ПЕРЕДМОВА. Середньовіччя стало часом зародження, становлення, розквіту і розкладу феодальних

Середньовіччя стало часом зародження, становлення, розквіту і розкладу феодальних відносин, виникнення народностей і націй, держав сучасної Європи, появи, власне, Європи. В середні віки формуються основи християнського віровчення і організації римо-католицької, православної і протестанських церков. Глибокі зміни відбувалися в духовному розвитку суспільства, що пройшло шлях від пізньої античності чи варварства до розвинутої міської та рицарської культури, появи університетів, зародження гуманістичного світогляду, що знайшов найбільш яскраве вираження в епоху Відродження. Разом з тим, історія середніх віків – це гострі соціальні конфлікти, жорстокі війни, спустошливі епідемії, наступ на вільнодумство, початок колоніалізму.

В основі навчально-методичних розробок є програма з загального курсу “Історія середніх віків”, складена у відповідності з навчальним планом історичних факультетів університетів, згідно системи викладення навчального матеріалу в більшості наявних підручників з історії середніх віків. Вона складається з трьох розділів:

І розділ - раннє середньовіччя (V - ХІ ст.);

ІІ розділ - класичне середньовіччя (ХІ- ХV ст.);

ІІІ розділ - пізнє середньовіччя (ХVІ - перша половина ХVІІ ст.) або ранній новий час.

Історії середніх віків для державних та національних університетів охоплює країни Західної та Центральної Європи, а також Візантію. Історія південних і західних слов`ян, історія Росії, історія середньовічного Сходу складають предмети окремих курсів.

Навчальним планом на вивчення історії середніх віків відводиться 255 годин із них, лекцій - 100 годин, на семінарські заняття - 42 годин. Пропонований курс читається на другому курсі. Подані навчально-методичні розробки стосуються історії середніх віків періоду раннього та класичного середньовіччя.

Основною формою контролю засвоєного матеріалу є екзамени, які студенти другого курсу стаціонарного відділення здають в кінці третього семестру (період раннього і класичного середньовіччя) та після четвертого семестру (період пізнього середньовіччя). Впродовж семестру студенти повинні пройти два модульних контролі (по 50 балів), кожен із яких включає написання контрольної роботи (30 балів), виступи на семінарських заняттях (10 балів), самостійну роботу (10 балів).

Студенти повинні знати:

5. об’єкт, предмет та методологія медієвістики;

6. сучасні наукові погляди на процеси становлення, еволюцію, основні риси, кризові явища цивілізації середньовічного Заходу;

7. основні закономірності соціально-економічного, політичного, духовного розвитку як середньовічної цивілізації в цілому, так і специфічні особливості такого розвитку в окремих історичних регіонах, чи, згодом, країнах;

8. програмовий матеріал, загальний перебіг історичних подій, хронологію;

9. основні поняття та терміни;

- принципи методології та методики історичного дослідження;

Студенти повинні вміти:

10. визначати ключові події середньовічної історії;

11. характеризувати основні явища та процеси в становленні та розвитку середньовічної цивілізації;

12. аналізувати інформацію з різних категорій історичних джерел;

13. добирати, аналізувати, систематизувати, узагальнювати, критично осмислювати наукові дослідження;

14. проводити історичні паралелі з іншими цивілізаціями та епохами;

- робити науково-обгрунтовані висновки;

- застосовувати набуті знання на практиці: педагогічній чи науковій діяльності.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Дата добавления: 2015-07-20