Примітки. 1) У Кубалі очевидно недоглядом 16 ст

¹) У Кубалі очевидно недоглядом 16 ст. ст.

²) Вовк-Карачевський с. 36-7. Герасимчук с. 96-7, Кубаля с. 113-15. Костомаров подав свобідну парафразу промови Бєньовського за Коховським — властиво за польською його перерібкою — Historya panowania Jana Kazimierza, Кубаля свобідно переробив перерібку Костомарова, і вийшла промова досить гарна — але доволі далека від свого прототипу. Наведу для порівняння оце місце:

Коховський с. 313:	Кубаля с. 515:
Погляньте на цивільне правління і політичні способи адміністрування вашої країни. Колись військо Зап. прегарно і добровільно служило королям — тепер мусять слухати тільки суворих наказів, що приходять з-далека. Давніш воно вибирало своїх старшин і по своїй волі скидало, тепер єсть такий, що накидає вам своїх послушників, а тих що вам подобаються, нищить через убійників. Проливаючи кров свою ви б'єтесь для чужого народу, рискуючи своїм життям здобуваєте тріумфи неприязному панові, що для того тільки включає Україну між свої титули, аби її просторами і мужністю козаків залистити від татарських нападів свою північну країну.	А як (цар) поступає в справах світських, так ви за польського панування не знали. Мусите слухати суворих наказів. Давніш вибирали-сьте старшину, тепер є вже такі що накидають вам своїх невільників, а тих, що вам подобаються хочуть позбавити життя.
Вони орють, вони жнуть — хлібороби ваші, а він, перетопивши ці бо багатства в дорогий метал, наповняє вашим золотом Москву, що сама не родить золота. Відібравши від вас увесь метал, цей жадний старець (жебрак) не минає і гармат ваших мідяних, а справляє їх горі рікою до Москви. Він і зелізо вирве з вашого вжитку — боячись особливо того, що ви носите при вашім боці. Чи до смаку вам, запорожці, ощадність того народу? чи має убога гунька(Gausape — грубого виробу вовняна тканина, або повсть.) бути одежою козаків, а личаки, обув'ям? І пощо такий суворий закон? Скромність чи багатство одежі залежить від достатку, багатство чи незаможність дає правила убранню кожного. А ці закони против роскоші тільки законодавцеві, що береться означати спосіб вашого життя, кидає анахтему на прийняті у вашого народу забави, обмежує ваше приватне життя, збиваючи з того для себе доходи. А Рчп. польська нічого більше від вас не вимагає, запорожці, крім вірності і покірності. В столі, в одежі заховуйте ваші старі звичаї! Ми не ганимо ні роскішного життя, ні економного, які б не були наші власні звичаї чи правила.	Всі доходи збирає собі цар. Не дозволяє бідному козакові пити горілки, меду ані пива. Велить вам носити московські кожухи і личаки, старинні звичаї хоче знищити і ледво що за людей вас уважає, рад би був і язики вам повідтинати аби ви не говорили, і очі повиколювати, аби не дивились і держить вас, поки нас поляків, кров'ю вашою не звоює, а тоді вас за Біле озеро переселить, а Україну населить своїми московськими хлопами.
Отже чи відчуваєте в якій зневазі живете? Він (цар) вам як зможе — і світ від очей відбере! Він сердиться, що ви дихаєте, що ви говорите, що людський вигляд маєте. Обхоплений гнівом, він хоче вирвати у вас саму цю землю, на котрій ви живете — цю батьківщину, предків ваших осідок, — призначив на переселення ваше з дітьми вашими — якщо тому можна вірити, велику пустиню за Білим Озером, а Україну хоче заповнити мужиками (буквально “від Золотої Баби” з Уральських сторін)...

³) Текст перший видав М. Стадник при своїй студії про Гадяцьку унію в Записках Укр. Наук. Тов. в Києві, кн. VIII. Текст другої ред. — Герасимчук в своій студії про Гадяцьку унію. Зап. Наук. Тов. Шевченка т. LXXXVII, відб. с. 98 і потім в Укр. Архіві, т. III.

