Необхідність створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру

Аналіз відомостей про правовий, природний і господарський стан земель, які містить державний земельний кадастр, показує, що їх одержання, обробка й систематизація супроводжуються залученням великої кількості цифрових даних. Особливо відчутно зростає кількість таких даних при виконанні земельно-оціночних робіт, під час яких для складання шкал бонітування грунтів та економічної оцінки земель математичній обробці підлягають масові статистичні дані про природні властивості грунтів та економічні показники використання земель.

Вперше широкого застосування автоматизована обробка земельно-кадастрових даних набула на початку 80-х років ХХ ст., коли в системі Інституту землеустрою УААН активно використовувалися електронно-обчислювальні машини (ЕОМ) єдиної системи (ЄС) для розв'язку багатофакторних рівнянь регресії з метою визначення урожайності сільськогосподарських культур і затрат на їх вирощування на оцінюваних типах ґрунтів. При цьому в автоматизованому режимі проводилися обробка й аналіз вихідних даних для оцінки земель, зосереджених у спеціальних земельно-оціночних формулярах.

Практично у цей же період (80-90-ті роки) були започатковані роботи з автоматизації складання документів річної звітності про наявність і використання земель (земельний баланс) на районному, обласному і державному рівнях.

Для розв'язування вищеописаних задач на цьому етапі застосовувався комп'ютер у вигляді малогабаритної, настільного типу електронно-обчислювальної машини ЄС-1841. Це достатньо потужна і придатна для широкого використання машина, призначена для організації інженерних та інших розрахунків. Оперативна пам'ять ЕОМ ЄС-1841 складає 512-640 кБайт.

Центральний процесорний пристрій (процесор), який розшифровує суть команд у програмі і виконує їх, має велику швидкість і може виконувати мільйони операцій в секунду. Процесор має пристрій управління, який слідкує за ходом обчислень, а також логіко-арифметичний пристрій, який проводить обробку даних (обчислень).

Комп'ютер типу ЕОМ ЄС-1841 у своєму складі має:

- дисплей – екран телевізійного типу, на який можна виводити словесну чи буквенно-цифрову інформацію;

- термінал – клавіатуру типу друкарської машинки для введення інформації в комп'ютер. Клавіатура має такі групи клавішів: алфавітно-цифрові і знакові; управляючі і функціональні;

- базовий електронний модуль з двома дисководами А і В. Дисководи забезпечують швидкий доступ до інформації, яка зберігається на дискеті (плоска кругла пластина, покрита шаром феромагнітного окису), шляхом переміщення блоку головок "запис-читання" на задану доріжку. Вони призначені також для запису інформації на дискеті й перепису з однієї машини на іншу;

- друкуючий пристрій.

З метою відображення на дисплеї комп'ютера інформації картографічного характеру сучасні Комп'ютери обладнують графопобудовувачами типу CM 6470.05, які за певною програмою викреслюють задану ситуацію місцевості та роблять спеціальні написи до креслення. При під'єднанні до ЕОМ ЄС-1841 графічного дигітайзера "Мікрограф ДТ 305" (електронний планіметр) можна обчислювати площі земельних ділянок.

У цей же період було започатковано автоматизовану обробку і складання звітних документів про наявність, розподіл і використання земель (земельний баланс) на рівні району, області, України, що дозволяло в короткі строки одержувати нову земельно-кадастрову інформацію для управління земельними ресурсами.

Слід сказати, що в попередні роки автоматизація земельно-кадастрових даних в основному стосувалася цифрових даних, таких як оцінка земель і земельна звітність (облік земель).

Значно зріс інтерес до автоматизації земельно-кадастрової інформації з проведенням земельної реформи, коли виникла потреба в короткі строки виготовляти державні акти на право приватної власності на землю, вносити дані у земельно-реєстраційні документи, виготовляти копії, виписки таких даних власникам.

В умовах реформування земельних відносин відбувається динамічний перерозподіл земель, що зумовлюється значним зростанням кількості суб'єктів права власності на землю і користування нею. Одночасно з цим постійно збільшується кількість земельно-правових угод, пов'язаних з орендою, заставою, купівлею-продажем, успадкуванням земельних ділянок тощо. Все це пов'язане з необхідністю оперативного ведення і використання даних державного земельного кадастру.

Слід зазначити, що нині в системі державних земельних органів країни не набули ще широкого застосування сучасні автоматизовані методи ведення державного земельного кадастру, а тому, як і в минулому, переважно використовується традиційна книжна система, яка базується на "паперовій технології". Станом на 1997 р. рівень автоматизації інформаційних процесів, пов'язаних з веденням державного земельного кадастру, був надто низьким і складав близько трьох відсотків.

Ведення державного земельного кадастру виключно на паперових носіях певною мірою стримує такі функції управління земельними ресурсами, як функціонування цивілізованого ринку землі, податкової та інвестиційної політики держави тощо. У зв'язку з оперативним вирішенням цих завдань, а також тих, що стосуються прискорення реформування земельних відносин, відстеження динаміки кількісних та якісних змін земельного фонду, розподілу його за власниками і землекористувачами, запровадження заходів щодо збереження та відтворення родючості ґрунтів, поліпшення навколишнього природного середовища, охорони прав суб'єктів на землю, у країні створюється автоматизована система ведення державного земельного кадастру. Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 2 грудня 1997 р. №1355 "Про Програму створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру" [11, с. 334-347], згідно з якою органом управління реалізацією даної програми визначено Державний комітет України по земельних ресурсах.

Дата добавления: 2015-07-18