Примітки. 2) Див. нотку на с

¹) Див. вище с. 405-6.

²) Див. нотку на с. 415.

³) Малозначний епізод про королївську „сиґнетову” печатку замість державної литовської печатки на соймових листах з кінця 1571 р. див. у Лаппо Вел. кн. Литовское с. 88.

⁴) Лист Миколая-Криштофа Радивила, надворного маршалка, до стрия, воєводи виленського, з 15/VII, у Трачевского Польское безкоролевье по прекращеніи династіи Ягеллоновъ (1869, Мва) дод. c. 88.

⁵) Hejdensztein Dzieje Połski od smierci Zygmunta-Augusta I c. 39-40 (с. 16 в ориґінальнім текстї вид. 1672). Bielski c. 1233.

⁶) У Гайденштайна, 1. с. Акти до сих справ досї не видані.

⁷) Читай їх пояснення конвокаційному соймови у Гайденштайна с. 44.

⁸) Edicta quibus reditus pensionesque debitas ex Volhinia, Podlassiaque in aerarum lithuanicum inferri jussissent, iure missa a se fuisse nihilque ea re contra communis foederis iuramentum a se admissum, cum in possessione eorum a maioribus aerarium lithuanicum fuerit, neque iuramento unionis eas terras abiurarint — казали Литвини (Гайденштайн вид. 1672 c. 16).

⁹) Hejdensztein I c. 45, Orzelski Bezkrólewia ksiąg osmioro, вид. Спасовича І c. 90, Bielski c. 1237.

¹⁰) Инакше осьвітленнє дає поступованню литовських полїтиків Лаппо в цитованій працї: він бачить в нїм велику гідність, консенвенцію, великі полїтичні здобутки, перецїнюючи одно, не доглянувши другого. Напр. див. написане ним з поводу грамоти висланої Генрихови Литвою на дорозї (c. 114, пор. 109); в дїйсности був то дуже характеристичний прояв тої малодушної литовської полїтики: якоїсь деклярації при головнім посольстві до Генриха вони не зложили, а десь на дорозї доручили йому потвердженнє елєкції і притім заносили жалї на відірваннє провінцій (Гайденштайн c. 122).

¹¹) Посольство Гарабурди до Івана IV у Турґенєва Historica Russiae Monumenta т. І.

¹²) „А як бачимо, що в усїх наших постановах давнїх і нових особлива увага звернена на те, аби всї землї Польської корони, розуміючи в тім і всї князївства й держави, що до Корони належать, все зіставали ся єдиним і неподїльним тїлом,- тож і ми, з усїм своїм потомством хочемо зіставати ся в сїй звязи цїло й непорушно й повстанемо на кождого, хто б відважив ся сю звязь нарушити”.

¹³) Про сї соймикові, постанови див. у Гайденштейна І c. 41-2 і у Трачевского ор. c. c. 161-3, що користав з текстів декотрих соймикових постанов (див. примітки його, c. 13), але на жаль не тільки не дав сих текстів в ориґіналї, але й не всюди зазначив докладнїйше, звідки він свої відомости черпав. В текстї Глинянської конфедерації, який я мав, про послів белзьких і волинських згадки я не знайшов. Отже приходить ся полишити сю звістку на відповідальности пок. Трачевского.

14) Orzelski І c. 258.

¹⁵) В акті виленської конфедерації 1574 р. (див. низше) взяв участь київський біскуп Пац і київський каштелян Сопіга, але воєводи — кн. Острозького не було, і нїкого взагалї ні з Волинян, нї з Браславян, ні з Підляшан. На пізнїйшім городненськім зїздї (1576) виступає тільки біскуп Пац (Ожельський III c. 192).

¹⁶) Акт конфедерації видав Лаппо ор. c. c. 118.

¹⁷) Zródła dziejowe IV ч. 16 і 17.

¹⁸) Під 8/VII: posłowie od panow litewskich przyiechali, opowiadaiąc, iż do żadnej rzeczy przystąpic nie chcą, poki gravamina z nich a państwa odjęte przywrocone im Die będą під 9/VII: deklarowali iuż statecznie (Литвини), że nie chcą mówić o Wołyń i Podlasie, tylko o Inflanty, i póki im nie przywrócą, to pewna, że się oderwą. Script. rerum polonicarum, XI c. 61 i 64.

¹⁹) Volumina legum III c. 410.

Дата добавления: 2015-07-18