Пам’ятник

Я помру в Парижі… Сесар Вальєхо.

Ми помрем не в Парижі… Наталка Білоцерківець.

Ми помрем не в Парижі, бо ми взагалі не помремо,

а якщо ми помрем, то в Парижі, так само, як і

в Голівуді, Гонконзі, Женеві, Яремчі, Сан-Ремо.

Після нас буде море порожніх пляшок під столом на суді.

Це ж яке непосильне служіння на благо поспільства!

Заганяти поезії прутень у дупу добі,

малювати свій герб на розгавканих писках дебільства,

розважати партійців, патриціїв і кей-джі-бі.

Нас народ не забуде. Нам пам’ятник буде. У Львові –

І так само на всіх постаментах і тронах земних.

“Неборак! Ірванець! І ще отой третій… А хто він?” –

запитає зненацька один із туристів дурних.

Я б йому відповів! Я йому відповім уже зараз:

ах ти, телепню, бевзю, дурило і скурвий ти син!

Нас на цоколі троє – четвертий на цоколі Фалос

(це, здається, філософ такий давньогрецький один).

І навіки застигнемо ми в божевільному Львові –

перед Оперним, в центрі. Проспект Бу-Ба-Бу мов ріка!

І хлопчиська вночі малюватимуть хрін на Сашкові,

і небесна ворона обкрапає Неборака.

Ю. Андрухович

Прим.: «Особливо всім сподобалась ідея, що майбутній пам’ятник нам, бубабістам, буде поставлено «перед Оперним, в центрі». На той час там ще стояв Ленін, його демонтували того ж року у вересні, ніби на моє замовлення. Однак пропозиція перейменувати проспект Леніна у проспект Бу-Ба-Бу чомусь не знайшла підтримки в тодішніх батьків міста».

Індивідуальне завдання 3. Визначте ТИПИ НАРАТОРІВ І ВИДИ ФОКАЛІЗАЦІЇ для кожного. Який тип творчості цінує багатоголосся та множинність точок зору (наразі – в ґендерному плані)?

Лише на рецепції я зауважила, що він таки добре впився, лише на рецепції, коли ми входили до готелю. Йому раптово забаглося про щось говорити з чорношкірим портьє, одягнутим за модою сinquecento і завдяки цьому схожим на Отелло. Мурин тільки посміхався, а він тирликав йому щось досить незрозумілою англійською, в нього постійно гасла сигарета, і мурин чемно підносив йому запальничку, це сталося разів п’ять, аж поки мені не урвалася пружина, і я майже насилу потягнула його до сходів, а той чорнюх, блимнувши всіма своїми зубами, помахав нам рукою. Не знаю чому, але мені справді захотілося потриндіти з представником іншої раси, дати йому до зрозуміння, що не всі білі настільки засранці, я почав йому це втовкмачувати на прикладі дружби Шевченка і Айра Олдріджа, однак вона, ця нетерпляча торпеда, не дала мені договорити і потягла кудись за собою. Я не впирався, тільки страшенно кортіло заспівати на повні груди щось наше, гучне. Коли ми врешті потрапили до покою, я таки стягнула з нього плащ. Оце так ви живете, запитав він і, як загіпнотизований, рушив до килима на протилежній стіні. Щойно за мить я здогадалася, що він там побачив — лютню. Зупиняти його було вже пізно, бо я такий, що музика для мене над усе. Я подумала: це навіть добре, хай собі побренькає хвилин десять, поки я вмиюся під душем і все приготую. Я скинула жакет і ввійшла до лазнички, проте там на мене чекала тяжка несподіванка. Ванну було наповнено майже по береги, геть усю підлогу заляпано піною. У ванні перебував Різенбокк, він тихенько похропував, закинувши голову назад, і судячи з особливого пряного запаху, ним же поширюваного, був тотально нетверезий. Я сказала «shit», прокралася повз нього під душ і, зусібіч зашторившися цератою, почала всім назло митися. В цю мить з покою долинув шалений гуркіт — так ніби хтось пересував п’ятсотрічні меблі або валив об стіну залізною бабою. Просто я надумав, що по мене можуть прийти серед ночі, тож відклав убік лютню, ніби такий собі Фоґельвайде, і почав забарикадовувати двері, засовгуючи під них усіляку антикварну трахомудію на кшталт горіхових креденсів і ебенових шаф з маньєристичними купідончиками і крилатими шльондрами. Це тривало увесь час, поки я милася, втираючи в себе, в кожну зі своїх залоз, пахучий жель і щомиті здригаючись від гримотіння в кімнаті; Різенбокк, на щастя, не прокидався, по шию занурений у теплій ванні. Мені снилися тьмяні галявини, сонна трава (Ю. Андрухович «Перверзія»).

Література:

1. Білоус П.В. Вступ до літературознавства. Теорія літератури. Психологія літературної творчості: лекції / П.В.Білоус. – Житомир: Рута, 2009. – 336 с.

2. Білоус П.В. Теорія літератури:навч. посіб. / П.В. Білоус. – К.: Академвидав, 2013. – 328 с.

3. Будний В. Порівняльне літературознавство: підручник / В. Будний, М. Ільницький. – К.: Вид. дім "Києво-Могилянська академія", 2008. – 430 с.

4. Лексикон загального та порівняльного літературознавства. – Чернівці: Золоті литаври, 2001. – 636 с.

5. Пахаренко В. Нарис української поетики: до нових підходів у вивченні літератури // Укр. мова та літ. – 1997. – № 29 -32.

6. Ткачук О.М. Наратологічний словник / О. М. Ткачук. – Тернопіль: Астон, 2002. – 173 с.

7. Чижевський Д.І. Історія української літератури / Д.І. Чижевський. – К.: ВЦ “Академія”, 2008. – 568 с. – (Альма-матер).

Дата добавления: 2015-07-17