Читайте также:
|
|
погіршується якість, виникають помилки при відтворенні або взагалі відтворення стає неможливими і, нарешті, неможливе впізнавання. Останнє характеризує найбільшу ступінь забування.
Забування може бути тривалим і тимчасовим, але ніколи не буває абсолютним. Як доведено ще дослідами /. Павлова, в людини не настає абсолютного згасання слідів, а значить і не настає абсолютного забування. Так, відомі факти гіпнотичного навіювання людині стану давно минулих літ. Наприклад, дорослій людині навіювали, що вона — 5-річна дитина. Загіпнотизований починав поводити себе відповідно до 5-річного віку, причому чітко згадувались усі ньюанси поведінки. Несвідому сферу пам'яті використовують у гіпнопедії — навчанні під час сну чи гіпнозу. Особливо популярною є думка, що уві сні можна вивчити іноземну мову. Однак, при такому втручанні порушується ціла система пам'яті і несвідомої сфери людини, що може бути небезпечним для фізичного та психічного здоров'я людини.
Тривале забування виникає тоді, коли набуті людиною знання не використовуються у наступній ЇЇ роботі. Тимчасове забування пов'язане з інтерференцією (від лат. inter — поміж; ferentis — той, що несе), а саме взаємодією двох чи більше процесів, при якій одна інформація змішується з іншою.
Розрізняють два види інтерференції: проактивну і ретроактивну. Проактивна інтерференція (від лат. pro — перед) — це погіршення запам'ятовування і відтворення матеріалу під впливом діяльності, яка передує заучуванню. Наприклад, якщо безпосередньо перед заучуванням теми «Будова мозку» студент інтенсивно готовився до контрольної роботи з інформатики, його знання з анатомії мозку навряд чи будуть задовільними. Дія проактивної інтерференції зростає за таких умов: при зростанні ступеню заучу-ваності попереднього матеріалу; при збільшенні його обсягу; при умові, якщо попередній і наступний матеріали подібні.
Ретроактивна інтерференція (від лат. retro — назад) — це погіршення запам'ятовування і відтворення матеріалу під впливом діяльності, яка відбувається після заучування. Наприклад, відразу після вивчення закону Ейнштейна студент, не роблячи перерви, береться за біохімію. У такому разі швидше за все його знання з атомної фізики будуть незадовільними. Дія ретроактив-
ної інтерференції тим сильніша, чим подібніші два суміжні завдання; чим менше за обсягом перше завдання і чим гірше його засвоїли. Найменше матеріалу забувається за умови, якщо інтервал після заучування заповнений сном.
На забування впливають наступні умови:
Надмірно сильний подразник. Подразник, сила якого переходить межі, біологічно допустимі організмом, викликає посилене забування матеріалу.
Характер діяльності, яка безпосередньо передувала запам'ятовуванню або відбувалась безпосередньо після запам'ятовування (див. проактивна та ретроактивна інтерференція).
Значущість матеріалу. Чим менш значущим є матеріал для досягнення життєвих цілей, тим швидше він забувається.
Мотивація діяльності. Надто сильна мотивація пригадати матеріал викликає його гальмування.
Установки людини. Якщо матеріал, що згадується, суперечить основним установкам людини, вона його швидше забуває.
Зміст матеріалу. Матеріал, пов'язаний своїм змістом з потребами людини, забувається повільніше.
Обсяг матеріалу. Відсоток забутого матеріалу після певного відрізку часу після заучування знаходиться в прямо пропорційному відношенні до його обсягу: чим більший обсяг, тим більше забувається. У зв'язку з цим дуже важливо не запам'ятовувати відразу великий обсяг матеріалу.
Усвідомлення матеріалу. Краще усвідомлений матеріал забувається повільніше.
Включення в практичну діяльність. Чим рідше матеріал включається в практичну діяльність, тим швидше він забувається.
Час, який минув після заучування матеріалу. Залежність між кількістю збереженої у довготривалій пам'яті інформації та часом, який минув після її заучування, була експериментально встановлена у 1885 p., німецьким психологом Г. Еббінгаузом при заучуванні безглуздих складів (див. рис. 22).
Дата добавления: 2015-07-17; просмотров: 64 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Відтоврення | | | Пізнавальні процеси особистості |