Практичне завдання

Теоретичні відомості

1. Дати визначення поняттям "розкриття родовища", "поверх", "горизонт".

2. Перерахувати розкриттєві виробки та дати їм визначення.

3. Навести існуючі схеми розкриття зі схематичними малюнками та короткими поясненнями.

Практичне завдання

По заданим вихідним даним ЛР №1 побудувати поклад корисної копалини та спроектувати схему його розкриття на аркуші формату А4 або А3. Масштаб вибрати зі стандартного ряду самостійно. Порахувати витрати погонажу розкриттєвих виробок на 1000 т корисної копалини.

Порядок виконання роботи

1. Перемалювати поклад з креслення ЛР №1.

2. Розбити поклад на поверхи.

3. Перенести з ЛР №1 лінію зони зсуву лежачого боку.

4. Виконати креслення схеми розкриття вертикальним стволом у лежачому боці, відповідно до своїх даних. Відстань від вибою квершлагу (у майбутньому місця розташування відкотного штреку) до лежачого боку покладу розрахувати за формулою

, м >25

де: т_гор. – горизонтальна потужність покладу, м;

L_пр. – довжина покладу за простяганням, м;

H_i – глибина горизонту на якому розташований вибій квершлагу, м.

5. Виміряти на кресленні довжини розкриттєвих виробок та порахувати витрати погонажу розкриттєвих виробок на 1000 т корисної копалини за формулою

, м/1000 т

де: – загальна довжина розкриттєвих виробок, м;

Q – геологічні запаси родовища, т.

Приклад розбиття покладу на поверхи

Вихідні дані до прикладу: потужність наносів Н ₀=45 м; глибина залягання Н_з =60 м; глибина розповсюдження Н_р =1250 м.

Рис. 1. Схема до визначення висоти покладу

1) визначаємо висоту покладу м

2) визначаємо діапазон коливання висоти поверху, який залежить від системи розробки, що буде використовуватися для розробки покладу. Всім варіантам прийняти систему розробки підповерхового обвалення з діапазоном коливання висоти поверху від 70 до 90 м, тобто h_поч. =70 м, а h_кін. =90 м.

3) як правило, висота поверху кратна п’яти метрам (D h =5 м – у всіх варіантів). Задаємося набором різних висот поверху з інтервалом у D h в межах h_поч. ¸ h_кін.: 70 м, 75 м, 80 м, 85 м, 90 м.

4) поділимо висоту покладу Н_пок. на кожен варіант висоти поверху з визначення остачі від ділення:

• 1145:70=16 цілих, остача 25 (остача від ділення це 1145-70×16=25)
• 1145:75=15 цілих, остача 20
• 1145:80=14 цілих, остача 25
• 1145:85=13 цілих, остача 40
• 1145:90=12 цілих, остача 65

5) Знаходимо рядок де остача найменша (в нашому прикладі другий), отже h_баз. =75 м. (У випадку якщо є декілька варіантів з однаковою остачею вибираємо той який ближче до середини діапазону коливання висоти поверху).

6) Визначаємо висоту збільшеного поверху h_{збільш.} = h_баз. + D h =75+5=80 м.

7) Визначаємо кількість поверхів, які необхідно буде збільшити шт.

8) Розбиваємо поклад на поверхи рис. 2. Спочатку проводять лінії першого і останнього горизонтів, які проходять через нижній та верхній край покладу (гор. 105 м та гор. 1250 м). Потім від нижньої межі покладу, знизу-вверх відкладають n_{збільш.} горизонтів висотою h_{збільш.} (в нашому прикладі від самого нижнього горизонту відкладалося 4 поверхи висотою по 80 м кожен). Інша частина покладу розбивається на поверхи висотою h_баз. (в нашому прикладі по 75 м). На цьому розбиття покладу на поверхи закінчено, тепер можна проектувати схему розкриття родовища.

Рис. 2. Схема розбиття покладу на поверхи.

Приклад таблиці довжин виробок

№ п.п.	Назва виробки	Довжина, м
	Головний ствол Вентиляційні стволи Квершлаг гор. 40 м … Квершлаг гор. 1050 м	2×1100=2200 …

Приклад виконаного креслення

Контрольні запитання

1. Що таке розкриття?

2. Які виробки відносяться до розкриттєвих?

3. Дати визначення та показати на всіх проекціях кожну з розкриттєвих виробок.

4. Дати визначення поняттям горизонт та поверх, які відмінності між цими поняттями?

5. Заштрихувати на всіх проекціях вказаний викладачем поверх.

6. Показати на всіх проекціях вказану викладачем виробку чи горизонт.

Дата добавления: 2015-07-20