїло дух, не дихало: так було тихо. Великий лан буряків зеленів проти сонця молодою ботвиною. Дерева, одягнені в легеньку одежу з срібного інею, облились делікатним рожевим світом. Яс­ний сонячний промінь срібною доріжкою лягав по снігу межи довгими тінями. Синій дим цівкою знімавсь від ко­минів і змішувався вгорі з рожевою імлою. Дерева в сад­ку, обідрані з листя холодними осінніми вітрами, знов одяглися в розкішну білу одежу. Гілля дерев та кущів по­гнулось під високою сніговою одежею. І враз затремтіло молоде листя, зашамотіло, струсило з себе дощ самоцвітів. Передранній вітер злегка хвилює тирсу. Край шляху, в долинці, догорає вогнище (З тв. М. Коцюбинського).

Завдання 5. Випишіть з «Орфографічного словника української мови» 20 прикладів на різні види уподібнення; поясніть написання слів.

---

Дата добавления: 2015-07-20