Нормативні та розрахункові навантаження

Вихідними величинами та основними характеристиками навантажень є нормативні навантаження, що позначаються зазвичай індексом «н» (наприклад, gн, рн, Рн і т. П.). Відхилення враховуються коефіцієнтами перевантаження п, значення якого в більшості випадків більше одиниці (1,1-1,6).

Коефіцієнт перевантаження встановлюється з урахуванням мінливості самої навантаження і в залежності від групи і виду граничного стану, від призначення будівлі (споруди), від умов його експлуатації.

Шляхом множення нормативної навантаження на коефіцієнт перевантаження отримують величину, звану розрахунковим навантаженням, яка і приймається в розрахунках конструкцій. Таким чином,

g = gнn; р = РНП; Р = РНП.

Перевірку конструкцій за другою групою граничних станів виробляють на дію постійних і тимчасових нормативних навантажень.

В СНиП П-6-74 розрізняють навантаження постійні і тимчасові, а серед тимчасових виділяють тривалі, короткочасні і особливі.

До постійних навантажень відносять масу огороджувальних та несучих конструкцій будівель і споруд, і т. П.

До тимчасових тривалих навантажень відносять масу технологічного обладнання та супутніх технологічному процесу матеріалів, тиск газів, рідин і т. П.

До короткочасних навантажень відносять навантаження від рухомого транспорту (кранів, тельферів), від людей, снігові і вітрові навантаження, температурні кліматичні впливи і т. Д.

До особливих навантажень відносять сейсмічні впливи. Ймовірність того, що все короткочасні і особливі навантаження не можуть одночасно досягти своєї максимальної величини, враховується коефіцієнтом поєднання пс, який менше одиниці. У зв'язку з цим встановлені основні сполучення, що складаються як сума постійних, тривалих і короткочасних навантажень. При основних сполученнях коефіцієнт пс = 0,9 вводиться до величин короткочасних навантажень, коли враховується одночасне дію двох (або більше) короткочасних навантажень.

5. Основне призначення несучих будівельних конструкцій.Мета та задачі розрахунку. Будівельними несучими конструкціями промислових і цивільних будинків та інженерних споруд називаються конструкції, розміри перерізів яких визначаються розрахунком. Це основне їх відмінність від архітектурних конструкцій або частин будівель, розміри перерізів яких призначаються згідно архітектурним, теплотехнічним або іншим спеціальним вимогам.

Сучасні будівельні конструкції повинні задовольняти наступним вимогам: експлуатаційним, екологічним, технічним, економічним, виробничим, естетичним та ін

При спорудженні об'єктів газонафтопроводів широко застосовуються сталеві і збірні залізобетонні конструкції, у т. ч. найбільш прогресивні - попередньо напружені, Останнім часом отримують розвиток конструкції з алюмінієвих сплавів, полімернихматеріалів, кераміки та інших ефективних матеріалів.

Будівельні конструкції дуже різноманітні за своїм призначенням та застосування. Тим не менше їх можна об'єднати за деякими ознаками спільності тих чи інших властивостей і найдоцільніше класифікувати за такими основними ознаками:

1) по геометричному ознакою конструкції прийнято розділяти на масиви, бруси, плити, оболонки (рис. 1.1) і стрижневі системи:

- Масив - конструкція, в якій всі розміри одного порядку;

· брус - елемент, в якому два розміри, що визначають поперечний переріз, у багато разів менше третього - його довжини, тобтовони різного порядку: b «I, h«/; брус з ламаною віссю прийнято називати найпростішої рамою, а з криволінійної віссю - аркою.

· плита - елемент, в якому один розмір у багато разів менше двох інших: h «a, h«I. Плита є окремим випадком більш загальногопоняття - оболонки, яка на відміну від плити має криволінійний обрис;

· стрижневі системи являють собою геометрично незмінні системи стрижнів, з'єднаних між собою шарнірно або жорстко. До них відносять будівельні ферми (балкові або консольні) (рис. 1.2).

