Словник психологічних термінів. Ізоляція— механізм психічного захисту, який полягає у блокуванні неприємних

Ізоляція — механізм психічного захисту, який полягає у блокуванні неприємних спогадів, переживань, недопуску їх до повного усвідомлення.

Іконічна пам'ять — сенсорна копія візуальної інформації на перифе­ричних частинах аналізаторів.

Іксотимік — тип темпераменту, для якого характерна слабка вразли­вість, зосередження на дрібницях, стриманість у жестикуляції.

Імпульсивні дії — спонтанні, раптові, недостатньо усвідомлені дії, які безпосередньо підпорядковані потребам і емоціям людини.

Індивід (від лат. individuum — неподільне) — людина як представник виду Homo Sapiens.

Індивідуальна увага — увага окремої конкретної особи.

Індивідуальне несвідоме — конфлікти й спогади, які людина колись усвідомлювала, однак тепер вони пригнічені чи забуті.

Індивідуальний стиль діяльності — стійкі, узагальнені особливості виконання діяльності конкретною особою.

Індивідуальність (від лат. individuum — неподільне) — сукупність не­повторно своєрідних рис та особливостей людини, що відрізняє її від інших людей.

Індукція (від лат. inductio — наведення, збудження) — умовиводи від конкретного до загального.

Індукція навичок — див. позитивне перенесення навичок.

Інертність нервової системи — невправність, млявість, низька рух­ливість нервових процесів.

Інсайт (осяяння) (від англ. insight — проникнення у суть) — раптове розуміння проблеми.

Інстинктивні дії — пристосувальні генетично фіксовані несвідомі дії, зумовлені спадковістю.

Інструментальний лідер — лідер, який є ініціатором у видах діяль­ності, які вимагають спеціальних практичних вмінь.

Інструментальні цінності — переконання людини у тому, що у будь-якій ситуації перевагу слід надавати певному способу дій або властивості особистості.

Інтелектуальна увага — увага, пов'язана зі зосередженістю та спрямо­ваністю мисленнєвих процесів.

Інтелектуальна уява — уява, у якій провідну роль відіграють пізна­вальні процеси.

Інтелектуальний лідер — лідер, який є провідним у ситуаціях, які сто­суються розумової діяльності.

Інтелектуальні здібності (від лат. intellectus — розуміння, пізнання) — загальні здібності до пізнання і розв'язання проблем, які визна­чають успішність будь-якої діяльності і складають основу інших здібностей.

Інтелектуальні почуття — див. гностичні почуття.

Інтерактивний компонент спілкування (від лат. interaction — взаємодія) — побудова спільної стратегії взаємодії між партне­рами спілкування.

Інтерв'ю (від англ. interview — бесіда, зустріч) — варіант бесіди, яка має чітко визначену мету, проводиться за стандартизованих умов та містить наперед заданий чіткий перелік запитань.

Інтерес (від лат. interest — важливий, значущий) — 1) емоційно забарвлене позитивне ставлення до навколишнього; 2) спрямо­ваність людини на певний об'єкт чи діяльність.

Інтеріоризація — процес переходу від зовнішньої предметної дії до внутрішньої розумової.

Інтермодальні відчуття — відчуття, які виникають унаслідок взає­модії кількох відчуттів.

Інтерналізація — процес перетворення засвоєних норм і правил по­ведінки у власні ціннісні орієнтації людини.

Інтернальна локалізація контролю — див. внутрішня локалізація контролю.

Інтероцептивні відчуття (від лат. intra — всередині) — відчуття, які виникають унаслідок дії, подразника, який знаходиться у середині організму, а рецептори розміщені на внутрішніх органах.

Інтерпретаційний метод — метод пояснення даних теоретичного та емпіричного дослідження.

Інтерференція (від лат. inter — поміж, ferentis — той, що несе) — взаємодія двох чи більше процесів, при якій одна інформація змішується з іншою.

Інтерференція навичок — див. негативне перенесення навичок.

Інтроверсія (від лат. intra — всередині, versio — звертати, видозміню­вати) — спрямованість особистості на себе, свої переживання і думки.

Словник психологічних термінів

Дата добавления: 2015-07-17