Затверджені 4 страница

Розрахунок кількості повітря на пневматичну аерацію
Зона денітрифікації В зоні денітрифікації необхідно забезпечити тільки перемішування мулової суміші для виключення випадіння осаду і інтенсифікації масообміну. Цього можливо досягнути за допомогою механічних мішалок, або середньобульбашковою аерацією з невеликою інтенсивністю. Тому що останній спосіб не пов’язаний з установкою і роботою у воді механізмів, його і рекомендується застосовувати.
1. Вибраний тип аераторів		Cередньобульбашкова аерація наприклад, перфорировані труби
2. Інтенсивність аерації	м^3/(м^2∙год)	Іден,приймається по таблиці 43 [2], як мінімальне значення інтенсивності аерації в аеротенкі
3. Витрата повітря	м^3/год
Зона нітрифікації
1. Тип аераторів		Рекомендується призначати дрібнобульбашкову аерацію
2. Коефіцієнт, який враховує тип аератора		К1, приймається по п 6.157 [2], уточнюється після визначення площі табілін зони в частині аеротенку, де розміщується нітрифікація
3. Глибина занурення аераторів	м	ha,приймається рівною глибині аеротенку
4. Коефіцієнт, який залежить від глибини занурення аераторів		К2, приймається по п 6.157 [2]
5. Середньомісячна температура стічних вод	^0С	Tw, по завданню
6. Коефіцієнт, що враховує температуру стічних вод		Кт= 1+0,02·(Tw-20)
7. Коефіцієнт якості стічних вод		К3,приймається по п 6.157 [2]
8. Розчинність кисню у воді в залежності від атмосферного тиску і температури	мг/л	СТ,приймається по довідкових даних
9. Розчинність кисню у стічних водах	мг/л
10. Питома витрата кисню	мгО2/мгБПК	qo,приймається рівним 1,1

11. Робоча концентрація кисню в аеротенкі	мг/л	С0,приймається 2-4 мг/л
12. Питома витрата повітря	м^3/м^3
13. Витрата повітря на аерацію в аеротенках	м^3/год	Qair = qair·qw∙(1+R)
14. Вид аератора		для дрібнобульбашкової аерації по вибору може бути фільтросні пластини, фільтросні труби, аератори АКВА-ПРО-М, тканинні аератори та інши
15. Потужність аератора	або	qа, визначається по довідкових даних (див додаток 2)
16.Кількість аераторів	штук або м	nа = Qair/qа
17. Площа зони аеротенків, що аерується	м^2	faz,визначається з врахуванням п 6.157[2]
18. Уточнений коефіцієнт К1		визначається по співвідношенню faz/fat по таблиці 42 [2], fat = Wнітр/(nаер nкор BH)
19. Примітка		далі розрахунок повторюється з рядка 2 до рядка 13
20. Робоча глибина аеротенків	м	Н,див. раніше назначені розміри секцій аеротенків
21. Тривалість аерації у зоні нітрифікації	год	tз.н.приймається по рядку 28 попередньої таблиці
22. Інтенсивність аерації	м^3/(м^2∙год)
23. Примітка		Якщо Iа > Ia,max необхідно збільшити площу аеротенків, якщо Iа < Iа,min необхідно збільшити витрату повітря. (див. п. 6.157 [2]).
Розрахунок кількості зворотного і залишкового мулу
1. Концентрація активного мулу із вторинного відстійника	г/л	ar, рекомендується призначати при використанні для вторинного відстоювання: радіальних відстійників–5-6 г/л, вертикальних відстійників–4 г/л (така концентрація буде і в регенераторі)
2. Ступінь рециркуляції зворотного активного мулу (зовнішня рециркуляція)

3. Ступінь рециркуляції мулової суміші з нітрифікатора в денітрифікатор (внутрішня рециркуляція)		Rвн=R-Rr
4. Витрата зворотного мулу	м^3/год	qr = Rr·qw
5. Витрата мулової суміші з нітрифікатора в денітрифікатор	м^3/год	qвн = Rвн·qw
4. Приріст активного мулу	мг/л	Pi =
5. Кількість залишкового активного мулу	м^3/доб
м^3/год	qзал = Qзал/24

