Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Примітки. 1) Ориґінал в Польських справах 1652 р., стовб

Читайте также:
  1. Примітки
  2. Примітки
  3. Примітки
  4. Примітки
  5. Примітки
  6. Примітки
  7. Примітки

 

1) Ориґінал в Польських справах 1652 р., стовб. 1-б. л. 169.

2) Jorga, Acte si fragmente (Actes et fragments relatits a 1'histoire de Roumains, 1895), c. 214-5.

3) Признаюсь, що раніш я мав сумніви на сім пункті-чи не з пізнішим памфлєтом маємо діло.

4) Надрукований в тійже збірці Йорґи с. 214 дд.

5) Напр вираз “свашки” перекладчик помішав з “швачки”, і відти вийшли ріжні непорозуміння, і под.

6) В поль. тексті Tymosz, в нім. Timoszek.

7) Non tam libenter quam reverenter.

8) Cum fronte non sine nube.

9) 26 було в понеділок.

10) W Prutach w Koyczanach-über Pruty in Skzycani.

11) Ledaco srodze było, sehr kahl anzusehen wahren.

12) Wie Gotze und als entrucket stand, як ідол або зачарований.

13) Nicht gar klein, sondern zimlich starck, unnd grob, в польськім wzrostu malego, ale wielki duren.

14) Так в поль., в нiм. zwey Rittwägen von Fichten-Holz.

15) Нім.: die meisten allerhand Gattung, пол.: wiecey hołoty.

16) Так звався струнний струмент, вживаний мандрівними сербськими співцями-музикантами.

17) Так в поль., нім.: wie ein Wolff in Gestrauch.

18) salva venia.

19) Так поль., в нім.: Iohaunes in eodem.

20) Йорґа думає, що се мова про Караґез, маріонеткову комедію.

21) Нім. zur Copulation.

22) Piiąc dimną tabakę: одні се поправляли на “курячи”, инші толкували, що мова йде про чорну каву, справу рішає нім.: soff Rauchtaback.

23) В нім. титул dumna прикладається тут і далі до дружини Василя, в пол. до Розанди.

24) Так в поль., в нім.: dem ungeschickten und unbehöbelten groben lumpenen Kerdel.

25) В нім.: “і поцілував свою молоду”.

26) У Твардовского: “не був він неприємний господарівві, що в вільній хвилі вчорашніх своїх розплетин казала собі співати руських пісеньок про нього” (с. 77). В кількох місцях коротше і бідніше оповіданнє Твардовского збігається дуже близько з наведеною ширшою аномінною повістю.

27) szpetne, в нім.: hessliche, grawliche weiber.

28) giermakach.

29) Німецький перекладчик дві остані фрази зрозумів як слова Тимоша.

30) Posaun-велика труба, бас.

31) Очевидно “польське” тут в противставленю до “волоського”, означає просто “своє”, що могло бути так само польським як і українським.

32) Так поль., в нім.: die denn wie das Vieh in Morast sich herumb warffen, вовтузилися як худоба в болоті.

33) Нім.: Karpicza.

34) kiepstwo, пізнішою рукою зачеркнено і виправлено: blazenstwo.

35) Пол.: pryiemneysze, нім.: pysznieysze.

36) Поль.: kozaczka.

37) Gdzie actum est de fortuna et integritate młodej panny.

38) Се місце вказує, що автором був котрийсь з дворян господаря нижчої катеґорії; тим пояснюється, що він спиняється виключно на чисто зовнішніх подробицях (відмінно від другої реляції, що зараз наведу).

39) kobierzec.

40) В нім. коня дарують мультанському послові, потім наступає прогалина, і в звязку з тим ріжні непорозуміння в перекладі.

41) День сходиться з калєндарем.

42) Радивил, переказавши за сею повістю ріжні вияви козацької некультурности заважає: “Так довершився сей акт крайнього варварства; відраховано 50 тис. талярів, карету на 6 коней і ріжні футра, і сей політичний свояк (politicus affinis) поїхав до дому, лишивши великий жаль господареві, що против волі дістав такого недолугого зятя”. Кілька подробиць має бути в книзі Bisaccioni, Historia d. guerre civili, Venetia 1655, котрої я досі не міг добути.

