Розрахунково-пояснювальна записка

Розрахунково-пояснювальна записка складається зі вступу, розрахунків і пояснень до них, а також графічної частини - карти (схеми) хімічної обстановки.

У вступі до рзділу пояснювальної записки необхідно розкрити значення оцінки хімічної обстановки для захисту населення, яке потрапить у зону хімічного зараження, пояснити, як визначається режим хімічного захисту та заходи для локалізації і ліквідації осередків ураження.

І. Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження

Приклади розрахунків робимо за вихідними даними варіанта “0” (Додаток. 2). Спільна для всіх варіантів ситуація полягає в тому, що на об’єкті “Б” сталося руйнування ємкості СДОР. Від зруйнованої ємкості на відстані L знаходиться населений пункт, який може потрапити у зону хімічного зараження (ЗХЗ).

Під час аварії виникла хмара СДОР. Вона складається з повітря, зараженого внаслідок переходу в атмосферу частини СДОР із зруйнованої ємкості, а також внаслідок його випаровування з площі розлиття.

Розв’язання

1. За графіком (Додаток 3) знайдемо ступінь вертикальної стійкості повітря, якщо ∆ t =-1°, швидкість вітру V = 2 м/с:

∆t = -1⁰С

Інверсія  

V = 2м/с

2. За табл. 10.3 (Додаток 4) визначимо глибину Г поширення зони хімічного зараження (ємкість, де зберігалася СДОР, не обвалована),

V = 1 м/с.

25 т (СДОР)

інверсія

22,85

хлор = Г табличне

А оскільки швидкість вітру V =2 м/с, то, згідно з приміткою до табл. 10.3, знаходимо поправочний коефіцієнт,

V = 2 м/с

0,6

інверсія

тоді фактична глибина 3Х3 становитиме:

Г = 22,85∙0,6=13,71 км.

1. Знайдемо ширину Ш 3Х3 з формули Ш = 0,03 Г для інверсії;

(Ш = 0,15 Г для ізотермії; Ш = 0,8 Г для конвекції):

Ш = 0,03 ∙ 13,71 = 0,4113 км.

4. Визначимо площу 3Х3 як площу трикутника:

S _3Х3 = 1 / 2 ГШ = 1.2∙13,71 ∙ 0,4113 = 2,82 км².

ІІ. Визначення терміну підходу зараженого повітря до населеного пункту на відстані L = 9 км від зони розлиття СДОР.

Розв’язання

1. З табл. 10.4 (Додаток 5) для інверсії знаходимо середню швидкість перенесення хмари зараженого повітря:

інверсія

L або R <10 км

4 м/с

V = 2 м/с

2. Термін подолання зараженим повітрям відстані 9 км (L) знаходимо за формулою:

W – швидкість перенесення зараженого повітря,

60 – коефіцієнт переводу секунд в хвилини.

L (R) – відстань від підприємства до місця аварії

ІІІ. Визначення терміну уражаючої дії СДОР (хлор) або її випаровування (Додаток 6, табл. 10.5)

Розв’язання

ємкість зберігання

СДОР не обвалована

1,3

Хлор табличне V =1 м/с

А у нашому випадку V = 2 м/с. Знаходимо поправочний коефіцієнт (див. Додаток 6, примітка до табл..10.5)

V = 2 м/с

0,7

К_попр

Тоді t вражаючої дії = t випаровування =1,3∙0,7=0,91=55 хв.

IV. Визначення можливих втрат людей

Розв’язання

За табл. 10.6 (Додаток 7) втрати робітників і службовців становитимуть:

Забезпечення ЗІЗ

100%

4%

У спрощених

укриттях, будинках

Тоді Р = 620∙0,04 = 25 осіб.

Згідно з приміткою: легкий ступінь ураження =25∙0,25=6 осіб;

середній і тяжкий =25∙0,4=10 осіб;

загинуть =25-(10+6)=9 осіб;

V. Визначення режиму хімічного захисту

Оскільки за мирного часу режим хімічного захисту № 1 не застосовується, а викиди (розлиття) СДОР на хімічно небезпечних підприємствах не мають нервово-паралітичної дії, для захисту робітників і службовців застосовується режим захисту № 2 (надіти протигази і продовжувати працювати).

