Який з видів відповідальності не страхується?

1) відповідальність за договором;

2) відповідальність за фінансовий збиток;

3) професійна відповідальність;

4) моральна відповідальність.

210. Страхова сума при страхуванні власників собак встановлюється залежно від:

1) вартості собаки;

2) вартості ветеринарних послуг з лікування собак;

3) віку страхувальника;

4) встановлюється лише ліміт відповідальності страховика.

211. Страховий поліс це:

основний страховий документ, який забезпечує всю повноту взаємної відповідальності сторін згідно укладеної страхової угоди;

допоміжний страховий документ, що підтверджує укладання сторонами страхової угоди та підтверджує вступ угоди в силу з моменту сплати страхової премії страхувальником;

документ, в якому зазначається ліміт страхової відповідальності;

документ, в якому страховик або його представник фіксує факт, причину та наслідки страхового випадку.

212. Страхове відшкодування це:

1) сума, що сплачується на покриття страхового збитку;

2) вартість знищеного та втрачена вартість частково пошкодженого майна, визначена, виходячи з матеріального вираження шкоди, завданої страхувальнику чи третім особам, на користь яких укладено договір страхування;

3) грошова сума, яку страхувальник сплачує страховику згідно угоди страхування;

4) сума, в межах якої страховик несе відповідальність згідно угоди страхування..

213. Страховий платіж - це:

1) сума, що сплачується на покриття страхового збитку;

2) вартість знищеного та втрачена вартість частково пошкодженого майна, визначена, виходячи з матеріального вираження шкоди, завданої страхувальнику чи третім особам, на користь яких укладено договір страхування;

3) грошова сума, яку страхувальник сплачує страховику згідно угоди страхування;

4) сума, в межах якої страховик несе відповідальність згідно угоди страхування.

214. За об'єктами страхування виділяють такі його сфери:

1) ризикове і "не ризикове" страхування;

2) страхування будинків та споруд;

3) страхування майна, особисте страхування та страхування відповідальності;

4) страхування дітей і дорослих.

215. Контрибуція:

1) це передача права страховику на стягнення суми страхового відшкодування з винних осіб в межах здійснених страхових виплат;

2) надає право страховику звертатися до інших страховиків, які за попередніми полісами несуть відповідальність перед одним і тим же страхувальником з пропозицією розділити витрати на відшкодування збитків;

3) це право страхувальника стягувати виплати через суд;

4) передбачає необхідність розширення діяльності страховика за межі основного бізнесу.

216. За формою проведення страхування може бути:

1) обов'язковим і добровільним;

2) соціальним;

3) медичним;

4) майновим.

217. Страховий випадок - це:

1) певна подія, на випадок якої проводиться страхування;

2) подія, яка фактично відбулася, у зв’язку з негативним або іншими обумовленими факторами, наслідками якої є сплата страхового відшкодування чи страхової суми;

3) перелік можливих ризиків втрати майна;

4) настання страхової події, пов’язане із свідомою діяльність людини.

218. Страховик – це:

1) фізична або юридична особа, що страхує свій особистий інтерес або інтерес третьої сторони, сплачує страхові премії та має право, згідно закону або на основі угоди страхування, отримати страхове відшкодування при настанні страхової події;

2) особа, в житті якої може трапитися подія, що спричинить, згідно умов угоди страхування, виплату страхової суми;

3) незалежна юридична або фізична особа, що має ліцензію на проведення страхових операцій по укладанню угод страхування;

4) немає правильної відповіді.

219. Страхувальник – це:

1) фізична або юридична особа, що страхує свій особистий інтерес або інтерес третьої сторони, сплачує страхові премії та має право, згідно закону або на основі угоди страхування, отримати страхове відшкодування при настанні страхової події;

2) особа, в житті якої може трапитися подія, що спричинить, згідно умов угоди страхування, виплату страхової суми;

3) страхова організація, яка приймає на себе зобов'язання відшкодувати збиток або сплатити страхову суму страхувальнику чи особі, на користь якої укладено договір страхування, при настанні страхового випадку, обумовленого в договорі страхування

4) незалежна юридична або фізична особа, що має ліцензію на проведення посередницьких операцій по укладанню угод страхування;

220. Застрахований – це:

1) фізична або юридична особа, що страхує свій особистий інтерес або інтерес третьої сторони, сплачує страхові премії та має право, згідно закону або на основі угоди страхування, отримати страхове відшкодування при настанні страхової події;

2) особа, в житті якої може трапитися подія, що спричинить, згідно умов угоди страхування, виплату страхової суми;

3) страхова організація, яка приймає на себе зобов'язання відшкодувати збиток або сплатити страхову суму страхувальнику чи особі, на користь якої укладено договір страхування, при настанні страхового випадку, обумовленого в договорі страхування

4) незалежна юридична або фізична особа, що має ліцензію на проведення посередницьких операцій по укладанню угод страхування;

221. Об'єкти страхування – це:

1) страховик, страхувальник, застрахований;

2) життя, здоров'я, працездатність громадян, майно, матеріальні цінності і майнові інтереси громадян та юридичних осіб;

3) державне майно;

4) все з переліченого;

5) немає правильної відповіді.