43) Вид. Коґальничану с. 321-2, останньою фразою переказую слова Костина скорочено.

44) Hurmuzaki Documente IX. І. ч. 26=Жерела XII с. 186. Валахія тут названа Moldavia, Волощина-Молдава часто зветься Valachia, а Мунтяни-Валахія зветься Moldavia в латинських, німецьких та італійських писаннях.

Се оповіданнє війшло потім до Theatrum Europaeum c. 229.

45) Польські справи 1652 р. ст. 1-б л. 61, ориґінал.

46) Жерела XII с. 188.

47) Gazette de France y Шайнохи с. 319: звістка з того ж 15 листопада.

48) Навпаки нунцій в січневій депеші, переказуючи чутки, що Хмельницький хоче заволодіти Волощиною, завважає, що Хмельниченко стоїть осторонь від батька через деякі приватні непорозуміння-мабуть з огляду на жінку не хоче підіймати зброї проти свого тестя, молдавського господаря- Жерела XVI c. 164.=Hurmuzaki Dokum. IX. l ч. 31.

 


Дата добавления: 2015-07-18; просмотров: 87 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: ПАНІКА В ПОЛЬЩІ, ДОЛЯ БРАНЦІВ, ОПОВІДАННЄ ТАТАРИНА-УЧАСТНИКА. | Примітки | ЕКСКУРСІЯ НА ВОЛОЩИНУ, ВІДНОВДЕННЄ ДОГОВОРУ З ЛУПУЛОМ, КОЗАЦЬКЕ ВІЙСЬКО ПІД КАМІНЦЕМ ПОВЕРТАЄ ДО ДОМУ, ЛИСТ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ДО КАНЦЛЄРА 24 ЧЕРВНЯ н. с. 1652. | ПОЛЬСЬКІ ЗАХОДИ-ПОСОЛЬСТВО ДО МОСКВИ, ПОСОЛЬСТВО УНКОВСКОГО, СТАНОВИЩЕ МОСКВИ. | ПЕРЕХОПЛЕНІ ЛИСТИ РАДЗЄЙОВСКОГО ДО ХМЕЛЬНИЦЬКОГО і ВИГОВСЬКОГО, КОЗАЦЬКЕ ПОСОЛЬСТВО У КОРОЛЯ, ІНСТРУКЦІЯ ПОСЛАМ ДО ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, МІСІЯ ЗАЦВІЛІХОВСКОГО і ЧЕРНОГО. | Примітки | Примітки | СИТУАЦІЯ і НАСТРОЇ ОСЕНИ 1652 р., ГЕТЬМАНСЬКІ УНІВЕРСАЛИ, КОЗАЦЬКА ДИПЛЬОМАТІЯ, ВІДНОСИНИ ДО КРИМУ і ПОРТИ, ПОСОЛЬСТВО ДО МОСКВИ БОГДАНОВИЧА і ТОВ., ПОШІСТЬ, САМОПОЧУТТЄ ВІЙСЬКА. | Примітки | ПОДРУЖЖЄ ТИМОША З ЛУПУЛІВНОЮ, ПОЛІТИЧНЕ ЗНАЧІННЄ ЙОГО. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ОСТАННІ ПЕРЕГОВОРИ І ВЕСІЛЛЄ ТИМОША, ВЕСІЛЛЄ ТИМОША 30 н. с. СЕРПНЯ 1652, ПОГОЛОСКИ ПРО ПОЛІТИЧНІ ЗАЯВИ, НА ВЕСІЛЛЮ ТИМОША.| МІРКУВАННЯ ПРО ПОЛІТИЧНІ НАСЛІДКИ ОЖЕНЕННЯ ХМЕЛЬНИЧЕНКА З ЛУПУЛІВНОЮ, ПОГОЛОСКИ ПРО ПЛЯНИ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО І ЛУПУЛА НА ВАЛАХІЮ І СЕМИГОРОД, ЗИМОВА ПОДОРОЖ ТИМОША ДО ТЕСТЯ.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)