Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Змістовий модуль 2. Водорості як гетерогенна група переважно фототрофних одноклітинних, колоніальних або сланевих організмів.

Читайте также:
  1. CAM-модуль
  2. III СЕМЕСТР (3 модуль)
  3. III СЕМЕСТР (3 модуль)
  4. Блок 2. Модуль
  5. ЗА МОДУЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ
  6. Завдання до підсумкової модульної роботи
  7. Завдання до підсумкової модульної роботи

Принципи класифікації та загальна характеристика водоростей. Етапи розвитку альґології. Фізіолого-біохімічні (пігментний склад, продукти асиміляції й місце їхнього накопичення) й цитологічні ознаки (мітохондрії, хлоропласти, піреноїди, ядерний і джгутиковий апарати, наявність та типи клітинних покривів). Типи морфологічної структури тіла водоростей (монадний, гемімонадний, кокоїдний, сарциноїдний, трихальний, гетеротрихальний, псевдопаренхіматозний, паренхіматозний, сифональний і сифонокладальний). Одноклітинні, колоніальні (ценобіальні) та багатоклітинні водорості. Живлення водоростей: фотоавтотрофне, гетеротрофне (сапротрофне, паразитне, голозойне) та міксотрофне. Особливості розмноження і життєвих циклів, агамні й еугамні водорості. Напрямки та основні етапи еволюції циклів розвитку водоростей. Екологічні групи (гідрофітон, аерофітон, едафон, кріофітон, галофітон), пристосування до різних середовищ та умов життя. Водорості планктону, бентосу, перифітону, нейстону. Співжиття з іншими організмами: епіфіти, епізоїти, ендофіти, ендозоїти, симбіонти, паразити. Положення водоростей у сучасній системі органічного світу, принципи класифікації. Закономірності географічного розподілу водоростей. Розподіл видового складу водоростей України за природно-кліматичними зонами та географічними регіонами України.

Прокаріотні водорості (відділ Синьозелені, Ціанопрокаріоти, Cyanoprocaryоta). Древність групи, палеоботанічні дані. Будова вегетативної клітини, гетероцисти й акінети та їхні функції. Нуклеоплазма, газові вакуолі, цитоплазматичні тіла та включення. Фотосинтетичний апарат. Пігментний склад. Клітинна оболонка, хімічний склад. Продукти асиміляції. Живлення. Типи морфологічної будови. Справжнє та несправжнє галуження ниток. Поняття про трихом, гормогонії. Розмноження одноклітинних і колоніальних форм. Життєвий цикл, цикломорфоз. Парасексуальний процес. Систематика. Клас Ціанофіцієві (Cyanophyceae). Основні систематичні ознаки та представники порядків: Хроококальні (Chroococcales), Осциляторільні (Oscillatoriales), Ностокальні (Nostocales). Поширення, екологічні групи, значення у природі, використання людиною. Представники Синьозелених водоростей – збудники “цвітіння води”.

Відділи евкаріотних водоростей (Евґленофітові і Хлорарахніофітові).

Характеристика відділу Евґленофітові (Euglenophyta) водорості: вегетативне тіло, біохімічні особливості (пігментний склад, продукти асиміляції), цитологічні особливості (будова клітини, пластиди, мітохондрії, клітинні покриви, джгутиковий апарат), типи живлення (фотоавтотрофний, гетеротрофний і міксотрофний), розмноження та життєві цикли. Система відділу, принцип поділу класу Евґленофіцієві на порядки Евгленальні (Euglenales), Перанематальні (Peranematales), Евґленoморфальні (Euglenomorphales), представники, поширення в природі, значення. Збудники «цвітіння водойм». Участь Евґленофітових у процесах самоочищенні водойм. Використання водоростей у біологічному аналізі води та очищенні стічних вод.

Характеристика відділу Хлорарахніофітові водорості (Chlorarachniophyta): місце в системі, коротка характеристика, вегетативне тіло, біохімічні особливості (піґментний склад, продукти асиміляції), цитологічні особливості (будова клітини, пластиди, мітохондрії, джгутиковий апарат), типи живлення, розмноження та життєві цикли. Система відділу, клас Хлорахніофіцієві (Chlorarachniophyceae), порядок Хлорахніальні (Chlorarachniales), представники, поширення в природі, значення.

Група відділів хромофітових водоростей (Рафідофітові, Золотисті, Евстиґматофітові, Жовтозелені, Бурі, Діатомові, Диктіохофітові).