4.8. Біологічні фільтри

Таблиця 4.7. Розрахунок біофільтрів

Найменування величин	Один. виміру	Розрахункова формула	Значення
Високо навантажені біологічні фільтри а) Аерофільтри
1. БПКполн стічних вод, що поступають	мг/л	Len, див. розділ 1.2., (при інтенсифікації первинного відстоювання з урахуванням зниження БПКполн при біокоагуляції (п 6.116. [2])
2. БПКполн очищених стічних вод	мг/л	Lex,приймається відповідно розрахункам необхідної ступені очистки (див. розділ 2.3.2), або по завданню
3. Коефіцієнт Каf		Каf = Len/Lex
4. Розрахункова температура стічних вод	ОС	Тw,по завданню
5. Вид завантаження		Приймається згідно п 6.121 [2]
6. Робоча висота біофільтрів	м	Haf,приймається по п. 6.133 [2] з урахуванням Каf по таблиці38 [2]
7. Питома витрата повітря	м3/м3	qa,приймається по п. 6.133 [2]
8. Гідравлічне навантаження		qaf,приймається по п. 6.133 і 6.134 [2]

9. БПКповн суміші вихідних стічних вод і очищених стічних вод що рециркулюють	мг/л	Lmix,приймається не більш 300 мг/л (див п. 6.132 [2]) і не більш значення Каf∙∙Lex, деКаfмаксимальне значення коефіцієнту з таблиці 42 [2] при температурі Тw
10. Коефіцієнт рециркуляції очищених стічних вод
11. Добова витрата стічних вод	м3/доб	Qдоб,приймається згідно з розділом 1.1.
12. Площа аерофільтрів	м^2
13. Витрата повітря, який подається до аерофільтра	м^3/год
14. Тип вентиляторів, їх продуктивність та кількість		приймається по [21], і згідно з п. 6.120 [2]
15. Кількість аерофільтрів		naf,приймається згідно з п 6.124 [2]
16. Площа одного аерофільтра	м^2	faf,1=Faf/naf
17. Розміри аерофільтра в плані	м	при спринклерної системі зрошення приймаються аерофільтри прямокутні в плані, при зрошенні реактивними зрошувачами – круглими; розміри приймаються по faf,1	Вaf= Laf= або Daf=
б) Біофільтри з пластмасовим завантаженням
1. БПКполн стічних вод, що поступають на біофільтр	мг/л	Len, див. розділ 1.2., (при інтенсифікації первинного відстоювання з урахуванням зниження БПКполн при біокоагуляції (п 6.116. [2]), але не більш 250мг/л; якщо більш, треба вводити рециркуляцію очищеної води
2. БПКполн очищених стічних вод	мг/л	Lex,приймається відповідно розрахункам необхідної ступені очистки (див. розділ 2.3.2), або по завданню
3. Потрібний ефект очистки
4. Розрахункова температура стічних вод	ОС	Тw,по завданню
5. Вид завантаження		Приймається згідно п 6.138 [2]
6. Робоча висота біофільтрів	м	Hрf,приймається по п. 6.138 [2]
7. Вид аерації		приймається згідно п 6.138 [2]

8. Гідравлічне навантаження		qрf, приймається по п. 6.139 [2]
9. Оцінка необхідності введення рециркуляції		Якщо БПКповн стічних вод після механічної очистки, включаючи інтенсифікацію первинного відстоювання, Len,ф перевищує 250 мг/л, необхідно вводити рециркуляцію
10. Коефіцієнт рециркуляції очищених стічних вод
11. Добова витрата стічних вод	м^3/доб	Qдоб,приймається згідно з розділом 1.1.
12. Площа біофільтрів	м^2	,якщо рециркуляція не потрібна Кrc дорівнює нулю
13. Кількість біофільтрів		nрf,приймається згідно з п 6.124 [2]
14. Площа одного біофільтра	м^2	fрf,1=Fрf/nрf
15. Розміри біофільтра в плані	м	при водоструминної системі зрошення приймаються біофільтри прямокутні в плані, при зрошенні реактивними зрошувачами – круглими	Врf= Lрf= або Dрf=
Розрахунок спринклерної системи зрошення*
1. Вільний напір на головках спринклерів	м	Нв,приймається 1,5 м і становить з урахуванням утрати напору 75% загального статичного напору на головках спринклерів
2. Загальний статичний напір на головках спринклерів	м	Нзаг = Нв/0,75
3. Площа, яка зрошується одним спринклером	м^2	fcпр,визначається по графіку залежності від Нв і діаметра сопла спринклера (див. додаток 4)
4. Кількість спринклерів	шт	ncпр=F/fcпр,де F – площа біофільтра, м^2
5. Тривалість наповнення дозувального бака	хв	tнап,приймається не менш 5 хв
6. Об’єм дозувального бака	м3
Розрахунок реактивного зрошування біофільтрів
1. Кількість радіальних труб зрошувача		nр.т.,приймається 2,4 або 6