⁴) Тут стоїть цифра 1, але дальший текст не розбито на такі нумеровані пункти, для переглядності я поставив цифри й далі — але в скобках. Офіціальний текст включений до Volumina Legum також не має цього поділу на пункти.

⁵) В розумінню людей православної віри.

⁶) A unia ktora dotąd Rsptą mieszała tak się znosi w Koronie y (w) W. X. Lit. — aby kto chce do rzymskiego, a kto chce do greckiego nie uniatskiego nabozenstwa wracał.

⁷) В другім тексті додано: "з п'ятим — мстиславським в в. кн. Лит.”, теж в Volum. legum.

⁸) В старім вид. Єрлича Войціцького помилково: в в. кн. Лит.

⁹) Ці постанови про амнестію і скасовання конфіскат буквально сходяться з “пунктами” Тетері, тільки в тексті 6 (16) вересня розвиваються ширше:

Пункти Тетері:

Акт Гадяцький:

Ponieważ hetman z woyskiem Zap. z miłości przeciwko panu i własney ojczyzny, z dobrey woli swey, do tegoż własnego pana, odstępując wszelakich postronnych protectyi powraca, tedy i. k. m. р. nasz mił. ze wszystką Rzptą to cokolwiek р. bog dopuscił na oboią stroną za grzechy zobopolne maiestatowi iego oddawszy wieczną amnystią to iest zapomnieniem wiecznym pokrywa. Assecuruiąc, iż żadney zemsty ani majestat panski ani senat, ani wszystka Rzpta ani żaden z prywatnych przeciwko kozakom y żadnemu z osobna nie będzie praetendewał, y owszem wszystkie niesmaki wojenne zobopolnie sobie podarowawszy żaden na drugiego ani jawnej ani potaiemnej nie ma knować pomsty y praktyki i т. д.

A ponieważ w. hetman z woyskiem Zap. od Rzptey oderwanym z miłosci przeciwko i. k. mci panu swemu mił. y własnej oyczyznie wszelakich odstępując postronnych protectyi powraca, tedy i. k. m. р. nasz mił. y wszystkie stany koronne y w. x. Lit. to cokolwiek pan bog na obie strony dopuscił, maiesiatowi iego swiętemu za grzechy spolne ofiarowawszy, wieczną amnistią to iest zapomnieniem wiecznym pokrywa. Assecuruiąc wszelkiey condyciey ludzie od namnieszego do naywiększego nikogo nie wyimuiąc tak zposrodku woyska Zap. iako też stanu szlachetskiego urzędnikow iako y prywatnych ludzi będących, tych zgoła wszystkich, ktorzykolwiek iakimkolwiek sposobem przy w. hetmanach, tak zeszłym iako y teraznieyszym zostawali y zostaią y żadney zemsty ani maiestat panski ani senat ani wszystka rzpta, na ostatek ani żaden z prywatnych przeciwko nim y kożdemu z-osobna od naywiększych do namnieyszych nie będzie praetendował. Y owszem wszystkie niesmaki y to wszystko, cokolwiek podczas woien działo się, cale sercem chrzescianskim pod swiadectwem strasznego boga zobopolnie bona fide sobie podarowawszy żadney ieden na drugiego ani iawney ani potaiemney nie ma knować pomsty y praktyki, nie daiąc się uwodzić ani żadney absolutiey, jesliby chcieli czynic dowcipy skrętne, uwolniaiąc z przesięgi.

¹⁰) Додаток цей треба розуміти очевидно в зв'язку з секретною декларацією гетьмана.

¹¹) Властиво — мати кватирі, consistentia.

¹²) Неясно, чи не більше як сто, чи не менше як сто? В р. 1655 сойм годився на максимальне число нобілітованих 6 тис. — супроти наміру короля допустити все козацтво для шляхецьких прерогатив — див. т. IX, с. 1092 і 1095.

¹³) Додано в II тексті і потім в Vol. legum.

