Методичні вказівки

Метою семінарського заняття є вивчення аграрного перевороту в Англії, основною рисою якого стало огороджування – процес насильної експропріації англійського селянства і монополізації земельної власності.

Спочатку необхідно охарактеризувати особливості економічного розвитку Англії кінця XV - першої половини XVI ст., що проявилися у співпадінні аграрного перевороту із мануфактурною стадією розвитку капіталізму в промисловості. Необхідно відповісти на питання, що спричинило перетворення села на основну сферу проникнення капіталу, чому тут склалися найсприятливіші умови для його нагромадження. Особливу увагу слід звернути на становище селянства, характеристику основних типів селянського землеволодіння (копігольдери, фрігольдери, лізгольдери).

Розглядаючи наступне питання, слід підкреслити особливості огороджування XVI ст. від попередього періоду (його обумовленість запитами молодої капіталістичної промисловості, зазіхання феодалів не тільки на общинні угіддя, але і на індивідуальні наділи селян, зв`язок огороджування із секуляризацією церковних земель внаслідок Реформації). Потрібно також визначити основні райони Англії, охоплені огородженням.

Характеризуючи наслідки огороджування в Англії, потрібно звернути увагу на перетворення старого феодального землеволодіння в нове – буржуазного типу господарство, факти обезземелення селянства, ріст пауперизації в країні.

Реакцією влади на ці явища стало Криваве законодавство Тюдорів. Спеціального аналізу потребує і законодавство проти огороджування. Студенти повинні обгрунтувати причини, що зумовили його появу, реальність його дотримання.

Англійське селянство активно виступило проти феодального гніту та огороджування. На семінарському занятті розглядається найбільший з часу повстання Уота Тайлера виступ англійського селянства в графстві Норфолк у 1549 під керівництвом братів Роберта і Уільяма Кетів. Студенти повинні визначити, чим дане повстання відрізнялося від аналогічних у період класичного середньовіччя. Детально необхідно зупинитися на аналізі програми повсталих – “29 статтях” (Маусхольдська програма). Чим був викликаний загальний поміркований характер її вимог? Чи висувалися в ході повстання більш радикальні вимоги? На заключення слід визначити чи носила боротьба селян за землю в XVІ ст. прогресивний характер.

П Л А Н

1. Економічний розвиток Англії в XVI ст.

2. Огороджування. Етапи. Характер. Соціальна суть. Районування.

Соціальні наслідки. Зміни в становищі селянства.

3. Політика дворянської держави:

а) закони проти огороджування;

б) “Криваве законодавство” проти експропрійованих.

4. Повстання 1549 р. в Норфолку:

а) хід повстання;

б) програми повсталих;

в) причини поразки;

г) значення повстання.

Основні поняття: Копігольд. Копігольдери. Файн. Маноріальні звичаї.

Фрігольдери. Лізгольдери. Коттери. Сквайри. Огороджування. Пауперизація.

Д ж е р е л а

Англия в XVI-XVII веках // Хрестоматия по истории средних веков / Под ред. Н.П.Грацианского, С.Д.Сказкина. – Т. 3. – М., 1950. – С.251-265 (Док. № 1-8).

Начало капиталистического развития Англии // История средних веков. Хрестоматия / сост. В.Е.Степанова, А.Я.Шевеленко. – Ч. 2. – М., 1981. – С. 158-170 (Док. № 5-12).

Сапрыкин Ю.М. Народные движения в Англии во второй половине XVI – начале XVII в. – М., 1981.

Л і т е р а т у р а

Винокурова М.В. Нерешенные проблемы аграрной истории Англии XVI-XVII вв. // Новая и новейшая история. – 1985. - № 1.

Мортон А.Л. История Англии. – М., 1950. – Гл. 6, параграфи 1, 3.

Очерки по истории Англии. Средние века и новое время. – М., 1959. – Гл. 6.

Сапрыкин Ю.М. Народные движения в Англии и Ирландии в XVI в. – М., 1963.

