Примітки. 1) Так се власне представляє, з литовського становища, вище цитована Continuacio dyariusza ркп

¹) Так се власне представляє, з литовського становища, вище цитована Continuacio dyariusza ркп. Краків. академії 1017 л. 67.

²) Commentarius c. 149-150, Staroż. c. 294, 349-850, Єрлич с. 153. Сей бій під Київом на Дніпрі представлений на однім з рисунків Вестерфельда,-у Смирнова табл. V. 2; дослідник вважає його мало реальним, мабуть пізніш скомбінованим з реальних краєвидів. Про відібраннє від Поляків награбленої раніш здобичи див. оповіданнє вище на с. 322 і нижче в реляціях Виговського ст. 351. Смирнов, ставлячи собі питаннє, що сталося з київською фльотою Радивила після того, як він з усім військом рушив з Київа під Васильків і Білу Церкву і відти пішов на Литву, висловлює здогад, що Радивил скористав з перемиря проголошеного Хмельницьким коло 10 вересня і відправив свої байдаки додому (с. 304, 312). Але се досить мало ймовірно, особливо коли припустити, що на тих Радивилових байдаках була ріжна заграблена в Київі здобич. Та досить і того, що таке переконаннє було в людях, що на тих байдаках лежить київське добро: ледве щоб випустили їх! Дуже можливо, що литовські байдаки так і не рушили з Київа, розшарпані козацькими нападами (“козаки вже почали були докучати з Дніпрових островів литовському війську і урвали три литовські байдаки”-Staroż. 296), а що було цінніше і портативніше з здобичи-Радивилове військо мабуть перед тим вивезло з Київа під Васильків і Білу-Церкву.

³) Реляція про замиреннє з 1 жовтня з обозу над Рутком (pod Rudkiem) -Осол. 2286 л. 202.

⁴) Staroż. I. с. 295, пор. 296, Рудавский с. 83-4 в такій формі переказує умови поставлені Хмельницькому через Маховского: Козаки мусять облишити союз з ханом і вигнати Татар з Руси. Реєстрове військо обмежується 15 тисячами, козацька територія-Київським воєводством. В в. кн. Литовськім їх не має бути. Козацьке військо має бути розпущене і протягом чотирьох місяців має бути споряджений реєстр і поданий до київських книг. За гетьманською булавою зістаються надані їй маєтности. Польське військо має бути розложене окремо від козацьких становищ. Реліґія з обох боків має бути незаймана. Єзуїтська колєгія київська має бути відновлена. Євреям знову буде вільно мешкати на Руси. Ті що пристали до козацького війська, дістануть амнестію. На найближчий сойм козацьке військо вишле своїх послів.

Трудно рішити, чи Рудавский дійсно мав перед очима такий начерк, чи скомбінував його з оповідання про переговори Маховского з козаками, що його використав, і з пізнішого тексту трактату? Дечого з того в трактаті нема!

⁵) Staroż. c. 295.

⁶) В “Польських справах” московського посольського приказу (1651 стовб. 16 л. 279, 330 і 331) єсть три “вістові письма” Виговського з місяця вересня н. с., але вони мало що дають. Перше звідомленнє привіз до Путивля Василь Бурий 28 с. с. серпня, друге і третє Марко Антонов 14 вересня; згадки про відібраннє київської здобичи треба мабуть прикласти до битви 5 вересня; се дає приблизні дати написання. Перше і друге звідомленнє адресовані путивльському воєводі, третє думному дякові Волошинову:

І. Добродію, приятелю мой! Тепер умер Вишневецкий, недель д†тому; до Замостья повезено тЂло. И тутъ єст з войскомъ лядзким Потоцкий, Калиновский, Ланцкоронский, Кисель, войска козацкого єсть много на трох мЂсцах, Татаре есть и солтан калга з войском зараз будет. При том якъ бы там що мого прислано, кажи спрят дать, жебы без шкоды. До нас посланца незабавне шли. Остаток з посланцем говорил-во въсем вЂръ. (Ориґінал на малім клаптику, вісімка паперу).