¹⁴) В II тексті пропущено шведське військо, і так само в Volum. legum.

¹⁵) В тім розумінню очевидно, що все вислужене перед виходом з польського війська має їм бути тепер виплачене.

¹⁶) Protectyi.

¹⁷) Y iesli może byc salva integritate Reipublicae — cara moskiewskiego. Значення таке — що коли можна буде це зробити без нарушення інтересів Рчп,. то гетьман може не розривати з Москвою. В II тексті це право пропущене.

¹⁸) Мабуть — певності українців що до своїх прав і свобід в унії з Польщею.

¹⁹) Dobrowolnie iako wolni de wolnych, równi do równych y zacni do zacnych powrocaią — сакраментальна фраза, про котру дивись вище гадки Лещинсысого.

²⁰) Osobnych — v Vol. leg. wolnych.

²¹) ркп. Чорторийських 402, с. 239. видано у Кубалі, дод. 23, але дуже несправно, тому я не притримувався його орфографії, видимо виправленої якимсь галичанином для видання під сучасну російську граматику.

²²) Цю сторону справедливо відчув Липинський — Z dziejów Ukrainy c. 598.

²³) Utarto

²⁴) Absolute Ruskiego.

²⁵) Наведу ще дещо небезінтересне стилізацією:

“Жовнір польський ніде не має гіберни і становищ відправляти, тільки тоді йти на Україну, коли військо Зап. не може подолати неприятеля свого і Річипосполитої — як Орда, й інші противники Корони” (11). “Пан не має в'їздити до українських маєтностей з великою купою — з хоругвами, а тільки з кільканадцятьма кіньми” (12). “Гетьман запорозький має бути доживотний, як і у нас:.дістає стілець у сенаті, і гідності — як цей Київське воєводство, Чигрин з усіма приналежностями, себто Черкаси, Переяслав та інші королівські міста, і Бар дається на запорозьку булаву — тільки як він шляхтич, а якби по нім був плебей — то гідностей не давати”... (13).

Про євреїв: „Коли хочуть бути на Україні, нехай наші будуть, як не хочуть, нехай переселюються (chcą li bidz niech beda w Ukrainie dla nas, nie chcą li — transeant) (16). Осол. 189, с. 1044-6.

²⁶) Тут знову виникає питання, вже зазначене вище: хто обмежував приступ старшини до шляхетства, і як розуміти 100 нобілітованих в полку — як minimum чи maximum? Чи польська шляхта устами комісарів, чи українська шляхта зменшила цифру супроти проекту 1655 року? Хто противився широкому вливанню козацтва до шляхетського ставу? В цій хвилї не можу дати категоричної відповіді на це питання.

²⁷) Руський в австро-польській термінології — український.

²⁸) Historya wyzwoloney Rzeczypospolitey c. 27.

²⁹) Науково-публіцистичні писання Костомарова, с. 62.

³⁰) Бесіди про часи козацькі на Україні, с. 99-100. Порівнятн біографію Виговського в збірці Исторические дЂятели Югозападной Россіи, 1883 р. — написану К. М. Мельник, за викладами Антоновича і ним проредактовану: вичисляються всі позитивні сторони договору, що мали, очевидно, самі за себе

говорити, а потім вказана “негативна сторона — та що в договорі не означено відносини великих власників до тих, що мешкали на їx землях, і це давало простір самоволі шляхти” (с. 44).

³¹) Записки Українського Наукового Товариства в Києві, кн. VIII, с. 28.

³²) Z dzieyów Ukrainy, c. 595-8 (скорочено).

³³) Акты Ю.З.Р. IV, с. 166.

³⁴) Акты XV, с. 277-8.

³⁵) Ich carskie weliczestwo będzie miało z petrzebę — іронічна фраза.

³⁶) Теки Нарушевича 151, ст. 456.

³⁷) Там же с. 469.

³⁸) Там же с. 491.

³⁹) Lettres de P. des Noyers, c. 451.

⁴⁰) Там же, с. 460.

Дата добавления: 2015-07-18