VI. Визначення заходів для локалізації й ліквідації осередків ураження

Роботи з ліквідації аварій на хімічно небезпечних об’єктах виконують в основному аварійно-технічні групи підприємств. При цьому перекриваються ушкоджені комунікації, СДОР із пошкоджених ємкостей по можливості перекачують у неушкоджені, а ділянки розлиття обваловують. Для зменшення глибини поширення зараженого повітря формування, що беруть участь у знезаражуванні, ставлять відсічні вертикальні водяні завіси, які розсіють хмару парів СДОР на шляху її поширення. Водяні завіси ставлять на кількох рубежах перпендикулярно осі поширення хмари зараженого повітря. Перший рубіж визначають у зоні зі смертельними концентраціями СДОР.

При цьому також відбувається часткова нейтралізація СДОР. Дегазація (знезаражування) СДОР в місцях аварії провадиться розчинами речовин, які вступають з ними в хімічну реакцію з утворенням нетоксичних продуктів.

Основний принцип знезаражування СДОР полягає в тому, що речовини кислотного характеру дегазуються речовинами, що мають лужну реакцію (гашене вапно, розчин соди, їдкого натру), і навпаки.

Такі речовини, як хлор, аміак, знезаражуються великою кількістю води (1:10). Роботи провадяться з навітряного боку з використанням поливальних і пожежних машин, засобів захисту органів дихання та шкіри.

Після закінчення робіт провадиться спеціальна обробка техніки і санітарна обробка людей, що брали участь у знезаражуванні СДОР. Дегазація одягу, засобів індивідуального захисту здійснюється на станціях знезаражування одягу.

VI. Визначення заходів для захисту населення від ураження СДОР

За аварії з викидом СДОР, наслідки якої виходять за межі підприємства, черговий диспетчер негайно сповіщає чергові зміни аварійних служб (газорятівної, протипожежної, медичної), штаб ЦО міста (району), а також керівників підприємств, установ і організацій відповідно із заздалегідь розробленою схемою оповіщення, текстом звернення, який передається після сигналу “УВАГА ВСІМ” із включенням об’єктових електричних сирен.

Для захисту робітників і службовців на хімічно небезпечному об’єкті використовуються промислові протигази або респіратори спеціального призначення типу РПГ-67, РУ-60, а також захисні споруди, які обладнані ІІІ режимом вентиляції. Люди, які знаходяться в житловому секторі, в будинках, повинні зачинити вікна й кватирки, вимкнути опалювальні прилади, загасити вогонь у печах, надіти протигази та підручні засоби захисту шкіри й швидко вийти із зони хімічного зараження.

Напрямок виходу населення, як правило, указують представники органів ЦО або міліції. У будь-якому разі виходити треба перпендикулярно до напрямку руху зараженого повітря, бажано на підвищену й добре провітрювану ділянку місцевості.

За відсутності протигазів під час виходу із зони зараження необхідно періодично затримувати на кілька секунд дихання, для захисту органів дихання використовувати тканини, змочені водою, та ватні частини одягу. Завдяки цьому значно знижується кількість повітря, що потрапляє до легенів, а відповідно зменшується і ступінь ураження.

Після виходу із зони зараження люди, які отримали незначне ураження (кашель, нудота), повинні звернутись до медичних установ для отримання необхідної допомоги.

Про усунення небезпеки ураження населення сповіщають органи ЦО. У всякому разі вхід у житлові й виробничі будинки дозволяється тільки після контрольної перевірки вмісту СДОР у повітрі приміщень. Дозвіл на вхід у приміщення дає безпосередній керівник робіт з ліквідації наслідків аварії з викидом СДОР.

