Читайте также:
|
|
7.2.1. Із попередніх розрахунків:
Підшипник 2208:
Ft=1478H; Fr=611,47H; n2=175хв-1; a2=71мм; b2=60мм, l2=75мм.
Величина сили від дії цепної передачі із попередніх розрахунків:
Fц=1014,11H. (Якщо цепна передача не розраховується, то сила від дії цепної передачі визначається за формулою )
7.2.2. Складаємо розрахункову схему валу:
Рис. 8 Схема веденого валу.
72.3. Визначаємо реакції опори від сил в зачеплені:
Вертикальна площина від сили Fr:
;
Горизонтальна площина від сили Ft:
.
Складаємо рівняння рівноваги і визначаємо значення реакції опори від дії сили від цепної передачі:
;
;
;
;
;
Н.
Перевірка:
.
8.2.4. Визначаємо сумарні реакції опори:
;
.
Далі розрахунок ведемо по опорі 4, тому що .
8.2.5. Визначаємо еквівалентні навантаження:
;
.
8.2.6. Визначаємо динамічну вантажопідйомність підшипників:
.
Попередньо прийнятий підшипник 2208, маса С=53,9кН.
;
.
Умова виконується, отже підшипник придатний.
8.2.7. Перевіряємо довговічність підшипників:
.
;
1,82 106 год > 20 103 год.
Умова виконується, отже кінцево приймаємо підшипник 2208.
8. УТОЧНЕНИЙ РОЗРАХУНОК ВЕДЕНОГО ВАЛУ.
8.1. Призначення матеріалу вала.
Призначаємо матеріал валу сталь 45 ГОСТ 1050-88 нормалізована. Границя міцності НВ 190. вважаємо, що нормальні напруги згину змінюються по симетричному циклу, а дотичні напруги кручення – по пульсуючому.
Границя міцності σв=570 МПа.
Границя витривалості згинання σ-1=0,43 σв=0,43·570=245 МПа,
τ-1=0,58· σ-1 =0,58·245=142 МПа.
8.2. Складаємо розрахункову схему вала (рис.11).
83. Визначаємо згинальні та крутні моменти і будуємо їх епюри.
Із попередніх розрахунків:
Ft=1478 H; Fr=611,47 H; Fц=1014,11H; R3x=R4x=739H; R3y=R4y=305,74H;
R3ц=535,62H; R4ц=1549,73 H; a2=71 мм; l2=75 мм; dв2=32 мм;dк2=45мм.
Знаходимо величину згинальних моментів від сил в зачепленні:
- вертикальна площина:
;
Нм;
Нм;
- горизонтальна площина:
Нм.
Будуємо епюру Му (див. рис.11).
Знаходимо величину згинальних моментів від сили Fц:
Нм;
Нм.
Будуємо епюру Мц (див. рис.11).
Величина крутного момента Нм.
По отриманим результатам будуємо епюру згинальних моментів (рис.11).
Рис.9. Епюра крутного моменту.
8.4.У відповідності з епюрами згинальних моментів встановлюємо небезпечні перерізи, які підлягають перевірочному розрахунку на втомленість.
Такими перерізами будуть перерізи під серединою зубчастого колеса та підшипником 4.
8.4.1. Переріз А – А.
8.4.1.1. Визначаємо сумарний згинальний момент М . В перерізі під серединою зубчастого колеса.
Приймаємо, що момент від консольної сили в гіршому випадку співпадає за напрямком з сумарним моментом від сил в зачепленні зубчастої передачі:
Нм.
8.4.1.2. Визначаємо осьовий момент опору перерізу з урахуванням шпонкового пазу. Для вала з зубчастим колесом dк2=45 мм.
За ГОСТ 23360-78 табл.8,9(5) ширина шпонкового пазу b=14мм, глибина пазу на валу t=5,5мм:
мм3.
8.4.1.3. Визначаємо полярний момент опору перерізу вала з урахуванням шпонкового пазу:
мм3.
8.4.1.4. Визначаємо амплітуду нормальних напружень. Ввважаємо, що нормальні напруження згину змінюються по симетричному циклу:
МПа;
8.4.1.5. Визначаємо амплітуду дотичних напружень. Вважаємо, що вони змінюються по пульсуючому циклу:
МПа;
8.4.1.6. Концентрація напружень обумовлена шпонковим пазом і встановленням зубчастого колеса на вал з натягом. Знаходимо коефіцієнти зниження границі витривалості для кожного концентратора напружень. За розрахункові приймаються ті коефіцієнти, які мають більші значення. Коефіцієнт зниження границі витривалості розраховуємо за формулами:
;
;
де і - ефективні коефіцієнти концентрації напружень з урахуванням шпонкового пазу. Знаходимо за табл. 8.5.[5] для сталі при =570МПа, маємо =1,6; =1,5;
- коефіцієнт впливу абсолютних розмірів поперечного перерізу за табл.8.9[5] інтерполяцією приймаємо =0,82.
- коефіцієнт впливу шорсткості поверхні. За табл.8.9.[5] при
=3,2…0,8.
Приймаємо =1,07;
- коефіцієнт впливу поверхневого зміцнення. За табл.8.12.[5] приймаємо =1.
;
;
Від установки колеса на валу з натягом коефіцієнт зниження межі витривалості в місцях напресовки колеса на вал знаходимо по відношенню . За табл. 8.16 [5] при dк2=45 мм; =570 МПа; приймаємо:
; =2,05;
;
.
В подальших розрахунках використовуємо =3,37; =2,12.
8.4.1.7. Визначаємо коефіцієнт запасу витривалості по нормальним і дотичним напруженням:
;
.
