Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Пізнавальні процеси особистості. мовільне — для дітей

Читайте также:
  1. Адіабатичні процеси в атмосфері
  2. Анодні процеси.
  3. Біологічні в своїй основі процеси відтворення рослин та тварин, що не відносяться до небіологічних та мікробіологічних процесів
  4. Вимоги до особистості педагога у системі виховання М.Монтессорі
  5. Вольова діяльність особистості
  6. Вступ. Державотворчі процеси в епоху раннього середньовіччя. Формування Руської держави у IX - першій половині XI ст.
  7. Етнокультурні процеси в Україні ХІV-ХV ст. на шляху формування українського етносу.

 


мовільне — для дітей. Після того, як з'являється довільне за­пам'ятовування, мимовільне не втрачає свого значення і продов­жує вдосконалюватися в різних формах людської діяльності.

Усі зазначені вище види пам'яті існують у тісному взаємозв'язку і можуть комбінуватися. Найбільшого розвитку в людини досяга­ють ті види, які вона найчастіше використовує. Значний вплив має також професійна діяльність. Наприклад, у вчених добре розвину­та смислова і логічна пам'ять, а механічна — порівняно погано.

12.4. Процеси пам'яті

Процеси пам'яті — це закономірна зміна послідовних явищ пам'яті. До них належать запам'ятовування, збереження, відтво­рення та забування. Всі вони тісно взаємопов'язані, оскільки перебіг кожного залежить від інших.

12.4.1. Запам'ятовування

Запам'ятовування — це такий процес пам'яті, у результаті яко­го відбувається закріплення нового шляхом зв'язування з набутим раніше. Це є необхідною умовою збагачення досвіду індивіда но­вими знаннями.

При запам'ятовуванні матеріалу особливо важливі перші кроки у новій для людини сфері. Коли в пам'яті уже накопичено достат­ньо матеріалу, він легше асоціюється з вже існуючим. З віком здатність до запам'ятовування знижується, однак у професійній діяльності це настає значно пізніше і виражено не так яскраво.

Успішність запам'ятовування залежить від наступних умов1:

Зв'язок з мовленням. Те, що ми можемо висловити словами, зви­чайно запам'ятовується легше і краще, особливо, якщо слово є не лише назвою, але й поняттям.

Чіткість поставленої мети. Людина запам'ятовує насамперед все те, що стосується цілі її діяльності, що сприяє або перешко­джає досягненню цієї цілі. Чим вона чіткіше визначена, тим запам'ятовування відбувається успішніше. Тому перед початком запам'ятовування слід визначитися, що і як слід запам'ятати.

1 Більшість з цих умов одночасно виступають і прийомами ефективного заучування ма­теріалу.


Мотивація запам'ятовування. Найефективнішими мотивами запам'ятовування матеріалу є пізнавальні інтереси, усвідомлення важливості запам'ятовування, а також почуття відповідальності та обов'язку. Особливо це стосується довготривалої пам'яті. Це пов'язується з підвищенням загального рівня активності організму під час мотивованої діяльності. Однак, надмірна моти­вація (замотивованість) може призвести до протилежного резуль­тату — погіршення пам'яті.

Установка на запам'ятовування. Запам'ятовування краще відбувається у тих випадках, коли людина знаходиться в стані го­товності щодо запам'ятовування матеріалу. Якщо установка розра­хована на зберігання інформації упродовж певного часу, то саме на цей час і спрацьовують механізми пам'яті. Це підтверджується дослідами, у яких досліджуваним запропонували запам'ятати два оповідання. Перевірка першого була призначена на наступний день, а щодо другого було сказано, що його треба запам'ятати на­довго. Однак, перевірку обох оповідань провели через місяць. Ре­зультати показали, що друге оповідання запам'яталось значно кра­ще, ніж перше. З цієї ж самої причини матеріал, який студенти вивчають лише до іспиту, який буде за три-чотири дні, через місяць-два вже ледь згадується порівняно з тим, що вивчається ре­гулярно упродовж семестру з установкою на тривале збереження. Виявлено також, що коли зміст матеріалу, що запам'ятовується, суперечить основним установкам людини, наприклад, політичим чи релігійним, вона його буде запам'ятовувати гірше.

Емоційне ставлення до матеріалу. При позитивному емоційно­му ставленні до матеріалу, що заучується, людина запам'ятовує найбільше інформації; при негативному — майже вдвічі менше; при байдужому — найменше. Отже, матеріал, який викликає емоційний відгук, запам'ятовується краще, ніж нейтральний, однак надто сильні переживання витісняють матеріал із свідомості і спричиняють його забування. На цей факт у свій час звернув увагу 3. Фройд, який показав, що людина схильна витісняти у несвідому сферу неприємні враження. Активізуються вони у сно­видіннях, описках і обмовках.

Обсяг матеріалу. Чим більший обсяг матеріалу людина за­пам'ятовує за один раз, тим важче це зробити. Щоб оптимізувати


Дата добавления: 2015-07-17; просмотров: 57 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Сприймання | Класифікація за провідним аналізатором | Пізнавальні процеси особистості | Пізнавальні процеси особистості | Пізнавальні процеси особистості | Пізнавальні процеси особистості | Список літератури | Пізнавальні процеси особистості | Класифікація за тривалістю закріплення та зберігання матеріалу | Пізнавальні процеси особистості |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Класифікація за характером психічної активності| Пізнавальні процеси особистості

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)