2. Кількість зрошувачів		nзр,приймається рівноюnafабоnpf
3.Розрахункова витрата на одну радіальну трубу	л/с
4. Швидкість води у початку радіальної труби		Vр.т., приймається рівною 0,5 – 1,0 м/с
5. Діаметр радіальної труби зрошувача	мм
6. Діаметр зрошувача	мм	Dзр = Daf(або Dpf) – 200
7. Діаметр отворів на радіальних трубах	мм	dотв,не менш 10 мм
8. Швидкість виходу води х отворів	м/с	vотв,приймається не менш 0,5 м/с
9. Кількість отворів на одної радіальної трубі
10. Модуль витрати	л/с	К,приймається в залежності від діаметра радіальних труб (див. додаток 5)
11. Необхідний напір перед зрошувачем	м
12. Частота обертання зрошувача	1/хв
13. Відстань між двома останніми отворами	мм	а, обчислюється за формулою
14. Примітка		Відстань від любого отвору до вісі зрошувача можливо визначити за формулою: , де і – порядковий номер отвору від вісі зрошувача

* Найбільш докладно розрахунок спринклерної системи зрошування приведений довіднику проектувальника [3]. Такий розрахунок може виконуватись по завданню керівника.

4.9. Вторинні відстійники

Вторинні відстійники розраховуються по гідравлічному навантаженню, яке залежить від яких споруд біологічної очистки вони установлюються.

Таблиця 4.8. Розрахунок вторинних відстійників

Найменування величин	Один. виміру	Розрахункова формула	Значення
Розрахунок вторинних відстійників після біофільтрів
1. Гідравлічна крупність біологічної плівки	мм/с	uo, приймається по п. 6.160 [2]
2. Тип відстійника		приймається по п. 6.57 [2]
3. Коефіцієнт використання об’єму		Kset,приймається по таблиці 31 [2]
4. Навантаження на поверхню вторинного відстійника		qssb=3,6∙Kset∙uo
5. Розрахункова витрата	м^3/год	- максим. годинна витрата (з табі. 1.1.) даних вказівок
6. Площа відстійників	м^2
7. Кількість відстійників		nssb,приймається по п. 6.59 [2]
8. Площа одного відстійника	м^2	fssb=Fssb/nssb; при мінімальної кількостівідстійниківfssb=(1,2 – 1,3)∙Fssb/nssb
9. Розміри в плані	м	для вертикальних і радіальних відстійників: діаметр відстійника ; для горизонтальних відстійників поfssb призначають ширину В і довжину Н
10. Глибина відстійника	м	Hssb, приймається по таблиці 31[2] з урахуванням типових рішень
11. Вологість осаду	%	Pssb, приймається по п. 6.135 [2]
12. Кількість осаду		,де NГ - по БПК (див розділ 1.3.)
Розрахунок вторинних відстійників після аеротенків
1. Тип відстійника		приймається по п. 6.57 [2]
2. Коефіцієнт використання об’єму зони відстоювання		Кss,приймається по п. 6.161 [2]
3. Глибина зони відстоювання	м	Нset,приймається по таблиці 31 [2]
4. Концентрація мулу в відстояної воді	мг/л	аt,приймається по п 6.161 [2]

5. Муловий індекс	см3/г	І, приймається з розрахунку аеротенків
6. Навантаження на поверхню вторинного відстійника
7. Розрахункова витрата	м^3/год	- максим. годинна витрата (з табі. 1.1.) даних вказівок
8. Площа відстійників	м^2
9. Кількість відстійників		nssb,приймається по п. 6.59 [2]
10. Площа одного відстійника	м^2	fssb=Fssb/nssb; при мінімальної кількостівідстійниківfssb=(1,2 – 1,3)∙Fssb/nssb
11. Розміри в плані	м	для вертикальних і радіальних відстійників: діаметр відстійника ; для горизонтальних відстійників поfssb призначають ширину В і довжину Н; остаточно розміри приймаються з урахуванням типових рішень
12. Глибина відстійника	м	Hssb, приймається по таблиці 31[2] з урахуванням типових рішень

4.10. Споруди для доочистки стічних вод

Умови, при яких потрібна доочистка стічних вод, а також методи доочистки, розглянуті в розділі 3. Далі приведена методика розрахунку табілінера доочистки з волокнистим завантаженням (йоржами), яка дозволяє не тільки знизити концентрацію завислих речовин, БПК, але здійснювати нітрифікацію. Розрахунки інших споруд для доочистки приведені в літературних джерелах [1-3, 12].