II. ДобродЂю мой! Объявляю вашей милости, что Ляхи присылали на мир Маховского, Нагоретцкого, однако совЂту нЂтъ; а то слышет, что у короля польского есть посол хана крымского, не знать для какова дЂла; а Вишневетцкой подлинно умер; а тут Потоцкий, Калиновский, Ланцъкоронский, воевода бряславский, воевода подольский, воевода киевский Кисель с войскомъ польскимъ; а с войском литовским князь Радивил. Ис Киева поимали были из церквей образы и колокола и Днепром в Литву послали, и казаки суды погромили. Орда есть, а над ними начальной Карашъ-ага, а с ним 12 аговъ. А что подлинно будет-обвещу (“список”).

III. ДобродЂю мой и приятелю! Присылали Ляхи на згоду, сирЂчь на миръ Маховского, Нагоретцкого и знову поЂхали, но они сказывали, что от царского величества гонецъ есть у королевского величества, не знаемъ с чЂмъ. А войска лятцкого сказывают 50 тысячъ польского, а литовского войска 15 тысячъ, стоят теперь Ляхи под Васильковомъ. Хана крымского посол есть тайно у короля польского, теперь пришолъ до нас старший над Татарами Караш-ага. А какъ хто тамъ из сродичей моих приЂдеть или рухледь привезет, прими пожалуй. Я царскому величеству готов і впредь служить, только через кого вЂдомого дамъ знать.

По сім додано, очевидно приписка на тімже листку:

“Добродію брате! Ныне козаки погромили 6 стругов на ДнепрЂ, и отняли образы и колокола и иной церковной наряд, что в Киеве поимала Литва”. (“Список”, ориґіналу нема).

⁷) Staroż. c. 297-9.

⁸) Оссол. 2286 л. 202 об.

⁹) 20 вересня, але в дневнику ріжниця на два дні рахунку, так що се мало статися 18 вересня.

¹⁰) “Через котрого найбільше зносилися з Хмельницькими-Continuatio л. 68.

¹¹) Освєнцім с. 370, дальше його оповіданнє цілком згідне з дневником надрукованим в Staroż., але в сій частині в дещо таке, чого в тім дневнику нема.

¹²) Staroż. І с. 300.

¹³) “Було б і гірше, коли б Хмельницький не прилетів сам в суботу о полудні і не гамовав розпущених хлопів”, записує дневник (с. 300). Субота була 16 вересня-себто того дня, коли по його словам комісари тільки що поїхали з польського обозу на переговори до Білої Церкви (с. 299). Маю те вражіннє, що дневник мабуть помиляється на день чи на два в тих числах під якими записує сі події. Бо цілком неймовірно, щоб 17 вересня в польськім обозі вже була та литовська записка з звісткою, що “вчорашнього дня нічого не зробилося через своєвільну чернь” (с. 300). Можливо що датованнє Освєнціма правильніше. Під 23 вереснем ріжниця між сими двома рахунками вирівнюється.

¹⁴) В друкованім Bromecki.

¹⁵) Одначе перед тим дневник писав (з оповідань Маховского)-що саме Виговський на колінах благав, щоб комісари приїхали на переговори до Білої Церкви-див. вище с. 352 (Staroż. c. 299).

¹⁶) В друк. przy nas.

¹⁷) ркп. Краків. Академії 1017 л. 69.

¹⁸) Staroż. c. 303 і 305.

¹⁹) Дневник раз зве його Москаленком, другий раз Litwiienko (с. 303 І 304).

²⁰) Staroż. c. 303.

²¹) Міжнароднього права.

²²) Гетьман Потоцкий.

²³) Добре пробаченнє для Бога й вітчини!

²⁴) Staroż. c. 371.

Дата добавления: 2015-07-18