Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Основні положення міжнародних контрактів

Читайте также:
  1. Виникнення фізіології як науки, основні стадії розвитку
  2. Вирізніть та охарактеризуйте основні складники методики підготовки та проведення уроку з «Основ економічних знань» в загальноосвітній школі.
  3. географічне положення України є межовим – “між Сходом і Заходом”.
  4. Глава 19. Загальні положення досудового розслідування
  5. Для підсумкового контролю засвоєння модулю 1: Основні методи обстеження хворих в клініці внутрішніх хвороб
  6. Загальні положення
  7. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Лекція 2

1. Поняття та види контрактів.

2. Зміст і структура контракту.

3. Характеристика базисних умов поставок: правила Інкотермс.

 

1. Зовнішньоекономічний договір (контракт) – це письмово оформлена угода двох або більше суб’єктів ЗЕД та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у ЗЕД.

Особливоістю при укладанні та реалізації зовнішньоекономічних контрактів є те, що ЗЕД договір є різновидом цивільно-правового договору і на нього поширюються норми цивільного та господарського права. З іншого боку, на реалізацію домовленостей сторін у сфері ЗЕД впливають норми валютного, митного законодавства.

При укладанні та виконанні договорів у зовнішньоекономічній діяльності мають враховуватися норми міжнародних договорів, що є обов’язковими для України. Форма ЗЕ контракту зазвичай визначається правом країни укладання. Договір, укладений за кордоном, не може бути визнаний недійсним через недодержання форми, якщо додержано вимоги законів України. Права і обов’язки сторін визначається правом країни, обраної сторонами при укладанні договору або в результаті подальшого погодження. Найпоширенішою формою контракту у практиці міжнародної торгівлі є договір купівлі-продажу.

Розрізняють такі види договору купівлі-продажу.

Контракт разового постачання – одноразова угода, після виконання зобов’язань її дія автоматично припиняється.

Контракт з періодичним постачанням передбачає періодичне постачання визначеної кількості товару протягом встановленого умовами контракту терміну.

Контракт на постачання комплектного устаткування передбачає наявність зв’язків між експортером і покупцем-імпортером устаткування, а також спеціалізованими підприємствами, які беруть участь у комплектації устаткування.

Контракт може здійснюватися за оплатою у грошовій або товарній формі.

Контракт з оплатою у грошовій формі передбачає розрахунки у визначеній сторонами валюті із застосуванням у контракті певного виду платежу. Контракт з оплатою у товарній формі – це товарообмінні (бартерні) договори, які передбачають простий обмін погоджених кількостей одного товару на інший.

 

2. Форма ЗЕ контракту затверджена наказом міністерства економіки і європейської інтеграції України. За законодавством права і обов’язки сторін визначаються правом місця її укладання, якщо не погоджено інше.

 

Типова форма контракту містить такі розділи:

1. Назва договору, дата та місце його складання. Бухгалтерія посилається на ці дані під час оформлення первинних документів згідно з цим контрактом.

2. Преамбула. Містить повну назву сторін, країни, в якій вони зареєстровані, скорочену назва контрагентів, посилання на документи, на підставі яких діють сторони.

3. Предмет договору. Вказується, який товар (послуга), ким і кому має бути поставлений; його точне найменування, сорт, марка, кінцевий результат роботи. Бухгалтер використовує ці дані для відображення в аналітичному обліку назви товару.

4. Кількість та якість товару, обсяги виконання робіт, надання послуг. Дані про кількісні та якісні характеристики, одиниці виміру та термін виконання робіт використовуються в аналітичному обліку для відображення руху товарів або під час виконання робіт.

5. Базисні умови поставки товарів. Зазначаються вид транспорту, за допомогою якого буде здійснюватися поставка товару, базисні умови постачання відповідно до «Інкотермсу», які визначають обов’язки контрагентів щодо поставки товару та встановлюють момент переходу ризиків від однієї сторони до іншої. Бухгалтерія визначає, які саме витрати та до якого моменту буде нести контрагент, а також ціну або загальну вартість товару.

6. Ціна та загальна вартість договору. Зазначається ціна одиниці товару, загальна вартість товарів або виконаних робіт, валюта платежів. За цими даними визначається і обліковується в аналітичному і синтетичному обліку вартість товару, витрати на перевезення, на вантажні роботи, митне оформлення товару.

7. Умови платежів. Вказується спосіб, порядок і термін фінансових розрахунків, гарантії виконання сторонами взаємних платіжних зобов’язань.

8. Умови здавання (приймання) товару. Зазначається місце фактичного передавання товару, термін, перелік товаросупровідних документів.

9. Пакування і маркування. Вказуються вид та характер пакування, його якість, розміри, спосіб оплати, повернення контейнерів, зміст або реквізити маркування, порядок нанесення маркування.

10. Форс-мажорні обставини. Містить інформацію про обставини, за яких умови договору можуть бути не виконані сторонами. Термін дії форс-мажору підтверджуються ТПП країни, на території якої вони виникли.

11. Санкції та рекламації. Встановлюються порядок застосування та обсяги штрафних санкцій, відшкодування збитків через неналежне виконання сторонами своїх зобов’язань, строки.

12. Арбітраж. Вказується місце арбітражного суду (країна та право, яке застосовується) або обумовлені випадки, коли сторони можуть звертатися до суду.

13. Юридичні адреси, поштові та платіжні реквізити сторін: повні юридичні адреси сторін, імена представників, банківські рахунки і адреси уповноважених банків.