Характеристика відділу Рафідофітові водорості (Raphidophyta): місце в системі, коротка характеристика, вегетативне тіло, забарвлення морських і прісноводних видів, біохімічні (пігментний склад, продукти асиміляції) та цитологічні особливості (будова клітини, пластиди, мітохондрії, клітинні покриви, трихоцисти, мукоцисти, джгутиковий апарат), типи живлення, розмноження та життєві цикли. Система відділу, принцип поділу класу Рафідофіцієві (Rhaphidophyceae) на порядки Рафідіальні (Rhaphidales) і Шатонелальні (Chattonellales). Представник Вакуолярія (Vacuolaria), поширення в природі, значення. Токсини Рафідофітових водоростей.

Характеристика відділу Золотисті водорості (Chrysophyta): основні типи структури тіла (одноклітинні з монадною і амебоїдною будовою тіла, гемімонадні, кокоїдні та нитчасті види). Одноклітинні, колоніальні, багатоклітинні, біохімічні особливості (пігментний склад, продукти асиміляції), цитологічні особливості (будова клітини, пластиди, мітохондрії, різноманіття клітинних покривів, джгутиковий апарат), наявність ендогенних кремнеземових цист – статоспор. Типи живлення (фотоавтотрофне та гетеротрофне), розмноження (вегетативне, нестатеве, статеве: голо-, авто-, ізо-, гетерогамія) та життєві цикли. Система відділу, принцип поділу на класи Хризофіцієві (Chrysophyceae) та Синюрофіцієві (Synurophyceae), представники Охромонас (Ochromonas), Хромуліна (Chromulіna), Дінобріон (Dinobrуon), Гідрурус (Hydrurus), поширення в природі, значення. Екологічні особливості, індикаторні організми для визначення віку осадових порід та для аналізу води. Представники Маломонас (Mallomonas), Синура (Synura), особливості будови, розмноження, поширення, значення.

Характеристика відділу водорості Евстиґматофітові (Eustigmatophyta): місце в системі, коротка характеристика, вегетативне тіло (одноклітинні поодинокі кокоїдного типу або колоніальні), біохімічні (пігментний склад, продукти асиміляції) та цитологічні особливості (гладка або орнаментована пектинова оболонка, стигма), монадні стадії, наявність фоторецепторного апарату. Типи живлення, розмноження та життєвий цикл (цикломорфоз). Система відділу, клас Еустиґматофіцієфі (Eustigmatophyceae), порядок Еустиґматальні (Eustigmatales), представники, поширення в природі, значення.

Характеристика відділу Жовтозелені водорості (Xanthophyta): місце у системі органічного світу, вегетативне тіло (одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні з монадною, амебоїдною, гемімонадною, кокоїдною, нитчастою, різнонитчастою, сифональною структурою тіла), біохімічні особливості (пігментний склад, продукти асиміляції, місце відкладання), цитологічні особливості (будова клітини, пластиди, мітохондрії, різноманіття клітинних покривів, клітинна оболонка суцільна або з двох половинок, стигма, джгутиковий апарат), типи живлення, розмноження (поділом клітин надвоє, фрагментацією таломів або колоній, апланоспорами, зооспорами, акінетами, статево – ізо- або оогамія), життєві цикли. Система відділу, клас Ксантофіцієві (Xanthophyceae), порядки Вошеріальні (Vaucheriales) і Ботридіальні (Botrydiales), представники, поширення в природі, значення. Цикл розвитку Вошерії (Vaucheria). Напрями еволюції відділу Xanthophyta. Представник відділу Ботридіум (Botrydium), особливості будови, розмноження, поширення, значення.

Характеристика відділу Бурі водорості (Phaeophyta): вегетативне тіло (багатоклітинна слань: анатомічні будова, морфологічна різноманітність), трихальний, гетеротрихальний і паренхіматозний типи структури тіла. Прикріплення до субстрату. Біохімічні особливості (пігментний склад, продукти асиміляції, феромони), цитологічні особливості (будова клітини, пластиди, мітохондрії, клітинний покрив, хімічний склад оболонок). Джгутикові стадії. Розмноження (вегетативне – фрагментацією таломів, виводковими бруньками, нестатеве – зооспорами, тетраспорами, статеве - ізо-, оогамія, гетерогамія). Одно- і багатогнізді спорангії, багатогнізді гаметангії. Особливості життєвих циклів і чергування ядерних фаз і поколінь. Сучасна система відділу, клас Феофіцієві (Phaeophyceae). Поширення в природі. Значення Бурих водоростей у природі та житті людини.