Сапрыкин Ю.М. Социально-политические взгляды английского крестьянства в XIV-XVII вв. – М., 1972.

Семенов В.Ф. Огораживание и крестьянские движения в Англии XVI в. – М., 1949.

Семенов В.Ф. Пауперизм в Англии XVI века и законодательство Тюдоров по вопросу о пауперах // Средние века. – Вып. 4. – М., 1953.

Фаган Г. Обнаженный меч. Эпизоды из истории Англии. – М., 1962. – С. 76-98.

Штокмар В.В. Экономическая политика английского абсолютизма в эпоху его расцвета. – Л., 1962.

Т е м а 6:

КОРОЛІВСЬКА РЕФОРМАЦІЯ В АНГЛІЇ (2 год.)

Методичні вказівки

Метою заняття є вивчення характерних особливостей реформаційних процесів у Англії. В силу цілого ряду об`єктивних причин, в Англії знайшли свій прояв більшість європейських реформаційних течій, саме тут здійснювалися різні моделі проведення Реформації. Відокремлення від Римської католицької церкви відбувалося в Англії не в результаті реформаційної боротьби, а як наслідок втілення в життя англійськими правлячими колами політики абсолютизму. Через це Реформацію в Англії називають “реформацією зверху”, “конституційним переворотом”, “королівською реформацією”. Слід мати на увазі, що перемогу антикатолицьких виступів у Англії зумовили матеріальні інтереси панівних верств англійського суспільства (феодалів, священників, молодої буржуазії), що переслідували мету збагачення за рахунок секуляризованих монастирських земель.

У англійській Реформації виділяються три етапи: 1) англіканська реформація (1534-1553); 2) період контрреформації (1554-1558); 3) пуританська реформація (60-і рр. XVI – перша половина XVII ст.).

Розглядаючи питання, пов`язані з першим етапом реформаційного руху в Англії, студенту потрібно проаналізувати документи, що ілюструють становлення королівської реформації (парламентські статути) і характеризують формування доктрини англіканства (символ віри, теологічні трактати). Особливу увагу необхідно звернути на твори головного ідеолога англійської Реформації Томаса Кранмера. Англіканська церква в початковий період свого існування тяжіла до поміркованого лютеранства. Слід довести, що Генріх VIII, торкаючись релігійних питань, прагнув не стільки створення нової церковної організації, скільки досягнути бажаної політичної мети. Остаточне оформлення англіканського віровчення відбулося в 1553 р., внаслідок затвердження Едуардом VІ нового символу віри – 42 статей.

При аналізі періоду контрреформації в правління Марії Тюдор належить з`ясувати, на яких умовах англійський парламент відмінив майже всі протестантські законодавчі акти. Аналіз трактатів Джона Нокса та Джона Понета дозволить простежити подальший розвиток основного питання Реформації в Англії періоду гонінь – співвідношення духовної та світської влади.

Спроба Єлизавети І домогтися компромісу й створити централізовану державну церкву з елементами католицизму та протестантизму призвела до появи й поширення нової течії – пуританізму. Студенту потрібно звернути увагу на ідейну та організаційну спорідненість пуританізму з кальвінізмом. Із середини 80-х рр. XVI ст. пуританізм набуває характеру широкого суспільного руху джентрі й буржуазії. Необхідно проаналізувати програмні вимоги представників лівого радикального напрямку пуритан – індепендентів та їх поміркованих противників – пресвітеріан. Представники цих течій зіграли важливу роль під час Англійської буржуазної революції середини XVII ст.

П Л А Н

1. Соціально-економічний і політичний розвиток Англії у першій третині XVI ст.

2. Початок англійської Реформації. Перший англіканський символ віри.

3. Оформлення англіканського віровчення в епоху правління Едуарда VI.

4. Розвиток політичної доктрини протестантизму періоду контрреформації в Англії.

5. Абсолютизм і радикальні течії в англійській реформації другої половини XVI ст. Пуританський рух.

