Читайте также:
|
|
Реферат
з педагогіки
на тему: «Проблема особистості у вченнях Фрейда»
Студентки ІІ курсу
групи ФЛЛ-22
філологічного факультету
кафедри початкової та корекційної освіти
Мудрик Олесі Тарасівни
Львів-2014
ВСТУП
Дослідження особистості налічує майже дві з половиною тисячі років. Проте, психологія особистості як наука склалася порівняно недавно.
В історії досліджень особистості виділяють такі періоди.
V ст. до н. е. - поч. XIX ст. - філософсько-літературний період (Сократ, Аристотель, Спиноза, Локк, Юм), протягом якого основними проблемами психології особистості були питання моральної і соціальної природи людини, її вчинків і поведінки.
Поч. XIX ст. - XX ст. - клінічний період (Фрейд, Адлер, Юнг). У цей період в центрі уваги психіатрів опинилися психічні чинники виникнення й перебігу хвороб, впливу хвороб на особистість, психологічні аспекти цілющих дій.
Поч. XX ст. - теперішній час - експериментальний період (Лазурський, Айзенк, Кеттел, Олпорт), який характеризується активним впровадженням в психологію експериментальних методик досліджень психічних явищ з метою позбавитися умоглядності й суб'єктивізму в їх поясненні.
В процесі диференціації напрямів дослідження особистості, що відбувався в першій половині XX ст., склався цілий ряд теорій особистості: гештальтпсихологічна, психоаналітична, гуманістична, біхевіористична, когнітивна
Найбільш відомою серед концепцій цього напряму є теорія, розроблена Фрейдом. Самосвідомість людини він порівнював з вершиною айсбергу. Він вважав, що людиною актуально усвідомлюється лише незначна частина того, що відбувається в її душі й характеризує її особистість. Основна ж частина її досвіду і особистості знаходиться поза сферою свідомості, і дослідити її можна лише за допомогою спеціальних процедур, які розроблені у психоаналізі.
За Фрейдом, структура особистості складається із трьох компонентів, або рівнів: «Воно», «Я», «Над-Я».
«Воно» - несвідома частина психіки людини, скупчення інстинктивних потягів, або сексуальних, або агресивних, які спонукають до негайного задоволення незалежно від ставлень суб'єкта до зовнішньої реальності.
«Я» відповідає свідомості. Це, як правило, самосвідомість людини, сприймання і оцінювання нею самою власної особистості і поведінки. «Я» орієнтується на реальність.
«Над-Я» являє собою систему моральних почуттів і вимог до поведінки, вчинків і рішень «Я» суб'єкта. «Над -Я» керується ідеальними уявленнями - прийнятими у суспільстві нормами моралі і цінностями.
Несвідомі потяги дуже часто призводять до конфлікту між «Воно» і «Над-Я», який розв'язується за допомогою «Я», тобто свідомості, яка, діючи відповідно до принципів реальності і раціональності, прагне максимально задовольнити потяги «Воно» і водночас не відступитися від моральних норм.
І. Загальні відомості про Зигмунда Фрейда
Зигмунд Фрейд (1856 - 1939) - віденський професор психіатрії, знаменитий учений, автор нового психологічного вчення про несвідоме (психоаналіз). Серед психологів XX століття доктору Зигмунда Фрейда належить особливе місце. Психологічні та соціологічні погляди Фрейда мали значний вплив на мистецтво, соціологію, етнографію, психологію і психіатрію першої половини ХХ ст. Вперше Фрейд заговорив про психоаналіз у 1896 році, а в 1897 він почав проводити систематичні самоспостереження, які фіксував у щоденниках до кінця життя.
Він здійснив своєрідний переворот у науці: він показав роль неусвідомлених особистістю прагнень, потягів, бажань, що зумовлюють її поведінку та діяльність попри всі вимоги раціональності та норми культури. У країнах Заходу його теорія набула величезної популярності. Багато хто із сучасників переконаний, що «психологія — це і є Фрейд», що немає іншої науки про дух, крім фрейдизму, а проникнення в таємницю підсвідомого є «єдиною стежкою», яка приведе людство до нової соціальної гармонії та злагоди.
До всесвітнього визнання вчення 3игмунда Фрейда йшло суперечливо та довго, через полеміку та неприйняття відомих фахівців.
У міру зростання популярності Фрейда зростала і кількість критичних праць, спрямованих проти його поглядів. У 1933 році нацисти спалили його книги в Берліні. Після захоплення німцями Австрії положення Фрейда стає небезпечним, він зазнає переслідувань. Зарубіжні психоаналітичні суспільства збирають значну суму грошей і фактично викуповують Фрейда у німців, які дають йому дозвіл виїхати до Англії. Проте його хвороба прогресує, не допомагають ніякі операції та ліки і в 1939 році він помирає, залишивши після себе створений ним світ, вже повністю відкритий для тлумачень і критики.
Дата добавления: 2015-07-17; просмотров: 136 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
СИТУАЦИЯ ДЛЯ АНАЛИЗА | | | ІІ. Структура особистості за Зигмундом Фройдом |