Порядок Ектокарпальні (Ectocarpales), будова талому. Розмноження та життєвий цикл. Ізоморфна зміна поколінь. Ектокарпус (Ectocarpus), особливості будови, розмноження, поширення, значення.

Порядок Кутлеріальні (Cutleriales), будова талому. Розмноження. Гетероморфне чергування поколінь. Кутлерія (Cutleria), Падіна (Padina).

Порядок Ламінаріальні (Laminariales), Будова талому. Розмноження і життєвий цикл. Чергування ядерних фаз і поколінь. Представники: Ламінарія (Laminaria), Лесонія (Lessonia), Макроцистіс (Macrocystis), Нереоцистіс (Nereocystis), Постельсія (Postelsia). Екологія, поширення, значення.

Порядок Фукальні (Fucales), будова талому. Розмноження. Гетероталізм. Рецептакули. Концептакули. Чергування диплоїдного спорофіта з диплоїдними гаметофітами. Представники: Фукус (Fucus), Цистозейра (Cystoseira). Екологія, поширення, значення. Сарґас (Sargassum), особливості будови, розмноження, поширення, значення.

Характеристика відділу Діатомові водорості (Bacillariophyta): вегетативне тіло одноклітинних й колоніальних організмів, біохімічні особливості (пігментний склад, продукти асиміляції), цитологічні особливості (будова клітини, хлоропласти – забарвлення та форма, мітохондрії, клітинний покрив), хімічний склад, будова панцира (епітека, гіпотека, стулка – вальва, поясок, гіалінові поля, система перфорацій, внутрішні та зовнішні вирости і потовщення панцира). Різноманітні форми панцира і стулок. Актиноморфні та зигоморфні типи симетрії стулок. Щілиноподібні та каналоподібні шви. Типи живлення. Особливості розмноження (вегетативно поділом клітин надвоє, статево ізо-, гетеро-, оо- та автогамія), тип життєвого циклу – диплофазний із гаметичною редукцією без зміни поколінь та зі специфічною ростовою стадією – ауксоспорою. Система відділу, принцип поділу на класи за типом симетрії стулок, наявністю шва, особливостями статевого процесу. Класи: Косцінодискофіцієві, або Центричні (Coscinodiscophyceae, Centrophyceae), Медіофіцієві (Фраґіляріофіцієві, або Безшовні) (Mediophyceae, Fragilariophyceae) та Баціларіофіцієві, або Шовні (Bacillariophyceae). Найголовніші представники: Циклотела (Cyclotella), Мелозіра (Melosira), Навікула (Navicula), Ґомфонема (Gomphonema), Ніцшія (Nitzschia), Пінулярія (Pinnularia), екологія, поширення в природі, значення. Діатомеї – провідна група в морських і прісноводних біотопах. Діатомові водорості: сучасні й викопні організми. Діатомовий аналіз. Представники відділу діатомові водорості – Бацілярія (Bacillaria), Фраґілярія, Діатома (Diatoma), особливості будови, розмноження, життєві цикли, поширення, значення.

Характеристика відділу Діктіохофітові водорості (Dictyochophyta): місце в системі, коротка характеристика, вегетативне тіло (одноклітинні монадної або амебоїдної будови), біохімічні (пігментний склад, продукти асиміляції) та цитологічні особливості (будова клітини, хлоропласти, клітинний покрив – плазмалема або кремнеземовий скелет, будова панцира). Типи живлення (фотоавтотрофне, міксотрофне, гетеротрофне). особливості розмноження (вегетативним поділом клітин надвоє, або за допомогою зооспор). Система відділу, принцип поділу на класи Діктіохофіцієві (Dictyochophyceae) та Педінелофіцієві (Pedinellophyceae), представники, екологія, поширення в природі, значення.

Відділи Дінофітові, Гаптофітові, Криптофітові водорості. Основні систематичні ознаки, принципи поділу на класи, представники, поширення в природі.