Основні поняття: Англіканська церква. Аннати. Реформаційний парламент. “Актпросупрематію”.Диспенсація. “Десять статей”. Індепенденти. “Книга Гомілій”. “Книга спільних молитв”. “Комітет Реформації”. Конвокації. Пресвітеріани. Прокламації. Пуританізм. Суд Зоряної палати. Суд Королівської лави. Суд Палати прохань. Канцелярський суд. “42 статті”. “39 статей”. “ТаємнаРада”. “Шестистатейний статут”. Теорія via media.

Д ж е р е л а

Английская реформация. Документы и материалы / Под ред. Ю.М.Сапрыкина. – М., 1990.

Англия в эпоху абсолютизма. Статьи и источники / Под ред. Ю.М.Сапрыкина. – М., 1984. – С. 89-103; 188-194.

Кромвель Т. Инструкция английскому духовенству // История средних веков. Хрестоматия / Сост. В.Е.Степанова, А.Я.Шевеленко. – Ч.2. – М., 1981. – С. 220-221.

Павел ІІІ. Булла об отлучении ГенрихаVIII Английского от церкви // Там же. – С. 221-222.

Л і т е р а т у р а

Вейш Я.Я. Религия и церковь в Англии. – М., 1976.

Гараджа В.Н. Протестантизм. – М., 1971.

Ивонин Ю.Е. О характере реформации ГенрихаVIII // Проблемы социальной структуры и идеологии средневекового общества. – Л., 1980. – Вып. 3.

Ильин В.Н. Борьба Тюдоров с анабаптизмом // Англия в эпоху абсолютизма. – М., 1984.

Исаенко А.В. Английская королевская реформация XVI века. – Орджоникидзе, 1980.

Исаенко А.В. Пуританская реформация в Англии XVI века. – Орджоникидзе, 1982.

Каменецкий Б.А. Идейно-политическая борьба в Англии 30-50-х гг. XVI в. // Средние века. – Вып. 40. – М., 1976.

Осиновский И.Н. Томас Мор и Реформация Генриха VIII // Очерки социально-экономической и политической истории Англии и Франции XIII-XVII вв. – М., 1960.

Петросьян А.А. Тираноборческие идеи Джона Нокса // Проблемы истории докапиталистических формаций. – М., 1978.

Руденко О.А. Контрреформация в Англии при Марии Тюдор // Англия в эпоху абсолютизма. – М., 1984.

Сапрыкин Ю.М. Абсолютистские идеи англиканской реформации в XVI в. // Вестник Московского университета. – Сер. История. – 1985. - № 1.

Смирнова Н.А. Томас Кранмер и начало англиканской реформации // Из истории древнего мира и средневековья. – М., 1988.

Чанышев А.Н. Протестантизм. – М., 1976.

Штокмар В.В. Пуританское движение 70-80-х гг. XVI в. в Англии // Учен. Зап. ЛГУ. – Сер. Истор. наук. – 1956. – Вып. 21. - № 192.

Т е м а 7:

ГРОМАДЯНСЬКІ ВІЙНИ У ФРАНЦІЇ (2 год.)

Методичні вказівки

Громадянські (релігійні) війни у Франції, що з короткими перервами тривали 32 роки (1562-1594) стали проявом політичної кризи. Головним завданням семінарського заняття є виявити соціально-політичну сутність цієї кризи, що прикривалося конфесійними гаслами – католицизмом та кальвінізмом.

У першому питанні студенти повинні розкрити причини релігійних воєн, що корінилися в зміні політичного ладу та традиційних форм відносин у суспільстві у зв’язку із формуванням абсолютизму. Слід звернути увагу на складність економічного та політичного становища в країні у зв’язку із закінченням Італійських воєн. Необхідно простежити і зміну політичної влади в країні та формування двох таборів – католицького та гугенотського. Студенти повинні розкрити сутність Амбуазького заколоту та подій в м. Вассі, що стали безпосереднім приводом до війни.