8.4.1.8. Знаходимо коефіцієнти запасу міцності небезпечного перерізу А-А:
;
S>[S] =1,3…2,1;
5,59 > 1,3…2,1.
Умова міцності виконується.
8.4.2. Переріз Б – Б.
8.4.2.1. Концентрація напружень обумовлена посадкою внутрішнього кінця підшипника 4 на вал з натягом.
В перерізі діє згинальний момент Нм
і крутний момент =110,23 Нм; =40мм;
8.4.2.2. Визначаємо осьовий момент опору перерізу:
мм3.
8.4.2.3. Визначаємо полярний момент опору перерізу:
мм3.
8.4.2.4. Амплітуда нормальних напруг:
МПа.
8.4.2.5. Амплітуда дотичних напруг:
МПа.
8.4.2.6. Концентрація напружень зумовлена посадкою внутрішнього кінця підшипника на вал з натягом при цьому коефіцієнти зниження границі витривалості:
;
.
Знаходимо відношення для вала в місцях пресовки підшипника. За табл.8.16.[5] при =40мм; =570 МПа приймаємо ; =1,96;
Тоді:
8.4.2.7. Коефіцієнт запасу витривалості по нормальним і дотичним напругам.
8.4.2.8.Визначаємо результуючий коефіцієнт запасу витривалості перерізу Б-Б:
1,3…2,1;
6,41>1,3…2,1.
Умова міцності виконується.
9. ДРУГИЙ ЕТАП ЕСКІЗНОГО КОМПОНУВАННЯ.
9.1. Метою другого етапу ескізного компонування є конструктивне оформлення зубчатих коліс, валів, корпуса, підшипникових вузлів та підготовка даних для перевірки міцності валів і інших деталей.
9.2. Конструктивно оформлюємо шестерню, виконуємо за одне ціле з валом, зубчате колесо з’єднане з веденим валом призматичною шпонкою.
9.3. Конструктивно оформлюємо підшипникові вузли за співвідношенням рекомендації (с. 108 [5]); маслоутримуючі кільця, підшипникові кришки вибрані по таблицям ГОСТ 8752-79 (с. 209 [5]); для вихідних кінців валів, де використовуємо призматичні шпонки, розміри яких вибираємо в залежності від діаметру валу по ГОСТ 23360-78.
9.4. Безпосереднім вимірюванням уточнюємо відстань між упорами, зубчастим колесом та шестернею.
10. ПІДБІР МУФТИ.
10.1. Із попередніх розрахунків:
Т1=26,61Нм; n1=700 хв-1; dв1=25 мм.
10.2. Визначаємо розрахунковий момент:
Нм;
- коефіцієнт режиму роботи, табл. 58 [4];
=1,8 за табл. 59 (ГОСТ 2124-75) [4] вибираємо муфту, для якої допустимий момент [ ]=130 Нм; d=25 мм; D=120 мм; L= 125 мм; z=4; dп=14 мм; lп=33 мм.
10.2. Перевіряємо втулки муфти на зминання поверхонь:
Н;
- діаметр пальця;
- довжина пальця;
МПа < =2 МПа.
Умова виконується.
Рис. 11. Схема муфти втулкової пальцьової
11. ПІДБІР ШПОНОК І ПЕРЕВІРОЧНИЙ РОЗРАХУНОК
ШПОНКОВИХ З’ЄДНАНЬ.
11.1 Вибираємо матеріал шпонок.
Матеріал шпонок - сталь 45 нормалізована.
11.2. Вибираємо шпонки.
Для консольної частини ведучого валу при dв1=25 мм по табл. 8.9. [5] підбираємо призматичну шпонку 8×7 мм. Довжина шпонки:
мм.
Із ряду стандартних довжин шпонки вибираємо =50 мм.
Для консольної частини веденого валу при dв2 =32мм по табл. 8.9. [5] вибираємо призматичну шпонку 10×8 мм довжиною:
мм.
Із ряду стандартних довжин шпонки вибираємо =40 мм.
11.3. Для зубчастого колеса веденого валу при dк2=45 мм по табл. 8.9. [5] вибираємо призматичну шпонку 14×9 мм довжиною:
мм.
Приймаємо lм=70мм.
11.4. Перевіряємо шпонку на веденому валу під зубчастим колесом і на зминання:
де - допустима напруга зминання.
=100…120 МПа для стальної маточини;
Т2=110,23 Нм;
d – діаметр вала;
d =45 мм; h=9 мм, b=14 мм, t1=5,5 мм, t2=3,8 мм, l=70мм;
МПа;
< [σзм];
24,99МПа < 100…120 МПа.
Умова виконана.
Рис. 12 Шпонкове з'єднання
12. ВИБІР МАСТИЛА ЗУБЧАСТОГО ЗАЧЕПЛЕННЯ І
ПІДШИПНИКІВ.
Змащування зубчатого зачеплення проводять зануренням зубчастого колеса в мастило, залитого в середину корпусу до рівня, що забезпечує занурення колеса приблизно на 10 мм.
За табл. 10.8. [5] встановлюємо в’язкість мастила при контактних напругах σ=401,8 МПа і швидкості v=2.1 м/с, в’язкість мастила 34∙10-6 м2/с. За табл.. 10.10[5] приймаємо мастило індустріальне U-40A (по ГОСТ 20799-75).
Камери підшипників заповнюємо пластичним змащувальним матеріалом УТ-1 (за табл.9.14 [5]).
Дата добавления: 2015-07-26; просмотров: 153 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Ведучий вал. | | | ПОРЯДОК ЗБИРАННЯ РЕДУКТОРА. |