Читайте также:
|
|
Під нормативними розуміють поточні норми витрат з поправками на зміни технології тощо. У практичній діяльності використовуються різні нормативи:
- тільки по кількості - Зф = Цф * (Кн ± Ок);
- тільки за ціною - Зф = (Цн ± Оц) * Кф,;
- за кількістю та за ціною - Зф = (Цн ± Оц) * (Кн ± Ок);
де Кн, Цн – відповідно нормативи витрачання ресурсу та ціни;
Ок, Оц – відповідно відхилення від нормативів витрачання ресурсів та цін.
Метод передбачає попереднє обов’язкове складання нормативних калькуляцій, які розраховуються на базі діючих на початок звітного періоду норм витрат. По мірі впровадження організаційних та науково-технічних заходів нормативні калькуляції оновлюються.
Облік витрат ведеться у межах встановлених норм та по відхиленням (змінам) від них.
Фактична собівартість визначається як сума нормативної собівартості з урахуванням відхилень від норм за кожною статтею
Переваги: контроль витрат шляхом зіставлення фактичних витрат з нормативними;
виявлення та аналіз причин відхилень та винуватців; прийняття мір у ході технологічного процесу.
Недоліки: висока трудомісткість; необхідність обліку витрат як за нормами, так і за відхиленнями від них
При організації обліку методом планової собівартості за основу беруть допустимі затрати виходячи із прогресивних норм витрачання ресурсів з урахуванням передового досвіду та наявних ресурсів.
Переваги: заплановані затрати основані на прогнозі майбутнього.
В практичній діяльності як планових норм можуть бути використані ідеальні та досягнуті стандарти.
Ідеальні стандарти показують, якими повинні бути затрати підприємства в оптимальних умовах (підприємство працює без браку, утрат тощо).
Досягнуті стандарти встановлюються з урахуванням реальних умов функціонування підприємства.
Розрахунок фактичної собівартості здійснюється аналогічно методу нормативної собівартості.
Зф = (Цпл ± Оц) * (Кпл ± Ок)
Переваги: тіж що й у нормативного методу плюс більш глибоке обґрунтування планованих величин.
Стандарти найчастіше всього переглядають у процесі розробки річного плану (бюджету).
За повнотою включення витрат у собівартість продукції розрізняють методи обліку витрат за повною та неповною собівартістю.
При методі обліку витрат за повною собівартістю у собівартість включать всі витрати підприємства незалежно від їх розподілу на постійні та змінні, прямі та непрямі. Витрати, які неможливо віднести безпосередньо на продукцію, розподіляють спочатку за центрами відповідальності, де вони виникли, а потім переносять на собівартість продукції пропорційно обраній базі.
Метод найбільш поширений, але не враховує, що собівартість одиниці продукції змінюється при зміні обсягів виробництва.
В сучасних умовах господарювання перевага віддається методу обліку витрат по неповній собівартості, тобто маржинальному методу. У відповідності до нього на продукцію списують не всі витрати підприємства, а тільки змінні витрати. Постійні витрати в собівартість продукції не включаються та відносяться на зменшення прибутку того періоду, коли вони виникли:
1. Ціна - 35.00
2. Змінні витрати - 21.00
3. Маржинальний доход – 14.00 (валовий прибуток, прибуток-брутто)
4. Постійні витрати - 8.00
5. Прибуток - 6.00 (операційний прибуток, прибуток-нетто)
Маржинальний доход інформує про загальний рівень рентабельності як всього виробництва, так і окремих виробів. Це має значення при прийнятті рішень про асортиментну політику, а також про закриття або об’яву банкрутства у разі збиткової діяльності.
Кожний із методів обліку витрат повинен забезпечити калькулювання собівартості продукції.
Для обчислення собівартості продукції в рамках наведених методів обліку витрат можуть використовуватися наступні методи калькулювання:
- нормативний;
- прямого розрахунку (за позаказним методом обліку);
- підсумовування витрат (за попередельно-попроцесномим методом обліку витрат);
- спосіб виключення витрат на побічною продукцію;
- спосіб пропорційного розподілу витрат;
- комбінований спосіб калькулювання.
Дата добавления: 2015-07-20; просмотров: 95 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Управлінський облік як вихідний елемент системи контролінгу | | | Сучасні системи управлінського обліку |