У другому питання головну увагу слід звернути на політику королівської влади, що прагнула вгамувати пристрасті в країні. Для цього необхідно проаналізувати едикт примирення в Сен-Жермені (1570 р.).

Други період гугенотських воєн характеризувався широкомасштабними військовими зіткненнями. Його висвітлення слід починати з розправи над гугенотами в Парижі у Варфоломіївську ніч (24 серпня 1572 р.). Особливу увагу слід звернути на ідеологічну боротьбу, що розгорнулася в країні між двома партіями, кожна з яких прагнула теоретично обґрунтувати свої вимоги та своє бачення майбутнього політичного розвитку країни. Для цього слід проаналізувати, з одного боку, позицію монархомахів (тираноборців), що виступали проти абсолютистської влади на прикладі творів Е. де Ла Боесі та Фр.Отмана, взяту на озброєння гугенотами, з іншого – теорії абсолютизму Жана Бодена, що став поборником ідеї сильної королівської влади. Студенти повинні також простежити етапи становлення Гугенотської конфедерації та Католицької ліги

Розглядаючи третій період гугенотських воєн, студенти повинні охарактеризувати боротьбу трьох Генріхів – Генріха ІІІ, Генріха Гіза та Генріха Наварського та найтрагічніший для Франції час безвладдя – 1589-1594 рр. На останок слід проаналізувати умови Нантського едикту (1598 р.), що став гарантією миру у післявоєнний час і мав на меті розв’язати релігійно-політичні проблеми країни. Студенти повинні дати відповідь на питання чому цей документ можна вважати першою спробою свого роду декларації прав підданих французької корони незалежно від їх конфесійної належності.

П л а н

1. Причини релігійних воєн.

2. Перший період громадянських воєн (1561-1570).

3. Другий період гугенотських воєн (1572-1576).

4. Третій період воєн (1580-1594). Перемога Генріха Наварського. Нантський едикт

(1598).

Основні поняття: Гугеноти. Кальвіністи. Політики. Монархомахи (тираноборці). Гугенотська конфедерація. Католицька ліга. Паризька ліга. Лігери. „Комісія шістнадцяти”. „Париж вартує меси”.

Д ж е р е л а

Д’Обинье Агриппа. Трагические поэмы. Мемуары. – М., 1949; М., 1996.

Документы по истории граждантских воен Франции. 1561-1563 / Под ред. А.Д.Люблинской. – М., 1962.

Документы по истории Франции середины XVI в. // Средние века. – М., 1958. – Вып. 12, 13; М., 1959. – Вып. 14, 15; М., 1961. – Вып. 19.

Ла Боэси Этьен де. Рассуждение о добровольном рабстве. – М., 1962.

Эльфонд И.Я. Политические учения эпохи Возрождения и Реформации (Франция): Учебное пособие). – Саратов, 1991.

Л і т е р а т у р а

Ададуров В. Історія Франції. Королівська держава та створення нації (від початку до кінця XVIII ст.) – Львів, 2002. – С.243-257.

Баблон Ж.-П. Генрих IV. – Ростов-на-Дону,1999.

Егер О. Новая история. – СПб., 1999.

История Франции. В 3 т. – Т.1. – М., 1972.

Клула И. Екатерина Медичи. – Ростов-на-Дону, 1997.

Лозинский А.А. Генеральный Совет лиги (из истории Католической лиги во Франции) // Средние века. – М., 1971. – Вып. 33, 34.

Люблинская А.Д. К вопросу о классовой природе французского абсолютизма. (Конец XV – середина XVII вв.) // Новая и новейшая история. – 1979. - № 4.

Плешкова С.Л. Французская монархия и церковь (XV – середина XVI в.) – М., 1992.

Плешкова С.Л. Французская реформация. Спецкурс и переводы источников. – М., 1993.

Себайн Дж.Г., Торсон Т.Л. Історія політичної думки. – К., 1997. – С.338-347.

