Примітки. 1) У Ґоліньского ст

¹) У Ґоліньского ст. 582.

²) Міхалов. с. 656.

³) “Під Батогом військо, що було на конях, все втікло; німецька піхота згинула, так що до неволі нічого з неї не дісталось”-Теки Нарушевича 146 с. 265.

⁴) У Ґоліньского, тамже.

⁵) Теки Нарушевича 147 с. 227-8, реляція з дня 23 червня (хибно попала під рік 1653).

⁶) Се оповідає Єрлич, а подібне пишуть і з Варшави в 20-х днях червня: “Військо, що було за Дніпром, попаливши вози і всі багажі, стало під самим Берестечком, але й їм служба кінчиться з останніми днями сього місяца (червня) і починають уже поголовно бунтуватись”-Теки Нарушевича 147 с. 227.

⁷) Див. нижче, с. 453, реляцію поручика Вільчковского, з полку воєводи Сендомирського Мишковского-Міхал. с. 661.

З огляду на сказане самі собою упадають міркування Рудавского (с. 105-6), повторені Равітою-Ґавроньским, що Хмельницький вступився назад по Батозькім погромі з огляду на польсько-литовські сили: “коронне військо мало сполучитися з литовським, що стояло під провод Ян. Радивила, і таким чином на дорозі Хмельницького стала б нова армія з 25 тис.” (с. 212). Про се сполученнє не було й мови, литовське військо не виявило до того ніякої охоти, і коронні війська, як бачимо, відступили зовсім не під литовську границю, а “ближче до Висли”. Тому трудно припускати і переляк в козацькому війську від сих польських задніпрянців.

⁸) Міхаловского с. 659.

⁹) Твардовский с. 74.

¹⁰) By tylko były podobne siły a obedientia in castris laudata. Bogiem swiadczę, że na lekarstwo Rusina możem nie zostawić-Міхалов. c. 660-l.

¹¹) Коховский вкладає в уста Золотаренкові приповідку: “мертві пси не кусають”, і поясняє, що його замисл вимордувати всіх Поляків-бранців був подиктований страхом: пустили раз Каліновского (після Корсуня), а він повернувшися з Криму завзятіш узявся до України, ніж йому король велів (с. 326). Рудавский наводить приказку нібито самого Хмельницького, що найкраще пахне польська шляхта побита-і тому мовляв він викупивши всіх польських бранців від Татар велів замучити їx найбільш вишуканими способами-с. 205. Вся ся белєтристика досі ходить по історичній літературі немов документальні факти.

Варта уваги лєґенда Teatrum Europaeum в стилю козацького монархизму: Хмельницький велів роздягти на голо взятих в полон шляхтичів і бити їx різками до смерти приказуючи: “Се щоб ви більше не противились королеві, не зривали соймів, не перешкоджали затвердженню згоди!”

¹²) Міхалов. с. 661.

¹³) Memoriale під місяцем червнем (Осол. 117 л. 184 об.).

¹⁴) Ojcz. Spominki II с. 85-6, див. нижче.

¹⁵) В ориґ.: гетманы и Ляхи с полскими людми.

¹⁶) Ориг.: Вингород.

¹⁷) Тут очевидно пропуск, і слів узятих в скобки в ориґіналі нема.

¹⁸) Кримські справи кн. 84 л. 43-4, звідом. Хомякова під 8 грудня 1652.

¹⁹) Реляція Яскульського в Ojcz. Spominki II c. 84 (про неї нижче, с. 446).

²⁰) Конфесати Олекси з Саврани, Теки Наруш. 146 с. 265-6, нижче с. 446.

Дата добавления: 2015-07-18