Приклад обґрунтування рішення про заміну кредитної політики

Задача:

З метою збільшення обсягів реалізації продукції маркетинговий відділ підприємства запропонував переглянути кредитну політику на наступний рік, а саме:

· подовжити період кредитування;

· запровадити знижку за ранні платежі;

· послабити стандарт кредитоспроможності клієнтів (основні параметри старої та нової кредитної політики наведено у табл.1).

Які додаткові інвестиції у робочий капітал потребує нова кредитна політика і чи дозволить вона отримати достатній додатковий вільний грошовий потік підприємства?

Дано:

1. Ціна одиниці продукції (без ПДВ), грн........................................................... 1000... (Ц)[4];

2. Змінні витрати на одиницю продукції, грн....................................................... 550... (ЗВ);

3. Постійні витрати на виробництво та реалізацію продукції за рік, млн.грн......... 50... (ПВ);

у т.ч. амортизація основних засобів та нематеріальних активів............................ 10... (А);

4. Необхідна дохідність інвестицій у поповнення робочого капіталу
(додаткову дебіторську заборгованість), річна відсоткова ставка, %.................... 20... (RRR);

5. Ставка податку на прибуток, %.......................................................................... 16... (Тах);

Таблиця 1

Параметри існуючої (старої) та нової кредитної політики підприємства

Показник	Умовне позначення	Стара політика	Нова політика
Період кредитування, днів	–
Середній період стягнення дебіторської заборгованості, днів	СПС		75*
Строк надання знижки за ранню оплату, днів	СНЗ	–	10**
Знижка за ранню оплату, % від ціни (без ПДВ)	З	–	2,5
Частка від загального обсягу реалізації у кредит, що припадає на дебіторів, які бажають скористатися знижкою	Ч	–	33,3
Рівень втрат від невиконання дебіторами своїх зобов'язань, % від виручки	РВН
Прогноз річного обсягу реалізації продукції, тис.шт.	ОР		320***
	* крім заборгованості дебіторів, які скористаються знижкою;
	** є періодом стягнення заборгованості для дебіторів, які скористаються цією знижкою;
	*** зростання обсягу реалізації не передбачає додаткових інвестицій у необоротні активи

Розв’язок:

Для відповіді на поставлене запитання необхідно перевірити виконання нерівності (1), що передбачає обчислення значень додаткового вільного грошового потоку підприємства, що виникає у зв’язку з переходом на нову кредитну політику у плановому році, та додаткових інвестицій у робочий капітал, що повинні супроводжувати цей перехід[5].

Для обчислення додаткового вільного грошового потоку підприємства, що виникає у зв’язку з переходом на нову кредитну політику, (D FCFF) необхідно для старої та нової політики послідовно обчислити наступні показники:

· виручка (без ПДВ);

· втрати від надання знижки;

· втрати від невиконання дебіторами своїх зобов’язань;

· виручка (без ПДВ) з врахуванням знижки та можливих втрат (обсяг грошових надходжень у вигляді виручки, або чиста виручка);

· змінні операційні витрати;

· операційні витрати (без амортизації);

· операційний прибуток до вирахування амортизації, фінансових витрат та податку на прибуток (EBITDA);

· скоригований чистий операційний прибуток (NOPLAT).

Визначення обсягу додаткових інвестицій у робочий капітал, необхідність яких виникає у зв’язку із впровадженням нової кредитної політики, (D І) передбачає обчислення для старої та для нової політики наступних показників:

· середнього обсягу дебіторської заборгованості;

· питомої ваги грошових витрат у складі дебіторської заборгованості (обчислюється на основі значення рівня EBITDA до виручки);

· обсягу коштів, необхідних для фінансування дебіторської заборгованості (формули та результати обчислень усіх вищезазначених показників наведено у табл. 2).

Таблиця 2

Показники, що визначають доцільність переходу від існуючої (старої)
до нової кредитної політики підприємства, млн.грн

Показник	Формула для обчислення	Стара політика	Нова політика	Відхил. нової від старої
Виручка (без ПДВ)	В = ОР × Ц	200,0	320,0	120,0
Втрати від надання знижки	ВЗ = В × З × Ч	–	2,7	2,7
Втрати від невиконання дебіторами своїх зобов’язань	ВН = (В – ВЗ) × РВН	10,0	31,7	21,7
Виручка (без ПДВ) з врахуванням знижки та можливих втрат	ЧВ = В – ВЗ – ВН	190,0	285,6	95,6
Змінні операційні витрати	ЗОВ = ОР × ЗВ	110,0	176,0	66,0
Операційні витрати (без амортизації)	ОВ = ЗОВ + ПВ – А	150,0	216,0	66,0
EBITDA	EBITDA = ЧВ – ОВ	40,0	69,6	29,6
Рівень EBITDA до виручки, %	РЕ = EBITDA / В	20%	21,75%	1,75%
NOPLAT	= (EBITDA – А) × (1 – Тах)	25,2	50,1	24,9
Середній обсяг дебіторської заборгованості	ДЗстар = В × СПС / 360*	22,2	47,4	25,2
Обсяг коштів, необхідних для фінансування дебіторської заборг.	І = ДЗ × (1 – РЕ)**	17,8	37,1	19,3
Необхідний додатковий FCFF	D I × RRR	×	3,9	×
Фактичний додатковий FCFF	D FCFF = D NOPLAT – D I	×	5,5	×

