Щоденник 4 страница

DH = H_пр – H_ф,

Значення робочих позначок записують: глибину виїмки – над проектною лінією, а висоту насипу - під нею. В точках нульових робіт, де перетинається фактична лінія профілю з проект­ною, записують позначку 0,00. Проектні та робочі позначки обчис­люють в табличній формі за допомогою мікрокалькулятор.

Горизонтальні відстані до точок нульових робіт обчислюють за формулами:

а) від ближнього заднього пікету:

X = DH_зd/(DH_з + DH_п),

б) від ближнього переднього пікету:

Y = DH_пd/(DH_з + DH_п),

де DH_з, DH_п - абсолютне значення відповідно задньої та перед­ньої робочої позначки, між якими знаходиться точка нульових робіт, м; d - горизонтальна проекція мі; задньою і передньою точками, м.

Контролем обчислення відстані до точки нульових робіт є рівність, м:

d = x + y,

Таблиця 14

Відомість обчислення проектних і робочих позначок

№пікета	Відстань, м	Уклон, і	Перевищ.	Відмітки
				Нчор	Нчер	∆Н
0
1
2
3
4
4+32,60
4+56,60
4+79,60
5
5+30,20
6
6+53
7
7+29,35
8
8+86
9

Позначки точок нульових робіт обчислюють за формулами, м:

H₀ = H_з + i_nx,

H₀ = H_п + i_ny,

де H_з, H_п - відповідно задня і передня проектні позначки, м.

Позначки точок нульових робіт та відстані до них записують по поздовжньому профілю над лінією умовного горизонту /рис. 4 /.

Профілі поперечників /рис. 3/ будують над відповідними точками повздовжнього профілю. Порядок побудови такий же, як і для повздовжнього профілю. Їх креслять у більшому масштабі, бо вони повинні бути більш детальними, ніж повздовжні профілі.

8. Розв’язування геодезичних задач на місцевості

8.1.Визначення висоти доступної споруди

Потрібно визначити висоту Н доступної споруди (рис. 1). Відоме місце її розташування. Прилади та інструменти: теодоліт Т30, мірна стрічка ЛЗ-20, кілки та сокира.

Рисунок 1 – Визначення висоти доступної споруди:

а – споруда, розташована на одному рівні з приладом;

б – споруда, розташована вище від рівня приладу

Порядок виконання роботи

У точці А (рис. 1) встановлюють теодоліт і при двох положеннях вертикального круга беруть відліки на верх (точка С) та низ (точка В) споруди. Вимірюють у прямому та зворотному напрямах відстань d від точки А до споруди та теодолітом кут її нахилу ν до горизонту. Обчислюють кути нахилу за відліками.

ν₁ = 2⁰30´

ν₂ = 36⁰45´

ν = 39⁰15´

Висоту доступної споруди обчислюють за розрахунковими схемами, відповідно:

рис. 1, а ; (3)

рис. 1, б ; (4)

де d = S сos ν - горизонтальна проекція відстані S = 40,10м.

d = S сos ν = 40,1*0,7744=31,05 (м).

1)H = 40,1*(0,04366+0,7467) = 31,7(м)

Результати обчислень для визначення висоти доступної споруди:

	ν1	ν2	S,м	ν	cos ν	d, м	tg ν1	tg ν2	H,м
	2^030´	36^045´	40,1	39^015´	0,7744	31,05	0,0437	0,7467	31,7

8.2. Детальна розбивка кругової кривої способом прямокутних координат

Потрібно на місцевості виконати детальну розбивку кругової кривої. Відомо місцеположення вершини кута траси, значення кута повороту траси θ = 55°55', крок розбивки кривої (l = 1 м) та радіус кругової кривої (R = 15м).

Прилади та інструменти: теодоліт Т30, мірна стрічка ЛЗ-20, кілки та сокира.

Елементикруговоїкривої (рис. 5) – тангенс Т, довжинукривої К, домір Д та бісектрису Б, м, обчислюють за формулами:

;

;

;

.

За вісьабсцис Х приймають тангенс, а за вісь ординат Y – радіускривої. Початок координат збігається з початком кривої ПК.

Обчислені значення елементів кругової кривої:

Т, м	К, м	Д, м	Б, м
11,08	14,39	7,77	-1,62

Координати кругової кривої, м, обчислюють задаючись кутом θ, що відповідає кроку кривої l

;....; ;

; ….; .

де n – порядковий номер точки кривої;

φ= 180⁰l/Rπ = 180⁰* 1/3,14*15=3⁰49´

Кроккривої, залежновідїїдовжини,приймають 5 або 10 м. Результатирозрахунків координат круговоїкривоїнаведені в табл. 4.

