Примітки. 1) Ориґінал на великім аркуші в актах московського посольського приказу-Польські

¹) Ориґінал на великім аркуші в актах московського посольського приказу-Польські справи 1652 р. ст. 1б. Тут же лист Виговського тому ж воєводі, інтересний своїм постскриптумом: “Божею милостию і т. д. (тойже титул) Іоан Выговъский писар войска Запорозкого здоровья доброго жычитъ. Же ваша милость рачишъ ко мнЂ писать и в дружбе приятельской жить и зсылки мЂть зо мною о дЂлах єго царского величества, велце дякую, а вЂрность и службъ моих прямых ко єго царскому величеству и большей освечати буду. Тепер нЂт с Крыму вЂдомости немашъ жадное нЂт. С Ляхами мир совершен, о договоре писал єго милость пан гетман и о комисарах; што будет нам вЂдомо отколь, я о всем вашей милости знать дам; и ваша милость рачъ ознаймовать, што будетъ от єго царского величества. При семъ здоровъ буди и Богомъ хранимъ. Вашей милости всего доброго жычливый приятель и служить рад Іоан Выговский писар. З Чигирина 18 октобра 1652 г.

“Ознаймую вашей милости, же дано знать з Литвы, якобы послы лядзкиє были у царского величества, и казано намъ, же чесно принято в столицы. Тыє ж послы що были у столицы давали царскому величеству Смоленско зо въсим, только просили о помочи на козаков, такъ нам дано знать. А послы лядзкие що у насъ были з миромъ, все о тоє договоровали ся, абы з войною на иншу землю пойти, только не сказовали где. Тое увЂдомляю, же Татаре гдесь готуют се, одно не вЂдать где, але сподеваю се кожъдого дня. З Стамбулу прислано ханови кримскому булаву, короговъ, шаблю и кафтан; далей дам знать, що одкуль будет”.

²) Оповіданнє в Сівську ігумена Єфрема нижче, с. 469.

³) Се пише якийсь волоський пан 2 листопада-Збірка Русєцких ркп. 41 с. 216: “Пише (Хмельницький), що двох салдатів вийшло з Орди на Ор (Перекоп), не знати які у них замисли, бо що третій день посли хана бувають у Хмельницького, і така там у них мова, що підуть з козаками під Камінець. А пан Мацоля буркалаб хотинський приїхав від Хмельницького і так вийшли на Мультан”.

⁴) Про се писав Кутнарский: “Принесено мені і таку відомість, що солтан-калґа переправився через Дніпро на сей бік, і за ним мав прибути, і тепер кочують між Дніпром і Богом, а куди заміряють, напевно знати не можемо”. Тамже л. 216.

⁵) Реляція Юденкова-нижче с. 469.

⁶) Турецькі справи московського посольського приказу, 1653 рік, фраґмент.

⁷) Збірка Русєцких ркп. 41 с. 227.

⁸) Вимірковую сю раду з відомости про подорож до Чигрина ніжинського полковника Золотаренка, одного з найближчих людей до гетьмана, в звязку з висилкою посольства до Москви. Про се оповідав у Сівську 28 с. с. листопада макошинський ігумен Єфрем, я наведу в скороченню сю досить інтересну реляцію: “161 р. о святі Покрови прислані були листи до пограничних і до всіх козацьких городів, що литовський гетьман Радивил з польським королем і з Поляками хочуть напасти на них, козаків, першою теперішньою зимовою дорогою; нехай усі козаки готують запаси і коней годують та будуть готові против Поляків і Литви; а як він, гетьман Б. Хмельницький, пришле листи до них знову, аби зараз ішли до нього в збір против Поляків і Литви. І ноября 6 поїхав з Ніжина полковник ніжинський Іван Золотаренко до гетьмана Б. Хмельницького, довідатися, що він скаже їм, полковникам і козакам, і досі до Ніжина від гетьмана не вернувся. А по козацьких городках всі козаки на поготові-чекають від гетьмана наказу. Молять Бога, щоб великий государ велів їx прийняти під свою високу руку в вічне підданство (“холопство”), раді йому служити до кінця життя, а польському королеві і Полякам у підданстві бути не хочуть-хочуть проти Поляків і Литви за православну віру стояти, скільки їм Бог поможе”.-Польські справи 1653 р. столб. 1 л. 38-9; про сього ігумена й його вихід до Москви у Харламповича, Малорос. вліяніе с. 67.

⁹) “Да ужо де тогда на насъ государь не подиви”.

¹⁰) Польські справи 1652 р. стовб. 1 а, вязка 90 л. 66.

¹¹) Юденков приїхав з своєї подорожі до Путивля 10 листопада с.с.

¹²) Про се згадує гетьман в листі цареві з 12 (22) листопада.

¹³) Судячи з того, що Золотаренко виїхав з Ніжина 16 н. с., і до кінця місяця не вернувся.

¹⁴) Акты Ю.З.Р. III с. 483.

¹⁵) Тамже с. 488.

¹⁶) Акты Ю.З.Р. III с. 484-5.

¹⁷) Вісти Алешки Мискова-Польські справи 1653 ст. І л. 126.

¹⁸) Путивлець Івашко Денисов чув у Переяславі від Киянина Абрама Скорини в середині січня н. с.: “Полковники і сотники всі в Чигрині у гетьмана Б. Хмельницького, а він чекає королівських післанців”. Тамже л. 101.

¹⁹) Козак Климко з Єсмани оповідав у Сівську 10 (20) січня, що гетьман уже вийшов з Чигрина-“готується на бій з Поляками і Литвою, бо Поляки йдуть на них великою силою, хочуть православну віру знищити. А ніжинський полковник Іван Золотаренко розіслав спішно сотників свого полку і велів зараз зібрати козаків-іти до Стародубу, бо під Стародубом прийшли Поляки”. Тамже л. 72.

²⁰) Жерела XVI в. 160 і 165.

²¹) Столбці Приказного стола № 203 л. 88.

²²) Збірка Русєцких ркп. 41 с. 227.

²³) Польські справи 1653 р. І ст. с. 134.

Дата добавления: 2015-07-18