Права Франції – 2 год.

Питання, що виносяться на розгляд на семінарському занятті:

1. Конституція Франції: історія прийняття, структура та загальна характеристика.Загальна характеристика форми держави у Франції.

2. Основи правового статусу особи за Конституцією Франції.

3. Правове регулювання об’єднань громадян та інститутів безпосередньої демократії.

4. Законодавча влада Франції. Структура, порядок формування та повноваження парламенту Франції.

5. Виконавча влада Франції. Місце президента в системі органів державної влади Франції. Уряд Франції.

6. Судова влада Франції: система, порядок формування, компетенція. Конституційний контроль у Франції.

7. Державно-територіальний устрій Франції. Регіональне і місцеве самоврядування та управління Франції.

Методичні рекомендації

Готуючись до семінарського заняття із зазначеної теми, студенти, в першу чергу, повинні ознайомитися із Конституцією Франції, прийнятою в 1958 році, розглянути її структуру та основні положення.

Головна риса Конституції Франції – концентрація політичної влади в руках виконавчих органів. Зосередження влади в руках глави держави – один із проявів конституційно закріпленої авторитарної тенденції у французькому політичному режимі. Президент займає вершину ієрархії органів державної влади. А тому потрібно з'ясувати його правововий статус та повноваження, насамперед, в галузі законодавства.

Що стосується парламенту Франції, то він складається з двох палат – Національних зборів та Сенату. Основна функція парламенту – прийняття законів – сильно обмежена Конституцією. Конституція точно визначає коло питань, з яких парламент має право видавати закони. Права парламенту обмежено й у фінансовій сфері. В контексті цього навчального питання студентам (курсантам) потрібно дослідити структуру, порядок формування та повноваження парламенту Франції.

Уряд Франції – Рада міністрів. До складу уряду входять прем’єр-міністр – глава уряду, міністри, що очолюють міністерства, і державні секретарі, що очолюють підрозділи окремих міністерств.

Процес концентрації політичної влади в руках виконавчих органів спричинив зміну статусу парламенту. Урядовій владі надано широкі можливості для впливу на парламент.

Потрібно також визначитись із судовою владою Франції, а саме системою, порядком формування та компетенцією.

В ході підходовки до заняття, значну увагу необхідно приділити поняттю місцевого самоуправління. Територіальними самоврядними колективами Франції, що мають виборні органи самоврядування, є регіони, департаменти та комуни.

Практичні завдання

Для з’ясування цих питань під час підготовки до семінарського заняття студенти повинні:

1. Засвоїти визначення понять: Національні збори, Сенат, Рада міністрів, конституційна рада, квестори, імперативний мандат, промульгація, інтерпеляція, резолюція осуду, департамент, регіон, комісар, ордонанс.

2. Дати відповідь на питання:

Які особливості політичної системи Франції?

Яку структуру має Конституція Франції?

Які особливості має закріплення прав і свобод громадян у французькому конституційному праві?

Яке місце займає Президент в ієрархії державних органів Франції?

Яку структуру має парламент Франції? Охарактеризуйте його компетенцію.

Якими є структура і повноваження уряду Франції?

Що таке «ордонанси»?

Яка система органів місцевого самоврядування існує у Франції? Як вона співвідноситься з адміністративно-територіальним поділом?

Які особливості має інститут конституційного контролю у Франції?

3. Заповнити таблицю:

Повна офіційна назва
Столиця
Конституція (дата прийняття)
Форма правління
Форма державного устрою
Політичний режим
Глава держави
Голова уряду
Органи законодавчої влади
Органи виконавчої влади
Органи судової влади
Місцеве самоврядування (самоуправління)
Контрольні органи

4. Самостійно скласти схему: Вищі органи дер­жавної влади Франції.

5. Вирішити ситуаційні задачі:

1) Президент Франції провів консультації з головами палат парламенту і прем'єр-міністром з питання про розпуск Національних зборів. Голови палат парламенту заперечували проти розпуску, а прем'єр-міністр дав згоду на розпуск нижньої палати парламенту. У зв'язку з тим, що більшість депутатів Національних зборів представляли партії опозиційні Президентові, Президент прий­няв рішення про розпуск.

Чи відповідає рішення Президента Конституції Франції?

2) Національні збори і Сенат Франції прийняли поправку до Конституції. Потім було проведено спільне засідання палат парламенту, на якому за ратифікацію поправки проголосували 2/3 членів Національних зборів і 3/4 членів Сенату.

Чи набуде чинності ця поправка? Чи має право парламент ратифікувати прийняту ним по­правку? Які процедури прийняття поправок встановлені в Консти­туції Франції?

3) Уряд Франції звернувся до парламенту з проханням про дозвіл на видання ордонанса з питання, віднесеного до сфери законодавства. Дозвіл парламенту був отриманий.

Розкрийте зміст поняття «ордонанс». Чи повинен уряд отримати схвалення або висновок якого-небудь іншого державного органу, окрім парламенту для на­буття чинності ордонансом? Чи має право уряд приймати ордонанс на невизначений строк?

4) Національні збори Франції поставили питання про відпо­відальність уряду за резолюцією осуду, внесеною 1/10 частиною парламентаріїв. Наступного дня більшість членів Національних зборів проголосували за цю резолюцію.

Чи спричинить таке рішення будь-які наслідки для уряду?

Якими були б наслідки для уряду, якби таку резолюцію вніс прем'єр-міністр після обговорення в Раді міністрів питання у зв'язку з голосуванням по певному акту?

5) Шістдесят депутатів Національних зборів Франції звер­нулися в Конституційну раду із заявою, що міжнародна угода, яка підлягає ратифікації, містить положення, що суперечать Конституції.

Чи правомірне таке звернення?Чи можлива ратифікація такої угоди без зміни її змісту?

6) Президент Франції подав на розгляд до парламенту за­конопроект, що передбачає внесення змін до однієї із статей Конституції. Обидві палати парламенту затвердили його в іден­тичній редакції.

Чи є таке рішення остаточним? Чи можлива інша процедура внесення змін до Конституції Франції?

6. Підготувати реферати за темами:

· Президент Франції у системі органів державної влади республіки.

· Особливості конституційного контролю у Франції.

Юридичний словник

Конституційна рада – особливий орган, який контролює дотримання Конституції.

Національні збори – нижня палата парламенту.

Сенат – верхня палата парламенту.

Резолюція осуду – є сильно обмеженою низкою процесуальних застережень на користь уряду.

Квестор – помічник у фінансових і судових справах.

Уряд Франції – колегіальний орган, що складається з прем'єр-міністра і міністрів.

Рада міністрів – збори міністрів під головуванням президента республіки

Кабінет міністрів – збори міністрів під головуванням прем'єр-міністра.

Ордонанси – королівські укази, що за своєю юридичною силою прирівнювалися до законів.

Префект - регіональний комісар республіки.

Література:

Дата добавления: 2015-07-14