Контракт скріплюється підписами уповноважених представників і печатками на останніх сторінках основного тексту та на кожному додатку. За домовленістю сторін у контракті можуть зазначатися додаткові умови.

 

3. З метою спрощення переговорів та уніфікації умов контракту в міжнародній практиці застосовуються єдині правила трактування комерційних термінів. Вперше правила «Інкотермс» розроблені Міжнародною торговельною палатою у 1936 році. В Україні є обов’язковими для суб’єктів ЗЕД з 1994 року.

Остання версія «Інкотермс – 2010» набула чинності 1 січня 2011 року і скасувала поділ комерційних термінів на чотири групи, що існував до цього. Загальна кількість термінів порівняно з чинним Incoterms 2010 скорочена з 13 до 11. Також у Правилах з'явилися 2 нових умови, а всі терміни класифіковані у два класи: правила для будь-яких видів транспорту та правила для морського та внутрішнього річкового транспорту.

Правила для будь-яких видів транспорту включають 7 термінів:

1) EXW – (Ex works) – «франко-завод». Покладає мінімальні обов’язки на продавця. Усі витрати і ризики, пов’язані з поставкою товару до місця призначення, несе покупець. Продавець надає товар покупцеві на площах свого підприємства або в іншому обумовленому місці.

2) FCA (…named place) англ. Free Carrier, або Франко перевізник (…назва місця) — означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Слід зазначити, що вибір місця постачання вплине на зобов'язання по навантаженню і розвантаженню товару в даному місці. Якщо постачання здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе.

3) CPT (англ. Carriage Paid To) (… named place of destination), або Фрахт/перевезення оплачені до (…назва місця призначення) — означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, зв'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики чи втрати ушкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. Під словом перевізник розуміється будь-яка організація, яка на підставі договору перевезення бере на себе зобов'язання забезпечити самому чи організувати перевезення товару по залізниці, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водним чи іншим транспортом чи комбінацією цих видів транспорту.

 

4) CIP (англ. Carriage and Insurance Paid Тo) (… named place of destination), або Фрахт/перевезення і страхування оплачені до (…назва місця призначення) —означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, зв'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики і будь-які додаткові витрати до доставки в такий спосіб товару. Однак, за умовами CIP на продавця також покладається обов'язок по забезпеченню страхування від ризиків втрати й ушкодження товару під час перевезення на користь покупця. Отже, продавець укладає договір страхування й оплачує страхові внески. Покупець повинний брати до уваги, що відповідно до умов терміна CIP від продавця потрібно забезпечення страхування з мінімальним покриттям. У випадку здійснення перевезення в пункт призначення декількома перевізниками, перехід ризику відбудеться в момент передачі товару в піклування першого перевізника. За умовами терміна СІР на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту.

5) DAT (Delivered at Terminal) — вказано термінал призначення (новий термін), Продавець сплачує постачання до узгодженого терміналу, всі витрати крім імпортного очищення товару і несе всі ризики, пов’язані з постачанням товару до моменту його розвантаження.

6) DAP (Delivered at Place) — вказано місце призначення (новий термін), Продавець сплачує постачання до узгодженого місця, всі витрати крім імпортного очищення товару і несе всі ризики, пов’язані з постачанням товару до моменту його готовності до розвантаження.

7) DDP Поставка зі сплатою мита (назва місця призначення) (англ. DELIVERED DUTY PAID(named place of destination) — цей термін означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару, який пройшов митне очищення для імпорту, без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення.

Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця, включаючи (у відповідних випадках) будь-які "мита" (під словом "мито" тут розуміється відповідальність за виконання та ризики виконання дій з проходження митних процедур, а також оплата витрат митного очищення, податків, митних і інших зборів) на імпорт до країни призначення. Якщо термін EXW покладає на продавця мінімальний обсяг обов'язків, термін DDP передбачає максимальний обсяг обов'язків продавця.

Цей термін не повинен застосовуватися, якщо продавець прямо чи побічно не в змозі одержати імпортну ліцензію.

До другого класу належать:

FAS (… named port of shipment) англ. Free Alongside Ship, або Франко уздовж борта судна (… назва порту відвантаження) — означає, що продавець виконав постачання, коли товар розміщений уздовж борта судна на причалі чи на ліхтерах у зазначеному порту відвантаження. З цього моменту усі витрати і ризики втрати й ушкодження товару повинний нести покупець. На продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту.

FOB (… named port of shipment) англ. Free On Board, або Франко борт (… назва порту відвантаження) — означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. З цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинний нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту.

CFR англ. Cost and Freight (… named port of destination), або Вартість і фрахт (… назва порту призначення) —означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в названий порт призначення, Однак, ризик втрати чи ушкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. На продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту.

CIF (англ. Cost, Insurance and Freight) (… named port of destination), або Вартість, страхування і фрахт (…назва порту призначення) — означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, АЛЕ ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. Однак, за умовами терміна CIF на продавця покладається також обов'язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення.

 


Дата добавления: 2015-07-26; просмотров: 114 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Требования пожарной безопасности | Дата введения ___________ | Термины и определения | Крышные котельные | Пристроенные котельные | Встроенные котельные | Центральные котельные | Помещения дизель-генераторов (дизельных электростанций) | Поквартирное и индивидуальное теплоснабжение |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Топливоснабжение| Зависимость среднего тока в детекторе от разности потенциалов на его электродах

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)