Трофимова О.В. Города в гугенотском движении во Франции XVI в. – Ярославль, 1983.

Эльфонд И.Я. Тираноборцы. – Саратов, 1991.

Художня література по темі

Дюма А. Королева Марго. – Будь-яке видання.

Манн Г. Молодые годы короля Генриха IV. – М., 2002.

Мериме П. Хроника царствования Карла ІХ. – Будь-яке видання.

Т е м а 8:

РАННІЙ АБСОЛЮТИЗМ У ФРАНЦІЇ

КІНЕЦЬ XV - ПЕРША ПОЛОВИНА XVI I ст. (2 год.)

Методичні вказівки

Метою семінарського заняття є прослідкувати останній етап формування раннього абсолютизму у Франції, що припадає на час політичної діяльності першого міністра Людовіка ХІІІ (1610-1643) кардинала Рішел’є (1624-1642).

Нова політична система – ранній абсолютизм, починає формуватися у Франції у другій половині XV ст., а розквіт її припадає на першу половину XVIІ ст. Його становлення відбувався хвилеподібно із періодичними спалахами феодального сепаратизму (гугенотські війни (1560-1698), громадянські війни (1614-1629)). Ранній абсолютизм став новою фазою централізації, тобто об`єднання французьких земель, адміністративної уніфікації, посилення королівської влади. Специфіку раннього абсолютизму становила відносна рівновага політичних традицій, характериних для станово-представницьких монархій, із елементами адміністративної чи бюрократичної державності, яка утвердилася в епоху класичного абсолютизму.

Спочатку студенти повинні розглянути становище французької монархії після трагічної загибелі Генріха IV, її ускладнення з вступом на престол малолітнього Людовіка ХІІІ та появою на політичній арені регентші королеви-матері Марії Медичі. Ознакою політичної кризи, послаблення королівської влади було скликання Генеральних штатів у 1614 р., що продемонстрували повне розходження у поглядах представників трьох станів та спалах релігійних війн у Беарні.

При підготовці другого питання необхідно звернути увагу на формування світогляду, особистості Армана Жана де Плессі герцога Рішел’є, основні віхи його життєвого шляху. Слід проаналізувати оцінку його діяльності в історіографії.

З діяльністю кардинала Рішельє на посаді першого міністра Людовіка ХІІІ пов’язаний початок тріумфу абсолютизму. Політична доктрина цього непересічного державного діяча була обгрунтована у його “Політичному заповіті” – “велич короля і могутність королівства”. Головними віхами її реалізації стали: ліквідація гугенотської держави, позбавлення влади непокірних губернаторів, зміцнення інституту постійних провінційних інтендантів, початки французької колоніальної політики.

На завершення необхідно підсумувати не тільки основні звершення міністра Рішел’є, але і труднощі, з якими йому довелося зіткнутися, непопулярні заходи, до яких необхідно було звернутися, що викликали хвилю повстань. Однозначною, чи ні має бути оцінка діяльності цього політичного діяча?

П Л А Н

1. Французька монархія на початку XVII ст.

2. Основні віхи життєвого шляху Рішел’є.

3. Розквіт раннього абсолютизму у Франції за Рішельє:

а) заходи уряду в боротьбі із феодальною знаттю;

б) ліквідація політичних прав гугенотів;

в) адміністративні реформи;

г) економічна політика;

д) зовнішня політика.

е) політика в галузі культури.

Основні поняття: Політичні клієнтели. „Дворяни мантії”. Дворяни шпаги”. Полетта. „Бюро випадкових прибутків”. “Природжені радники”. Ремонстрації. Бан. Ордонансні роти. Талья. Аннати. Гугеноти. Політики. Монархомахи. Королівський суверенітет. Інтенданти.

Д ж е р е л а

Из «Политического завещания» Ришелье // Хрестоматия памятников феодального государства и права стран Европы / Под ред. В.И. Корецкого. – М., 1961. – С. 600-641.