Додаток 3

-1,6
-1,5
-1,4
-1,3			Інверсія
-1,2
-1,1
-1
-0,9
-0,8
-0,7
-0,6
-0,5						Ізотермія
-0,4
-0,3
-0,2
-0,1
+0,1
+0,2
+0,3
+0,4			Конвекція
+0,5
+0,6
+0,7
+0,8
+0,9
+1
+1,1
+1,2
+1,3
+1,4
+1,5
+1,6
Δt,С Vв, м/с	0,5		1,5		2,5		3,5		> 4

Додаток 4

Таблиця 10.2. Глибини розповсюдження хмар зараженого повітря з уражаючими концентраціями СДОР на відкритій місцевості, км

(ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)

Найменування СДОР	Кількість СДОР в ємностях, т
	При інверсії
Хлор, фосген				Більше 80
Аміак	3,5	4,5	6,5	9,5
Сірчистий ангідрид		4,5			12,5	17,5
Сірководень	5,5	7,5	12,5			61,6
	При ізотермі
Хлор, фосген	4,6		11,5
Аміак	0,7	0,9	1,3	1,9	2,4
Сірчистий ангідрид	0,8	0,9	1,4		2,5	3,5
Сірководень	1,1	1,5	2,5			8,8
	При конвекції
Хлор, фосген		1,4	1,96	2,4	2,85	3,15
Аміак	0,21	0,27	0,39	0,5	0,62	0,66
Сірчистий ангідрид	0,24	0,27	0,42	0,52	0,65	0,77
Сірководень	0,33	0,45	0,65	0,88	1,1	1,5

Додаток 5

Таблиця 10.3. Глибини поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями СДОР на закритій місцевості, км

(ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)

СДОР	Кількість СДОР в ємкості, т
За інверсії: Хлор, фосген	6,57		22,85	41,14	48,85
Аміак		1,28	1,85	2,71	3,42	4,28
Сірчистий ангідрид	1,14	1,28		2,85	3,57
Сірководень	1,57	2,14	3,57	5,71	7,14	17,6
За ізотермії: Хлор, фосген	1,31		3,28	4,57	5,43
Аміак	0,2	0,26	0,37	0,54	0,68	0,66
Сірчистий ангідрид	0,23	0,26	0,4	0,57	0,71	1,1
Сірководень	0,31	0,43	0,71	1,14	1,43	2,51
За конвекції: Хлор, фосген	0,4	0,52	0,72		1,2	1,32
Аміак	0,06	0,08	0,11	0,16	0,2	0,26
Сірчистий ангідрид	0,07	0,08	0,12	0,17	0,21	0,3
Сірководень	0,093	0,13	0,21	0,34	0,43	0,65

Примітки до табл. 10.3: 1. За швидкості вітру понад 1 м/с застосовуються поправочні коефіцієнти, які мають такі значення:

Швидкість вітру, м/с
Поправочний коефіцієнт: за інверсії За ізотермі За конвекції		0,6 0,71 0,7	0,45 0,55 0,62	0,38 0,5 0,55	- 0,45 -	- 0,41 -

2. Для обвалованих ємностей зі СДОР глибина поширення зараженого повітря зменшується в 1,5 рази.

Таблиця 10.4. Середня швидкість перенесення хмари W, зараженої СДОР, м/с

Швидкість вітру, м/с	Інверсія	Ізотермія	Конвекція
R<10	R>10	R<10	R>10	R<10	R>10
		2,2	1,5		1,5	1,8
		4,5				3,5
			4,5		4,5
	-	-			-	-
	-	-	7,5		-	-
	-	-			-	-

Примітка до таблиці 10.4. Інверсія і конвекція за швидкості вітру понад 3 м/с спостерігається рідко.

L або R – відстань від місця розлиття СДОР до об’єкта, км.

Додаток 6

Таблиця 10.5. Час випаровування деяких СДОР, год. (швидкість вітру 1 м/с)

СДОР	Вид сховища
Не обваловане	Обваловане
Хлор	1,3
Фосген	1,4
Аміак	1,2
Сірчистий ангідрид	1,3
Сірководень

Примітка до табл.10.5: Для швидкості вітру понад ту, яку вказано в табл. 10.5 (10.4), застосовують поправочний коефіцієнт з такими значеннями:

Швидкість вітру V, м/с
Поправочний коефіцієнт		0,7	0,55	0,43	0,37	0,32

Параметри зони хімічного зараження місцевості

Осередок хімічного ураження

Зона хімічного зараження

Хімічно небезпечний об’єкт

Ш

Г

R

Напрямок вітру

S_зхз

Напрямок евакуації

с півробітників

ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ:

Г - глибина, Ш – ширина, S_зхз – площа зони хімічного зараження,

Дата добавления: 2015-07-17