Характеристика відділу Дінофітові водорості (Dinophyta): місце в системі, коротка характеристика, вегетативне тіло (одноклітинні монадні форми з дорзовентральною будовою тіла; з амебоїдною, кокоїдною, нитчастою типами морфологічної структури тіла), біохімічні (пігментний склад, продукти асиміляції) та цитологічні особливості (хлоропласти, джгутиковий апарат, клітинні покриви – амфієсма, панцир, епівальва, гіповальва, поясок, борозенка), типи живлення (гетеротрофні, міксотрофні, фотоавтотрофні), особливості розмноження. Система відділу, принцип поділу на класи. Біолюмінесценція. Токсичні види, збудники «цвідіння» водойм. Представники: Ноктілюка (Noctilucа), Перидініум (Peridinium), особливості будови, розмноження, поширення в природі, значення.

Характеристика відділу Гаптофітові водорості (Haptophyta): місце в системі, коротка характеристика, вегетативне тіло (монадний, кокоїдний тип структури), біохімічні (пігментний склад, продукти асиміляції) та цитологічні особливості (хлоропласти, клітинні покриви (плазмалема із субмікроскопічними лусочками та оперізувальною цистерною ендоплазматичної сітки, гаптонема), типи живлення (фототрофне і вторинно гетеротрофне), розмноження (вегетативним поділом надвоє, нестатеве – зооспорами, статеве – ізогамія) Життєві цикли (цикломорфоз, гаплодиплофазний із гетероморфною зміною поколінь). Система відділу, представники, екологія, поширення в природі, значення. Викопні Гаптофітові водорості, значення. Токсичні види роду Примнезіум (Prymnesium parvum).

Характеристика відділу Криптофітові водорості (Cryptophyta): місце в системі, коротка характеристика, вегетативне тіло (одноклітинні й колоніальні монадного типу), біохімічні (пігментний склад, продукти асиміляції) та цитологічні особливості (хлоропласти, різноманітне забарвлення, трихоцисти, тільця Мопа, клітинні покриви (перипласт), джгутиковий апарат), типи живлення (фотоавтотрофні, вторинно гетеротрофні). Розмноження (поділом клітин у поздовжньому напрямку в рухливому стані). Система відділу, представники, екологія, поширення в природі, значення. «Цвітіння» снігу, зумовлене видами роду Криптомонас (Cryptomonas). Індикаторне значення видів роду Родомонас (Rhodomonas).

Характеристика відділу Ґлаукоцистофітові водорості (Glaucocystophyta): місце в системі, коротка характеристика, вегетативне тіло (одноклітинні та колоніальні монадного та гемімонадного типу), біохімічні (пігментний склад, продукти асиміляції) та цитологічні особливості (особливість фотосинтетичного апарату – ціанели, клітинні покриви – амфієсмоподібна пелікула, джгутиковий апарат), типи живлення (фотоавтотрофне), розмноження (вегетативним поділом клітини надвоє, фрагментацією колоній, нестатеве –зооспорами), життєвий цикл (цикломорфоз). Система відділу, представники, поширення, значення.

Відділ Червоні водорості або Багрянки (Rhodophyta): місце в системі, вегетативне тіло (кокоїдний, трихальний, гетеротрихальний та псевдопаренхіматозний типи структур). Складна будова макрофітних форм. Біохімічні (пігментний склад, продукти асиміляції) та цитологічні особливості (особливості та забарвлення хлоропластів, клітинні покриви, хімічний склад клітинної оболонки), відсутність рухомих стадій в онтогенезі, тип живлення (фотоавтотрофний), розмноження (вегетативне – поділом клітини надвоє, фрагментацією таломів, додатковими «пагонами»; нестатеве – моноспорами й тетраспорами; статеве – оогамія). Сперматангії, спермації, карпогони, яйцеклітини. Чергування ядерних фаз і поколінь. Гаметофіт, карпоспорофіт, спорофіт. Прокарпій, цистокарпій. Система відділу, принцип поділів на класи за будовою карпогону, способами нестатевого розмноження, продуктами асиміляції. Поширення в природі. Екологічні особливості, хроматична адаптація. Значення багрянок. Участь у формуванні коралових рифів.

Клас Банґіофіцієві (Bangiophyceae), порядки Банґіальні (Bangiales), представники: Банґія, (Bangia) Порфира (Porphyra), Порфирідіальні (Porphyridiales): Порфиридіум (Porphyridium).

