Режим харчування

Загальними для всіх організмів є періодичні коливання біохімічних та фізіологічних процесів, пов’язаних з обертанням Землі (зміною дня та ночі, сезонів року та ін.). Відповідно до цих факторів змінюються активність ферментів, секреція гормонів, чутливість до подразників і т.д. Багато циклічних зрушень повторюються не точно через 24 години, а через періоди часу, близькі до доби і тому їх називають цілодобовими.

Підпорядкована цим ритмам і травна система. Вони відіграють значну роль у секреції травних соків, засвоєнні їжі та інших процесах. Якщо дотримуватись ритму вживання їжі, то вона потрапляє в сприятливі умови для перетравлення, тим більш, що час її прийому є умовним сигналом для відповідної підготовки всіх ланок травної системи. Додержання правильного режиму харчування забезпечує нормальне функціонування травного апарату, повнішу засвоюваність їжі, а також рівномірне постачання і своєчасне поповнення організму поживними речовинами протягом доби.

Прийом їжі у суворо встановлені години виробляє «умовний рефлекс на час», який забезпечує ритмічність процесів секреції і оптимальне виділення травних соків. У разі недодержання звичних годин прийому їжі рефлекс згасає, що неминуче позначається на стані харчового центру і виражається у порушенні апетиту і поганому засвоєнні їжі.

Найбільш раціональним визнаний чотириразовий прийом їжі. На практиці часто реалізується триразове її вживання. При більш рідкому прийманні їжі погіршуються умови травлення, відбувається перевантаження травного апарату великою її кількістю. У результаті цього створюється невідповідність між масою субстратів та можливостями їх ферментативного розщеплення. Нутрієнти не встигають повністю гідролізуватися і не можуть бути використані організмом.

Доведено, що порушення режиму харчування сприяє розвитку атеросклерозу, особливо в середньому та похилому віці, а також збільшенню маси тіла, в тому числі у дітей та підлітків. Гіпокінезія погіршує шкідливий ефект рідкого приймання їжі.

Оптимальна тривалість перерв між їжею – 4-5 годин, вночі повинен бути 8-10-годинний проміжок часу між прийомами їжі.

Важливе значення мають також інтервали між окремими прийомами їжі. Тривалість інтервалів обґрунтовується тим часом, який необхідний для повного розщеплення і всмоктування поживних речовин, що містяться у з’їденій їжі, тобто інтервали між прийманнями їжі не повинні бути великими або короткими. Великі інтервали можуть призвести до перезбудження харчового центру і виділення великої кількості активного шлункового соку, який, контактуючи із слизовою оболонкою порожнього шлунка, може справляти на неї подразливу дію, аж до виникнення запалення і навіть опіку, особливо якщо секреція супроводжується спастичними скороченнями судин шлунка.

Їжа, яка вжита через короткі інтервали, до чергового прийому повністю не перетравлюється і не засвоюється. Це може призвести до дисфункції кишок – розладу секреторної і моторної діяльності. Найоптимальніші для дорослої здорової людини інтервали у 4-6 годин. Під час відпочинку (сну) інтервал подовжується до 10-11 годин, протягом яких відновлюється здатність органів травлення до нормальної діяльності на наступну добу; у цей період шлункова секреція у нормі майже повністю припиняється. Тому вечеряти рекомендується за 2-3 години до сну. Між «легкими» прийомами їжі інтервал може бути скорочений до 2-3 годин.

Велике значення має черговість прийому страв. Обід звичайно починають із закусок, що збуджують апетит. З цього приводу І.В.Павлов писав: «… усі закуски перед капітальною їжею, очевидно, розраховані на те, щоб збудити цікавість, інтерес до їжі, посилення бажання їжі». За закусками споживають перші страви, що містять екстрактивні речовини. Вони посилюють дію закусок. Потім вживають другі страви як джерела основної частини поживних речовин обіду. Третьою стравою, звичайно, буває компот, кисіль або інші солодкі напої та страви.

Суттєве значення має раціональний розподіл енергетичної цінності раціону і його якісного складу за окремими прийомами їжі. Від цього залежить ступінь використання нутрієнтів організмом і нормальне функціонування органів травлення. Розподіляють енергетичну цінність і нутрієнтний склад їжі за окремими прийомами залежно від віку, професії, робочої зміни тощо.

Режим харчування залежить від характеру трудової діяльності, занять спортом, чергування праці та відпочинку протягом доби.

У середньому у дорослих людей при чотириразовому харчуванні перший сніданок повинен задовольняти за складом 20-25 % добової потреби в нутрієнтах, другий сніданок або полуденок – 10-15, обід – 40-45, вечеря – 20-25 %.

При триразовому харчуванні сніданок повинен забезпечувати 25-30% добового раціону, обід – 45-50, вечеря – 20-25 %.

Можливі й інші варіанти режиму харчування залежно від умов виробничої діяльності, сезону року, наприклад, для робітників сільського господарства влітку (див. розділ 19).

Засвоєнню їжі сприяє правильна послідовність вживання відповідних страв. Найбільш доцільний наступний порядок, встановлений століттями, наприклад, для обіду – спочатку закуска або салат, потім перша рідка страва. Вони містять речовини, які збуджують апетит, і, отже, секрецію травних соків. Друга страва повинна бути основним джерелом пластичних та енергетичних ресурсів, які потрапляють до вже підготованих травних органів. Третя страва – солодка. Вона “пестить” смак (І.П. Павлов), надаючи задоволення, і могла б загальмувати травлення під час вживання до прийому інших страв.

При виході на роботу натще працездатність знижується. Ще гірше виявляється вживання одної склянки кави як єдиного компонента сніданку.

Порушення режиму харчування є однією з найбільш частих причин розвитку гастриту, виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки, а також інших захворювань шлунково-кишкового тракту.

Таким чином, режим харчування – один з найважливіших елементів використання організмом їжі.

Дата добавления: 2015-07-15