* для нової кредитної політики: ДЗ_нов = В × (СПС × (1 – Ч) + СНЗ × Ч) / 360

** показник (1 – РЕ) є питомою вагою грошових витрат у складі дебіторської заборгованості

В процесі виконання обчислень показників табл. 2 необхідно звернути особливу увагу на дві обставини:

По-перше, обсяг коштів, необхідних для фінансування дебіторської заборгованості, та середній обсяг цієї заборгованості не співпадають (не є тотожними показниками). Це тому, що фінансувати необхідно не увесь обсяг дебіторської заборгованості, а лише грошові витрати, пов’язані з виробництвом та реалізацією продукції, яку придбали дебітори у кредит. Якщо врахувати, що обсяг виручки (без ПДВ) є сумою зазначених грошових витрат та EBITDA, то можна самостійно переконатись у тому, що питома вага (рівень) цих витрат обчислюється як одиниця мінус рівень EBITDA до виручки (як і зазначено у табл. 2).

По-друге, формулу для обчислення фактичного обсягу додаткового вільного грошового потоку підприємства, що виникає у зв’язку з переходом на нову кредитну політику, (D FCFF) виведено з урахуванням трьохкомпонентної формули FCFF [6]:

FCFF = NOPLAT + D – I (2)

де NOPLAT – скоригований чистий операційний прибуток (net operating profit less adjusted taxes) – обчислюють з урахуванням припущення про відсутність витрат на сплату відсотків за довгостроковими зобов’язаннями (фінансових витрат);

D – амортизація (depreciation) необоротних активів;

I – додаткові інвестиції у необоротні активи (капітальні вкладення) та у поповнення робочого (власного оборотного) капіталу підприємства.

Якщо порівнювати FCFF для двох політик, то у ситуації, коли нова кредитна політика не передбачає додаткових інвестицій у необоротні активи, а лише у поповнення робочого капіталу, відхилення FCFF для нової політики від FCFF для старої політики (D FCFF) буде залежати лише від двох показників (які у табл. 2 позначено напівжирним шрифтом):

· D NOPLAT – додаткового скоригованого чистого прибутку від запровадження нової кредитної політики;

· D I – обсягу додаткових інвестицій у робочий капітал, необхідність яких виникає у зв’язку із впровадженням нової кредитної політики.

За даними табл. 2 можна зробити висновок, що нерівність (1) виконується: 5,5 > 3,9, тобто фактичний додатковий вільний грошовий потік підприємства, що виникає у зв’язку з переходом на нову кредитну політику, перевищує необхідний обсяг доходу від додаткових інвестицій у робочий капітал.

Відповідь:

Нова кредитна політика підприємства потребує 19,3 млн.грн додаткових інвестицій у робочий капітал у порівнянні з існуючою політикою, при цьому додатковий вільний грошовий потік перевищить необхідний (мінімально достатній) обсяг. Тому підприємству у наступному році доцільно перейти на нову кредитну політику.

Список використаних джерел:

1. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року, № 2755-VІ.

2. Цивільний кодекс України від 6 січня 2003 року, № 435-IV.

3. Про захист прав споживачів: Закон України від 12 травня 1991 року, № 1023-XІІ.

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість»: затв. наказом Міністерства фінансів України від 8 жовт. 1999 р., № 237.

5. Інструкція з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ: затв. наказом Державного казначейства України від 26 груд. 2003 р., № 242.

6. Бланк І.О., Ситник Г.В. Управління фінансами підприємств: Підручник. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2006. – 780 с.

7. Бланк И.А. Управление финансовой стабилизацией предприятия. – К.: Ника-Центр, Эльга. 2003. – 496 с.

8. Брейли Р., Майерс С. Принципы корпоративных финансов / Пер. с англ. Н. Барышниковой. – М.: Олимп-Бизнес, 2007. – 1008 с.

9. Ван Хорн Дж.С., Вахович Дж.М. (мл.) Основы финансового менеджмента, 12-е изд.: Пер. с англ. – М.: Вильямс, 2007. – 1232 с.

[1] У джерелі, на яке зроблено посилання: «… от качества счета, по которому отказано в предоставлении кредита».

[2] Сутність робочого капіталу підприємства розглянуто у лекції «Фінансовий стан підприємства».

[3] Зазначений обсяг доходу від додаткових інвестицій можна розглядати як необхідний (мінімально достатній) додатковий FCFF для переходу підприємства на нову кредитну політику.

[4] Тут і нижче у дужках наведено умовне позначення показника, яке далі використовується у формулах табл.2.

[5] Третій показник, який необхідний для перевірки нерівності (1) – значення RRR – задано в умові.

[6] Вона вже не раз розглядалась на попередніх практичних заняттях.

Дата добавления: 2015-07-26