Таблиця 4.9. Розрахунок біореакторів доочистки

Найменування величин	Один. виміру	Розрахункова формула	Значення
1. Розрахункова витрата	м^3/год	- максим. годинна витрата (з табл. 1.1.) даних вказівок
2. БПКполн стічних вод, що поступають в біореактори	мг/л	Len, назначається рівним БПКполн стічних вод після повної биологичної очистки

3. БПКполн доочищених стічних вод	мг/л	Lex, приймається відповідно розрахункам необхідної ступені очистки (див. розділ 2.3.2), або по завданню
4. Концентрація активного мулу в біореакторі	г/л	аі, по конструктивним міркуванням рекомендується призначати у межах 2,5-3,0 г/л
5. Максимальна питома швидкість окислення органічних речовин	мг/(г·год)	ρmax, приймається 57,9 мг/(г·год) [20]
6. Константа, яка характеризує властивості органічних речовин	мг/л	Кl, приймається 34,5 мг/л [20]
7. Константа, яка характеризує вплив кисню	мг/л	К0, приймається по таблиці 40 [2]
8. Концентрація розчиненого кисню	мг/л	С0,приймається по таблиці 40 [2]
9. Коефіцієнт інгібування продуктами розпаду активного мулу	л/г	φ, приймається 0,09 [20]
10 Зольність активного мулу		s,приймається
11. Питома швидкість окислення органічних речовин	мг/(г·год)
12. Тривалість доочистки по БПКполн	год
13. Концентрація амонійного азоту в стічних водах, яки поступають на доочистку	мг/л	, приймається рівною , тобто концентрації амонійного азоту в стічних водах на виході з зони нітрифікації аеротенка (див. рядок 6 табл. 4.7.)
14. Концентрація амонійного азоту в доочищених стічних водах	мг/л	, приймається по розрахунку необхідної ступені очистки або по завданню.
15. Питома швидкість нітрифікації	мг/(г·год)
16. Необхідна тривалість нітрифікації в биореакторі доочистки	год

17. Фактична тривалість доочистки	год	tдооч, приймається найбільший з рядка 12 і 16
18. Об’єм біореакторів доочистки	м^3	Wдооч = ∙tдооч
19. Кількість біореакторів		nдооч, приймається не менш двох
18. Об’єм одного біоректора	м^3	Wдооч,1= Wдооч/nдооч
19. Розміри біореактора	м	Ндооч –глибина назначається однаковою з глибиною аеротенка; Вдооч – ширина назначається типової ширині коридору аеротенка [3]; довжина біореактора
20. Питома кількість мулу на одиниці довжини йоржа	г/пог.м	апит, приймається на рівні 70 г/пог.м
21. Питома кількість йоржів	пог.м/м^3	lпит.йорж=аі1000/апит,але не більш 45-50 пог.м/м^3
22. Загальна кількість йоржів	пог.м.	Lйорж=lпит.йорж∙Wдооч
т	Gйорж=Lйорж∙/10^4
23. Питома витрата повітря на аерацію		qпит, приймається рівним 2 [20]
24. Витрата повітря на аерацію	м^3/год	Qпов= qпит∙Wдооч
25. Питома інтенсивність барботування при регенерації йоржів	л/(с∙м^2)	Ібарб,приймається рівним 15 л/(с∙м^2)
26. Витрата повітря на барботування	м^3/год	Qбарб= Ібарб∙Wдооч,1/Ндооч
Розрахунок регенераційного періоду в роботі біореактора доочистки. Біореактори регенерують послідовно барботуванням під насадку з йоржів протягом 10 хв і з подальшим спорожненням споруди
1. Ступінь розпаду активного мулу в біореакторах		r, приймається на рівні 0,3 – 0,35 [20]
2.Межрегенераційний період	доба

Дата добавления: 2015-07-15