222. Предметом страхування виступає:

1) конкретна подія;

2) ризик, який може відбутися, а може не відбутися;

3) майно і життя;

4) немає правильної відповіді.

223. Превентивна функція страхування:

1) передбачає вкладання тимчасово вільних коштів страховика в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку;

2) дозволяє накопичити страхувальнику за рахунок страхових внесків, що обумовлені договором страхування, певну страхову суму за умови відсутності страхового випадку за час дії такого договору;

3) відображає одну з найбільш капіталомістких форм антиризикової діяльності і передбачає відшкодування збитків страхувальнику при настанні страхового випадку;

4) забезпечує фінансування заходів для попередження настання страхової події, сприяє запобіганню великих втрат як страхувальника, так і страховика.

224. Вкладання тимчасово вільних коштів страховика в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку передбачається:

1) інвестиційною функцією;

2) ризиковою функцією;

3) превентивною функцією;

4) принципом диверсифікації;

225. Безперервність добровільного страхування можна забезпечити:

1) укладанням додаткової угоди;

2) бажанням страхувальника;

3) шляхом повторного переукладання договору на новий термін;

4) бажанням страховика.

226. Угода добровільного страхування починає діяти:

1) при сплаті разового або першого страхового внеску;

2) з першого числа наступного місяця;

3) з моменту її підписання сторонами;

4) немає правильної відповіді.

227. Об'єкти, які підлягають добровільному страхуванню визначаються:

1) Законом;

2) правилами страхування;

3) страховиком;

4) страхувальником;

228. Страхування:

1) це особливий вид економічної діяльності, пов'язаний з перерозподілом серед учасників страхування ризику завдання збитку їх майновим інтересам;

2) здійснюється спеціалізованими організаціями, які забезпечують акумуляцію страхових внесків, створення страхових резервів та здійснення страхових виплат при завданні збитку об'єктам страхування;

3) вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян і юридичних осіб;

4) все з переліченого.

229. Суб'єктами страхових відносин є:

1) страховики;

2) страхувальники;

3) застраховані;

4) все з переліченого.

230. Співстрахування – це:

1) другорядне розміщення ризику, коли перший страховик страхує виконання своїх зобов'язань або їх частину в другого страховика;

2) страхування об'єкта за одним спільним договором кількома, страховиками;

3) страхування кількох різних об’єктів за одним договором;

4) страхування певної частини вартості об’єкта;

231. Страхова оцінка – це:

5) сума, в межах якої страховик несе відповідальність згідно угоди страхування;

6) вартість майна, оцінена для цілей страхування;

7) грошова сума, яку страхувальник сплачує страховику згідно угоди страхування;

8) сума, що сплачується на покриття страхового збитку.

232. Юридичний факт, з настанням якого законодавство або договір страхування пов'язують виникнення відповідальності страховика по сплаті страхового відшкодування – це:

1) страховий акт;

2) страхова подія;

3) страховий збиток;

4) немає правильної відповіді.

233. Сума, що сплачується на покриття страхового збитку – це:

1)страховий тариф;

2)страховий платіж;

3) страховий внесок;

4)немає правильної відповіді.

234. Конкретне явище або сукупність явищ (подія чи декілька подій), на випадок яких проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання – це:

1) страхова подія;

2) страховий ризик;

3) страхове оцінювання;

4) будь-яка людська діяльність;

235. Згідно Закону України "Про страхування" страховий ризик – це:

1) розподіл між страховиком і страхувальником негативних економічних наслідків у страховому випадку;

2) певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання;

3) ймовірність завдання збитку внаслідок страхового випадку;

4) частина вартості майна, що не охоплена страхуванням і формує власний ризик страхувальника;

236. У західній страховій практиці управління ризиком визначається як:

1) резус фактор;

2) ризикофобія;

3) ризик-менеджмент;

4) антиризик;

237. Транспортні ризики поділяють на:

1) ризики КАСКО і КАРГО;

2) ризики ЛІФО і ФІФО;

3) ризики КЛАС А і КЛАС Б;

4) ризики УНО і КВАТРО;

238. Сфера економічних відносин, де об'єктом купівлі-продажу є страховий захист – це:

1) ринкове середовище;

2) страховий ринок;

3) страховий поліс;

4) всі відповіді вірні;

239. До функцій страхового ринку можна віднести:

1) організація страхового захисту;

2) акумулювання значних фінансових ресурсів;

3) забезпечення „зустрічі” страхувальника та страховика;

4) всі відповіді вірні;

240. Перелік видів страхування, якими може користуватися страхувальник, відображає:

1) розвиток страхування;

2) асортимент страхового ринку;

3) страховий портфель;

4) страхове сторно;

241. Страхові агенти – це:

1) прямі посередники, що діють від імені страхової компанії;

2) непрямі посередники, що діють від імені страхової компанії;

3) прямі посередники, що діють від власного імені на основі угоди;

4) непрямі посередники, що діють від власного імені на основі угоди;

242. Морське страхове бюро:

1) об’єднує страховиків, яким дозволено займатись страхуванням морських ризиків, на добровільних засадах;

2) є структурним підрозділом транспортного страхового бюро;

3) є обов’язковою умовою виходу на міжнародний страховий ринок;

4) вірна відповідь відсутня;

243. В якій організаційно-правовій формі не можуть бути створені страхові компанії в Україні:

1)ПАТ;

2)ТзПВ;

3)ДАК;

4 )немає правильної відповіді.