2. за характером розрахункової схеми конструкції ділять на статично визначні і статично невизначених. До перших відносять системи (конструкції), зусилля або напруги в яких можуть бути визначені тільки з рівнянь статики (рівнянь рівноваги), до других - такі, для яких одних рівнянь статики недостатньо і для вирішення потребує введення додаткових умов - рівнянь сумісності деформацій.

3. з використовуваних матеріалів конструкції ділять на сталеві, дерев'яні, залізобетонні, бетонні, кам'яні (цегляні);

4) за характером напружено-деформованого стану (ПДВ), тобто виникають у конструкціях внутрішніх зусиль, напружень і деформацій під дією зовнішнього навантаження, умовно можна поділити їх натри групи: найпростіші, прості і складні (табл. 1.1).

Такий поділ дозволяє привести в систему характеристики видів напружено-деформованих станів конструкцій, які широко поширені в будівельній практиці. У представленій таблиці
важко відобразити всі тонкощі і особливості зазначених станів, але вона дає можливість порівняти і оцінити їх у цілому. При розрахунку конструкцій можна керуватися різними критеріями і вимогами. До 1955 року в СРСР застосовувалися розрахунки по допускаються напруженням. Виконувалося вимога, щоб спроектована конструкція можливо меншого перетину зберігала свою міцність. Фактично, застосовувався єдиний коефіцієнт запасу для всіх конструкцій незалежно від способу їх використання та умов роботиЗ тих пір став застосовуватися метод розрахунку граничних станів, що враховує вимоги нормальної експлуатації. Такий метод враховує три граничних стану (ПС) залежно від трьох вимог до конструкцій

1ПС - по несучої здатності. Розрахунок повинен був гарантувати міцність, стійкість і витривалість конструкції.

2ПС - по деформації і переміщенням. Наприклад перекриття може прогнутися так, що не втратить свою міцність, проте з експлуатаційною точки зору викличе ряд проблем, як наприклад руйнування огороджувальних конструкцій, несучих стін, перегородок.

3ПС - по тріщиностійкості. Обмежується величина розкриття тріщин або не допускається їх утворення так, щоб не було загрози експлуатації споруди внаслідок втрати непроникності, корозії елементів або місцевих руйнувань.

Найбільші навантаження, виникнення яких не порушить експлуатації, називаються нормативними. Твір нормативних навантажень на коефіцієнт перевантажень називається розрахунковими навантаженнями Виходячи з класифікації навантажень, все навантаження можуть діяти неодночасно. Тому при розрахунках враховуються різні поєднання навантажень (основні, додаткові та особливі). Основне поєднання включає всі постійні навантаження, тимчасові тривалі і одну короткочасну, яка має найбільший вплив. Додаткові поєднання містять всі тривалі, тимчасові тривалі і все короткочасні навантаження. В особливих поєднаннях додається одна з особливих навантажень

6 Метою розрахунку будівельних конструкцій є за­безпечення необхідних умов експлуатації будівлі чи споруди і достатньої їх міцності при наймен­ших витратах матеріалів та праці на виготов­лення, монтаж і експлуатацію, тобто найменшій зведеній вартості. Останнім часом конструкції розраховують на силові та інші впливи за гра­ничними станами, при яких вони перестають за­довольняти вимоги, поставлені під час зведення й експлуатації.Граничні стани першої групи призводять до вичерпання несучої здатності конструкцій, зумов­люють їх непридатність до подальшої експлуа­тації;Найпоширенішими граничними станами пер­шої групи є в'язке, крихке, втомне чи іншого ха­рактеру руйнування, спричинене силовими впли­вами; руйнування від одночасної дії силових фак­торів та несприятливих впливів зовнішнього се­редовища; загальна втрата стійкості форми; втрата стійкості положення; якісна зміна конфігу­рації; резонансні коливання; стани, при яких ви­никає необхідність припинити експлуатацію через текучість матеріалу, зсуви у з'єднаннях, пов­зучість, наявність тріщин у металевих конструк­ціях тощо.

Види та властивості деревини. деревина — внутрішня частина дерева, що знаходиться під корою і використовується як сировина для будівництва, виготовлення меблів, виробництва паперової пульпи тощо; Класифікація деревини

Дата добавления: 2015-07-16