Примітки. 3) Сойм засідав від 10 н

¹) Акты Ю.З.Р. XV, с. 272-3 і 278.

²) Акты Ю.З.Р. XV, с. 273-4.

³) Сойм засідав від 10 н. с. липня.

⁴) Польське військо прийшло до гетьмана вже тоді як Сербин попав до московського полону, так що він тут явно теоретизує.

⁵) Сівського ст. стовб. 311, л.416-7.

⁶) Сівськ. ст. 311, л. 415-6.

⁷) В актах Посольського приказу заховалося три листи його з дня 4 серпня с. с. до патріарха, в більш риторичній формі, до Ртіщева і Хитрово — в більш діловій, але зміст однаковий, а два останні листи — до Ртіщева і Хитрово, — буквально подібні — Акти Ю.З.Р. IV, ч. 74 с. 136; акти місії Загоровського в Малорос. справах 1658 р. № 11, дещо у Ейнгорна с. 118-120; і у Харламповича Малор. вліяніе, с. 346. Судячи з тієї спішності яку підчеркує Загоровский в своїх листах, треба думати, що він написав їх негайно по повороті до свого монастиря, себто мав розмову з Виговським в 20-х днях серпня с. с., не раніш. Я зводжу до купи зміст цієї розмови з обох редакцій його реляцій.

⁸) Акты Ю.З.Р. IV, с. 189-191.

⁹) Сівського столу 190, л. 12.

¹⁰) Каллилноє чили Каменноє — очевидно Величко списував з якогось писаного джерела, де ця назва була написана не чітко.

¹¹) Білгор ст. 482, л. 7.

¹²) Акти Ю.З.Р. XV, с. 252, одписка 12 (22) серпня; я постаравсь відділити те що належить до Дворецького, і дав це його оповідання в першій особі.

¹³) “Для договору всякихъ дЂлъ” — виглядало це як сповнення обіцянки гетьмана (вище с. 263) прислати до Шереметєва тим часом на переговори двох значних людей — поки сам гетьман матиме час до нього приїхати.

¹⁴) Реляція з 30 с. с. серпня в Актах Ю.З.Р. VII, ч. 86, її зміст переповідається потім буквально в реляції 7 (17 жовтня), Акти XV, с. 255 дд: з огляду на непевність зв'язку Шереметєв завів порядок повторяти попередні реляції в наступних: коли одна пропаде то друга може дійде.

¹⁵) Копія вписана до звідомлення Кікіна, так як її приносили від гетьмана — Акти Ю.З.Р. IV, с. 159-60; дата неповна: августа в “ ” день.

¹⁶) Барсуков, широко описуючи в своїй біографії В. Б. Шереметєва ці київські бої за його звідомленнями, закидає Костомарову, що він пише нібито козаки-бранці давали свої зізнання на муках, а про це нема звістки. Дійсно Шереметєв того не пише, а як воно було в дійсності не можна знати.

¹⁷) Акти XV, с. 267 (Родъ Шереметєвих т. V, с. 93 дд.).

¹⁸) Можливо, що сюди ж належать слова Сербина записані нижче: гетьман велить братові Данилові йти під Київ і коли можна — щоб приступав і старався вигнати московську залогу, коли не можна буде робити приступів — посилати з Білої Церкви під Київ під'їзди, Акти XV, с. 276, див. нижче. Можливо, що вони належать до другої експедиції, можливо, що характеризують стратегічні завдання і першої і другої.

¹⁹) Акти XV, с. 279.

²⁰) “Як Сербин прийшов з Браслава під Білу Церкву до Данила, Данило казав, що під Київ піде з ним 38 тисяч татар; а як прийшли під Київ з полками, татар в бою було всього чоловіка з 500. З самим гетьманом теж не було 40 тисяч татар (як балакали): татари завсіди рахують і “простих коней” і кошових, і без прибільшення (“без прибавки”) людей у війську ніколи не обійдеться — Акти XV, с. 275.

²¹) Акти XV, с. 276. — Як бачимо, ця головна битва 23 с. с. серпня в записі оповідання Сербина зовсім пропала — пор. вище с. 278.

²²) Южнорусскія лЂтописи, открытыя Н. БЂлозерским, 1856, ст. 26.

Дата добавления: 2015-07-18