Клас Флоридеофіцієві (Florideophyceae). Порядок Немаліальні (Nemaliales), представник Леманеа (Lemanea). Будова таломів. Розвиток гаметофіта на спорофіті. Статевий процес. Розвиток диплоїдного карпоспорофіта; гонімобласти, карпоспорангії і карпоспори. Утворення цистокарпіїв.

Порядок Криптонеміальні (Cryptonemiales), представник Літотамніон (Lithothamnion). Утворення ообластемних ниток, ауксилярних клітин. Гетероталізм гаметофітів. Ізоморфність спорофіта і гаметофіта.

Порядок Цераміальні (Ceramiales), представник Цераміум (Ceramium), будова. Утворення прокарпія. Утворення тетраспор, розвиток та чергування поколінь.

Представники відділу червоні водорості – Батрахоспермум (Batrachospermum), кораліна (Corallina), Компсопоґон (Compsopogon), Полісифонія (Polysiphonia), особливості будови, розмноження, поширення, значення.

Багрянки – жителі бентосних і перифітонних морських угруповань, прісних водойм і ґрунтів.

Відділ Зелені та Стрептофітові водорості.

Характеристика відділу Зелені водорості (Chlorophyta): місце в системі, вегетативне тіло (одноклітинні, колоніальні й багатоклітинні, вільний або прикріплений спосіб життя, всі типи морфологічної структури тіла), ценобій, пальмелоїдний стан, біохімічні особливості (пігментний склад, продукти асиміляції, місце відкладаня крохмалю), цитологічні особливості (хлоропласти, мітохондрії, різноманітні клітинні покриви: плазмалема, субмікроскопічні лусочки, клітинні оболонки; особливості джгутикового апарату, характер розміщення джгутикових коренів, мітозу та цитокінезу, поняття про фікопласт та фрагмопласт), типи живлення (фотоавтотрофне), розмноження та життєві цикли. Виділення класів на основі особливостей будови клітинних покривів, типів кореневих систем джгутиків у монадних стадій, мітозу та цитокінезу.

Клас Празинофіцієві (Prasinophyceae), цитологічні особливості, типи розмноження, представники Пірамімонас (Pyramimonas), екологія, поширення.

Клас Хлорофіцієві (Chlorophyceae), вегетативне тіло, цитологічні особливості, типи розмноження, екологія, поширення. Групи порядків: 1) одноклітинні, багатоклітинні та неклітинні водорості (порядки Вольвокальні – Volvocales, Тетраспоральні – Tetrasporales, Хлорококальні – Chlorococcales, Хетофоральні – Chaetophorales); 2) одноклітинні, виключно кокоїдні водорості з тенденцією переходу до ценобіального плану будови (порядок Сценедесмальні – Scenedesmales), 3) нитчасті й гетеротрихальні водорості (Едоґоніальні – Oedogoniales). Представники Вольвокс (Volvoх), Дуналіела (Dunaliella), Пандоріна (Pandorina), Гідродикціон (Hydrodictyon), Педіаструм (Pediastrum), Сценедесмус (Scenedesmus), Драпарнальдія (Draparnaldia), Едоґоніум (Oedogonium).

Клас Trebouxiophyceae. Порядки празіолальні (Prasiolales), Требуксіальні (Trebouxiales), Хлорелальні (Chlorellales) Нестатеве розмноження Хлорели (Chlorella) автоспорами.

Клас Ульвофіцієві (Ulvophyceae) Порядок Улотрихальні (Ulothrichales), цикл розвитку Улотрикс. Порядок Ульвальні (Ulvales), будова таломів та цикли розвитку Монострома (Monostroma), Ульва (Ulva). Порядок Кладофоральні (Cladophorales). Будова сифонокладального талому, особливості розмноження та циклів розвитку видів роду Кладофора (Cladophora). Порядок Трентеполіальні (Trentepohliales), будова гетеротрихального талому, особливості розмноження Трентеполії.

Клас Сифонофіцієві (Siphonophyceae). Порядок Бриопсидальні (Bryopsidales), особливості життєвого циклу видів роду Бриопсіс (Bryopsis). Порядок Галімедальні (Halimedales): Кодіум (Codium). Порядок Дазикладальні (Dasycladales): Ацетабулярія (Acetabularia).

