Пояснювальна записка. Новітня історія країн Азії та Африки

О.Б.СТРІЛЮК

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ КРАЇН АЗІЇ ТА АФРИКИ

(1918-1945 рр.)

навчально-методичний посібник

Чернігів

УДК 94(5).09: 94 (6).09(075.8)

ББК Т3(5)6: Т3(6): 6 Я 73

С 85

Рецензент доктор історичних наук,

професор Дятлов В.О.

Відповідальний редактор доктор історичних наук,

професор Ячменіхін К.М.

СТРІЛЮК О.Б.

С-85 Новітня історія країн Азії та Африки (1918-1945 рр.): навчально-методичний посібник / О.Б. Стрілюк. – Чернігів: Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка, 2009. – 60 с.

Рекомендовано до друку на засіданні кафедри всесвіт історії (Протокол №1 від 28 серпня 2009 р.)

УДК 94(5).09: 94 (6).09(075.8)

ББК Т3(5)6: Т3(6): 6 Я 73

С 85

© О.Б. Стрілюк, 2009

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Новітня історія країн Азії та Африки хронологічно та тематично продовжує курс давньої, середньовічної та нової історії афро-азіатських суспільств і разом з тим має свою специфіку. Вона обумовлена як прагненням відійти від політико-ідеологічної заангажованості, так і соціальними, політичними й економічними реаліями країн Азії та Африки, які швидко змінюються.

Навчальний курс «Новітня історія країн Азії та Африки» охоплює тривалий період історичного часу. За початкову його межу більшість дослідників визначає 1918 р., пов’язуючи це із завершенням Першої світової війни. Верхня межа новітньої історії є рухомою і визначається терміном „сучасний період”. Хронологічно курс Новітньої історії поділяється на два періоди: 1918-1945 рр. – період національно-визвольних рухів у колоніях та залежних країнах; та 1945 р. – сьогодення – післявоєнний період остаточного розпаду колоніальної системи та становлення і розвитку незалежних держав.

Навчальний курс “Новітня історія країн Азії та Африки (1918-1945 рр.)” розрахований на студентів вищих начальних закладів історичних факультетів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційними програмами підготовки бакалавра. На вивчення курсу у 7 семестрі передбачено 20 годин лекційних, 16 семінарських і 18 годин самостійної роботи.

Програма складена з урахуванням наявної структури вищої історичної освіти. Мета курсу полягає в тому, щоб сформувати у студентів розуміння основних тенденцій соціально-економічного, політичного та культурного розвитку країн Азії та Африки у період з 1918 р. по 1945 р. В програмі особлива увага приділена таким питанням:колоніалізм і традиційні суспільства, антиколоніальні рухи та модернізація, афро-азіатські країни в системі міжнародних відносин у 20-30-х рр. ХХ ст., країни Азії та Африки у Другій світовій війні.

У результаті вивчення курсу студенти повинні:

Ø володіти базовим фактичним матеріалом курсу, вільно орієнтуватись в хронології, персоналістиці;

Ø оперувати сучасною науковою термінологією;

Ø вміти працювати з картою;

Ø володіти навичками аналізу та синтезу історичного матеріалу; пошуку, систематизації та інтерпретації інформації;

Ø визначати тенденції, закономірності, особливості і т.п.

Ø вільно орієнтуватись у розмаїтті підходів до суперечливих питань історії Азії та Африки першої половини ХХ ст.;

Ø вміти вести дискусію, чітко висловлювати та аргументовано захищати власну думку;

Ø давати оцінку основним історіографічним проблемам курсу.

Великий обсяг фактичного матеріалу зумовив висвітлення окремих блоків найскладніших тем у лекційному курсі, а інших, краще забезпечених джерелами та літературою, на семінарських заняттях. Вивчення даного курсу вимагає напруженої, добре організованої самостійної роботи студентів.

Студентам рекомендується список джерел та літератури.

Курс передбачає два модулі. Формою підсумкового контролю якості знань, навичок, вмінь студентів є екзамен.

«НОВІТНЯ ІСТОРІЯ КРАЇН АЗІЇ ТА АФРИКИ

(1918-1945 рр.)»

Курс	Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів ECTS: 2 Модулів: 2 Змістовних модулів: 2 Загальна кількість годин: 54	Шифр та назва напряму підготовки 0203 Гуманітарні науки   Шифр та назва спеціальності 6.020302 Історія Освітньо-кваліфікаційний рівень Бакалавр	Нормативна 4-й рік підготовки 7- й семестр Лекцій (теоретична підготовка): 20 год. Семінарів: 16 год. Самостійна робота: 18 год. Вид контролю: екзамен

МЕТА:

¨ ознайомлення з основними завданнями, літературою курсу;

¨ вивчення особливостей історичного, культурного, національного розвитку, соціально-економічних проблем та характеру національно-визвольних рухів країн Азії та Африки у першій половині ХХ ст.;

¨ розвиток навичок наукового аналізу, спрямованих на забезпечення самостійного осмислення закономірностей історичного процесу;

¨ оволодіння студентами практичними навичками роботи з історичними джерелами та науковою літературою;

¨ формування умінь застосовувати набуті знання для орієнтації в громадсько-політичному житті та оцінки суспільних явищ і подій.

СЛОВНИК

Кредитно-модульна система організації навчального процесу – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових одиниць (залікових кредитів).

Заліковий кредит –це одиниця виміру навчального навантаження необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів.

Модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу (тема, самостійна робота, лабораторна робота, тест).

Змістовий модуль –це система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові.

Поточний контроль –оцінювання рівня знань, умінь та навичок студентів, що здійснюється у ході навчального процесу шляхом проведення усного опитування, контрольної роботи, тестування, колоквіуму тощо.

Модульний контроль –форма контролю, у якому підводиться підсумок роботи студента впродовж модуля.

Екзамен (залік) – форма підсумкового контролю, засвоєння студентом навчального матеріалу з окремої дисципліни за певний період відповідно до навчального плану.

Лекція –основна форма проведення навчальних занять у вищому навчальному закладі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу. Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни.

Семінарське заняття –форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів). Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або навчальних кабінетах з однією академічною групою. Індивідуальне навчальне заняття проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.

Консультація – форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов’язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни. Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, курсові роботи тощо) видаються студентам в терміни, передбачені вищим навчальним закладом. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно при консультуванні викладачем.

Самостійна робота студента – основний засіб роботи студента по оволодінню навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять.

---

Дата добавления: 2015-07-20