Читайте также:
|
|
1) розподільна;
2) регулююча;
3) контрольна;
4) інвестиційна.
210. Фінанси домашніх господарств функціонують у межах фінансової системи:
1) регіону;
2) галузі;
3) країни;
4) світу.
211. Внутрішніми грошовими потоками домогосподарства є потоки, які виникають між:
1) його учасниками;
2) домогосподарством та комерційними банками;
3) домогосподарством та державою;
4) домогосподарством та підприємствами — роботодавцями.
212. Індикатором фінансових негараздів домогосподарства є:
1) наявність кредиторської заборгованості;
2) наявність дебіторської заборгованості;
3) відсутність іноземної валюти на рахунках;
4) нестача мінімально необхідного запасу грошових коштів.
213. До об’єктів планування основних грошових потоків належить:
1) доходи і витрати домогосподарства;
2) капіталовкладення та інші форми інвестування;
3) поточні потреби домогосподарства у власних оборотних коштах та джерела їх покриття;
4) всі відповіді вірні.
214. Наявність альтернативних джерел доходів, незареєстрованих і неоподаткованих, характеризує таку модель стратегій виживання домогосподарства як:
1) перехід до самозабезпечення;
2) заснування власного бізнесу;
3) тіньова діяльність;
4) використання соціальних зв'язків.
215. Основним видом витрат домогосподарств є:
1) придбання товарів та послуг;
2) заробітна плата працівникам;
3) сплата податків;
4) представницькі витрати.
216. Частина грошових доходів населення, яка не витрачається на споживання і призначена для забезпечення потреб у майбутньому, це:
1) резерв;
2) заощадження;
3) інвестиції;
4) пенсія.
217. Мобілізацію і розміщення організованих заощаджень домогосподарств здійснює:
1) банківська система;
2) небанківські фінансово-кредитні установи;
3) місцева адміністрація;
4) правильні відповіді 1) та 2).
218. Розрізняють наступні форми проведення страхування в Україні:
1) державне та приватне;
2) добровільне та обов’язкове;
3) соціальне та особисте;
4) економічне та юридичне.
219. Правила страхування - це:
1) статут страховика;
2) документ, який визначає умови проведення кожного виду страхування;
3) страховий поліс;
4) перелік претензій страхувальника до страховика.
220. Страхові послуги відносять до:
1) фінансових послуг;
2) кредитних послуг;
3) банківських послуг;
4) виробничих послуг.
221. Головними суб’єктами страхового ринку України є:
1) страхові агенти;
2) органи державного нагляду за страховою діяльністю в Україні;
3) страхові брокери;
4) страховик та страхувальник.
222. Ринок страхових послуг - це:
1) сфера обігу цінних паперів;
2) частина фінансового ринку, де об’єктом купівлі-продажу є страховий захист, і на якому формується попит і пропозиція на страхові послуги;
3) частина фондового ринку, на якому формується попит і пропозиція на страхові послуги;
4) частина фінансового ринку, де формується попит і пропозиція на позичковий капітал.
223. Уповноваженим органом, що видає ліцензії на право надання страхових послуг є:
1) Міністерство фінансів України;
2) Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю;
3) Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України;
4) Національний банк України.
Дата добавления: 2015-07-18; просмотров: 173 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Поняття "фонд" – це | | | Що таке страховий продукт? |