Неограниченная монархия во Франции // История средних веков. Хрестоматия / Сост. В.Е.Степанова, А.Я.Шевеленко. – Ч. 2. – М., 1981. – С.177-201.

Франция в XVI и первой половине XVII века // Хрестоматия по истории средних веков / Под ред. Н.П.Грацианского и С.Д.Сказкина. – Т. 3. – М., 1950. – С.155-168; 172-193.

Л і т е р а т у р а

Альбина П.Л. “Политическое завещание” Ришелье: споры и подлинность // Новая и новейшая история. – 1982. - № 1.

Виллар Ж, Виллар К. Формирование французской нации (Х - начало ХIХ в.) – М., 1957.

Журавлев Б.Е. Кто направил кинжал Равальяка? // Вопромсі истории. – 1968. - № 9. – С.209-215.

Люблинская А.Д. Франция в начале XVII века. – М., Л., 1959.

Люблинская А.Д. Французский абсолютизм в первой трети XVII в. – М., 1965.

Люблинская А.Д. Франция при Ришелье: французский абсолютизм в 1630-1642 гг. – Л., 1982.

Малов В.Н. Прошлые и нынешние взгляды на деятельность Ж.-Б.Кольбера // Новая и новейшая история. – 1991. - № 2.

Медушевский А.Н. Абсолютизм XVI-XVIII вв. в современной западной историографии // Новая и новейшая история. – 1991. - № 3.

Плешкова С. А. Французская монархия и церковь (XV- середина XVI в.). – М., 1992.

Сказкин С.Д. Проблема абсолютизма в Западной Европе (время и условия его возникновения) // Сказкин С.Д. Избранные труды по истории. – М., 1973.

Шмидт С.О., Гутнова Е.В., Исламов Т.М. Абсолютизм в странах Западной Европы и в России (опыт сравнительного изучения) // Новая и новейшая история. – 1985. - № 3.

Черкасов П.П. Кардинал Ришелье. – М., 1990.

Т е м а 9:

МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ В ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ

В XVI – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст. (2 год.)

Методичні вказівки

Метою семінарського заняття є вивчення основних тенденцій міжнародного розвитку Західної Європи в перехідний період, час, коли Європа із середньовічної “суми держав” перетворилася на їх систему.

Спочатку студенти повинні охарактеризувати особливості міжнародних відносин епохи. Для цього, в першу чергу, слід визначити фактори, що позитивно сприяли зміцненню і розширенню міжнародних відносин (поглиблення економічних зв`язків в результатті прискорення генези капіталізму, створення системи міжнародних економічних відносин (в цьому плані особливо показовим є вплив Великих географічних відкрить)), а також фактори, що притримували поступальний розвиток Європи (османська експансія). Важливою при розкритті цього питання є характеристика системи організації посольської служби, міжнародного права. Студенти повинні вміти пояснити наявність таких особливостей у міжнародному житті Європи як секуляризація політичного життя, перевага доктрини “державного інтересу”, створення системи “політичної рівноваги”. Слід зауважити, що головним проявом зовнішньої політики все ще залишається війна, необхідна, в першу чергу, дворянству і короні, хоча, в цей період з`являються і торгові війни, часто спровоковані інтересами буржуазії, що народжувалася.

Характеризуючи міжнародні відносини першої половини XVI ст., необхідно окреслити сутність франко-іспанського, а згодом, франко-габсбурзького конфлікту, що проявився в Італійських війнах (1494-1559). Особливо протрібно підкреслити зіткнення національних інтересів Франції із універсалістською імперською ідеєю Габсбургів. Студенти повинні розглянути основні військові операції між Францією та імперією, формування антиіспанської та антифранцузької коаліцій (Священна ліга (1511), Коньякська ліга (1526), становище італійських державних утворень, початки формування франко-турецького союзу. Зрештою, необхідно пояснити, чому мир в Като-Камбрезі відкрив новий розділ в історії міжнародних відносин Західної Європи.