Характеристика відділу Стрептофітові водорості (Streptophyta): місце в системі, вегетативне тіло (одноклітинні, багатоклітинні, вільноплавальні, прикріплені монадного, кокоїдного, сарциноїдного, нитчастого, гетеротрихального типу структури слані, інколи з паренхіматозно платівчастим або членисто-кільчастим таломом), біохімічні особливості (пігментний склад, продукти асиміляції, місце запасання крохмалю), цитологічні особливості (хлоропласти, мітохондрії, клітинні покриви, особливості джгутикового апарату, мітозу та цитокінезу), розмноження (вегетативно (виводковими бульбочками, нестатево зооспорами, апланоспорами, статево – оогамія, кон’югація), життєві цикли. Екологічні особливості, поширення у природі, значення. Діагностичні ознаки. Стрептофітові водорості й філогенетичні зв’язки з зеленими вищими рослинами. Принципи виділення класів і порядків у різних системах Стрептофітових водоростей. Виділення класів за типом статевого процесу, наявністю джгутикових стадій, будовою статевих структур і джгутикового апарату, особливостями мітозу та цитокінезу.

Клас Зиґнематофіцієві (Zygnematophyceae), будова таломів. Типи кон’югації. Порядки: Зиґнематальні (Zygnematales), десмідіальні (Desmidiales).

Клас Харофіцієві (Charophyceae), будова талома. Харофітна структура. Розмноження. Порядок Харальні (Charales). Структура антеридія і оогонія. Представники Хара (Chara), Нітелла (Nitella).

Поширення та основні екологічні групи водоростей. Значення водоростей у природі (геологічна роль та сучасне значення). Основні напрямки використання водоростей людиною. Охорона рідкісних видів водоростей. Філофорне поле Зернова. Види водоростей, які включені у Червону книгу України (2009). Аквакультура та методи штучного культивування водоростей.

Рекомендована література

 

1. Калинець-Мамчур З. Словник-довідник з альґології та мікології: навчальне видання для студентів вищих навчальних закладів України. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2011. – 399 с.

2. Калинець-Мамчур З.І., Пірогов М.В. Мікологія. Альгологія. Методичні рекомендації до проведення лабораторних занять. – Львів, 2012. – 104 с.

3. Костіков І.Ю. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби: навч. посібник. – Київ: Арістей, 2006. – 476 с.

4. Леонтьєв Д.В., Акулов О.Ю. Загальна мікологія: Підручник для вищих навчальних закладів. – Харків: Основа, 2007. – 228 с.

5. Ботаника: в 4 т. – Т. 1, Т. 2: Водоросли и грибы / Г.А. Белякова, Ю.Т. Дьяков, К.Л. Тарасов. – Москва: Академия, 2006. – 320 с.

6. Мандрик В.Ю., Колесник О.Б. Основи альгології (навч. посібник). – Київ: Фітосоціоцентр, 2006. – 350 с.

7. Глущенко В.И., Леонтьев Д.В., Акулов А.Ю. Слизевики. – Харьков: ХНУ. – 2002. – 134 с.

8. Антоняк Г.Л., Калинець-Мамчур З.І., Дудка І.О. та ін. Екологія грибів: монографія. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2013. – 628 с.

9. Билай В.И. Основы общей микологии. – Киев: Вища шк., 1989.

10. Вассер С.п. и др. водоросли: справочник. – Киев: Наук. думка, 1989. – 608 с.

11. Горбунова Н.П. Малый практикум по низшим растениям. – Москва: Высш. шк., 1976.

12. Дудка И.А., Вассер С.П. Грибы. Справочник миколога и грибника. – Киев: Наук. думка, 1987. – 535 с.

13. Дьяков Ю.Т. Введение в альгологию и микологию. – Москва: МГУ, 2000. – 192 с.

14. Жизнь растений: в 6-ти т. – Т.2. Т.3. – Москва: Просвещение. 1977.

15. Курс низших растений / под ред. М.В. горленко. – Москва: Высшая школа. 1981. – 520 с.

16. Мир растений. Т.2. Грибы / Под ред. А.Л. Тахтаджяна. – Москва, 1991.

17. Мюллер Э., Леффлер В. Микология. – Москва, 1995.

18. Саут Р., Уиттик А. Основы альгологии. – Москва: Мир, 1990. – 595 с.

19. Черепанова Н.П. Морфология и размножение грибов. – Ленинград, 1981.

 

 


Дата добавления: 2015-07-18; просмотров: 737 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Змістовий модуль 1. Основи мікології. Гриби як збірна група відділів слизовиків, несправжніх і справжніх грибів.| Теми лабораторних занять

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.015 сек.)