244. Страховики, які займаються страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам повинні обов’язково вступати у:

1) моторне (транспортне) бюро;

2) страховий пул;

3) Лігу страхових організацій України;

4) товариство взаємного страхування;

245. Максимально можливий збиток обраного класу страхових подій найповніше покривається:

1) повним страхуванням;

2) страхуванням з франшизою;

3) пропорційним страхуванням;

4) непропорційним страхуванням;

246. Сюрвеєр:

1) інспектор чи агент страховика, здійснює огляд майна, яке приймається на оцінку, визначає ймовірність реалізації страхового ризику;

2) діє від імені страховика та має право брати на страхування запропоновані ризики, визначати тарифні ставки та умови договорів страхування на основі норм страхового права;

3) встановлює причини настання страхового випадку, характер та розмір збитків, як правило займається дорожньо-транспортними пригодами;

4) спеціаліст у галузі морського права, який здійснює розрахунки при загальній аварії, розподіляє збитки між судном, вантажем та фрахтом;

247. Страховий поліс:

1) є інструментом на страховому ринку;

2) не підтверджує факт укладання договору страхування, в деяких випадках замінює сам договір;

3) є регулятором на страховому ринку;

4) вірна відповідь відсутня;

248. При майновому страхуванні страхова сума встановлюється:

1) в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору страхування;

2) за бажанням страхувальника та за згодою сторін;

3) на основі експертної оцінки;

4) усі відповіді правильні.

249. Страховий поліс може замінювати договір страхування, коли:

1) застосовуються загальні правила та умови страхування;

2) страхові тарифи, обмежені державою;

3) страхова компанія є нерезидентом на страховому ринку України;

4) застосовуються загальні правила і умови страхування та страхові тарифи, обмежені державою;

250. Середовище, у якому функціонують страхові компанії:

1) страхове поле;

2) державна територія;

3) страховий ринок;

4) всі відповіді вірні;

251. Часткове страхування поділяється на:

1) повне і неповне;

2) пропорційне і непропорційне;

1) умовне і безумовне;

2) граничне і безграничне;

252. В практиці майнового страхування найбільш поширеною є система страхування:

1) з франшизою;

2) пропорційною страховою відповідальністю;

3) першого ризику;

4) за дійсною вартістю майна;

253. При страхуванні за системою пропорційної відповідальності вартість майна становить 10000 грн, страхова сума становить 5000 грн, збиток страхувальника склав 8000 грн. Чому дорівнює страхове відшкодування:

1) 4000 грн;

2) 8000 грн;

3) 3000 грн;

4) 5000 грн;

254. Система страхування за відновленою (відновною) вартістю майна передбачає, що:

1) страхування враховує знос майна на день укладання договору страхування;

2) страхове відшкодування дорівнює розміру збитків;

3) відшкодування збитків за знищений об’єкт буде здійснено в розмірі, що дорівнює вартості нового аналогічного майна відповідного виду;

4) всі відповіді вірні;

255. Пропорційне страхування відноситься до методів:

1) повного страхування;

2) часткового страхування;

3) страхування без франшизи;

4) страхування граничних збитків.

256. При страхуванні за системою першого ризику:

1) збиток при настанні страхового випадку відшкодовується повністю тільки в межах страхової суми, що зазначена в договорі страхування;

2) збиток при настанні страхового випадку відшкодовується пропорційно до страхової суми, що зазначена в договорі страхування;

3) відшкодування можна визначити за допомогою процентних розрахунків: страхове відшкодування повинно складати стільки відсотків від суми страхового збитку, скільки страхова сума від майнової оцінки застрахованого майна;

4) розподіл збитку між страховиком та страхувальником не залежить від його розміру.

257. Система страхової відповідальності встановлюється:

1) тільки за бажанням страхувальника;

2) тільки у відповідності до страхового законодавства;

3) відповідно до встановлених правил страхування;

4) за бажанням страхувальника та у відповідності до страхового законодавства;

258. Об'єктом страхування професійної відповідальності є:

1) нематеріальні втрати, яких зазнала третя особа;

2) матеріальні втрати, яких завдала третя особа страхувальнику;

3) матеріальні втрати, яких зазнала третя особа внаслідок навмисних дій страхувальника;

4) вірно а) і б).

Дата добавления: 2015-07-18