Даючи аналіз міжнародних відносин другої половини XVI ст., слід виділити такі вузли протиріч: 1) англо-іспанські суперечності; 2) боротьба між країнами Північної Європи за панування на Балтиці; 3) взаємовідносини європейських країн з Османською імперією. Необхідно також розглянути, який вплив на розвиток міжнародних відносин мала визвольна війна в Нідерландах, яке місце в системі міжнародних відносин займала Республіка Об`єднаних провінцій.

Значний вплив на розвиток міжнародних відносин у Європі мала Реформація, а саме виникнення двох воєнно-політичних союзів – протестантської Євангелічної унії та Католицької ліги (1608-1609) в Німеччині. Протистояння між ними, а також пряма чи опосередкована підтримка їх прихильниками із-за кордону, привели до виникнення військового конфлікту в Німеччині із безпосереднім втручанням в німецькі справи європейських країн – Тридцятилітньої війни (1618-1648).

Студенти повинні дати характеристику періодів війни: першого (чеського) 1618-1624; другого (датського) 1625-1629; третього (швецького) 1630-1635; четвертого (франко-швецького) 1635-1648, а також умов і значення Вестфальського мирного договору.

П Л А Н

1. Особливості міжнародних відносин в XVI - першій половині

XVII ст.

2. Італійські війни.

3. Міжнародні відносини другої половини XVI ст.

4. Загострення міжнародних протиріч у Європі на початку XVII ст.

5. Привід до Тридцятилітньої війни. Події в Чехії.

6. Чотири періоди Тридцятилітньої війни та їх характеристика.

7. Вестфальський мир.

Основні поняття: Династична політика. Імперська ідея. Посольська служба. Секуляризація політичного життя. Міжнародне право. Політична рівновага. Державний інтерес. Універсальна імперія. Локальна державність.

Д ж е р е л а

Англия в эпоху абсолютизма. Статьи и источники. – М., 1984. – С. 19-30; 55-68.

Документы по истории внешней политики Франции 1547-1548 гг. – М., 1963.

Тридцатилетняя война // Хрестоматия по истории средних веков / Под ред. Н.П.Грацианского, С.Д.Сказкина. – Т. 3. – М., 1950. – С. 137-148.

Л і т е р а т у р а

Алексеев В.М. Тридцатилетняя война. – Л., 1961.

Барабанов Ю.М., Дьомін О.Б. До передісторії першого військово-політичного союзу в Європі на початку XVII ст. // Український історичний журнал. – 1997. - № 6.

Грох М. К вопросу об экономических отношениях стран Восточной и Западной Европы в переломный период Тридцатилетней Войны // Средние века. – Вып. 24. – М., 1963.

Ивонин Ю.Е. становление европейской системы государств. Англия и Габсбурги на рубеже двух эпох. – Минск, 1989.

Ивонин Ю.Е. У истоков европейской дипломатии нового времени. – Минск, 1989.

Ивонин Ю.Е. Имперская идея и проблема государственности в Западной Европе XVI в. // Вопросы истории. – 1993. - № 6.

История дипломатии. В 3 т. – Т.1. – М., 1959.

История Швеции. – М., 1974.

Османская империя и страны Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европы в XV-XVI вв. – М., 1984.

Поршнев Б.Ф. Тридцатилетняя война и вступление в нее Швеции и Московского государства. – М., 1976.

Сказкин С.Д. Итальянские войны // Сказкин С.Д. Из истории социально-политической и духовной жизни Западной Европы в конце XV – первой половине XVI вв. – М., 1961.

Сказкин С.Д. Международные отношения в Европе в конце XV – первой половине XVI вв. // Там же.

Чистозвонов А.Н. Английская политика по отношению к революционным Нидерландам (1572-1585 гг.) // Средние века. – Вып. 5. – М., 1954.

Яброва М.М. Очерки истории колониальной экспансии Англии в эпоху первоначального накопления. – Саратов, 1966.

Дата добавления: 2015-07-20