Таблиця 4 – Координатикруговоїкривої

Крок кривої

Кут n φ

sin n φ

1 – cos n φ

Координати, м

Х

Y

	3^049´	0,0666	0,00221	0,999	0,0332
	7^038´	0,1330	0,00886	1,995	0,133
	11^027´	0,1988	0,0199	2,982	0,299

	15^017´	0,2636	0,03536	3,954	0,531
	19^06´	0,3273	0,05501	4,9095	0,825
	22^055´	0,3896	0,07892	5,844	1,184

	26^045´	0,4501	0,10702	6,752	1,605
	30^034´	0,5086	0,13896	7,629	2,084
	34^023´	0,5649	0,17472	8,474	2,621

	38^012´	0,6184	0,21414	9,276	3,212
	42^02´	0,6696	0,25724	10,044	3,858
	45^051´	0,7176	0,30346	10,764	4,551

	49^040´	0,7625	0,35276	11,438	5,292
	53^030´	0,8039	0,40517	12,059	6,078
	57^019´	0,8411	0,46	12,626	6,9

Після обчислення координат кругової кривої (табл. 4), встановлюють теодоліт на початку кривої і, провісивши лінію тангенсів, відкладають на ній абсциси точок Х₁ (Х₂, Х₃,..., Х_п).З цих точок послідовно задопомогою екера або теодоліта будують перпендикуляри, на яких відкладають, відповідно, ординати Y₁, Y₂, Y₃,...,Y_n. На координатах кілками фіксують точки кривої через інтервали, що дорівнюють кроку кривої l.

8.3. ВИЗНАЧЕННЯ ВІДСТАНІ ДО НЕДОСТУПНОЇ ТОЧКИ

Потрібно визначити відстань S від точки А до недо­ступної точки В (рис. 3). Відоме місцеположення точок А та В.

Прилади та інструменти: теодоліт ТЗО, мірна стрічка ЛЗ-20, віхи, кілки та сокира.

Порядок виконання роботи

Від закріпленої кілком на місцевості точки А, зручної для кутових та лінійних вимірювань, залежно від умов, в одну або в обидві сторони розбивають два базиси b₁ та b₂. Точки С та D закріплюють кілками. При цьому обидві точки і довжини базисів b₁ та b₂ вибирають такі, щоб кути γ₁ та γ₂ при точці В, яку засікають, були не менше 30°. Кожний базис вимі­рюють стрічкою у прямому та зворотному напрямах. Відносна середня квадратична похибка між двома результатами вимірювань не повинна перевищувати 1: 2000.

а б

Рисунок 3 – Визначення відстані до недоступної точки:

а – при розбивці базисів на дві сторони;

б – при розбивці базисів на одну сторону

Встановлюють теодоліт у точці А і вимірюють горизонтальні кути α₁ та α₂ і кути нахилу до горизонту базисів ν₁ та ν₂ у прямому напрямку. Встановлюють теодоліт у точці С і вимірюють горизонтальний кут β₁ та кут нахилу базису ν₁^/ у зворотному напрямку. Встановлюють теодоліт у точці D і вимірюють горизонтальний кут β₂ та кут нахилу базису ν₁^// у зворотному напрямку.

Обчислюютьгоризонтальніпроекціїбазисів, м:

Обчислюють горизонтальні кути при точці В,яку засікають,

Відстань S від точки Адо недоступної точки В, м, обчислюютьза теоремою синусів із трикутників АВС і ВСD:

Результати вимірювання довжини базисів, горизонтальних кутів і кутів нахилу базисів:

b1 , м	b2., м	α1	α2	β1	β2	ν1	ν2
24,7	23,7	82°45'	30°25'	66^011'	118°53'	1°20'	0°21'

Результати розрахунків по визначенню відстані до недоступної точки наведені в табл. 3

Таблиця 3 – Відомість обчислення відстані до недоступної точки

ΔАВC	ΔАВD
Елементи формул	Значення	Елементи формул	Значення
α1 β1 α1 + β1 γ1 ν1 S1	82°45' 67^011' 149°56' 30°4' 0,9218 0,5010 1°20' 24,693 22,762 45,432	α2 β2 α2+β2 γ2 ν2 S2	30°25' 118°53' 149°18' 30°42' 0,8756 0,5063 0°21' 23,698 20,749 40,983

Відстань S, м, дорівнює середньому з двох обчислених значень:

S = 0,5(S₁ + S₂)= 0,5 (45,432+40,983) = 43,207м.

Дата добавления: 2015-07-26